113192 (711028), страница 3
Текст из файла (страница 3)
2) змістом і структурою навчальних планів, програм і підручників для 1-3(4) класів; 3) необхідністю зобезпечення наступності між дитячим садком і школою, початковими ї середніми класами;
4) комплексністю функцій учителя — багатопредметника й класного керівника в особі одного педагога;
5) першощаблевим прилученням дітей до шкільного житгя і навчання;
6) міцністю зв'язку родинного виховання учнів із шкільним. Звичайно, що досвід учителя сільської початкової школи дещо різниться від досвіду його колеги з міста.
Поруч із вищеназваними спільними ознаками педагогічного досвіду, в діяльності кожного вчителя початкових класів виявляються властиві тільки йому риси ставлення до дітей, навчання і виховання молодших школярів, тобто його власний, оригінальний стиль роботи, його індивідуальний педагогічний почерк. Це зноходиіь вияв у своєрідності комбінацій, прийомів і способів діяльності, які забезпечують найкраще її виконання й усталено хо^октеризують учителя в типових умовах. Тому при узагальненні досвіду вчителів початкових класів беруться до уваги:
а) його особливості в загальних спільних ознаках;
б) умови роботи (школа сільська чи міська, початкова, основна чи середня; окремий клас-комплект чи школа-дитячій садок тощо);
в) вияв індивідуального стилю педагогічної діяльності.
Принципово важливим шляхом удосконалення педагогічної практики і збагачення педагогічної науки є поширення і впровадження досвіду кращих учителів.
Впровадження педагогічного досвіду — це творче втілення на практиці його центральної ідеї, провідної суті, головних принципів то засобів у їх оригінальному системному поєднанні. Воно виключає копіювання досвіду одного вчителя іншим. Будь-яка копія, хоч і вдала, як відомо, не належить до оригіналу.
Отже, педагогічний досвід треба переймати, але вдумливо, творчо, через застосування його найбільш вартісних ідей. А одне з головних покликань педагогічної науки якраз і полягає в тому, щоб цінний педагогічний досвід науково обгрунтувати .
Передовий педагогічний досвід освоєний тоді, коли він знайшов своє висвітлення в теорії і став доступний усім чи більшості учителям. Саме так виглядає раціональний шлях узагальнення і впровадження досвіду у практику роботи початкової школи. При такому підході практично сторона досвіду тісно переплітається з його теоретичним омисленням та використанням наслідків наукових досліджень. За цих умоо прекрасно гармонізується в навчальне—виховній роботі вчителя науково-педагогічне й творчо—індивідуальне. Однак розв'язання названої проблеми виявиться далеко не повним, якщо ми не візьмемо до пильної уваги й неухильного використання ще один педагогічний досвід — народний. Він нагромаджувався віками й знайшов своє відображення у народній педагогіці.
Впровадження досягнень народної педагогіки у практику, виховання і навчання учнів початкової школи України належить до голосних у діяльності учителя. Воно здійснюється через уроки. позакласну і позашкільну роботу, педагогічну пропаганду етнопедагогічних знань і засобів серед батьків учнів.















