113193 (711029), страница 2
Текст из файла (страница 2)
3. Нетрадиційні методи викладання українського народознавства.
Учитель народознавства не обійдеться без суто особистісних,"винайдених" ним самим методів навчання. Їх породжує спосіб життя,творча уява вчителя, прагнення досягти успішних результатів, бажання перетворити навчально-виховний процес на цікаве слідкування,дружбу, взаєморозуміння з учнями. Дістервег сформулював два правила щодо методів навчання: "Виходити при виборі методу з природи предмета" і "Метод навчання зумовлений особистістю самого вчителя.
1. Метод національного утвердження. На уроці "Краю мій, земля священна. Історичні відомості про рідний край. Виникнення його назви /Україна/. Легенди, казки, вірші про рідний край", на етапі "Узагальнення й систематизація знань", я читаю учням власний вірш, в який вклала свої почуття та мрії про долю України в майбутньому. Діти із задоволенням вчать вірш напам’ять,а дехто сам пише вірші про Україну. Пропоную Вашій увазі свій вірш"Дихай вільно, моя Україно".
Дихай вільно, моя Україно,
гордо світові в очі дивись,
і прости грішних доньку чи сина,
що забули твій Голос колись,
що зреклися перлинної мови,
не співали козацьких пісень,
що не красять дива рушникові
вже давно стіни наших осель.
Рідна земле, пробач, ми осліпли...
Дай свободи нам промінь ясний!
Нині прагне народ наш прозріти я вірю:
нам вистачить сил.
Знов господарем стане людина,
а не гостем на рідній землі,
і пшенична, і житня хлібина
буде пахнути в нас на столі.
А за партами в школах,
ліцеяснове плем’я козацьке зросте,
і до тебе, Вкраїно, душею
вже з дитинства воно приросте.
Вільні діти твоєї родини
у майбутнім прославлять свій край
і простори твої, Україно,
перетворять в справжнісінький рай.
2. Метод права етнічного голосу. На будь-якому уроці при вивченні будь-якої теми учень не української національності повинен мати право на задоволення його етнічних інтересів. Так, наприклад,учні вивчають тему "Скарби бабусиної скрині. Скриня як предмет побуту і мистецтва", а хтось із учнів /росіянин, білорус чи татарин/бажає розповісти про хатній "сейф" своєї бабусі. Його інформація також буде навчальним матеріалом. А самому учневі дуже приємно вчити однокласників, іноді навіть учителя, і найголовніше - відчувати повагу друзів до його національності чи народності.
3. Метод мовного очищення. Його застосовую на кожному уроці. Він полягає в тому, щоб привчити учнів говорити справжньою українською мовою. Популярними в школі стали мовні кросворди, які складають самі діти. Вони знаходяться в кабінеті народознавства, і вчитель на уроці дає учням 6-8 кросвордів з метою перевірити знання рідної мови. Цей метод включає в себе і прийом формулювання оцінки діяльності учнів.
4. Метод відродження звичаїв та обрядів.
Іноді чуєш від людей:„Навіщо ворушити минуле? Нині весілля справляють зовсім інакше. Навіщо вчити обряд на Івана Купала? Ніхто вже не пускає ті вінки”. Як боротися із зневірою людей? Як переконати їх у протилежному?Під час вивчення сімейних та святкових обрядів, звичаїв, я обов’язково вчу дітей, як саме нині можна відродити справді красиву старовину. Це може бути, наприклад, так: учитель вибирає з учнів князя чи княгиню, які оголошують біля дошки "Звичаєве право", або"Княжий указ". Учениця, приміром, читає:"Ми, княгиня українських звичаїв, бажаємо, щоб наприкінці і двадцятого століття, щороку в ніч з шостого на сьоме липня, дівчата та юнаки в місті Ніжині ходили до річки Остер і справляли Івана Купала. Для цього дівчата повинні зібрати живі квіти, сплести вінок,нарядити "Купала" чи "Мареку" з березової гілки, навчитись співати купальських пісень, а хлопці - вміти розвести багаття. Коли кінчаться ігри, слід розібрати "Купала" та кинути галузку Водянику. Потім дівчата пускатимуть вінки по воді. Якщо вінок припливе до ближнього берега, то доля ощасливить дівчину подружнім життям у рідному місті, коли відпливе не протилежний бік - прийдуть свати з чужини, а якщо покрутиться на місці, або течія занесе його кудись,то мусить дівчина ще побути і в дівках. Княжий закон обговоренню не підлягає, а лише обов'язковому виконанню, відповідальність за яке покладено на вчительку…".Звичайно, спочатку я бачу іронічну усмішку на обличчях "освічених" старшокласників. Та їхні сумніви позвіюють мої слова:"Я звикла виконувати закони. Отож, влітку ми зберемося а вами на свято Купала біля нашого Оста. Обряд свята розучимо на заняттях гуртка і покажемо, що народні свята вічні. Сьогодні ж ви ознайомитесь зі сценарієм свята і виберете собі роль за бажанням".
Цей метод складається з двох прийомів: інсценування на уроці та виділення найзначущішого в навчальному матеріалі. Головне - провести свято, обряд на практиці, в житті.
5. Метод народження фольклору. Наші пращури, будучи людьми частіше неосвіченими, віками творили неоціненний народний скарб - усну народну творчість. Чи правильно буде, якщо ми станемо лише вивчати фольклор минулого і не будемо творити фольклор сьогоднішній і майбутній? Адже сьогодні ми люди освічені, культурні. В нас є можливість піднести народне слово на висоту наших мрій. Ось тому я оголошую учням: "Наступного разу святкуватимемо народні легенди /приказки, прислів’я, ігри, пісні, казки/. Учні знають, що вчителька повісить на колисці в хаті вивіску "Немовлятко-прислів’ятко" або „Дочка-Легендочка” або „Малятко-Ігринятко” або „братик та сестричка – Пісні невеличкі” /тоді я кладу в колиску дві ляльки/, або "Дитинка-Прикметинка". Учні даруватимуть "новонародженій" чи "новонародженим" картки з легендами, піснями, приказками, прикметами,які придумали вони самі. Тут використано прийом організації самодіяльності учнів.
6. Метод народження актора. У програмі народознавства багато годин приділяється інсценуванню тих чи інших обрядів, свят. Діти дуже люблять грати якусь роль. Тому я роздаю "зірки театру" - звичайні паперові символи - та слова ролей учням. Ті розбирають їх з великим бажанням, і самостійно вдома репетирують свою роль. На приклад, на уроці "Інсценування "Вертепу" учні без спільної попередньої репетиції показують майже готову виставу. Хлопчик, який грає Запорожця, танцює гопак з Чортом так, ніби він умів це ще з колиски. Можливо, учні й готувалися десь удома. Цей метод використовує прийом активізації учнів.
7. Метод сімейної конкуренції. Народознавство, на відміну від інших шкільних дисциплін, міцно пов’язане з сім’єю . Адже учні вивчають свій родовід, сімейні обряди, звичаї, традиції, обов’язки чоловіка та дружини, сімейну культуру. На всіх уроках, присвячених сім’ї, я застосовую метод сімейної конкуренції, тобто вчу пишатися своїй родом, оцінювати позитивне й негативне в сім’ї, виховую прагнення будувати міцну сім’ю в майбутньому. Наприклад, на уроці "зелена аптека. Лікарські рослини, їх збирання, сушіння, зберігання і використання" відповіді учнів відбивають ставлення їхніх сімей до збирання лікарських рослин. Вони розповідають чи займаються цією справою їхні батьки, чи ні. І коли хтось, хвалиться татом чи мамою, а іншому нічим похвалитися, то в учня виникає бажання пропагувати й у власній родині збирання лікарських рослин. На уроці "Догляд та садом" пропонується учням поділитися, як їхні сім’ї ставляться до саду, чи насаджують вони дерева? Які сорти в їхньому саду? Якими рецептами варення чи повидла користуються в сім’ях учнів? Деякі діти з радістю слухають однокласників. Саме в цю хвилину я впевнена, що вони скажуть своїм батькам: "Давайте посадимо сад", тобто метод сімейної конкуренції породжуватиме здорове змагання. Саме в школі ми мусимо викорінювати оту жалюгідну міщанську сімейну конкуренцію: "А у нас німецька стінка! А ми не носимо вітчизняних речей" та ін. Навпаки, необхідно прищеплювати конкуренцію господарювання, працелюбності. На превеликий жаль, на Україні занадто сильною є конкуренція нечесного бізнесу; хто хитріший, хто жадібніший, хто більше вхопить, той і живе краще. Таку психологію слід ламати ще в дитинстві, щоб вся наша держава не перетворилися на невпорядкований ринок, де довічним дефіцитом залишаться культура, людська гідність, повага до людини праці. Цей метод включає прийоми порівняння, встановлення аналогій, конкретизації, виділення найзначущішого в навчальному матеріалі.
8. Метод статевої переваги.
Якщо виходити з того, кому більше потрібні знання про вишивання - дівчинці чи хлопчику, то переконуєшся, що на деяких уроках учитель повинен вимагати міцніших знань від якоїсь однієї статі. Наприклад, перевіряючи домашнє завдання з теми „мисливство”, я опитую юнаків, а з теми "Художнє ткацтво" - дівчат. Для учнів це теж важливо, адже хлопчиків спід схиляти до чоловічого господарювання, а дівчаток - до жіночого. Згадаймо, на чому саме відсікали пуповину баба-повитута хлопчику й дівчинці? Отож і вчитель не повинен забувати, для чого народжуються хлопчики й дівчата та вимагати тих знань, яких вони потребуватимуть у житті. Тут застосовано прийом розподілу знань відповідно до раціонального використання учнями.
9. Метод природного цілителя. Від екології залежить життя людини, держави й цілої планети. У кожному класі, у кожному семестрі є уроки, коли ми вчимо дітей берегти природу рідного краю. Народознавство розкриває учням очі на красу рідної землі й на її біль. І воно ж закликає учнів бути і її цілителями. Ось тому на уроках про сосну, хміль, калину, сад, грушу та ін. У цьому випадку застосовую прийом інструктажу про завдання й порядок його виконання.
10. Метод навчання за народним календарем.
Учитель застосовує цей метод, вибираючи найрізноманітніші прийоми навчання. Наприклад, я проводжу "святолік", присвячений святу Покрова Богородиці. По-перше, розповідається історія походження свята, по-друге діти ознайомлюються з його звичаями, по-третє висвітлюється матеріал про Богородицю як покровительку запорізьких козаків. Тут я використовую прийомі інструктажу, формування навчальних гіпотез про причини явищ, про зв’язок між поняттями. Наведу інший приклад.
Якщо я застосовую метод на уроці „День святого Юрія. Обходи полів, вигін худоби та обряди вівчарства. Ворожіння й господарська магія", то знайомлю учнів з іконописом, з легендами про святого Юрія, про обряди та звичаї свята,про святкування Юрія (Георгія) в інших народів. Тому можна стверджувати, що метод навчання за народним календарем є домінуючим у цілій групі методів, які застосовуються на уроці, є сукупністю групи прийомів, що використовуються для успішного навчання. Це й прийом передачі вчителем та запам’ятовування учнями навчальної інформації/запам'ятовування за асоціацією/, і прийом інструктажу учнів,і прийом виділення найзначущішого в навчальному матеріалі, і прийом конкретизації знань.
4. Методи навчання,спрямовані на формування особистості
1. Метод оцінки "авансом". Я називаю його ще методом довіри до учня. Він полягає в тому, що я ставлю оцінку учневі наперед і обов'язково на його бажання. Це можна робити на попередньому уроці й тоді учень вивчає матеріал охоче, надійно, щоб не похитнути віри вчителя. Та й хіба важливо при перевірці домашнього завдання оголошувати оцінку? Головне, що дитина демонструє міцні знання, одночасно формуючи в собі почуття відповідальності, привчаючись поважати довіру людей.
2. Метод особистого прикладу. Часто на уроках я кажу учням:"Намалюйте, як намалювала я", "Послухайте, який вірш написала я,постарайтесь самі написати вірш", "Полюбіть це так сильно, як люблю я " . Можливо, дехто заперечить і навіть припише мені культ власної особи. Ні! Цей метод я застосовую тоді, коли необхідно навчити учнів любити мистецтво, свою країну, свою матір. Наприклад, я вчу любові готувати хліб. Кажу: "Подивіться,який красивий хліб - як сонце. Ви чуєте, як пахне він! Коли я виймаю хліб з духовки, то цілую його. Поцілуйте й ви це сонце". На уроці "рідне поле. Вивчення творчості Катерини Білокур"я даю завдання намалювати квіти, як намалювала Катерина і як намалювала я. Деякі малюнки по пам’яті дуже вражають схожістю форми, кольору, тону!Я вчу учнів слухати і журливу пісню, переймаючись її змістом, попередивши: "Подивіться, як слухаю цю пісню я ". На уроці в дев'ятому класі, присвяченому тополі, я прошу учнів: "Заспівайте пісню "Виростеш ти сину" так спокійно, сумно і міцно, як я", а пісню "Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси" з глибоким чуттям. І учні співають так, як я показала.
Прийоми: встановлення аналогії та виділення найзначущішого в навчальному матеріалі.
3. Метод спілкування із совістю.
Як привчити дітей шанувати один одного, все, що оточує їх, природу, багатство народу? Як привчити ненавидіти байдужість, безладдя, хаос у житті?На допомогу беру цей метод. Коли учень повинен навчитися тримати в чистоті своє житло, свій одяг, свою вулицю, рідне місто, то він сам орудує "своєю совістю", а не хтось інший виступає за нього.
Прийоми: організація інсценування на уроці та логічне мислення.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
