139036 (724719), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Окремо від "Символу віри" християнська ідеологія містить також ідеї, погляди та уявлення про навколишній світ (християнська картина світу), про походження людини, про соціальний устрій, про сім'ю і шлюб, про жінку, про працю та про безліч інших проблем людського життя. Взагалі християнський світогляд являє собою строкату картину релігійних і реалістичних поглядів. Завдяки останнім ідеям та ідеалам, особливо соціально-етичного спрямування, християнство вижило й перетворилося на потужну релігійну ідеологію, що панує у свідомості великої частини людства. Народ зрозумів і сприйняв у християнстві те, що відповідало його сподіванням та уявленням.

4. Християнський культ

Паралельно становленню ідеології християнства відбувалося формування християнського культу, сукупності особливих ритуалів, обрядів і дій. Унаслідок цього процесу в християнстві склалася досить розгалужена система різноманітних свят, постів, жертвоприношень, поклонінь, молитов, богослужінь, таїнств, релігійних треб тощо, обгрунтованих вірою в надприродне та регламентованих віровченням, церковними канонами. Останні зафіксовані в богослужбових книгах»

Найважливішими з християнських обрядів є сім таїнств До них належать; хрещення (прилучення до християнства засобами обливання чи занурення у воду), миропомазання (додання хрещеному Святого Духа через змащування освяченим маслом — миром його тіла); покаяння (сповідь, каяття віруючого за його гріхи перед священиком), причащання, або євхаристія (куштування хліба й вина, що символізують тіло і кров Христа), шлюб (здійснення в храмі церковного шлюбу, вінчання), священство, або ординація (єпископське висвячення на церковнослужителя), маслосвяття, або соборування (помазання єлеєм тяжко хворої або вмираючої людини).

Важливим елементом християнського культу є також богослужіння — сукупність церемоній та обрядових дій, звернених до Бога з метою отримати від нього милість. У християнстві існують кола: річного богослужіння (порядок відправлення богослужінь протягом року); тижневого богослужіння (порядок відправлення служб на кожний день тижня: неділя — воскресіння Ісуса Христа, понеділок — ангелам Бога, вівторок — пророкам, середа — зраді Ісуса Христа, четвер — святійшим християнства, п'ятниця — розп'яттю Ісуса Христа, субота — всім святим християнської церкви), добового богослужіння (складається з 9 служб: вечірніх і нічних — вечірня, завечірня, опівнічна й ранішня, та денних — першої, третьої, шостої та дев'ятої години). Центральним місцем богослужіння е літургія (обідня, меса), що відбувається в храмі урочисто й супроводжується музикою та співами, поклонами, запаленням свічок і лампад та ін. У християнстві для богослужінь використовуються національні мови, а окремими церквами також створені (прийняті) для богослужінь відповідні мови ("мертві" мови). Так, у католицизмі вживається латинська мова, в окремих православних церквах — церковно-слов'янська.

Християнські свята посідають важливе місце в культовій практиці; поділяються на головні, великі та престольні. Це дні відзначення подій церковної історії, християнської міфології, пам'ятні дати. Головних свят — 12 (дванадесяті); деякі з них мають фіксовану дату (за юліанським чи григоріанським календарем) проведення. Це такі свята: Пасха, або Великдень (у пам'ять воскресіння з мертвих Ісуса Христа); Різдво Христове (день народження Ісуса Христа: 7 січня або 25 грудня відповідно до григоріанського чи юліанського календаря); Трійця, або П'ятидесятниця (в пам'ять про зішестя Святого Духа на апостолів у 50-й день після воскресіння Христа); Стрітення Господнє (представлення батьками Ісуса Христа Богові, 2 лютого); Хрещення Господнє, Богоявлення (в пам'ять хрещення Ісуса Христа в річці Йордан пророком Іваном Хрестителем, 19 січня); Спас (перетворених Ісуса Христа в присутності апостолів на Божу істоту, 19 серпня); Вхід Господа в Єрусалим, або Вербна неділя; Вознесіння Господнє (в пам'ять про вшестя Ісуса Христа на небо у 40-й день після Великодня); Здвиження Чесного і Животворного Xреста Господнього (присвячений вшануванню хреста, 27 вересня); Введення у храм Пресвятої Богородиці (в пам'ять відвідання храму Дівою Марією, 4 грудня); Благовіщення (сповіщення Діві Марії архангелом Гавриїлом про народження Сина Божого Ісуса Христа, 7 квітня); Успіння Богородиці, або перша Пречиста (день смерті Діви Марії, 28 серпня).

До великих свят (які не входять до числа дванадесятих, але широко вшановуються) належать: Покрова (14 жовтня); Різдво Івана Хрестителя (7 липня); Обрізання й Найменування Господнє (14 січня); Свято святих апостолів Петра і Павла (12 липня); Відсікання голови Івана Предтечі. Престольні, або храмові свята, свята на честь святих установлені церквою на вшанування християнських святих, Богородиці, чудодійних ікон та інших подій, ім'ям яких названо місцевий храм або день у церковному календарі. Під час свят проводяться урочисті богослужіння з прославлянням відповідних подій.

У християнському культі існують також пости, тобто утримання від їжі чи обмеження щодо страв тваринного походження протягом певного часу. Пости, як і свята, пов'язані з життям Ісуса, християнських святих. Зокрема, перед Великоднем установлено Великий піст, на спогад про страждання і смерть Христа. У церковному календарі встановлено пісні дні — середа і п'ятниця. Існують тривалі пости: Апостольський — від свята Трійці до 12 липня (Петрівка), Успенський, або Спасів (з 1 по 25 серпня), Різдвяний, або Пилипівка (за 40 днів до Різдва). Кількість пісних днів в окремих християнських церквах досягає 200.

Серед культової практики у християнстві досить поширені молитви, тобто звернення віруючих до Бога (їх образів чи святих предметів) із проханням послання їм блага та відвернення зла. Молитва — це своєрідна форма заклинань у формі прохань та благань, якими супроводжуються майже всі релігійні церемонії. Вони бувають колективні (групові) або індивідуальні, їхні тексти подаються у відповідних молитовниках. Поширені в християнстві і вшанування реліквій, тобто певні магічні дії навколо визначених церквою сакральних предметів. Найвідоміші у християнстві — вшанування ікон (зображення), образ Бога, святих та інших сакральних істот — об'єктів вшанування, хреста (встановлений у IV ст, символ страждання і смерті Ісуса), мощей (нетлінні мощі святих, тобто людей, які вшановуються церквою) та ін.

Структура релігійних організацій у християнстві різноманітна. Але в ній завжди є миряни і клір, звичайні віруючі й духовенство, тобто священнослужителі і церковнослужителі (псаломщики , паламарі тощо). Священнослужителі мають духовний сан і відповідну ієрархію: ієреї — середнє духовенство (священики), яке безпосередньо обслуговує віруючих, та архієреї, єпископат — вище духовенство. Церковнослужителі духовного сану не миють, вони лише допомагають священнослужителям під час богослужінь і таїнств.

Характеристики

Список файлов реферата