122341 (716708), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Е_т = П_с · (Т_рег+Т_вип) · Ц_ел / 1000 , г.од.

де П_с - потужність споживання приладу , Вт (табл. 2)

Т_рег і Т_вип - норми часу відповідно на регулювання та випробу-

вання приладу, нормогодин (табл. 6)

Ц_ел - ціна 1 кВт. год. електроенергії (може бути взята умовна ціна 0,15грн/кВт)

П_с = 400 Вт

Т_рег = 6

Т_вип = 35

Ц_ел = 0.2 грн./квт.год

Е_т = 400 * (35 + 6) * 0.2 / 1000 = 3.28 грн.

У собівартість продукції прямі матеріальні витрати включаються з урахуванням вартості відходів, що повертаються - утилізуються або використовуються на інші потреби. При виконанні даної роботи вартість таких відходів (В_п) береться укрупнено в розмірі 2-5% від суми витрат на М. При розрахунках собівартості продукції величина В_п віднімається від загальної суми витрат.

VIІ. РОЗРАХУНКИ ПРЯМИХ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

Для розрахунку прямих витрат на оплату праці розраховуємо трудомісткість і тарифну оплату робіт по виготовленню приладу

Таблиця 14.

Розрахунок трудомісткості і тарифної оплати робіт

по виготовленню приладу

Величини годинних тарифних ставок (Т_т.с.) для оплати робіт різних тарифних розрядів беруться за даними підприємства на якому проводився аналіз.

Витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу :

З_о = О_тар· (1+Н_дп/100) г.од./виріб ,

де Н_дп - норматив доплат за відпрацьований час, %

З_о = 77.75 * (1 + 0.08 / 100) = 77.8 грн.

Для цеху-виробника приладу цей норматив на плановий рік складає:

Н_дп = (Ф_дп : Ф_тр) * 100%,

де Ф_дп та Ф_тр - планові річні фонди оплати виробничого персоналу цеху відповідно тарифний і доплат за відпрацьований час, тис. гр. од.

Н_дп = 26000 / 320000 = 0.08

Додаткова заробітна плата робітникам за виготовлення приладу складає :

З_д = З_о · Н_дз /100 г.од./виріб,

де Н_дз - норматив додаткової заробітної плати, %

З_д = 77.8 * 10.4 / 100 = 8.09 грн

Його величина на плановий рік складає:

Н_дз = (Ф_дз : (Ф_тр + Ф_дп)) * 100%,

де Ф_дз - річний фонд доплат за невідпрацьований час виробничого персоналу цеху, тис. гр. од.

Ф_дз = 36000

Н_дз = 36000 / 346000 * 100% = 10.4%

Обов’язкові нарахування на оплату праці виробничого персоналу для формування державних фондів соціальних заходів у собівартості приладу складуть :

В_с.з = (З_о+З_д)·Н_с.з г.од./виріб,

де Н_сз - державний норматив відрахувань на соціальні заходи, %.

Н_сз = 0.375%

В_с.з = (77.8 + 8.09) * 0.375 = 32.2 г.од./виріб,

VIII. РОЗРАХУНКИ ІНШИХ ПРЯМИХ ВИТРАТ

До інших прямих витрат собівартості продукції відносять витрати, що прямо пов’язані з виробництвом конкретного виду продукції і не стосуються процесів виробництва інших видів продукції, а також не ввійшли до складу прямих матеріальних витрат і витрат на оплату праці.

У даній ситуації до інших прямих витрат відносимо витрати, пов’язані з підготовкою процесів виробництва нового приладу. Загальна величина всіх витрат була визначена при виконанні розділу ІІІ - підсумок розробки кошторису витрат на підготовку виробництва нового приладу (величина К_п.в , т.г.од.).

На собівартість одиниці продукції вони переносяться прямим методом - пропорційно обсягу продукції :

В_п.в. = К_п.в. / (В_р · Т_ам) г.од./од. продукції

де В_р - річний випуск продукції, одиниць

Т_ам - термін погашення (амортизації) витрат, років

При незначних сумах К_п.в. вони погашаються протягом одного року випуску продукції, а при значних - за більш довгостроковий період, але не більше терміну виробництва продукції (норматив Т_н у табл.1).

Т_ам = 2 роки

В_п.в. = 42729.15 : (199 * 2) = 107.3

IX. РОЗРАХУНКИ НЕПРЯМИХ ВИТРАТ

На підприємстві серед непрямих витрат виділяють :

- витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання - В_об;

- загальноцехові витрати - В_ц;

- загальновиробничі (заводські) витрати - В_зв;

- позавиробничі витрати - В_п.в.

Витрати на УЕМО в собівартості приладу визначаємо через норматив переносу цих витрат на основну оплату праці виробничого персоналу або пропорційно трудомісткості його виготовлення. Як і перший так і другий варіанти планового нормативу були визначені в розділі ІV. При використанні першого варіанта (норматив Н¹_об ):

В_об = З_о · Н_об /100 г.од / од. продукції

Н_об = 156.9%

З_о = 77.8 грн

В_об = 77.8 * 156.9 : 100 = 122.06 г.од / од. продукції

При використанні другого варіанта нормативу (норматив Н²_об) витрати на УЕМО складатимуть :

В_об = Т_вир · Н_об / 100 г.од / од. продукції

де Т_вир - загальна планова трудомісткість виготовлення приладу,

нормогодин (визначена в розділі VII).

В_об = 107 * 156.9 / 100 = 167.8 г.од / од. продукції

Загальноцехові непрямі витрати в собівартості приладу визначаємо через норматив їх переносу пропорційно величині З_о . Планова величина цього нормативу була обгрунтована у розділі V. (норматив Н_ц). Величина загальноцехових витрат у собівартості приладу складає :

В_ц = З_о · Н_ц /100 г.од / од. продукції

Н_ц = 64%

В_ц = 77.8 * 64% / 100 = 49.79 г.од / од. продукції

Загальновиробничі витрати в собівартості продукції найчастіше визначаються через норматив їх переносу, а також пропорційно прямим витратам на оплату праці виробничого персоналу або пропорційно цеховій собівартості продукції. В першому випадку :

В_зв = С_ц · Н'_з.в /100 г.од / од. продукції

де Н_з.в = В_з.в.р /(Ф_т.р + Ф_дп) · 100 % = 43

у другому випадку :

В_зв = 2791.5 * 43 / 100 = 1200.35 г.од / од. продукції

Згідно з даними таблиці 3 видно, що на підприємстві, де виготовляють прилад застосовується метод переносу на собівартість продукції загальновиробничих витрат пропорційно цеховій собівартості окремих видів продукції .

С_ц = М_о + М_д.т.+П_в+Е_т – В_п +З_о+З_д+В_{с. з}+В_{п. в}+В_об+В_ц г.од

С_ц = 77.8 + 8.09 + 1988.8 + 9.84 + 464.5 + 3.28 - 40 + 107.3 + 122.06 + 49.79 = 2791.5 г.од

Тоді:

В_зв = 2791.5 * 43 / 100 = 1200.35 г.од / од. продукції

Позавиробничці витрати в собівартості окремих видів продукції визначаємо пропорційно її виробничій собівартості, що складає

С_в = С_ц+В_з.в г.од./ од. продукції

С_в = 2791.5 + 1200.35 = 3991.85 г.од./ од. продукції

Норматив переносу позавиробничих витрат наведений у таблиці 3 - величина Н_п.в, %. Позавиробничі витрати в собівартості приладу складають

В_п.в = С_в · Н_п.в /100 г.од./ од. продукції

Н_пв = 8%

В_п.в = 3991.85 * 8 / 100 = 319.35 г.од./ од. продукції

З урахуванням цих витрат визначаємо повну собівартість приладу:

С_п=С_в + В_п.в г.од. / од. продукцції

С_п = 3991.85 + 319.35 = 4311.2 г.од./ од. продукції

Х. РОЗРОБКА ПЛАНОВОЇ КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ ПРИЛАДУ

Калькуляція собівартості є стандартним економічним документом, що офіційно визначає величину і склад собівартості того чи іншого виду продукції (послуги, замовлення).

Таблиця 15.

Калькуляція собівартості виготовлення виробу

“Прилад вимірювальний” (планова)

ХІ. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНОЇ ЦІНИ ПРИЛАДУ

При обгрунтуванні проектної ціни товару насамперед треба врахувати, що вона має об’єктивні обмеження — нижню (Ц_нж) та верхню (Ц_вр) межі. Нижня межа визначається з умови дотримання інтересу підприємства-виробника. Ціна товару повинна забезпечувати йому достатній /нормальний/ рівень прибутку для покриття капіталовкладень , що були здійснені для розробки і організації виробництва товару та забезпечення підприємницького інтересу. Виходячи з середнього рівня рентабельності у сфері приладобування (Р_с,%),визначаємо рівень прибутку

П_н = С_п ·Р_с / г.од. / од. продукції

Р_с = 0.25%

П_н = 4311.2 * 0.25 = 1077.8 г.од./ од. продукції

Нижня межа проектної ціни модернізованого придаду складає:

Ц_нж = С_п + П_н г.од. / од. продукції

Ц_нж = 4311.2 + 1077.8 = 5389 г.од. / од. продукції

Верхня межа проектної ціни товару визначається з умов дотримання інтересів споживачів товару. Ціна на товар повинна бути не вище, ніж ціна товарів-конкурентів або товару-попередника з урахуванням зміни його споживчих властивостей — продуктивності, строку служби, експлуатаційних витрат і т.ін.Ця умова може бути вирішена таким способом :

Ц_вр = Ц_кон +/- Д_еф , г.од. / од. продукції,

Характеристики

Список файлов реферата