113448 (711104), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Підготовча робота зводиться до “пристосування” навчальної інформації до можливостей класу, оцінки і вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект. Щоб вибрати оптимальну схему проведення уроку, розраховується час навчального заняття. У його основі алгоритм підготовки уроку, послідовне виконання кроків якого гарантує облік всіх важливих факторів і обставин, від них залежить ефективність майбутнього заняття. Реалізація алгоритму починається з діагностування конкретних умов. Діагностика (про неї вже говорилося в зв'язку з проектуванням виховної роботи) полягає в “проясненні" всіх обставин проведення уроку: можливостей тих, хто вчиться, мотивів їх діяльності і поведінки, запитів і схильностей, інтересів і здібностей, необхідного рівня навченості, характеру навчального матеріалу, його особливостей і практичної значущості, структури уроку, а також у уважному аналізі всіх витрат часу в навчальному процесі на повторення (актуалізацію) опорних знань, засвоєння нової інформації, закріплення і систематизацію, контроль і корекцію знань, умінь. Завершується даний етап отриманням діагностичної карти уроку, на якій наочно представляється дія визначальних ефективність заняття. Найбільша якість очікується в тому випадку, коли фактори знаходяться в зоні оптимальних умов.

Прогнозування полягає у визначенні результатів, що очікується отримати під час проведення навчально-виховної діяльності вчителем. Тут доцільно поділити весь урок на певні етапи, які допоможуть усвідомити загальну мету навчання і виховання через досягнення часткових цілей, притаманних кожному етапові. Так, Білан О.І. виділяє три етапи, які допомагають спрогнозувати більш реальні результати освітньої діяльності вчителя: ознайомлювальний, мовленнєво-комунікативний та мовленнєво-творчий. На першому етапі учні працюють з ілюстраціями, наочністю, що полегшують сприйняття матеріалу. Ілюстрація в цьому випадку дає тему, зміст, матеріал, на якому розвивається мовлення дітей і вміння користуватись відповідними дидактичними засобами. У змістовний аспект другого етапу покладено цілеспрямоване навчання розповіді за ілюстраціями, розвиток мовлення учнів. На цьому етапі реалізується принцип вмотивованості навчання, стимуляції навчально-пізнавальної діяльності. Метою третього етапу є збагачення знань, доповнення та уточнення отриманих знань [2]. Поділивши весь урок на такі етапи, дуже легко спрогнозувати результати, що вчитель отримує під час заняття.

Щодо планування, то цей аспект полягає у складанні певного алгоритму підготовки, організації та проведення уроку. Такий алгоритм був детально описаний вище, тому вертатися до нього немає потреби.

Важливим є те, як вчитель збирається спілкуватися з учнями, який стиль спілкування він обере: авторитарний, ліберальний чи демократичний. Від цього залежить успішність очікуваних результатів, їхня позитивність. У початковій школі неможливо зупинитися на одному певному стилі спілкування, тому що учням потрібно створити атмосферу щирості, любові, батьківської турботи, що є складним завданням педагога.

Отже, підводячи підсумки, можна визначити, що підготовка вчителя до уроку є кропіткою та ретельною справою. Кожний урок є своєрідним іспитом для вчителя на “прочність”, відповідність компетентному рівню, перевіркою його соціально-педагогічних принципів та світогляду. Хоча й можна скласти певний алгоритм підготовки вчителя до уроку, проте, ми пам’ятаємо, що урок не повинен повторювати попередній, бути подібним, шаблонним. Діти завжди це відчувають і ніколи не пробачають такої халатності педагогу. Тому й визначається як окреме завдання педагога - постійна самоосвіта та самовдосконалення, пошук новаторських та більш активних, творчих форм організації та проведення занять.

Висновки

Відповідно до мети та завдань нашого дослідження ми можемо зробити наступні висновки:

Аналіз літератури з історії педагогічної думки дозволяє стверджувати, що питання організації навчання і виховання в початковій школі до ХІХ століття кардинально не розглядалося, а поєднувалося з аспектом родинного виховання. Лише з середини позаминулого століття це питання почало розглядатися у працях видатних педагогів, таких як: Г. Ващенко, К. Ушинський, Т. Шевченко, М. Костомаров, С. Русова та інших. Ці науковці визначили основні цілі, предмет та завдання початкової освіти. Ними розроблено принципи поступовості та безперервності різних освітніх рівнів, у тому числі дошкільної та початкової освіти. Проте, стосовно організації навчання і виховання молодших школярів, то вони екстраполювали методи і прийоми, що існували в старшій школі, намагаючись відібрати найефективніші та на їхній базі створити дидактику початкової школи.

На сучасному етапі питання організації навчально-виховного процесу у початковій школі досліджується всебічно. Науковці виділяють багато шляхів і методів підготовки вчителя до уроку. Всі вони погоджуються у тому, що серед першочергових завдань педагога повинні бути питання поєднання індивідуального підходу, відповідності принципам навчання, саморозвиток та самоосвіта вчителя, розвиток творчих здібностей учнів, застосування педагогічної майстерності як складової успішної діяльності вчителя під час проведення уроку.

Нами було розроблено алгоритм підготовки вчителя початкової школи до уроку, який полягає у ретельній добірці навчального та виховного матеріалу, відповідності його розумовим та фізіологічним і психологічним особливостям учнів, плануванні та прогнозуванні педагогічного впливу, побудові активного взаємодії з учнівським колективом, діагностиці можливостей колективу та індивідуумів.

Список використаної літератури

1. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. - 416 с.

2. Білан О.І. Навчання дітей монологічного мовлення, використовуючи художні ілюстрації // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Збірник наукових праць). - № 11. - Одеса. - 2004. - С.107-112.

3. Бойко А.М. Григорій Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок: Навчальний посібник. - К.: Інститут змісту і методів навчання, 1998. - 235 с.

4. Веркалець М.М. Освітньо-педагогічна спадщина // Рідна школа, 1989. - № 8. - С.82-92.

5. Власенко С.П. Особливості становлення сучасної багаторівневої освіти вчителя початкових класів: Автореф. дис. …канд. пед. наук: 13.00.04. - К., 2002. - 21 с.

6. Гончаренко C.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

7. Грінченко Б. Українська граматка. - К., 1917. - 164 с.

8. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к самообразованию. - М.: Просвещение, 1983. - 144 с.

9. Державна національна програма „Освіта" („Україна ХХІ століття”) // Освіта. - 1993. - № 44, 45, 46. - 38 с.

10. Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії та практики навчального процесу // Рідна школа. - 2000. - № 8. - С.8-13.

11. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПБ.: Питер, 2000. - 480 с.

12. Казанжи І.В. Формування творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів в процесі підготовки до позаурочної виховної діяльності // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Збірник наукових праць). - № 11. - Одеса. - 2004. - C.89-95.

13. Колбіна Л.А. Професійно-педагогічні соціально-цінісні орієнтації вчителя початкових класів // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”2003”. Том 30. Педагогіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С.49-50.

14. Крамар В.У. Духовне виховання у позанавчальній роботі // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Випуск 5/Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С.262-265.

15. Литвиненко С.А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (Збірник наукових праць). - № 11. - Одеса. - 2004. - С.49-56.

16. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки. Навчальний посібник для педагогічних навчальних закладів. - К.: Інститут змісту і методів навчання МО України, 1998. - 360 с.

17. Мойсеюк А. Є. Педагогіка. Навчальний посібник.3-є видання, доп. - К.: ВАТ КДНК, 2001. - 608 с.

18. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та інші; За заг. ред О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

19. Основы педагогического мастерства: Учебное пособие для педагогических специальностей высших учебных заведений / Под ред. И.А. Зязюна. - М.: Педагогика, 1989. - 332 с.

20. Остапенко М. Виховати людину // Завуч. - 1999. - № 35. - С.5.

21. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических институтов / Под ред. Ю.К. Бабанского. - М.: Просвещение, 1983. - 608 с.

22. Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи // Рідна школа. - 1994. - №5. - С.13-18.

23. Русова С. Мої спомини. - К.: А.С.К., 1996. - 234 с.

24. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані тв. У 5-ти т. - К., 1977. - Т.3. - 186 с.

25. Ушинський К. Про народність у громадському вихованні // Вибрані педагогічні твори. У 2-х т. - Т.1. - 218 с.

26. Фіцула М.М. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Вид. Центр “Академія", 2000. - 544 с.

27. Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. - К.: Магістр-S, 1998. - 124 с.

28. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2001. - 544 с.: ил. - (Серия “Учебник нового века”).

29. Шиянов Е.Н., Котова И.Б. Развитие личности в обучении: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов. - М.: Издательский центр “Академія”, 1999. - С.64-70

30. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.

Характеристики

Список файлов реферата