tec (722396), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Таблиця 2.

Побудувавши другий графік визначаємо значення та

Тривалість імпульсу з кодуванням : , підставимо значення

Відношення сигнал-шум : .

6. Розрахунок основних параметрів аналогової системи передачі.

Для вибору індексу частотної модуляції ми повинні порівняти значення та , де , (6.1)

- коефіцієнт амплітуди,

- припустиме відношення сигнал-завада на виході демодулятора.

При частотній модуляції виграш знаходимо за формулою

, (6.2)

де - індекс частотної модуляції,

- коефіцієнт розширення смуги частот при ЧМ.

,

,

- виграш демодулятора за умови, що перевищує порогове відношення сигнал-завада .

Залежність при будь-яких , включаючи область границі, описується виразом, отриманим на основі імпульсної теорії границі [3,с.74..80]

, (6.3)
Будуємо графіки залежностей для значення , отриманого вище, та значень і [рис.5]. За отриманими залежностями визначаю значення , за якого дорівнює заданому , а знаходиться в області або трохи вище порога. На відповідній кривій вкажемо точку відповідну заданому .

Таблиця 3.

- ширина спектру ЧМ сигналу.

Знайдемо смугу пропускання каналу зв’язку :

, (6.4)

звідси отримуємо вираз для

Рис.6 Графік залежності від

Зобразимо структурну схему аналогової системи передачі методом ЧМ.

Рис. 7 Структурна схема аналогової системи передачі методом ЧМ.

7. Розрахунки та порівняння ефективності систем передачі неперервних повідомлень.

Швидкість передачі інформації R можна прийняти рівною продуктивності джерела тому, що при тій якості відновлення повідомлення, яке має місце в розрахованій системі зв’язку, втрати інформації малі.

.

Знайдемо на вході демодулятора (передача з кодуванням ), підставимо значення в формулу:

. (7.1)

Знайдемо на виході демодулятора (передача без кодуванням ), підставимо значення в формулу:

, (7.2)

Розрахуємо енергетичну ефективність для аналогової передачі

. (7.3)

При передачі сигналів аналогової модуляції ширина спектру сигналів визначається формулою

, (7.4)

де - індекс частотної модуляції.

- максимальна частота спектру.

Підставимо значення в (7.4)

.

При передачі сигналів дискретної модуляції мінімальна можлива ширина спектру сигналів визначається межею Найквіста при ОФМ-2

, (7.5)

де М-число позицій сигналу (М=2),

- тривалість двійкового символу на вході модулятора.

Якщо в системі передачі відсутнє завадостійке кодування , то значення дорівнює тривалості двійкового символу на виході АЦП або кодера простого коду якщо ж використовується завадостійке кодування, то

, (7.6)

де n та k – параметри коректуючого коду.

, ,

Знайдемо , якщо повідомлення , що передається не підлягає завадостійкому кодуванню.

Знайдемо , якщо використовується завадостійке кодування

.

Розрахуємо частотну ефективність :

При використанні аналогового виду модуляції

.

При використанні завадостійкого кодування

.

Не використовуючи завадостійке кодування

.

Розрахуємо пропускну можливість для варіанта аналогової передачі та двох варіантів цифрової передачі - з завадостійким кодуванням та без нього, використовуючи наступну формулу

, (7.7)

де - відношення потужностей сигналу та шуму в смузі F.

, де - спектральна щільність потужності шуму, звідси

, підставимо значення та розрахуємо пропускну можливість для аналогової передачі .

Для цифрової передачі без завадостійкого кодування

.

Для цифрової передачі із завадостійким кодуванням

.

Розрахуємо інформаційну ефективність для аналогової передачі та цифрової передачі із завадостійким кодуванням та без нього

, (7.8)

,

,

Параметри : ,

Будуємо графік граничної залежності та точками відкладаємо ефективність трьох варіантів передачі (див. Рис. 8).

- з аналоговою передачею

- без кодування

- цифрової передачі з кодуванням

Рис.8 Залежність .

З малюнка 8 видно , що ефективність реальних систем істотно нище границі Шеннона. Характер обміну між та залежить від виду модуляції (сигналу) та коду. Завадостійкість АМ відносно низька і ймовірність передачі може бути підвищена лише підвищенням потужності сигналу. Межа завадостійкості виражена слабо. В системах ЧМ висока завадостійкість може бути досягнута збільшенням ширини спектру сигналу, тобто за рахунок частотного залишку. В системі ЧМ різко виражений поріг завадостійкості. Поріг в системі ЧМ при звичайному способі прийому наступає приблизно при рівності пікових значень сигналу та завади, що значно вище теоретичного. Це означає, що при великому рівні завад реальна завадостійкість одержувача ЧМ значно нище потенційної. Відповідно з’являється можливість вдосконалення схеми одержувача знизити поріг завадостійкості і тим самим збільшити дальність зв’язку при тій самій потужності передавача. Ця задача особливо актуальна для супутникових та космічних систем зв’язку. Для зниження порогу при ЧМ використовують різні схеми слідкуючих демодуляторів в тому числі схему зі зворотнім зв’язком по частоті, синхронно-фазовий демодулятор та демодулятор із слідкуючим фільтром. Мінімальний (допустимий) поріг завадостійкості досягається в схемі оптимального демодулятора. Ефективність системи ЧМ значно підвищується за рахунок коректуючих кодів. Використання коректуючих кодів дає можливість підвищення вірності передачі повідомлення або при заданій вірності підвищити енергетичну ефективність системи. При досконалій елементній базі затрати на реалізації кодуючи та декодуючих пристроїв значно скоротилися, тим часом коли вартість енергетики каналу практично не змінилась. Таким чином “ціна” енергетичного виграшу за рахунок кодування може бути значно менше “ціни” того ж виграшу, отриманого за рахунок збільшення енергетики каналу (потужності сигналу або розмірів антен).

8. Висновки.

В даній курсовій роботі було проведено розрахунок цифрової системи передачі, а потім її характеристики були зрівняні з характеристиками аналогової. Усі розрахунки наведено у відповідних пунктах.

В ЦСП (вид модуляції ФМ-2) відношення на вході демодулятора дорівнює 427851,14 1/с та при виборі коректуючого коду в системі з завадостійким кодуванням, було вибрано код (108,80).

Основні порівняння між ЦСП з завадостійким кодуванням, ЦСП без завадостійкого кодування, та аналогової системи передачі з модуляцією ЧМ-2, були наведені в розділі 6 даної курсової роботи.

Перелік посилань.

1.Теорія передачі сигналів : Підручник для вузів / А.Г. Зюко та др. – М.: Радіо та зв’язок ,1986.

2. Панфілов І.П., Дирда В.Ю. Теорія електричного зв’язку : Підручник для технікумів, - М. : Радіо та зв’язок , 1991

3. Розрахунки та оптимізація характеристик систем електрозв’язку : методичний посібник / відп. редактор В.Л. Банкет. –Одеса 1995

4. Конспект лекцій по ТЕС :. 1999

26

Характеристики

Список файлов реферата