114978 (711493), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Позитивним напрацюванням підручників із навчального курсу «Я і Україна» для початкової школи досліджуваного періоду вважаємо їхню естетизацію. Естетичне начало присутнє не тільки в навчальних текстах, а й у позатекстових складових, зокрема в ілюстраціях. Виразну естетичну спрямованість мають текстові матеріали, які «працюють» на виховання естетичних почуттів, навчають бачити і розуміти прекрасне в довкіллі, формують почуття насолоди та естетичного задоволення від спілкування з природою, пробуджують творчі нахили, вчать прекрасного через художнє слово.

Разом з тим підручники з природознавства на сучасному етапі недостатньо спрямовані на екологічне виховання учнів, утвердження природозберігаючої та природостворюючої діяльності людини. У цій площині варто використати досвід авторів минулого. Як показав аналіз, у підручнику з природознавства для 4 кл. (Н. Коваль, Нарочна Л., 1989) такого характеру тексти представлені значно численніше (23%), а в сучасних – надто скромно (0,8%).

Мотиваційна функція підручників із природознавства проявляється у проблемному викладі основної інформації. Незважаючи на те, що дослідницький метод більше властивий організації навчальної діяльності в старших класах, у підручниках із природознавства для початкових класів досліджуваного періоду він наявний. Наприклад, у підручнику із природознавства для 4 кл. (Н. Коваль, Л. Нарочна, 1989) є 98 завдань такого характеру, що становить 21,5% проти 16,7% у сучасному підручнику для 4 кл. (Т. Байбара, Н.Бібік, 2004).

Тексти підручників із природознавства досліджуваного періоду створювали умови для пробудження пізнавального інтересу в учнів. Цікавим вирішенням цього завдання стали позатекстові компоненти («Чи знаєте ви, що?», художні твори, загадки, народні прикмети, ілюстрації тощо), які містили пізнавальну інформацію, спонукали до діалогу.

Виховна функція підручників із природознавства в основному сприяла формуванню світогляду дітей, розвитку в них почуття патріотизму та гордості за успіхи СРСР. Водночас вагому роль автори відводили вихованню у дітей любові до природи, її охорони, бережливого ставлення до неї.

Більшість текстових і позатекстових матеріалів з природознавства утверджували почуття людяності, бережливого ставлення до всього живого, показували живі яскраві приклади гуманних взаємин людини і природи, виховували у дітей почуття дружби, товариськості між представниками різних етносів, етнічних груп і народностей, спрямовувати на порозуміння та налагодження контактів між дітьми різних націй, що значною мірою сприяло розширенню пізнавальних горизонтів школярів, формувало етнокультурні цінності, а також почуття патріотизму.

Особливе значення для сьогодення мають тексти, уміщені в підручниках 60–80‑х років ХХ століття, у яких ідеться про здоров’язберігаючі функції людини, зокрема дітей. Позитивом у навчальних книгах з природознавства досліджуваної доби вважаємо і доступність викладу навчального матеріалу.

Актуальною й досі залишається проблема мови підручників. Зазначимо, що присутність діалогів у текстах підручників минулого – якісно новий методичний напрям авторів означеного періоду, що є характерною ознакою для розмовного та художнього стилів мовлення, уможливлює наближення наукового стилю викладу до науково-популярного. Проте в сучасних підручниках із навчального курсу «Я і Україна» великий відсоток становлять складні речення – складнопідрядні та складносурядні, які певним чином утруднюють розуміння навчального матеріалу.

У підручниках досліджуваного періоду посилено загальнодидактичні функції: істотно збільшилася питома частка природознавчого матеріалу; уміщено додаткові тексти у вигляді цікавого хрестоматійного матеріалу, посилилась ілюстративна функція (даються кольорові малюнки). Ілюстративний матеріал у підручнику починає виступати джерелом самостійного отримання інформації.

Ціннісно-орієнтаційна функція підручників (особливо кінця 1980‑х років), зосереджувалась у текстових і позатекстових матеріалах, сприяла гуманізації навчання та створювала певне інтелектуальне тло, яке сприяло кращому пізнанню дітьми картини світу.

Висновки

1. На основі історіографічного аналізу теорії підручникознавства досліджуваної доби зроблено висновок, що ця проблема була предметом постійної уваги як учених-дидактів, так методистів, учителів. Започаткували спеціальні дослідження підручників тогочасні вчені Ю. Гільбух, Л. Занков, Н. Менчинська, Є. Перовський, ін. До розробки дидактичних основ побудови підручника активно спричинилися В. Беспалько, В. Бейлінсон, В. Краєвський, Д. Зуєв, які всебічно дослідили структуру, функції навчальної книги, методи її аналізу, обґрунтували структурно-функціональний підхід до аналізу та оцінювання підручника.

2. Аналіз психолого-педагогічних джерел дозволяє зробити висновок про доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад підручників природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України досліджуваного періоду. Підручник розглядаємо як складну і цілісну багатофункціональну систему. З огляду на це саме структурно-функціональний підхід дозволяє проаналізувати конкретний зміст підручника, його структурні компоненти через реалізацію інформаційної, мотиваційної, виховної, трансформаційної, деяких інших функцій навчальної книги.

3. За досліджуваний період відбувався подальший розвиток і вдосконалення системи освіти в УРСР. Зростала увага партійних і державних органів до проблем освіти, в т.ч. й проблем підручникотворення. За означеного періоду керівними органами держави було ухвалено ряд постанов і рішень, законів, які регламентували освітні питання, зокрема і в галузі створення навчальної книги. Недоліком освітньої політики в царині підручникотворення до початку 90‑х років ХХ ст. була надмірна заідеологізованість та політехнізація (ідеологічна тематика властива третині текстів). Тодішній ідеології відповідав зміст навчальних книг, світоглядні функції яких насамперед виражені через такі структурні компоненти, як текстові та позатекстові матеріали. Автори підручників вважали за потрібне у курсі вивчення природничо-математичних дисциплін дати молодшим школярам чіткі уявлення про радянське соціалістичне суспільство, про успіхи Радянської держави у справі розбудови нового життя.

4. Аналіз підручників із математики та природознавства для початкової школи засвідчує, що у 60‑х роках ХХ ст. підручник уперше став об’єктом наукової уваги. Однак роль навчальної книги була репродуктивною і обмежувалася виключно повторенням, закріпленням і контролем знань. Найбільш плідною була перша половина 1970‑х років, коли, крім учених-дидактів (І. Лернера, В. Паламарчук, М. Скаткіна), пожвавилися наукові пошуки у галузі підручникотворення вчених–психологів (Г. Гільбух, О. Дусавицький, Л. Занков, Н. Тализіна, ін.). Недостатньо сформульованими були принципи побудови підручників, система та методика їх перевірки, критерії оцінки. Початок 70‑х років минулого сторіччя характерний пошуком системи наукових і методичних критеріїв, які уможливили об’єктивну оцінку змісту та структури програми і чинних підручників, виявили їх недоліки, окреслили шляхи удосконалення. Це був період поширення комплексних досліджень навчальної книги, коли розгорталася творча співпраця дидактів, методистів, психологів, що брали участь у створенні нового методичного забезпечення навчально-виховного процесу для 4-річної школи з урахуванням нових цілей навчання і здобутків психологічної та педагогічної науки. Виразною ознакою підручникотворення 1980‑х років було істотне оновлення підручникового фонду для початкової школи, розробка навчальних книг для експериментальних класів. Цей період став підґрунтям для створення нових підручників у незалежній Україні.

5. Досліджуваний період плідний на створення «навчально-методичного книжкового комплексу» – навчальних посібників, дидактичних матеріалів, методичних рекомендацій, збірників задач, зошитів, таблиць, роздаткового матеріалу, кіно – діафільмів тощо. Вони відповідали змісту підручників із природничо-математичних дисциплін.

6. Основними функціями підручників природничо-математичного циклу досліджуваного періоду для початкової школи є інформаційна, ровивальна, мотиваційна та виховна, які тісно взаємопов’язані і реалізовані через структуру підручника – текст (основний, додатковий, пояснювальний), позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння знань, апарат орієнтування, ілюстративний матеріал). Проведений структурно-функціональний аналіз підручників природничо-математичного циклу для початкової школи означеного періоду уможливлює висновок про педагогічну доцільність їх побудови та відповідність змісту навчального матеріалу новим програмам і рівневі розвитку учнів, а також дидактичним принципам науковості, доступності, послідовності викладу матеріалу.

Завдання підручників із природознавства носили переважно творчий характер, аніж репродуктивний. Позитивної оцінки дослідників заслуговують позатекстові матеріали – питання та завдання, позаяк чимало з них створювали передумови для активізації самостійної дослідницької діяльності школярів, були спрямовані на розвиток логічного мислення, мистецьких здібностей («намалюй», «опиши», «створи»), а також підготовки до життя молодшого школяра.

1. Порівняльний аналіз підручників для початкової школи досліджуваної доби та сучасності дає підстави стверджувати, що в нинішній практиці створення підручників із природозничо-математичних дисциплін використовуються далеко не всі позитивні напрацювання минулого, зокрема у царині духовного, морально-естетичного, екологічного, патріотичного виховання.

Практична спрямованість підручників із природознавства на сучасному етапі, на наш погляд, повинна передовсім цілепокладатися на питання екології, охорони довкілля, утверджувати природозберігаючу та природостворюючу діяльність людини. Позитивом у навчальних книгах з природознавства досліджуваного періоду вважаємо доступність викладу навчального матеріалу, та його естетизацію.

Підручники з математики для початкових класів нового покоління у деяких аспектах вигідно відрізняються від попередніх. Так, їхній зміст позбавлений ідеологічних нашарувань, звільнений від комуністичних догм. У змісті сучасних підручників реалізується не лише інформаційна, але й мотиваційна та розвивальна функції. У більшості навчальних книг ураховано елементи диференційованого навчання. У зв’язку із цим структурування змістової частини передбачає вільний вибір дидактичного матеріалу за рівнями складності, наявні також обов’язкові текстові й позатекстові компоненти. З-поміж сучасних підручників із математики вигідно вирізняються навчальні книги для дітей 6-7-річного віку, в яких дидактичний матеріал подано в цікавій формі, застосовуються ігрові методи навчання. Вони відзначаються і якістю ілюстрацій, а от щодо кількості, то сучасний підручник з математики втрачає у кількості невербальних джерел інформації (таблиць, схем, діаграм тощо).

Однак, як засвідчив структурно-функціональний аналіз, зміст сучасного підручника не повною мірою забезпечує цілісне бачення підростаючою особистістю навколишнього світу. І це в той час, коли учень молодшого шкільного віку потребує опертя на конкретні зразки із життя своїх ровесників, з довкілля. У цьому плані варто творчо використати здобутки науково-методичного потенціалу минулого, коли кількість завдань, спрямованих на формування у школярів готовності до життя в соціумі, становила досить великий відсоток. Виховна лінія, втілена у доборі текстів виховного спрямування, а саме: формування морально-етичних, патріотичних, екологічних, естетичних цінностей у школярів, у підручниках досліджуваного нами періоду може бути творчо використана у сьогоднішній теорії і практиці підручникоукладання з математики.

8. Проведене дослідження дозволило виокремити ідеї, які доцільно творчо використовувати при визначенні дидактичних основ побудови підручників із природничо-математичних дисциплін для загальноосвітніх шкіл першого ступеня незалежної України:

– постійне оновлення дидактичних основ підручників відповідно до суспільно-політичних, соціально-культурних умов;

– врахування в ході оновлення дидактичних основ сучасних підручників принципів науковості пропонованого змісту навчання, доступності, систематичності та інтегрованості, логічної послідовності та наступності у розгортанні понять, що розглядаються, історизму в аналізі понять, теорій та ін.;

– використання навчальних завдань, які цілепокладають на життєвий досвід молодших школярів;

– дотримання у підручниках міжпредметних зв’язків, в яких нагромаджено текстовий матеріал про рослинний і тваринний світ, господарсько-економічне життя тощо;

– добір текстів морально-етичного спрямування, які б формували у молодших школярів національні та загальнолюдські цінності;

– насичення підручників завданнями, які спрямовані на науково-пошукову діяльність молодших школярів, розвиток в них творчого мислення;

– використання в підручниках діалогізованої форми викладу матеріалу;

– посилення мотиваційної функції навчальної книги за допомогою цікавих позатекстових компонентів.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Актуальними та перспективними вбачаємо дослідження функцій підручників природничо-математичного циклу (виховної, мотиваційної, інформаційної, розвивальної тощо), їх реалізація, а також питання про критерії якості навчальної книги.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Височан Л.М. Шкільні підручники з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл (1959–1991 рр.) / Л.М. Височан // Джерела. Науково-методичний вісник. – Івано-Франківськ, 2004. – №3–4 (39–40) – С. 37–42.

2. Височан Л.М. Деякі питання вивчення математики в початковій школі: історичний аспект / Л.М. Височан // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Випуск ХV‑ХVІ. Ч. 2. – Івано-Франківськ: Плай, 2006. – С. 65–76.

3. Височан Л.М. Зміст, структура сучасних розвивальних підручників з природничо-математичних дисциплін для загальноосвітньої школи І ступеня / Л.М. Височан // Проблеми сучасного підручника. – К., 2006. – Вип.6. – С. 301–305.

4. Височан Л.М. Методичне забезпечення викладання природничо-математичних дисциплін у початковій школі (1959–1991) / Л.М. Височан // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 316. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 22–29.

5. Височан Л.М. Шкільний підручник для початкової школи як історико-педагогічна проблема (1959–1991 рр.) / Л.М. Височан // Обрії. – 2006. – №2 (23). – С. 93–95.

Характеристики

Список файлов реферата