112602 (710868), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Такий підхід дозволяє значно зменшити вартість самого інтелектуального продукту, отримати його у короткий термін. До того ж якість і правильність знайденого рішення є досить високою, оскільки воно перевірено на практиці у попередніх випадках – аналогах ситуацій.

Така стратегія успішно використовується організаціями, що працюють у сфері надання послуг. Наприклад, медичних щодо формування схеми лікування на основі масиву аналогічних захворювань і пропонованих методів лікування, або постачання комп’ютерних систем різної конфігурації для вирішення конкретних задач замовника обладнання.

Іншою стратегією управління знаннями є стратегія персоніфікації. Вона базується на створенні баз даних щодо фахівців – носіїв унікальних знань. Нові знання генеруються під час очних зустрічей, обговорень, мозкових штурмів фахівців, а також з застосуванням сучасних комунікаційних технологій на зразок теле, відео конференцій, використання Internet, супутникових мереж, телефону, факсу, електронної пошти тощо.

Ця стратегія здебільшого використовується для вирішення складних унікальних задач, що відрізняються від типових, що часто зустрічаються у повсякденній практиці.

Порівняння описаних стратегій з урахуванням специфіки ВНЗ дозволяє зробити висновок про те, що ВНЗ доцільно будувати свою систему управління знаннями на стратегії персоніфікації. Це пов’язано з тим, що, зазвичай, ВНЗ обмежені у ресурсах, а стратегія кодифікації вимагає серйозних вкладень у розвиток і підтримку інформаційної комп’ютерної системи. По-друге, діяльність ВНЗ тісно пов’язана з використанням висококваліфікованого професорсько-викладацького складу, певна частина якого є носіями унікальних знань. По-третє, у ВНЗ, як правило, проводяться пілотні наукові дослідження, які вимагають пошуку і прийняття нетривіальних наукових рішень. По-четверте, в процесі навчання у ВНЗ виявляється здібна творча молодь, яка у подальшому може стати цінним поповненням бази даних щодо носіїв знань. По-п’яте, розвиток комунікаційних технологій спрощує і здешевлює організацію обміну думками фахівців для генерації нових знань.

Слід зазначити, що використання ВНЗ як основи стратегії персоніфікації не закреслює можливість використання, як допоміжної, стратегії кодифікації.

В той же час не можна недооцінювати роль стратегії управління знаннями на основі методу кодифікації. Особливо, якщо мова йде про створення електронної бібліотеки у широкому розумінні цього поняття, тобто як інструменту для вирішення широкого спектру завдань. Мається на увазі забезпечення навчального процесу електронними підручниками, методичними, лекційними матеріалами, тестовими завданнями, інформаційно-пошуковими системами, електронною картотекою, іншими спеціалізованими програмними продуктами.

Це дозволить створити так зване “віртуальне навчальне середовище”, яке, в свою чергу, відповідатиме світовій тенденції у сфері вищої освіти щодо підвищення ролі самого студента в процесі навчання. В цьому випадку студент і викладач стають партнерами в процесі створення нових знань. Крім того, студент має можливість отримувати знання незалежно від місця та часу, самостійно контролює і визначає теми, обсяги, і навіть зміст навчання. Викладач виступає в ролі консультанта і наставника.

Основні функції системи управління знаннями представлено на рис. 7.

Спільною інформаційною платформою для ефективного функціонування СУБД і СУБЗ є розвинута електронна бібліотека, інформаційно-пошукові системи, а також спеціалізовані пакети прикладних програм у різних галузіх науки, інформаційно-методичні системи навчального процесу, які забезпечують впровадження модульного та дистанційного навчання. Про що вище вже було надано відповідні рекомендації.

VIII Аналізування даних

Пунктом 8.4 11 введено додаткову вимогу порівняно з версією 1994 року щодо необхідності аналізування даних. Для виконання цієї вимоги організація повинна збирати та аналізувати дані про задоволеність споживача, відповідність вимогам до продукції, постачальників, а також параметри й тенденції щодо функціонування процесів та якості продукції, у тому числі можливості запобіжних дій.

З цього випливає необхідність вивчення існуючих методів аналізування і їх застосування у діяльності організації (ВНЗ).

Якщо подивитись довідковий додаток Б до стандарту ISO 9001:2000, то можна побачити, що пункту 8.4 певною мірою відповідає пункт 4.20 статистичні методи. Їх сфера застосування є досить обмеженою для дослідження реальних складних процесів, оскільки вони базуються на усереднених характеристиках вибірки. Наприклад, середній рівень підготовки випускника ВНЗ. До того ж потужні статистичні програмні продукти є незручними у застосуванні і вимагають досить грунтовної підготовки користувачів.

Сучасні методи аналізування даних виявились дуже цінними і прибавливими з точки зору отримання переваг у конкурентній боротьбі і суттєвого економічного ефекту. Є підтверджені дані, що віддача від їх застосування може сягати 1000%. Для вітчизняних ВНЗ, які вже починають відчувати усі негативні наслідки так званої “демографічної ями”, а також найближчим часом стикнуться з конкуренцією іноземних інституцій, що прийдуть на український ринок освітніх послуг, застосування інструментів аналізування є надзвичайно актуальним.

Метою застосування аналізування даних є виявлення певних правил та закономірностей у великих масивах різнорідних даних, які накопичуваються у інформаційній системі супроводження системи якості ВНЗ.

Як відмічено у 12 система якості відповідно до вимог ISO 9001:2000 є інструментом для впровадження концептуальної моделі підготовки випускника ВНЗ. Зазначена модель вимагає збирання структурованої інформації і даних про абітурієнта, студента, випускника, ключові процеси ВНЗ, викладачів, персонал тощо, протягом усього навчального циклу, а також аналізування зібраних даних для постійного удосконалення якості підготовки випускника, підвищення ступеня задоволеності самого студента, роботодавця, суспільства.

Наведемо цілу низку завдань ВНЗ, які можна вирішувати існуючими методами аналізування даних:

• аналіз планів робочих навчальних програм для удосконалення і створення нових на основі вивчення ступеня задоволенності роботодавців. Ці знання потрібні для розроблення саме тих програм, які дозволять у подальшому гарантовано працевлаштувати випускників;

• сегментація студентів і замовлень роботодавців, виявлення ступеню лояльності випускників і роботодавців до ВНЗ;

• прогнозування змін у попиті на випускників окремих спеціальностей;

• підготовка нових моделей навчання, зокрема, дві освіти – юридична і економічна, економічна і фінансова, якість, стандартизація та сертифікація і економіка тощо;

• аналіз ризиків і формування загальної стратегії ВНЗ. Перевищення випуску економістів та юристів, за гострої потреби у випускниках технічних спеціальностей.

І ще один дуже важливий напрямок для аналізу даних, орієнтований на так звану “клієнтизацію” навачального процесу. Аналізування даних, які збираються по кожному студенту протягом усього терміну навчання для виявлення його сильних і слабких сторін і на цій основі удосконалення навчального процесу. Аналогічний підхід може бути застосований для аналізу діяльності викладачів та персоналу ВНЗ.

Існує п’ять типів закономірностей, які піддаються виявленню 10.

Розглянемо на конкретних прикладах 5 методів аналізу даних:

1. Асоціація

2. Послідовність

3. Класифікація

4. Кластерізація

5. Прогнозування.

Асоціація – має місце у разі, якщо декілька подій пов’язано між собою. Так 60% абітурієнтів економічних спеціальностей хотіли б оволодіти бухгалтерською спеціальністю, а лише 20% - навпаки.

Якщо існує ланцюжок пов’язаних у часі подій, то можна говорити про послідовність. Так, після отримання бакалаврського ступеню 40% юристів хотіли б отримати поглиблені знання у міжнародній юрипруденції, або 50% магістрів економіки хотіли б отримати додаткову освіту на рівні МВА (магістер бізнес адміністрування).

Класифікація виявляє ознаки, які характеризують певну групу, до якої належить об’єкт аналізу. Як результат може бути сформульовано новий набір правил.

Кластерізація, на відміну від класифікації, самостійно виділяються різні однорідні групи. Ці два методи можуть бути корисними під час проектування робочих навчальних програм для різних спеціальностей. Накопичення інформації у базах даних у вигляді часових рядів може допомогти передбачити поведінку об’єкту у майбутньому.

На цьому побудований метод прогнозування. Відслідковуючи у часі стан працевлаштування випускників тієї чи іншої спеціальності, можна спрогнозувати її перспективу чи доцільність подальшої підготовки у тих чи інших обсягах. Наприклад, збільшувати чи зменшувати обсяги набору.

Існують досить різноманітні програмні продукти для проведення аналізу даних. Їх класифікацію наведено у табл. 2.

Таблиця 2

IX Висновки

Узагальнюючи результати проведеного авторами дослідження, можна зробити декілька важливих висновків щодо практики впровадження нових інформаційних і комунікаційних технологій у сфері вищої освіти.

1. Розроблення і впровадження інформаційної системи має розглядатися як допоміжне завдання, або як складова частина основної задачі впровадження системи якості ВНЗ.

2. Головне завдання інформаційної системи – це супроводження системи якості, сприяння підвищенню ефективності і результативності її функціонування для забезпечення високого рівня задоволеності усіх заінтересованих у діяльності ВНЗ сторін. Система має позитивно впливати на покращення фінансово-економічних показників.

3. Передувати впровадження інформаційної системи має широкомасштабна роз’яснювальна робота серед персоналу ВНЗ, а також цілеспрямоване навчання у ході впровадження системи, яке доведе персоналу корисність системи і легкість роботи з нею.

4. Впровадження інформаційної системи має бути забезпечено підтримкою вищого керівництва і відповідними ресурсами ВНЗ.

5. Інформаційна система має бути гнучкою і адаптивною. Структура системи має включати декілька рівнів. В залежності від стратегічних цілей організації і наявних ресурсів можливе поетапне впровадження окремих складових (рівнів) системи і поступове охоплення усіх видів діяльності, процесів і структури підрозділів організації.

6. Пропонується до застосування універсальна модель інформаційної системи супроводження системи я кості ВНЗ, що складається з 3-х рівнів, або підсистем: системи управління документацією; системи управління базами даних; системи управління знаннями.

7. Для того, щоб інформаційна система була легкою у застосуванні, пропонується використовувати відомі програмні продукти, створені лідерами у сфері комп’ютерних технологій. Так, документи системи якості створюються і зберігаються засобами MS Windows NT та його додатками, зокрема, MS Office, MS Word, MS Excel, MS Visio 2000, MS Outlook та іншими. Система управління базами даних створюється на базі Microsoft Office Access 97 або більш пізніх її версій. Його можна також використовувати для створення системи управління знаннями ВНЗ.

Крім того, може бути використаний цілий клас спеціальних програмних продуктів, сумісних з MS Windows середовищем для оброблення і пошуку необхідної інформації у створених базах знань. До них можна віднести такі технології, як комп”ютерне забезпечення групової роботи декількох фахівців, відкриті гіпертестові та геоінформаційні системи, концептуальне та інформаційне модулювання, семантичні мережі, концептуальне індексування та антології.

Для аналізу даних можна використовувати такі програмні продукти, як SPSS, Statistica, WIZSoft, Sec5/C5.0, Clementica, Sopina, IDIS.

1. Підтримання інформаційної системи вимагає чіткого розподілу обов”язків і повноважень. Потрібно уникати перекладання усіх обов’язків щодо введення інформації на адміністративно-технічний персонал, який забезпечує лише надійну експлуатацію програмно-технічних засобів системи.

2. Підхід щодо розроблення і впровадження інформаційної системи супроводження системи я кості ВНЗ можна використати і в інших галузях економіки, на підприємствах і організаціях різного профілю і виду діяльності, оскільки він спрямовую організацію на постійне удосконалення своєї діяльності, забезпечує системний підхід, стимулює до впровадження інновацій, сприяє покращенню фінансово-економічних показників, підвищує рівень задоволеності клієнтів.

Список використаної літератури

Поль Легрі, П’єр Коллеретт, Робер Шнайдер. Впровадження інформаційних технологій: від лабораторій до практики, Інформаційний бюллетень з міжнародної стандартизації, 2003, №1, стор. 113-121

В. Массинга, Н.И. Самойленко Информационные технологии управления высшими учебными заведениями Харьков, 1999, стр 24-29, 64-84

В.Д. Жаворонов, Н.Е. Поджменов, В.Н.Сыромятников Электронная библиотека в системе высшего учебного заведения. Педагогическая информатика, 2001, №1, стр 65-72

О.Н. Жилкин Технология организации учебного процесса и учета студенческих кадров в условиях дистанционного образования на основе комплекса “Электронный деканат ИДО РУНД”

О.А. Маркин Новая технология дистанционного обучения. Открытое образование, 2001, №2 стр. 57-60

Л.Н. Кегиев, Т.П. Путилов Методы и средства построения образовательного портала технического ВУЗа, Открытое образование, 2002, №2, стр 34-41

В.А. Никитин Управление качеством на базе стандартов ИСО 9000:2000 Питер, 2002, стр. 237-248

Характеристики

Список файлов реферата