113456 (711106), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Сформулюємо основні вимоги до оцінювання ключових процесів ВНЗ відповідно до формули (2).
-
Оцінювання якості здійснюється за системою показників, які характеризують процеси (таблиця 2 або 3).
-
Оцінювання виконується групою експертів. Склад групи формується за спеціальною методикою. До складу групи можуть входити внутрішні аудитори та фахівці, відповідальні за функціонування процесу. Можливе також формування групи з залученням зовнішніх аудиторів та сторонніх фахівців, що мають високу кваліфікацію сфері діяльності, на яку розповсюджується процес. Під час формування групи доцільно використати методику підбору аудиторів і технічних експертів, викладену у 4 (ISO 19011). Кількісний склад групи складає від 3 до 15 фахівців.
-
Експертне оцінювання здійснюється на основі базових оцінок і вагових коефіцієнтів. Аналіз внеску кожного з процесів у кінцевий результат підготовки випускника ВНЗ дозволяє встановити орієнтовні значення вагових коефіцієнтів у такому вигляді:
| Р31 = 0,15 | (проектування) | ||
| Р1 = 0,15 | Р32 = 0,10 | (наукова діяльність) | |
| Р2 = 0,15 | Р33 = 0,25 | (навчальний процес) | |
| Р3 = 0,5 | Р34 = 0,1 | (післядипломна освіта) | |
| Р4 = 0,2 | Р35 = 0,1 | (процес працевлаштування) | |
| Р36 = 0,1 | (виховний процес) | ||
| Р37 = 0,2 | (набір студентів) |
При цьому вага кожного з зазначених коефіцієнтів може виражатись або уточнюватись шляхом експертного оцінювання в рамках загального оцінювання якості ключових процесів.
-
Експертне оцінювання здійснюється через визначення кожним експертом – членом групи окремого показника окремого процесу, а за потреби, і окремого відповідного вагового коефіцієнта за встановленою шкалою. Причому у разі експертного визначення вагових коефіцієнтів їх сума має дорівнюватись 1.
-
Оцінювання проводиться у такій послідовності:
-
вивчення експертами об'єкта оцінювання (процесу);
-
вибір для оцінювання системи показників процесів (наприклад, таблиця 2 або 3);
-
вибір для оцінювання шкали оцінювання (наприклад, звичайна 5-ти 5, 10-ти бальна 6, спеціальна шкала);
-
незалежне заповнення анкет у вигляді таблиць кожним експертом;
-
встановлення експертами індивідуальних оцінок і показників процесів і вагових коефіцієнтів;
-
підрахунок індивідуальних оцінок групових показників процесів;
-
вибір методу узагальнення індивідуальних оцінок;
-
підрахунок узагальнених оцінок кожного з ключових процесів, відповідно до обраного методу (наприклад, для методу усереднених оцінок підраховуються середньоарифметичне індивідуальних оцінок групових показників по кожному з процесів ВНЗ усіх експертів за формулою (2) і підраховується інтегрований показник оцінювання процесів ВНЗ);
-
представлення результатів оцінювання в абсолютних і відносних значеннях, а також у графічному вигляді;
-
введення результатів оцінювання у базу даних моніторингу процесів ВНЗ;
-
інтерпретація результатів оцінювання і здійснення заходів для подальшого удосконалення процесів.
Розглянемо визначення інтегрованого показника якості процесів ВНЗ на прикладі оцінювання якості за допомогою таблиці 2.
Q – інтегрований показник процесів
Р
e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en e1 … en
ис. 26. Визначення інтегрованого показника якості процесів ВНЗ
Оцінювання інтегрованого показника якості процесів ВНЗ за формулою (1) здійснюється у 7 послідовних етапів з використанням таблиці 2.
1й етап. Визначення кожним експертом групи значень вагових коефіцієнтів Р1, Р2, Р3, Р4.
2й етап. Визначення кожним експертом вагових коефіцієнтів кожного показника у кожній групі показників з таблиці 2.
3й етап. Визначення в балах від 1 до 5 рівня кожного показника з таблиці 2 або 3 за шкалою, наведеною у додатку А стандарту ДСТУ ISO 9004.
4й етап. Підрахунок індивідуальної оцінки для кожного з десяти ключових процесів ВНЗ.
i
IО1 = Pj Aj, де (4)
j=1
Pj – ваговий коефіцієнт j‑того показника якості процесу з першої групи,
i
Pj =1 (5)
j=1
Aj - оцінка у балах, яка дана експертом по j‑тому показнику,
i – кількість показників у групі 1.
5й етап. Підрахунок індивідуальної оцінки експертом кожного з десяти ключових процесів ВНЗ
10
IОPi = Pi IОi (6)
i=1
6й етап. Підрахунок усередненої оцінки кожного з десяти ключових процесів
M = IAi Pi, де (7)
М – усереднена оцінка
N – кількість експертів.
7й етап. Підрахунок за формулою (2) інтегрованого показника якості процесів ВНЗ.
Відносну усереднену оцінку кожного з ключових процесів можна відобразити графічно.
Аналогічно здійснюються підрахунки для другого підходу на основі таблиці 3.
Слід враховувати обмеження, які усереднені показники і обрана оцінювальна шкала накладають на точність і достовірність отриманих результатів.
Для того, щоб запобігти некоректностям від застосування середніх арифметичних значень доцільно використовувати інші оцінювальні шкали, а замість абсолютних значень показників використовувати частоту їх появи.
Сукупність показників, які характеризують інтегрований показник ключових процесів формально можна зобразити множиною Q, яка відповідає узагальненій складній властивості і включає можливі елементи підмножин Q1, Q2, Q3, Q4.
Тобто Q (Q1, Q2, Q3, Q4).
Графічно це можна представити у вигляді ієрархічної структури (рис. 4).
Q
Рис. 4
-
Знаково-числова система оцінювання показників ключових процесів ВНЗ
Для кількісного оцінювання показників процесів використовувалась проста і доступна 5‑ти бальна шкала, яка є малоінформативною.
У зв» язку з цим пропонується кількісну оцінку за кожним показником якості ключових процесів проводити на основі теорії вимірювань з застосуванням типової п» ятибальної шкали, посиленої додаванням до числа знаків «+» та «– «. В такій шкалі знаки відповідають якісній оцінці, а числа – кількісній, яка відповідає ступеню досконалості показника.
Змістовна відповідність значень елементів знаково-числової системи з відношеннями наведена у таблиці 4.
Таблиця 4
| № з/п | Ступінь доскона-лості | Зміст значення | Пояснення |
| | – -1 | Відсутність будь-яких результатів | |
| | -1 | Непрогнозовані надзвичайні результати | |
| | 1 | Формальний підхід відсутній | Немає очевидного системного підходу |
| | +1 | Погані результати | |
| | ++1 | В основному погані результати | |
| | – -2 | Розглядаються окремі проблеми | |
| | -2 | Розглядаються найсуттєвіші проблеми | |
| | 2 | Формальний підхід | Системний підхід в основу якого покладено усунення проблем |
| | +2 | Усі проблеми розглядаються і окремі вирішуються | |
| | ++2 | Наявні мінімальні позитивні результати | |
| | – -3 | Поліпшення плануються | |
| | -3 | Початкова стадія поліпшень | |
| | 3 | Стабільний формальний системний підхід | Системний підхід, в основу якого покладено процеси |
| | +3 | Наявні дані про відповідність цілям | |
| | ++3 | Є тенденція до поліпшень | |
| | – -4 | Є незначні негативні результати | |
| | -4 | Є поліпшення за окремими показниками | |
| | 4 | Зосередженість на постійному поліпшені | Застосовується процес поліпшень |
| | +4 | Добрі результати | |
| | ++4 | Сталі тенденції до поліпшення | |
| | – -5 | Результати постійно покращуються | |
| | -5 | Результати найкращі з моменту започаткування поліпшень | |
| | 5 | Оптимальні показники | Активно застосовується інтегрований процес поліпшень |
| | +5 | Результати національного рівня | |
| | ++5 | Результати світового рівня |
Таку систему оцінок у вигляді шкали інтервалів можна вважати нечіткою, оскільки оцінка базується на суб» єктивних вимірюваннях експертів. Усю множину вимірювань показника якості i‑того процесу можна описати функцією Qji процесу, яка матиме вигляд трикутника.
















