113193 (711029), страница 3
Текст из файла (страница 3)
4. Метод позитивної самовпевненості. Коли ми говоримо про те,що саме формує особистість з її яскраво вираженим самобутнім "я",то повинні знати способи цього формування. Одним із них є метод позитивної самовпевненості. Студенти педвузу, колеги часто дивуються вільному, але такому, що завжди тримається у межах дозволеного,спілкуванню учнів зі мною на уроці. І мене це приваблює, оскільки свідчить про те, що дитина вірить у себе. Прийом навчання: сплановане завдання для конкретного учня.
5. Метод торжества ідей. Дитячі голови завжди переповнені фантазією, домислами, мріями, ідеями. Ось чому я дат учням можливість висловити свої ідеї в корисному руслі. Наприклад, я кажу так:"Даю вам три хвилинки часу подумати, як цікаво можна провести урок на тему "Традиційні ярмарки нашого міста. Участь школярів у ярмарках: конкурси народного костюма, художня самодіяльність, продаж виготовлених власноручно речей. Практичне заняття". Учні пропонують свої ідеї:
Той один, чия ідея перемогла в конкурсі, торжествує. Іноді ми говоримо про талановитих, винахідливих людей: "Це не людина, а банк ідей". Де ж беруться такі люди? Вони виростають за шкільною партою. Завдання вчителя - виявити їх як найраніше. Тут використано прийом створення проблемної ситуації.
6. Метод навчання "в борг". Іноді на уроці трапляється така ситуація, коли учень не виконав домашнього завдання. Як бути? Ставити йому те, що заслужив і відбивати бажання вчитися? Чи, може,дати дитині шанс вийти з неприємної ситуації, усвідомити свою безвідповідальність? Коли з дорослою людиною трапляється неприємність,їй хочеться з кимсь поділитися, відчути чиюсь підтримку. Так само почувають себе й діти. Тому я й застосовую метод навчання "в борг". Учень, який чогось не вивчив, "позичає" знання в однокласників. Недуже чесно? Не згодна. По-перше, він усе-таки прослухає матеріал,який не вивчив. По-друге, він заробить оцінку "в борг" і в щоденнику, і в журналі, відтак на наступному уроці він підготує і цей,і новий матеріал, щоб "віддати борг". Цей метод виховує чесність. Тоді вже оцінку в журналі та щоденнику заробить той учень, який виручив. Обоє будуть задоволені, Обоє матимуть добру оцінку. Ніхто не втратить бажання йти до школи, не червонітиме перед однокласниками й батьками. Кожен віритиме в людську доброту. Якщо ж учень не відпрацює вчасно позичене хоч один раз, то більш ніхто не виручить його. І це корисно пам’ятати дитині. У цьому методі використано прийом вирішення проблемної ситуації.
7. Метод добросусідства. Взаємодопомога - традиційна риса сусідів в Україні. З метою прищеплення її дітям, я вибираю цей метод з "Банку особистих методів". Наприклад, учень відповідає добре, але хоче мати "відмінно". Його сусід, і лише він, має право допомогти. Він доповняє відповідь і заробляє ще один бал для товариша. Я ставлю першому учневі "відмінно". Що дає цей метод? Щоразу,готуючи домашнє завдання, сусід переживає не лише за себе, а й за іншого, і вчить матеріал ліпше, на випадок, якщо доведеться допомагати сусідові. Учні, які сидять за однією партою, переживають за успіхи ближнього. Хіба ця риса не згодиться в житті? До того ж цей метод є запорукою систематичного виконання домашніх завдань. Учитель повинен лише стежити, щоб жоден із сусідів не зловживав допомогою. Тут я використовую наявність спільних інтересів у навчанні.
8. Метод нетрадиційного гостювання. Цей метод я використовую для того, щоб підтвердити інтерес до навчання, розвинути педагогічні здібності, уміння відповідально ставитися до праці своєї і вимогливо до праці чужої. Метод полягає в тому, що учень готує на картці завдання для того учня, "до кого піде в гості" на уроці. Перед уроком домовляється з сусідом учня, аби той пересів на його місце. Сам сідає біля того, до кого прийшов у гості. Дає картку учневі й перевіряє правильність виконання завдання. Учитель ставить оцінки обом: "гостеві" - за якість виготовлення картки, правильність підібраного завдання й оцінки його виконання. Іншому учневі – за роботу з карткою. Водночас учні допомагають учителю виготовити роздатковий матеріал, урізноманітнюють навчальний процес, не забувають і про народні традиції гостювання. Прийом - активізація навчання.
9. Метод самовираження. Учні люблять виявляти свої здібності. На урок "Чарівна мелодія скрипки" юні скрипалі готують по дві-три п’єси . На урок "Декоративна обробка дерева" юні різьбярі готують виставку своїх виробів. А на уроці, присвяченому Тарасові Шевченку,юні поети читають свої вірші, написані в стилі Кобзаря. Кожен учень повинен мати право показати іншим свої здібності, можливості, навіть найменші. Прийом - активізація навчання.
10. Метод педагогічного права. Я призначаю когось з учнів"учителем" на один урок. Це можливо, тому, що серед учнів завжди є ті, хто мріє стати вчителем. Моє завдання - допомогти учням літературою, методично, психологічно. Учні звертаються до "вчителя" на ім’я та по батькові і взагалі поводять своє дуже тактовно. Такий урок є екраном, що на ньому я бачу, якого саме вчителя хочуть мати мої учні. Цей метод допомагає учням здобувати професійні навички,підвищувати інтерес до навчання, а вчителю вдосконалювати свій професійний рівень. Прийоми навчання такі: встановлення аналогії, проведення навчальних досліджень, передача учнями й запам’ятовування ними навчальної інформації. Мати присвячує себе вихованню одного-трьох дітей, іноді трохи більше. Учитель - навчанню та вихованню десятків, сотень, тисяч дітей. То хіба можна повністю збагнути його творчі джерела, велику тайну його призначення на землі? Toмy не можливо назвати всі методи роботи вчителя українського народознавства. Їх кількість безмежна,а якість залежить від особистості самого вчителя. Як би сильно не прагнула я поділитися своїм досвідом з молодим учителем, колегами - народознавцями, кожен з них піде своїм шляхом і вибере такі методи, які вважатиме оптимальними, її ж ставила за мету просто ознайомити читача з частинкою свого досвіду.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
