Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

У роботі з лінгвістичними казками активізуються різноманітні аналізатори, смислові асоціації, мовлення.

Казка як засіб навчання може вико­ристовуватися на різних етапах уроку, в багатьох варіантах, наприклад:

1. Читання або розповідь казки учите­лем. Для активізації аналітико-синтетичної діяльності школярів можна супро­воджувати це записами фрагментів казки на дошці. Діти охоче приєднуються до колективної розповіді та аналізу.

2. Слухання казки ілюструється окре­мими сценками, які грають заздалегідь підготовлені учні; заучуванням римова­них рядків, казкових повторів тощо.

Для цього використовуються ще й сти­лізовані костюми чи окремі яскраві атрибути, виготовлені дітьми (букви, частини слів та ін.)

3. Інсценування казки.

«Казка — це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю. Вона починається уже з розповіді, вищий етап її – інсценування»,— писав В.О. Сухомлинський Драматизація як прийом навчання дає школяреві активне й ефективне сприйняття матеріалу. Діти беруть участь у втіленні уявного образу в реальний.

Абстрактні поняття стають живими чоловічками Хто? і Що?, Іменник – це мудрий чарівник зі своїми слухняними синочками Родами, бігають маленькі непосидючі хлопчики – Числа.

Для інсценування можна використову­вати і класний ляльковий або пальчиковий (паперовий, пластиліновий) театр. Це помітно сприяє розвитку творчих задатків, уяви та мовлення учнів.

4. Складання казок.

Цю роботу проводять у різних фор­мах – колективній, груповій, індивіду­альній, причому після ознайомлення школярів з конкретним мовним мате­ріалом. Тоді казка допомагає глибше осмислити виучуване і водночас стає своєрідною перевіркою того, як діти розуміють засвоєне.

З огляду на складність теми вчитель може давати початок казки, окремі час­тини або пропонувати скласти її самос­тійно. У будь-якому разі після завершен­ня роботи влаштовують обговорення, редагування, перевірку, вибирають кращу казку та, по змозі, інсценують її. Опану­вання матеріалу завдяки лінгвістичним казкам сприяє усвідомленню його через текст як мовленнєву одиницю. Учні охоче виконують тренувальні вправи, стають ніби співучасниками описаних у казці подій, допомагають своїм героям викону­вати цікаві завдання, запропоновані класоводом.)

III. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІМЕННИКА

3.1. Важливість самостійної діяльності учнів

Сучасна система навчання дає можливість підвищити результативність уроку через організацію діяльності як усього колективу, так і кожного учня зокрема. Слід будувати урок так, щоб збільшити час самостійної роботи школярів. Адже самостійність учнів є важливою передумовою свідомого і міцного оволодіння знаннями: вона розвиває зосередженість, цілеспрямованість, уміння міркувати, формувати індивідуальний спосіб мислення. За цієї умови навчання стає переважно активною самостійною діяльністю. Вчитель має змогу в цей час працювати з окремими дітьми індивідуально. Його роль під час такої роботи спрямовується на формування в учнів уміння працювати самостійно, здійснювати взаємоконтроль і самоконтроль, допомагати товаришам. Поєднання виконання завдань з їх контролем поліпшує якість навчання, робить його надійно керованим, результативним.

Завдання для самостійної роботи мають бути спрямовані на розвиток мислення учнів, на зміцнення їхніх пізнавальних спроможностей, містити посильні труднощі, подолання яких потребує вольових зусиль. Самостійна робота – одна з найскладніших форм навчальної діяльності, тому учнів потрібно до неї готувати. Це можна робити за допомогою чітких стислих інструкцій, вказівок, показу зразка, колективної роботи, під час якої діти вчаться виконувати певні завдання. За таких умов навчання – не тільки повідомлення нової інформації, а й засвооєння прийомів самостійної роботи, самоконтролю, взаємоконтролю, навичок дослідницької діяльності, вміння здобувати знання, узагальнювати, робити висновки. Вміти самостійно працювати – головне, чого учень повинен навчитися в початковій школі.

Для самостійної роботи учнів 2 класу під час вивчення теми «Іменник» можна використати такі матеріали.

3.2. Дидактичні матеріали для самостійної роботи другокласників під час вивчення іменника

№ 1 Варіант 1

Запиши подані іменники у дві колонки:

1) ті, що вжиті в однині; 2) ті, що вжиті у множині. У кожному іменнику підкресли першу букву. З них прочитай і запиши прислів'я.

Доля, нарциси, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, олівці, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, оса, експонати.

№ 1 Варіант 2

Спиши текст. Визнач у ньому іменники. Іменники, вжиті в однині, підкресли однією рискою, у множині – двома.

Ти прокинься рано-рано,

лиш над містом сонце встане,

привітайся з ластівками,

з кожним променем ласкавим.

Усміхнися всім навколо:

небу, сонцю, квітам, людям –

і тоді обов'язково день тобі веселим буде!

(А. Костецький)

№ 1 Варіант 3

Прочитай текст. Випиши іменники у множині, поряд запиши їх в однині. Виділи закінчення.

Білі гуси летять над лугами,

в синім небі біліють снігами,

в синім небі хмарками зникають,

довго-довго їх очі шукають.

Білі гуси на озеро впали,

Тихі води кругом розгойдали...

Розцвіли, як купави великі...

Довго, довго їх чуються крики.

(О. Олесь)

№ 2 Варіант 1

Спиши словосполучення, ставлячи у дужках питання до іменника. Зразок: слухали (кого?) казкаря.

Гордитися братом; знати причину; дорожити ча­сом; переказати сусідові; бачити вчителя; немає пояснення; надсилати другові.

№ 2 Варіант 2

Запиши словосполучення, добираючи для зв'язку потрібні прийменники та ставлячи у дужках перед іменником питання.

Розмовляти, другом; радіти, друга; зберігати, дру­га. Сидить, деревом; зліз, дерева; доглядає, деревом. Росте, річкою; переправа, річку; стоїть, річки.

№ 2 Варіант 3

Склади речення зі слів, додаючи прийменник та змінюючи закінчення.

а) Вечір, земля, спадає.

б) Сонце, обрій, сідає.

в) Тин, цвітуть, кущі, троянди.

г) Село, темрява,потонуло.

д) Ніч, людина, відпочинок, необхідна.

№ 3 Варіант 1

Спиши прислів'я, підкресли у них синоніми.

Праця робить людину розумною. Пташку пізнають у польоті, а людину – в роботі. Посій труд, а слава вродить. Без хазяїна і хата сирота. Не дім господаря красить, а господар дім.

№ 3 Варіант 2

Випиши з тексту: 1) імена дітей; 2) прізвища дітей; 3) назви населених пунктів, де проживають діти.

Переможцями конкурсу юних талантів стали: Федорчук Іринка з села Острожиць Рівненьської області, що надіслала казочку "Листочки також живі", Довгопола Оксанка з міста Лина Чернігівської області – за оповідання "Літо", Залужна Тетянка з Полтави, яка надіслала нам казку "Мурчик і Гавчик". Усі діти нагороджені грамотами та пам'ятними призами.

№ 3 Варіант 3

Спиши текст. Підкресли іменники – власні назви. Склади речення зі словами земля, місяць, сонце, де б вони писалися з малої літери.

Усі люди називаються землянами. Це тому, що ми живемо на планеті Земля. Земля – це велитенська куля. Вона невпинно літає довкола Сонця. За рік Земля робить один оберт. І протягом цього часу в нас настає то весна, то літо, то осінь, то зима. Навкруг Сонця, так само як і Земля, обертається ще вісім планет. Найближчий його сусіда – Меркурій. Найдальший – Плутон. Супутником Землі є наш срібний красень Місяць.

№ 4 Варіант 1

Спиши речення. Підкресли іменники.

Вдивляються хлоп'ята в далечінь голубу, кажуть: "Летять літаки!" Діти, будьте обережні! Пустощі з вогнем є причиною пожежі. У неї очі голубі, такі, як неба синь.

№ 4 Варіант 2

Прочитай слова. У кожному рядку визнач серед них іменник. З іменниками склади речення, визнач у них граматичну основу.

Смішний – сміється – сміх. Жовток – жовтіти – жовтий. Летючий – літак – летить. Бігти – бігаючий – біг.

№ 4 Варіант 3

Утвори від поданих дієслів та прикметників – іменники. Що робить? Хто? Який? Що? Знає – знавець

Зелений – Читає –

Теплий – Продає –

Смішний – Лікує –

№ 5 Варіант 1

Спиши, вставляючи пропущені букви. Підкресли іменники – власні назви.

Мандрівка в літо

Пізнайко та його друзі зібрались разом на квітучій галявині.

– Нарешті літо! – радісно вигукнув зайчик (С,с)кок. – Будемо гратися, стрибати, відпочивати!

– Е ні, друзі, – заперечив хом'ячок (Л,л)асунчик. – Літо – це не тільки відпочинок. У червні не байдикуватимеш – і на столі, і у коморі матимеш.

– А знаєте, чому червень саме так називається? –запитала білочка (П,п)роня. (З журналу "Пізнайко")

№ 5 Варіант 2

До поданих слів випиши в одну колонку антоніми, а в іншу – синоніми.

тиша радість сміх долина

(гора, регіт, веселощі, веселість, сум, шум, спокій, плач, низина).

№ 5 Варіант 3

З поданих синонімів вибери найбільш вдалий.

Для лижних прогулянок добре мати спеціальний ... (наряд, одяг). Над осінніми полями кружляють ... (табуни, зграї, череди) галок і граків. Баба Орися жила в дерев'яній ... (оселі, хатині) над річкою. Оленка схилилась над водою, розглядаючи своє ніжне (личко, обличчя).

№ 6 Варіант 1

Запиши подані словосполучення у дві колонки. В одну – з прямим, у іншу – з переносним значенням.

Ніс човна, кирпатий ніс, вушко голки, вушко зайчика, очі квітів, сині очі, голос вчителя, голос води, хуртовина айстр, зимова хуртовина.

№ 6 Варіант 2

Спиши речення, добираючи до виділених слів антоніми і вставляючи їх у речення. Користуйся словами з довідки.

Готуй взимку воза, а влітку .... Зима без снігу, а літо без ... не буває. Якщо зорі блищать яскраво, влітку це віщує спе­ку, а взимку .... Весна красна квітками, а ... пирогами. Восени ранок похмурий – чекай гарного ... .

Довідка: мороз, сани, дощу, осінь, дня.

№ 6 Варіант 3

Продовжи текст, склавши з окремих слів речення. Підкресли слова, вжиті у переносному значенні.

Маленький підсніжник на тоненькій ніжці зібрався з силами і вибрався з-під шорсткого торішнього листка. Квіточка зацікавлено глянула праворуч, потім ліворуч і побачила багато цікавого.

(Галявину, боків, з, могутні, оточили, усіх, дуби. Зліва, котиками, жовтими, верба).

№ 7 Варіант 1

Випиши іменники у 3 колонки – чоловічого, жіночого та середнього роду. чол. рід жін. рід сер. рід

птах пташка птаство

Птах, крижина, значення, пташка, птаство, журнал, стіл, білченя, сонце, візок, село, ромашка, школа, щастя, літо, крижина, арсенал, замок, намисто, поїзд, молоко, орел, залізниця.

№ 7 Варіант 2

Спиши речення. Підкресли іменники жіночого роду.

Книга вчить, як на світі жить. Праця людину годує, а лінь марнує. Зима сніжна – літо дощове. Якщо взимку шумить ліс, буде відлига. Глибокий сніг – гарна трава і хліб.

№ 7 Варіант 3

Спиши текст. Підкресли іменники чоловічого роду.

Книга зими

У книзі зими кожен лісовий мешканець пише по-своєму, залишає свій знак. Звірі здебільшого лапами пишуть. На чистому білому снігу всі сліди видно.

Люди вчаться розбирати ці сліди очима. А ось звірі вміють читати носом. Собака понюхає слід і про­читає: "Тут був вовк" або "Тут щойно промчав заєць". Такий у звірів ніс дуже грамотний – нізащо не помилиться.

№ 8 Варіант 1

Прочитай. Випиши сполучення іменників з прикметниками. У дужках запиши питання до прикметників. Зразок: віття (яке?) зелене.

Лине білий дим

Садом молодим,

Спочиває

На зеленім вітті.

Пахне білий дим

Медом золотим.

Дим, а чи дерева

В білім цвіті? (С. Жупанин)

№ 8 Варіант 2

Прочитай текст. Випиши тільки ті речення, у яких немає прик­метників на означення кольору. Встав пропущені букви. Підкресли іменники з прикметниками. Зверху зазнач рід іменників.

Ви знаєте, як липа ш..л..стить у місячні ночі? Ви знаєте, як сплять старі гаї? Над хвилями синіми в'ються чаєчки білі. Ясні зорі, ніжні квіти єднаються в тихій розмові. Я бачу в золоті осіннім весни зеленої красу. В небі чистім і прозорім сонце сяє, наче в морі. Біжить перед очима до далекого обрію степ.

№ 8 Варіант 3

Запишіть прикметники з тими іменниками, з якими вони мо­жуть поєднуватися.

Старий, старовинний, древній, давній, стародавній. (Танок, дід, рукопис, Київ, пам'ятник).

№ 9 Варіант 1

Добери пару. Запиши.

лимон – кислий, цукор –

ходимо – ногами, кидаємо –

Характеристики

Список файлов реферата