115509 (711685), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Уроки образотворчого мистецтва не можуть бути нецікавими для дітей. На кожному уроці вчитель разом з дітьми заново переживає радість відкриття прекрасного у житті й мистецтві. Головною умовою успіху уроку образотворчого мистецтва, як показує практика роботи, є постійна естетична самоосвіта вчителя. Проникаючи у суть естетичного у змісті уроку, вчитель знаходить нові, цікаві методи роботи, прийоми впливу на дітей засобами мистецтва і дійсності. Одним з таких інтерактивних методів впливу на свідомість дитини є гра.

На сьогодні гра стає найпопулярнішою формою навчання. Це й не дивно. Адже з її допомогою учні отримують більший об’єм знань. До того ж проходить вона у простій, ненав’язливій формі, що сприяє швидкому засвоєнню навчального матеріалу. Використання розвивальних ігор дає можливість урізноманітнити уроки образотворчого мистецтва, у простій формі дати дітям необхідні знання [5].

Уроки образотворчого мистецтва, які у молодших класах проводяться за принципом використання елементів драматургії, заключають у собі невичерпні можливості для всебічного розвитку школярів. Зустрічі з мистецтвом на кожному уроці, навчання дітей бачити та сприймати прекрасне у житті й мистецтві, активна творча діяльність кожного з учнів, радість за зроблене на уроці-драматургії – головні риси, які вирізняють навчально-виховний процес на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі.

Спостерігаючи за учнями на уроках образотворчого мистецтва, учені та вчителі помітили, що вони часто не можуть опанувати елементи зображувальної діяльності, бо не розуміють доцільності більшості правил і вимог. Та варто запропонувати близьку їм тему або завдання в цікавій формі, як усе стає на свої місця: діти починають так емоційно реагувати на процес малювання, ніби самі беруть безпосередню участь у зображуваних подіях, а персонажі немов оживають під їхніми пензля ми. Таким чином, важливу роль у розвитку навичок образотворчої діяльності учнів молодших класів мають уроки-драматургії з використанням розвивальних ігор і цікавих вправ. Це дає змогу вчителю цілеспрямовано впливати на почуття вихованців, розвивати фантазію, творчу уяву.

Творча активність школярів на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створюючи відповідну атмосферу. Найефективніший прийом тут — застосування розвивальних ігор, ігрових ситуацій, завдяки яким значно зростає інтерес дітей до навчання [6]. Хороша розвивальна гра потребує нескладного ігрового обладнання, яке діти можуть робити самі під керівництвом учителя або батьків, можуть знайти у себе вдома і принести на урок. Таке обладнання виконується з паперу, картону, фанери. Ляльок, таких як Замазура або Дідусь-лісовичок, можна вирізати з поролону й розфарбовувати гуашевими фарбами. Необхідні трафарети вирізаємо з цупкого паперу. Велике задоволення приносить самим підготувати костюми до інсценівок, до розвивальної гри.

Одне з головних завдань розвивальних ігор у 1-2 класах — естетичне виховання. Досягається воно шляхом розвитку у дітей спостережливості, художнього бачення краси форми і кольору. Розвивальна гра чи вправа триває 3-5 хвилин. Пояснення змісту має бути коротким, зрозумілим і емоційним. Усі розвивальні ігри повинні бути узгоджені із змістом наступної образотворчої діяльності [10].

Введення розвивальних ігор та ігрових ситуацій дає змогу учням молодшого шкільного віку в більш доступній, цікавій формі навчитися пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодіти основами образотворчої грамоти.

Розвивальна гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам'ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видів роботи із застосуванням розвивальної гри або використання цікавого знімає втому, гальмівні процеси мозку, загострює пам'ять. У цьому можна переконатися, спостерігаючи за образотворчою діяльністю молодших школярів. Візьмемо для прикладу один з уроків образотворчого мистецтва. Тема уроку – «Ілюстрація до казки «Колосок». У вчителів переважно є два шляхи проведення такого уроку.

Шлях перший (який в основному застосовують у школах). Разом з дітьми вчитель згадує зміст казки, показує ілюстрації художників до цієї казки. На цьому вступна частина уроку закінчується. Його результатом є більшість одноманітних малюнків, діти намагаються згадати, що вони бачили на ілюстраціях. Дітям нецікаво.

Інший – цікавіший для дітей. До уроку вони готують розвивальну гру, за допомогою якої діти змогли б переконатися, що з допомогою одних і тих же персонажів можна намалювати зовсім різні ілюстрації. З цікавістю слідкують діти за ходом гри. Під час практичної роботи вони не просто малюють, а фантазують, вносять в малюнок щось своє, оригінальне і нестандартне [5].

Потрібно вказати на значення ігрових прийомів: вони знімають напругу перших хвилин уроку, довгий час підтримують оптимальний тонус пізнавальної активності дітей. Дидактичні ігри допомагають формувати соціальні якості особистості, загальні й спеціальні здібності.

Вивчаючи чи закріплюючи тему «Теплі й холодні кольори», можна використати розвивальну гру «Прикрась ялинку». Дітям буде більш цікаво за допомогою гри згадати теоретичні знання, ніж робити це у сухій формі перевірки знань. З радістю учні допоможуть Зайчику і Лисичці прикрасити свої ялинки. Але щоб допомогти тваринам, потрібно знати теплі й холодні кольори. Так гра стає певним стимулам у праці. Це говорить про те, що для ігор треба мати певний рівень знань, умінь, на основі яких формуються нові.

В удосконаленні техніки малювання, засвоєнні де яких прийомів композиції допомагає, зокрема, гра у «фотографування». На екскурсіях у природу, прогулянках дітям пропонується «видошукач» — картонна планка розміром 15х10 см з віконечком 10х7 см. Учитель просить кожного «сфотографувати» те, що найбільше сподобалося, а після уроку образотворчого мистецтва, під час наступної прогулянки учні колективно вгадують, який предмет чи куточок природи зображено на тому чи іншому малюнку. Одночасно відбувається аналіз робіт.

З великим задоволенням учні початкових класів виконують на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандарт ним, живим, розвивальним, і діти легко засвоюють правила образотворчої грамоти [4].

Розвивальні ігри передбачають дотримання певних правил й ігрових ситуацій: загадування і відгадування, пошук і знаходження, рух і змагання, чекання і зацікавленість, несподіванка. Це стимулює правильне і швидке виконання завдань, поставлених вчителем, активізує творчі сили, фантазію молодших школярів. Крім правил та ігрових дій, така гра має розвивальну ціль, у протилежному випадку вона не стане розвивальною.

Але щоб розвивальна гра зацікавила дітей, вчителю не обхідно визначити, що цікавить дітей, добре продумати її зміст, правила, виготовити атрибути, необхідну наочність. Багато значить умілий підсумковий аналіз гри з виділенням її розвивального результату. Розвивальний результат гри обов'язково по винен оцінюватися не тільки вчителем, а й самими дітьми. Найголовніше те, що в грі вирішується певне розвивальне завдання, яке стає своєрідним етапом у розвитку художніх здібностей, умінь і навичок.

Але не потрібно привчати дітей до того, щоб на кожному уроці вони чекали нових ігор. Необхідний послідовний перехід від уроків, наповнених ігровими ситуаціями, до уроків, де гра є нагородою за роботу на уроці чи використовується для активізації уваги.

Виникає запитання: «А які ж умови організації розвивальних ігор, щоб вони забезпечували активізацію пізнавальних інтересів учнів на уроці?». Більше всього, такі ігри повинні бути побудовані таким чином, щоб незавершеність сюжету забезпечувала легкий перехід від зацікавленості у грі до зацікавленості у виконанні навчальних завдань. Звичайно, успіх гри також залежить і від підготовки самого вчителя. Ми знаємо, що вся діяльність має ціль, в тому числі й ігрова. А якщо це не лише ігрова, а й розвивальна, то й тим більше. Тому головне завдання вчителя — це визначення цілей гри. Розвивальна гра повинна нести певний об'єм знань або з її допомогою ці знання закріплюються. Так, наприклад, за допомогою ігор учні закріплюють уміння користуватися фарбами, у них розвивається окомір і рухові навички, розвивається спостережливість, учні закріплюють знання кольорів, розвивається уява і фантазія.

Діти, особливо молодшого шкільного віку, люблять все яскраве, привабливе. Невідому раніше інформацію їм легше сприйняти з допомогою нестандартних форм і методів навчання. У ході підготовки розвивальної гри вчитель готує необхідну наочність Але вона не повинна відволікати учнів від основного завдання [6].

Успіх гри також залежить від уміння вчителя зацікавити дітей. Розвивальна гра не буде корисною, якщо в ній немає висновку. По закінченні гри необхідно визначити переможців, до того ж це повинен робити не тільки вчитель, а всі учні класу.

Список використаної літератури

1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. – М.: Педагогика, 1987. – 124 с.

2. Антонович Є.А., Проців В.І. Художньо-ігрова діяльність школярів на уроках образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 1996.–№1. – С. 13-15.

3. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів. - К.: Рад. школа, 1980.- 175с.

4. Варзацька Л.О. Гра як засіб пізнання // Початкова школа. – 1988.–№12. – С.34-35.

5. Васьківська С.В. Навчати вчитися, або Як допомагати мо лодшому школяреві в навчанні // Початкова школа. — 1994. — № 6. - С. 10-12.

6. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. – Л.: Наука, 1977. – 116с.

7. Виноградова Г. Малювання з натури. – К.: Рад. школа, 1976. – 118 с.

8. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развития ребенка // Вопросы психологии. – 1966.–№6. – С.64-76.

9. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573 с.

10. Глухенька К. Пошуки неповторної краси // Образотворче мистецтво. – 1989. - №3. – С. 23-25.

11. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.

12. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М.: Просвеще-ние, 1972. – 212 с.

13. Данилова Л., Розвивати образотворчу активність учнів засобами гри // Рідна школа. – 2002. - №6.– С.18-20.

14. Дейч О. Ігрова діяльність у вихованні навичок образотворчої діяль-ності молодших школярів // Поч. школа. – 2000. - №7. – С. 37-38.

15. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

16. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

17. Кириченко Н.Т. Сюжетное рисование в детском саду. — К.: Рад. шк., 1986.

18. Кревіда І. Дидактичні ігри з образотворчим навантаженням // Поч. школа. – 2000. - №8. – С. 57-58.

19. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание.- М.: Знание, 1987. – 234с.

20. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. – М.: Искусство, 1977. – 264 с.

21. Лернер М.Ж. Эстетические чуства.- М.: Знание, 1967.- 254с.

22. Лихачов Д.Б. Теория эстетического воспитания школьников. - М.: Знание, 1987.- 231 с.

23. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. – 127 с.

24. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2002. – №9. – С. 50-55.

25. Любарська Л.М. Виховні можливості образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 1986. – №2. – С. 55-59.

26. Люблінська Г.О.Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – 356 с.

27. Міщенко О.В. Дидактичні ігри в навчальному процесі молодших школярів // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики ігор: Тези наук.-практ. конф. – Льв., 1997. – С. 65-66.

28. Мойсеюк М.Є. Педагогіка. – К.: Либідь, 2001. – 446 с.

29. Непомнящая-Серж Н. О недостатках в руководстве сюжетно-ролевыми играми // Дошкольное воспитание. – 1981. – № 11. – С.17.

30. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Вікова та педагогічна психологія. – К.: Просвіта, 2001. – 464 с.

31. Сухомлинський О.В. Вибрані твори в п'яти томах. - К.: Радянська школа, 1976.- Т.1. – С. 161-273. Сюжетно-ролевые игры дошкольников / Н.А.Бойченко, Т.И.Григо-ренко. – К.: Рад. школа, 1982. – 112 с.

32. Томашевський В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва // Рідна школа. – 2000. – №4. – С. 48-49.

33. Усова А.П. Роль игры в воспитании детей. - М.: Просвещение, 1976. - 96 с. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. У 2-х т. – К.: Радянська школа, 1983. - Т. 1. – С. 43-403.

34. Шеремета П. Дещо про методи навчання // Рідна школа. – 2004.-№6.– С.25-26. Школьная И.А. Педагогические условия активизации игровой деятельности детей старшего дошкольного возраста. – К.: Абрис, 2002. – 246 с.

Характеристики

Список файлов реферата