117773 (712986), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Належить активно залучити до процесу державного управління молоду генерацію політиків і управлінців.
Друга — це становления правової держави і громадянського суспільства. Саме в ньому контексті стратегічним напрямом реформування політичної системи має стати формування громадянського суспільства, яке є основою правової держави, його становлення відбувається одночасно і її утвердженням. Правова держава —- це тип держави, головними ознаками якої є верховенство права й закону, розмежування функцій різних гілок влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави. Мета правової держави — служіння відповідному закону і зумовленому ним соціальному та політичному ладу. Критерій для віднесення держави до правових — стабільність суспільства, оперативність державного управління, задоволення громадян діяльністю владних органів. Головне завдання правової держави полягає в юридичному забезпеченні інтересів, життєвого простору кожної людини. Йдеться про таке суспільство, якому держава підкоряється і якому служить, виконуючи його волю, — про громадянське суспільство. [2, с.125-128]
Висновок
Трансформація інституту президентства відбувалася за такими обставинами:
- низька легітимність верховної влади періоду Л.Кучми, об`єднання та перемога опозиційних сил на президентських виборах 2004р., перегрупування сил у Верховній Раді та тенденція щодо реалізації конституційної реформи; нерідке протистояння гілок влади щодо курсу реформ в державі (проамериканська та проросійська лінії), зростання політичної ролі регіональних еліт;
- неефективність політичних інститутів через невизначеність мети модернізаційного курсу тому що імперські інститути в своїй більшості, не змінивши своєї сутності (або обрання російського чи іншого вектору) перефарбувалися на національно-український манер;
В незалежній Україні спостерігається порівняна слабкість єдиної національної ідентичності: українці на Сході відчувають спорідненість із російською культурою, а на Заході — сильніше переймаються питаннями окремої української ідентичності. Ці різні ідентичності ведуть до різного бачення потреб зовнішньої і внутрішньої політики; на цьому тлі йдеться про розмежування нації на два табори. Все це впливає на становлення інституту президентства в Україні.
Література
1. Зелінська М. Трансформація інституту президентства: ретроспектива.// Віче 2006, №11-12, С.44-45
2. Рудич Ф.М. Політологія. К.: Либідь, 2007. – 408с.
6
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
