138550 (724403), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

З ослабленням впливу великих монастирів, що в епоху розквіту буддійської цивілізації були свого роду “державами в державі”, головну роль у житті буддистів стали грати невеликі місцеві монастирі і храми. Влади почали набагато більш активно втручатися в релігійні справи сангхи. Особлива ситуація склалася в Тибету, де утворилася теократична держава, кероване главою “жовтошапочної” школи гелукпа далай-ламою, що був і релігійним, і державним лідером. Лами доносять послання Будди і відкривають його зміст учням, тому їх почитають як непогрішних божеств, віра в який важливіше знання буддійських догматів.

Буддизм на заході

Мабуть, жодна зі східних релігій не викликала в європейців таких складних і суперечливих почуттів, як буддизм. І це цілком зрозуміло — буддизм як би кидав виклик всім основним цінностям християнської європейської цивілізації. У ньому було відсутнє представлення про бога-творця і уседержителя всесвіт, він відмовився від поняття душі, не було в ньому і релігійної організації, подібної християнської церкви. А головне, замість райського блаженства і порятунку він пропонував віруючим нірвану, що приймається за повне небуття, ніщо. Не дивно, що людині Заходу, вихованій у християнських традиціях, така релігія здавалася парадоксальної, дивної. Він бачив у ній відхилення від самого поняття релігії, зразком якої вважалося, природно, християнство.

“Єдина, але зате величезна послуга, що може зробити буддизм, — писав відомий буддолог XIX ст. і переконаний християнин Бартоламі Сент-Іллер, — полягає в тому, щоб своїм смутним контрастом подати нам привід ще більш цінувати неоціненне достоїнство нашої віри”.

Однак для деяких західних мислителів ідеї буддизму як релігії, протилежної християнству, але настільки ж розповсюдженої і шанований у світі, стали важливим знаряддям критики західної культури, західної системи цінностей і самого християнства.

До цих мислителів відносяться насамперед Артур Шопенгауер, Фрідріх Нецше і їхні послідовники. Саме завдяки їм, а також засновникам нових синтетичних релігійних плинів, багато в чому порівнюючих себе християнству (наприклад, Олені Блаватскій і її сподвижнику полковнику Олькотту, засновникам Теософського суспільства), наприкінці XIX—початку XX ст. буддизм почав поширюватися на Заході й у Росії.

До кінця XX сторіччя Захід пережив уже багато хвиль захоплення буддизмом у різних його формах, і усі вони залишили в західній культурі помітний слід.

Якщо на початку XX ст. європейці зачитувалися текстами палійского канону в перекладах найвизначніших буддологів, то після Другої світової війни завдяки перекладам Е. Конзе європейський світ познайомився з махаянскими сутрами. Приблизно в цей же час відомий японський буддист Судзукі відкрив для Заходу дзэн, захоплення яким не пройшло і дотепер.

У наші дні росте популярність тибетського буддизму. Високий авторитет нинішнього Далай-лами, що через переслідування китайської влади живе у вигнанні — в Індії, чимало сприяв популярності навчання школи гелукпа. Усе це дозволяє сказати, що буддизм, що зробив вплив на рух бітників і хіппі, на творчість американських письменників, таких, як Джером Сэлінджер, Джек Керуак і інші, став складовою частиною сучасної західної культури.

У Росії вплив буддизму довгий час практично не відчувався, хоча на її території проживають народи, що сповідають буддизм у монгольському варіанті (буряти, калмики, тувинці).

Зараз на хвилі загального релігійного відродження спостерігається пожвавлення діяльності буддистів. Створено Буддійське суспільство, Буддійський університет, відновлюються старі і відкриваються нові буддійські храми і монастирі (дацани), видається велика кількість буддійської літератури. В обох російських столицях і в ряді інших міст діють центри відразу декількох буддійських традицій.

Література

1. Біблія. Книги Старого і Нового Завіту.

2. Марченков В.Г. Початки православ'я. М.:Петит, 1991.

3. Закон Божий (Перша книга про православну віру) під ред. М. Добужинського.

4. Косидовський Г.О. Біблійні сказання. Сказання євангелістів. М.:Політіздат, 1990.

5. Наука і життя N 3,6-8 /М.: Преси, 1993.

6. Енциклопедія для дітей. М., 1996.

7. “Магомет, його життя і релігійне навчання”, СПБ, 1902.

8. Андреєв Д.Л. “Роза світу”, М., “Прогрес”, 1990.

9. Основи релігієзнавства., Підручник., “Вища школа”, 1994.

10. Настільна книга атеїста, М., 1990.

Характеристики

Список файлов реферата