143543 (727024), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Наведені дані свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у складі населення України, якщо у 1989 р. на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки, то у 2007 р. - 1159. Це відбулося за рахунок сільського населення, в якому за той самий період статеве співвідношення змінилося від 1205 до 1151жінокна 1000 чоловіків. У містах цей показник навпаки, зріс відповідно з 1143 у 1989 р. до 1163 у 2007 р. Крім того, за даними останнього перепису співвідношення чисельності жінок та чоловіків у репродуктивному віці стало ще більш сприятливим, оскільки відносний показник для жінок цієї вікової групи у розрахунку на 1000 чоловіків відповідного віку склав 1031.
Особливістю національного складу населення України є його багатонаціональність, заданими Всеукраїнського перепису населення на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей (див. табл.3).
Таблиця 3. Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою (за даними Всеукраїнського перепису населення 2007 р.)
| Національність | Чисельність, тис. осіб | У %до підсумку | 2007 р. у % до 1989 р. | |
| 2007 р. | 1989 р. | |||
| Українці | 37541,7 | 77,8 | 72,7 | 100,3 |
| Росіяни | 8334,1 | 17,3 | 22,1 | 73,4 |
| Білоруси | 275,8 | 0,6 | 0,9 | 62,7 |
| Молдавани | 258,6 | 0,5 | 0,6 | 79,7 |
| Кримські татари | 248,2 | 0,5 | 0,0 | у 5,3 р. б. |
| Болгари | 204,6 | 0,4 | 0,5 | 87,5 |
| Угорці | 156,6 | 0,3 | 0,4 | 96,0 |
| Румуни | 151,0 | 0,3 | 0,3 | 112,0 |
| Поляки | 144,1 | 0,3 | 0,4 | 65,8 |
| Євреї | 103,6 | 0,2 | 0,9 | 21,3 |
| Вірмени | 99,9 | 0,2 | 0,1 | у 1,8 р. б. |
| Греки | 91,5 | 0,2 | 0,2 | 92,9 |
| Татари | 73,3 | 0,2 | 0,2 | 84,4 |
| Цигани | 47,6 | 0,1 | 0,1 | 99,3 |
| Азербайджанці | 45,2 | 0,1 | 0,0 | 122,2 |
| Грузини | 34,2 | 0,1 | 0,0 | 145,3 |
| Німці | 33,3 | 0,1 | 0,1 | 88,0 |
| Гагаузи | 31,9 | 0,1 | 0,1 | 99,9 |
| Інші національності | 177,1 | 0,4 | 0,4 | 83,9 |
У національному складі населення України переважають українці, чисельність яких становить 37541,7 тис. осіб, або 77,8 % від загальної чисельності населення. З 1989 р., кількість українців зросла на 0,3 %, а їх питома вага серед жителів України - на 5,1 %.
Друге місце за чисельністю посідають росіяни, кількість яких порівняно з переписом 1989 р. зменшилася на 26,6 % і нараховувала на дату перепису 8334,1 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній чисельності населення зменшилася на 4,8 % і складала 17,3 % (див. табл.4). У складі населення спостерігається яскраво виражена перевага двох етносів: 37,5 млн. осіб (77,8 %) є українцями і 8,3 млн. (17,3%) - росіянами. Протягом міжпереписного періоду кількість українців дещо зросла, натомість кількість етнічних росіян зменшилася на чверть. Євреї, втративши майже чотири п'ятих свого складу, перемістилися з третього місця за чисельністю серед етнічних груп України на десяте. В цілому перепис 2007 р. зафіксував представників більш як 130 етносів. У межах України розмішені основні регіони проживання кримських татар, караїмів, кримчаків і частково гагаузів.
Вперше після другої світової війни в Україні відбулося збільшення питомої ваги осіб, для яких українська мова є рідною, тобто відбувся перелом тенденції русифікації населення. Українську мову вважають рідною 67,5 % населення, для 29,6 % рідною є російська, для 2,9 % - інші мови. У сільській місцевості частка україномовного населення становить 85,8 % (російськомовного - 9,5 %), у міських поселеннях відповідно 58,5 % і 39,5 %. Лише чотири з двадцяти семи регіонів переважно російськомовні (Севастополь, Крим, Донеччина та Луганщина), у трьох регіонах (Запорізька, Одеська та Харківська області) число осіб із рідною українською та російською мовами приблизно однакова, понад дві третини населення решти двадцяти регіонів вважають рідною українську мову.
Таблиця 4. Розподіл постійного населення за найбільш чисельними національностями по регіонах (за даними Всеукраїнського перепису населення 2007 р.)
| Національність за областями | Кількість, тис. осіб | У % до підсумку | 2007р. у % до 1989 р. | |
| 2007 р. | 1989 р. | |||
| Автономна Республіка Крим | 2024,0 | 100,0 | 100,0 | 99,4 |
| Росіяни | 1180,4 | 58,3 | 65,6 | 88,4 |
| Українці | 492,2 | 24,3 | 26,7 | 90,5 |
| Кримські татари | 243,4 | 12,0 | 1,9 | у 6,3 р.6. |
| Білоруси | 29,2 | 1,4 | 2,1 | 68,9 |
| Татари | 11,0 | 0,5 | 0,5 | 116,2 |
| Вірмени | 8,7 | 0,4 | 0,1 | у 3,6 р.6. |
| Євреї | 4,5 | 0,2 | 0,7 | 30,2 |
| Поляки | 3,8 | 0,2 | 0,3 | 70,9 |
| Молдавани | 3,7 | 0,2 | 0,3 | 68,8 |
| Азербайджанці | 3,7 | 0,2 | 0,1 | 173,0 |
| Вінницька | 1763,9 | 100,0 | 100,0 | 91,8 |
| Українці | 1674,1 | 94,9 | 91,5 | 95,2 |
| Росіяни | 67,5 | 3,8 | 5,9 | 60,0 |
| Поляки | 3,7 | 0,2 | 0,4 | 45,1 |
| Білоруси | 3,1 | 0,2 | 0,3 | 61,1 |
| Євреї | 3,0 | 0,2 | 1.4 | 11,7 |
| Молдавани | 2,9 | 0,2 | 0,2 | 87,2 |
| Волинська | 1057,2 | 100,0 | 100,0 | 99,9 |
| Українці | 1025,0 | 96,9 | 94,6 | 102,4 |
| Росіяни | 25,1 | 2,4 | 4,4 | 53,6 |
| Білоруси | 3,2 | 0,3 | 0,5 | 62,1 |
| Дніпропетровська | 3561,2 | 100,0 | 100,0 | 92 0 |
| Українці | 2825,8 | 79,3 | 71,6 | 102,0 |
| Росіяни | 627,5 | 17,6 | 24,2 | 67,1 |
| Білоруси | 29,5 | 0,8 | 1,3 | 59,6 |
| Євреї | 13,7 | 04 | 1,3 | 27,5 |
| Вірмени | 10,6 | 0,3 | 0,1 | у 2,2 р. б. |
| Азербайджанці | 5,6 | 0,2 | 0,2 | 93,9 |
| Донецька | 4825,6 | 100,0 | 100,0 | 90,8 |
| Українці | 2744,1 | 56,9 | 50,7 | 101,9 |
| Росіяни | 1844,4 | 38,2 | 43,6 | 79,6 |
| Греки | 77,5 | 1,6 | 1,6 | 92,6 |
| Білоруси | 44,5 | 0,9 | 1,4 | 57,9 |
| Татари | 19,1 | 0,4 | 0,5 | 75,2 |
| Вірмени | 15,7 | 0,3 | 0,2 | 155,1 |
| Євреї | 8,8 | 0,2 | 0,5 | 31,4 |
| Азербайджанці | 8,0 | 0,2 | 0,1 | 187,1 |
| Житомирська | 1389,3 | 100,0 | 100,0 | 90,4 |
| Українці | 1255,0 | 90,3 | 84,9 | 96,1 |
| Росіяни | 68,9 | 5,0 | 7,9 | 56,7 |
Українці переважають в усіх регіонах, крім Севастополя та АР Крим, де найчисельнішою етнічною групою є росіяни (відповідно 71,6 % та 58,3 %). Майже в усіх інших регіонах росіяни посідають друге місце за чисельністю і лише у двох - четверте: на Закарпатті (після українців, угорців і румун) та на Буковині (після українців, румун і молдован). Висока питома вага росіян спостерігається також у Донбасі (38-39 %), в інших східних та південних регіонах, на Сумщині (Путивльський район). Найбільш етнічно строкаті регіони України - Чернівецька, Одеська, Закарпатська області та Автономна Республіка Крим. Сумарна питома вага всіх етносів, крім росіян та українців, тут становить 16 - 21 % (в інших регіонах не перевищує 6 %).
Вичерпання потенціалу демографічного зростання України визначає неможливість найближчим часом не лише розширеного, а й простого відтворення населення. Навіть за умови збільшення народжуваності до найвищого в сучасній Європі рівня (2 дитини на жінку) і зменшення смертності до найнижчого у світі рівня (середня очікувана тривалість життя при народженні - 80 років) протягом найближчого десятиріччя чисельність населення України неухильно зменшуватиметься. За оптимістичним варіантом прогнозу, до 2026 р. загальна чисельність населення України скоротиться до 43,3 млн. осіб, а за песимістичним - до 40,4 (табл.5).
Загальні параметри демографічного руху змінюватимуться відповідно до коливання числа народжених, померлих і загальної чисельності населення. Депопуляція, ймовірно, дещо послаблюватиметься протягом першого десятиріччя XXI ст. (за оптимістичним варіантом - до середини другого десятиріччя) завдяки вступу до найбільш активного репродуктивного віку когорти народжених у середині 80-х років (останнього періоду істотного підвищення народжуваності в Україні). З цього часу різниця між чисельністю померлих та народжених неминуче збільшуватиметься.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
