143843 (727337), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів визначається Уповноваженим органом.
Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім договорів перестрахування з дотриманням вимог статті 30 цього Закону.
Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.
-
Питання 50. Страхові об'єднання.
Стаття 13 ЗУ “Про страхування”. Об'єднання страховиків. [Л - 1].
Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Ці об'єднання не можуть займатися страховою діяльністю.
Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після їх державної реєстрації. Орган, що здійснює реєстрацію об'єднань страховиків, у десятиденний строк з дня реєстрації повідомляє про це Уповноважений орган.
Страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та за умовами, передбаченими міжнародними договорами України щодо зазначеного виду страхування, зобов'язані утворити Моторне (транспортне) страхове бюро, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків.
Моторне (транспортне) страхове бюро є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховому бюро є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро є:
виконання страхових зобов'язань із зазначеного у цій статті виду обов'язкового страхування за страховиків - його членів у разі їх неплатоспроможності;
виплати із централізованих страхових резервних фондів у межах, передбачених умовами здійснення зазначеного у цій статті виду обов'язкового страхування, компенсацій за шкоду, заподіяну життю й здоров'ю потерпілих у дорожньо-транспортних подіях, що сталися з вини водіїв невстановленого транспорту; коли винуватець загинув і не мав чинного договору такого обов'язкового страхування; в інших випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України;
забезпечення пільгового страхування для окремих категорій автовласників за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів у випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
До Моторного (транспортного) страхового бюро, яке здійснило виплату компенсацій, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке потерпілий або інша особа, що одержала таку компенсацію, має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
Моторне (транспортне) страхове бюро забезпечує членство України в міжнародній системі автострахування "Зелена Картка" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед аналогічними уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи.
Моторне (транспортне) страхове бюро є організацією – гарантом по відшкодуванню шкоди: на території країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", спричиненої власниками (користувачами) зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники (користувачі) надали відповідним іноземним органам страховий сертифікат "Зелена Картка", виданий від імені страховиків - членів Моторного (транспортного) страхового бюро; на території України, спричиненої водіями-нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена Картка"; за інших обставин, на умовах, визначених чинним законодавством про цивільну відповідальність власників транспортних засобів.
У випадку, коли Моторним (транспортним) страховим бюро відповідно до правил міжнародної системи автострахування "Зелена Картка" було здійснене відшкодування шкоди за страховика - члена об'єднання або за власника (користувача) зареєстрованого в Україні транспортного засобу, який використовував за кордоном підроблений або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат "Зелена Картка" та спричинив дорожньо-транспортну подію, відповідні витрати Моторного (транспортного) страхового бюро мають бути компенсовані такими особами в повному обсязі.
Фінансування виконання гарантійних функцій та завдань Моторного (транспортного) страхового бюро здійснюється за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів, органами управління, якими є це об'єднання страховиків.
Моторне (транспортне) страхове бюро, за погодженням з Уповноваженим органом, встановлює єдиний зразок страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), які є формою договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Законодавством України Моторному (транспортному) страховому бюро можуть бути надані права щодо прийняття рішень, які є обов'язковими для страховиків - членів Моторного (транспортного) страхового бюро в частині уніфікації порядку укладання та виконання договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авіаційних ризиків, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризиків, можуть створити Авіаційне страхове бюро та Морське страхове бюро, які мають бути юридичними особами, що утримуються за рахунок коштів страховиків.
Страховики, які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов'язані утворити ядерний страховий пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків.
5. Питання 58. Добровільне медичне страхування.
Страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови й порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Протягом усього періоду становлення страхового ринку в Україні однієї з найбільш дискусійних була й залишається проблема розвитку медичного страхування .
Співвідношення і взаємодія створюваної системи обов'язкового соціального медичного страхування, а також, що динамічно розвивається добровільного медичного страхування хвилює в першу чергу страховиків [Л - 6].
Небезпідставними є побоювання страховиків, що введення додаткового податку на суб'єктів підприємницької діяльності у формі платежів по обов'язковому медичному страхуванню підірвуть економічну основу добровільного медичного страхування.
Не секрет, що на сьогоднішній день основну масу страхових платежів по добровільному медичному страхуванню страховики одержують від роботодавців.
Для здійснення добровільного медичного страхування індивідуальних страхувальників необхідно пройти процес розвитку страховиками відповідної інфраструктури й технологій.
Найбільш хворобливим для страховика є початковий етап формування страхового полючи. Однак цей етап чи рано пізно пройти необхідно!
Як це зробити з найменшими втратами?
Добровільне медичне страхування - дуже специфічний вид страхування, що характеризується значним ступенем невизначеності ринків, практично повним відсутністю статистичних даних про збитковість страхових продуктів за попередні роки.
При цьому використання офіційних статистичних даних про захворюваність неприпустимо, тому що структура даних і їхнє джерело споконвічно не призначені для використання в добровільному медичному страхуванні.
Яким може бути шлях створення й впровадження ефективної моделі добровільного медичного страхування?
Найбільш важливим для страховика є прийняття на страхування керованого (зрозумілого, обчислювального, контрольованого) ринку, одержання адекватного по розмірі страхового платежу, що дозволить сформувати страхові резерви і покрити витрати на ведення справи, а також оптимізація розмірів страхових виплат.
Широкомасштабний розвиток добровільного медичного страхування можливий лише в тому випадку, якщо страховик запропонує потенційному страхувальнику конкурентоспроможний ринковий продукт. Іншими словами, страхувальнику повинне бути вигідно придбати страхову послугу по медичному добровільному страхуванню незалежно від наявності в нього поліса обов'язкового соціального медичного страхування [Л - 6].
Сучасна економічна ситуація в Україні практично виключає економічний інтерес роботодавця, крім підприємств з іноземними інвестиціями, укладатися договору медичного страхування своїх працівників.
Позахмарна мрія страховиків про віднесення витрат на добровільне медичне страхування на валові витрати виробництва, поки так і не реалізована, може розбитися об додатковий податок на обов'язкове соціальне медичне страхування.
Участь страховиків в обов'язковому соціальному медичному страхуванні безумовно, є ключовим питанням для розвитку страхового ринку. Напевно, ця проблема буде вирішена позитивно, на користь страховиків.
Однак не слід забувати про те, що через обмеженість обсягів обов'язкового медичного страхування навіть успішне його введення не дозволить повною мірою вирішити проблему якісної й доступної медичної допомоги всім шарам населення, що сьогодні платять гроші за медичну допомогу за рахунок власних коштів .
Чи випливає страховикам сьогодні зневажати можливістю розширити освоєну сьогодні нішу добровільного медичного страхування за рахунок пропозиції на ринку ефективних страхових продуктів для індивідуальних клієнтів, що належать до числа представників середнього класу суспільства.
Адже не відмовляються ж страховики страхувати автотранспорт індивідуальних власників тільки тому, що вигідніше і спокійніше страхувати автопідприємства, що володіють десятками й сотнями автомобілів. По суті проблема складається тільки в тім, щоб технічно організувати огляд транспортного засобу індивідуального власника, грамотно визначити ризики й умови страхування, а згодом оптимізувати розмір страхової виплати, щоб не понести збитки. Ще краще перестрахувати значну частину відповідальності, обмінявши її на аналогічні по якості ризики колег-перестрахувальників [Л - 6].
Автострахування з великим ступенем умовності, але все-таки може служити ілюстрацією для аналізу проблем добровільного медичного страхування .
Поміркуйте самі: якщо в програму добровільного медичного страхування для індивідуального клієнта включити ризики, імовірність настання яких стає передбачувана після попереднього обстеження, проведеного з використанням IT – технологій, а розмір виплат по окремих видах медичної допомоги обмежений ще на стадії висновку договору страхування, те зовні складна й нерозв'язана задача яснішає і її рішення – справа техніки, а точніше технології.
У добровільному медичному страхуванні безумовно, дуже багато нюансів і особливостей. Фахівцям вони добре відомі. Але давайте будемо оптимістами. Досить значна частина населення країни реально платить гроші за медичну допомогу при настанні страхового випадку, займаючись фактично самострахуванням.
Як цим можуть скористатися страховики? Дуже просто: по-перше, запропонувати страхувальникам у першу чергу, фінансову послугу по страхуванню медичних витрат. По-друге, через структуру, що асистує, забезпечити якісну медичну допомогу без утрат часу в чергах [Л - 7].
І нарешті, саме головне: страховик може запропонувати якісно нову послугу - збереження біологічного й професійного довголіття шляхом систематичного моніторингу стану здоров'я застрахованого, раннього виявлення функціональних і патологічних відхилень у стані здоров'я, а також шляхом проведення своєчасних превентивних лікувально-профілактичних заходів.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
