115141 (711590), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

На третьому етапі (2006-2007 рр.) — узагальнювальному — завершено формувальний етап педагогічного експерименту, опрацьовано результати дослідження й подано у вигляді дисертації та автореферату.

Експериментальні бази дослідження: Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ; Кіровоградський юридичний інститут Харківського університету внутрішніх справ; Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ; Запорізький національний університет. Усього в дослідницько-експериментальній роботі на різних її етапах узяли участь 590 студентів та курсантів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому вперше виявлено й обґрунтовано педагогічні умови і розроблено методику виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов, висвітлено основні підходи до осмислення й визначення в контексті педагогічного дослідження естетичного смаку студентів, розкрито його сутність та структуру через визначення складників естетичної свідомості, теоретично обґрунтовано методи викладання навчальної дисципліни “Іноземна мова”; уточнено поняття “естетичне виховання студентів”, “естетичний смак”, “самостійна робота”, використання інтерактивних методів навчання з метою естетичного виховання студентів; подальшого розвитку набули можливості комбінування різних видів самостійної роботи та застосування інтерактивних методів навчання під час викладання іноземної мови, спрямованих на виховання естетичного смаку студентів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що виявлено педагогічні умови виховання естетичного смаку й розроблено науково-методичні рекомендації, спрямовані на модернізацію навчально-виховного процесу з метою активізації особистості в ході її виховання засобами іноземних мов. Залучення виявлених умов до навчально-виховного процесу, впровадження в практику запропонованих методів роботи із використанням оригінальних іншомовних текстів естетично спрямованого змісту дають змогу викладачеві здійснювати цілеспрямоване виховання естетичного смаку засобами іноземних мов. Матеріали дисертації доцільно використовувати в системі підготовки юристів та працівників правоохоронних органів, під час читання спецкурсів з цієї проблематики.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми та в науковій обробці отриманих результатів, висвітлених у працях, написаних у співавторстві.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним, теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу, залученням методів, адекватних об’єкту, предмету, меті й завданням дослідження; застосуванням усебічного кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих навчальних закладів МВС України.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження представлялися та доповідалися на конференціях різного рівня:

• міжнародних конференціях: “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2006, 2007); “Дні науки — 2006” (Дніпропетровськ, 2006); “Гуманізм та освіта” (Вінниця, 2006); “Сучасні педагогічні технології підготовки фахівців нового покоління” (Кіровоград, 2006); “Розвиток творчої особистості студента як суб’єкта педагогічної взаємодії” (Донецьк, 2007);

• усеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми гуманітаризації, гуманізації освіти та впровадження новітніх педагогічних технологій в навчальних закладах МВС України” (Запоріжжя, 2002); “Розвиток життєвої компетенції учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (Запоріжжя, 2004); “Духовність українства ХХІ століття” (Кіровоград, 2006); “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2006); “Методологія і методика інтерактивного навчання у вищій школі” (Умань, 2007); “Реалізація положень Болонської угоди в процесі реформування галузевої освіти системи МВС України: проблеми і перспективи” (Запоріжжя, 2007);

• звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького юридичного інституту ДДУВС та Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2002–2007).

Упровадження результатів дослідження. Висновки й рекомендації, викладені в дисертації, упроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України, а саме: Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт від 24.01.2007), Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт від 14.12.2007), Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт від 10.05.2007); а також Запорізького національного університету (акт від 17.12.2007).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження, його теоретичні та практичні результати викладено у 2-х навчально-методичних посібниках у співавторстві та у 18-ти одноосібних публікаціях, із них 7 статей — у провідних наукових фахових виданнях, 11 — у збірниках матеріалів конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, списку використаних джерел (279 позицій), 14 додатків. Основний зміст роботи викладено на 176 сторінках, загальний обсяг складає 230 сторінок, представлено 3 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкривається ступінь розробленості проблеми, формулюються мета і завдання роботи, визначаються її теоретична та методологічна основа, наукова новизна, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов” здійснено аналіз виховання естетичного смаку в студентів з точки зору його педагогічного визначення. Подано характеристику стану розробленості проблеми виховання естетичного смаку у філософській, культурологічній і психолого-педагогічній літературі; простежено взаємозв’язок між мовою та мисленням; розкрито основні сутнісні риси самостійної роботи студентів та інтерактивних методів навчання як провідних у навчально-виховному процесі вищої школи; викладено основні методологічні засади викладання іноземної мови у нефілологічному вищому навчальному закладі; визначено педагогічні умови виховання естетичного смаку засобами іноземних мов; аналізується специфіка виховання естетичного смаку в студентів вищих закладів освіти МВС України.

Установлено, що термін “естетичний смак” уведений у науковий обіг Б. Грасіаном-і-Моралесом у ХVII ст. Одним з перших на виховне наповнення поняття “естетичного смаку” звернув увагу видатний французький діяч Просвітництва Ж.-Ж. Руссо. Цілеспрямовані дослідження проблеми виховання естетичного смаку особистості почали вестися з 20-х рр . ХХ ст. Серед вітчизняних досліджень естетичного смаку в контексті його педагогічного визначення найпомітнішими є праці К. Ушинського, А. Макаренка. Сучасний підхід до розуміння естетичного смаку полягає у тому, що він відображає не лише мистецьку сферу діяльності, а є одним з центральних складників соціально-культурного світу особистості.

З’ясовано, що естетичний смак є комплексним інтегративним складником естетичної свідомості. Виховання естетичного смаку триває все життя і чинить зворотній вплив на естетичну свідомість людини, збагачує її. Отже, під вихованням естетичного смаку розуміємо процес тривалого, систематичного, цілеспрямованого розвитку всіх категорій естетичної свідомості, який буде сприяти естетичному зростанню особистості в навчально-виховному процесі.

Процес навчання іноземній мові має, окрім практичної, ще й виховну, освітню і розвивальну мету. Естетичне виховання засобами іноземної мови є невід’ємною частиною оволодіння мовою та культурою країни, мова якої вивчається. Розвинений естетичний смак, як зовнішній прояв естетичної культури особистості є результатом проведення цілеспрямованої роботи з його виховання. Самостійна робота та інтерактивні методи навчання студентів є провідними в навчально-виховному процесі вищої школи на сьогодні. Вони сприятимуть ефективному оволодінню іноземною мовою, тому мають неабиякий потенціал для виховання естетичного смаку.

Проаналізовано основні визначення терміна “естетичний смак”, сформовані провідними філософами, культурологами, соціологами, педагогами, психологами останнього часу, та зроблено висновок про те, що в контексті педагогічного процесу ми розуміємо естетичний смак як складну категорію, яка містить у собі елементи естетичного ідеалу, естетичного почуття та естетичного судження, та є сполучною ланкою, що поєднує соціальний світ, природу та людину. Визначено педагогічні умови виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов.

У другому розділі дисертаційного дослідження “Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов” визначено мету, завдання та загальну методику педагогічного експерименту, розглянуто умови виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов за експериментальною технологією та проаналізовано результати експериментального дослідження.

Експериментальна апробація педагогічних умов виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов здійснювалася нами в 2002–2007 рр. на базі Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Також до експериментальної роботи залучені студенти та курсанти Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та Запорізького національного університету.

Теоретико-методологічною основою дослідження педагогічних умов ефективності виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України є положення про те, що іноземна мова як навчальна дисципліна (на прикладі викладання англійської та французької мов) має значні виховні можливості. Великий естетичний потенціал соціокультурного компонента навчальної дисципліни “Іноземна мова” сприяє залученню до навчально-виховного процесу когнітивної (інтелектуальної), пізнавальної, емоційно-чуттєвої сфер особистості.

Під час проведення експериментальної апробації нами застосовано однофакторний статистичний педагогічний експеримент, відповідно до логіки проведення якого експериментально-дослідна робота містила чотири етапи: констатувальний, формувальний, контрольний та етап узагальнення отриманих результатів.

У ході дослідницько-експериментальної роботи визначено критерії вихованості естетичного смаку особистості. В основу групування критеріїв вимірювання покладено елементи естетичної свідомості, наявні в естетичному смаку особистості, а саме: рівень розвиненості естетичного судження, естетичного почуття та естетичного ідеалу.

Визначено, що критеріями, які обумовлюються рівнем розвинутості естетичного судження, виступають наявність естетичних знань, їх глибина, міцність, дієвість; широта кругозору; здібність до аналізу та засвоєння інформації.

Критеріями, що обумовлюються естетичним почуттям, є широта смакової палітри в мистецькій сфері (при цьому малось на увазі, по-перше, наскільки широкою є сфера естетичних цінностей, доступних смаковій оцінці, і, по-друге, наскільки здатна людина емоційно осягнути цінності різних епох, національних культур, а також створених у різних видах і жанрах мистецтва); характер та рівень емоційної реакції на твори мистецтва та явища дійсності; толерантність смакових оцінок; адекватність естетичної реакції на витвори мистецтва та об’єкти дійсності; ступінь емоційного задоволення від освоєння об’єкта.

Критерії, що обумовлені естетичним ідеалом, включають у себе вміння розрізняти естетичні якості предметів і явищ, диференціювати їх утилітарні та художні якості у співвідношенні з власним естетичним ідеалом та естетичними канонами суспільства; виразність та образність мовних засобів, самостійність і оригінальність асоціацій і метафор, наявність чи відсутність мовних штампів; відчуття композиційної побудови творчої роботи; наслідування еталонів естетичної поведінки, оформлення, дизайну, манер тощо; наявність асоціативного мислення як активного елементу естетично повноцінного сприйняття дійсності.

На констатувальному етапі експериментально-дослідницької роботи проводилася педагогічна діагностика вихідного рівня розвиненості естетичного смаку учасників експерименту. Отримані дані свідчили про недостатній рівень естетичних знань та вихованості естетичного смаку студентів. Зроблено висновок про доцільність виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов.

Формувальний етап експерименту проводився протягом чотирьох навчальних років (вісім семестрів), у 2002–2006 рр. До дослідницько-експериментальної роботи залучено 55 студентів у 2002/2003 н.р., у 2003/2004 — 52 студенти, у 2004/2005 — 53 студенти та 48 студентів у 2005/2006 н.р. Студенти були поділені на шістнадцять академічних груп, дванадцять з яких вважалися експериментальними, а чотири — контрольними.

Характеристики

Список файлов реферата