115205 (711603), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Наприклад, міні-лекцію можна прочитати і на семінарському і на практичному занятті. Лекції в школі і вузі можуть суттєво відрізнятись за тривалістю, кількістю слухачів, розташуванням місць в аудиторії і кваліфікацією викладача.

Крім того, інколи методи навчання настільки розвиваються, що перетворюються на самостійні форми організації навчання.

Наприклад, лекція – це метод навчання. Але поступово цей метод набув у вітчизняній вищій освіті таку популярність, що перетворився на основну форму організації навчання у вищій школі. Для проведення лекцій стали утворюватись спеціальні аудиторії – амфітеатри, використовуватися спеціальне обладнання – мікрофони, збиратись цілі потоки студентів. Аналогічно сьогодні в прогресивних навчальних закладах стають формами організації навчання такі методи як ділові ігри, методи аналізу ситуацій (кейс-методи) та інші.

6. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФОРМ НАВЧАННЯ

Історично існувало декілька основних форм навчання:

1. Індивідуальна форма навчання – вчитель працює з одним учнем (в своєму домі чи домі учня) – найдавніша форма, що виникає ще за античних часів і домінує в освіті до XVII ст.

2. Індивідуально-групова форма навчання – вчитель працює з групою дітей, різних за віком і підготовкою, за індивідуальним принципом: по черзі запитує кожного учня, пояснює йому новий матеріал, надає індивідуальне завдання. Інші в цей час працюють самостійно. Розповсюджена в Європі (гарно описується у Чарльза Діккенса).

3. Масова форма навчання – одночасна робота з групою учнів. Одна з перших таких форм виникла у братерських школах Білорусії і України в XVI ст. і стала прототипом сучасної класно-урочної системи. Розповсюджується з XVIII ст. і домінує сьогодні. Її різновиди:

• класно-урочна система – це така форма організації навчання, при якої учні розподіляються за віком і поєднуються в групи – класи з приблизно однаковим рівнем підготовки, всім викладається один і той же матеріал, заняття проводяться поурочно за попередньо складеним розкладом. Нормується також графік роботи на рік, що викликає появу понять “навчальний рік”, “навчальний день”, “урок”, “перерва між заняттями”, “навчальні канікули” та інші. Ця система залишається дуже перспективною і сьогодні і застосовується в більшості світових шкіл.

• Бел-ланкастерська система, або система взаємного навчання – запропонована у 1798 році священником Беллом і вчителем Ланкастером, які одночасно впровадили її в Індії та Англії. Полягає в тому, що спочатку старші учні під керівництвом вчителя самі вивчають матеріал, а потім, отримавши відповідні інструкції, навчають своїх молодших товаришів.

• система вибіркового навчання, що існує в різновидах: Батівська система в США і Мангеймська система в Європі. Батівська система полягає в тому, що урочна (колективна) робота з класом поєднується з індивідуальною позаурочною роботою із слабкими учнями. Мангеймська система припускає розподіл учнів на основі тестування за їх успішністю на класи: слабкі, середні і сильні, між якими можливі переходи.

• лабораторно-бригадне навчання – прийняте у радянських школах у 20-ті роки ХХ ст. Учні розподілялися на бригади по 5-6 осіб, в складі яких самостійно вивчали рекомендований матеріал, а потім бригадир самостійно звітував вчителям за виконану роботу.

• метод проектів – популярний сьогодні на Заході, поширюється в нашій країні. Група учнів отримує спільне завдання по розробці певного проекту, відповідно до якого вони повинні розподілити ролі, узгодити свої дії, а в ході розробки – навчити один одного.

7. ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Безпосередньо в навчальному процесі навчальна діяльність здійснюється у різних формах її організації. В освіті України сьогодні прийнята класно-урочна (для школи) або семінарсько-лекційна (для ВНЗ) система навчальної роботи. За цією системою виділяють наступні форми організації навчання:

1. У школі:

   • урок – основна форма навчання;

   • екскурсія;

   • додаткове заняття;

   • інструктаж;

   • конференція;

   • факультатив;

   • клубна робота;

   • позакласне читання;

   • домашня робота;

   • предметний гурток;

   • студія;

   • наукове товариство;

   • олімпіада;

   • конкурс;

   • робота на пришкільної ділянці;

   • заняття в навчальній майстерні, комп’ютерному класі, шкільному кооперативі;

   • похід по рідному краю;

   • фізкультурне змагання і т.п.

2. У старших класах (додатково):

   • лекція;

   • семінарське заняття;

   • співбесіда;

   • практикум;

   • консультація та інше.

3. У вищих навчальних закладах:

   • лекція;

   • семінар;

   • лабораторна робота;

   • практичне заняття;

   • самостійна робота;

   • колоквіум;

   • конференція;

   • науково-дослідна робота (курсові і дипломні роботи);

   • виробнича практика та інше.

Особливе місце в системі вищої школи займає заочна вища освіта, що є спеціальною формою підготовки висококваліфікованого спеціаліста без відриву від його виробничої діяльності.

Вечірня освіта – це ще одна форма організації навчання у ВНЗ, яка поєднує елементи очного і заочного навчання. Про ці та інші форми організації навчання ви можете також докладніше почитати в рекомендованій літературі.

8. ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Одним з напрямків інноваційної діяльності навчальних закладів сьогодні є інтенсивний пошук нестандартних форм організації навчальної роботи, які б дозволяли активізувати процес навчання, зробити його природним, невимушеним і цікавим.

В літературі з’являється все більше описів таких форм навчання, що називаються інноваційними.

В основі таких форм роботи – використання нетрадиційних методів навчання, у тому числі і видів діяльності, не пов’язаної прямо з навчанням:

урок-ділова гра; урок-змагання; урок–прес-конференція; урок-КВК; урок-консультація; урок-аукціон; урок-“суд”; урок-концерт;

урок-семінар; урок-гра ”Поле чудес”; урок-семінар; урок-вистава; урок творчості; урок-звіт; межпредметний урок;

лекція-співбесіда; семінар-дискусія; семінар доповідей за рефератами; семінар запитань і відповідей; семінар-конференція; семінар зустрічі з цікавими людьми

Інноваційну форму навчання не рекомендується використовувати у готовому вигляді, краще вигадати свою власну форму, враховуючи особливості навчального предмету, склад учнів і свої власні можливості.

Висновки

1. В основі успішного управління навчанням закладене якісне планування навчальної діяльності на різних рівнях – від загальноосвітнього до конкретно навчального.

2. При складанні навчального плану, програми конкретних навчальних дисциплін повинні проектуватись також форми і методи навчання.

3. Вибір конкретних форм і методів роботи з тими, хто навчається, залежить від прийнятої системи навчання, особливостей змісту навчання, вікових і психологічних можливостей учнів і викладачів.

4. Особливо перспективною є самостійна розробка інноваційних форм організації навчання, побудованих на особливих умовах навчання.

Характеристики

Список файлов реферата