ERGONOM (709260), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Узагальнюючи відомості про кольори можна зробити наступні висновки:
1. Найкращі поєднання дають кольори в рамках великих ³ малих інтервалів по кольоровому колу, гірші – в рамках середніх інтервалів.
2. Малі інтервали сприймаються скоріш як відтінки одного ³ того ж кольору, а не як поєднання кольорів.
3. При поєднанні кольорів необхідно брати однакові співвідношення світлості.
4. Більш інтенсивні кольори при поєднаннях з менш інтенсивними слід підбирати в менш³й кількості.
5. Хроматичні кольори можна поєднувати з ахроматичними, причому теплі кольори поєднувати з темними, а холодні з світлими.
В дизайні колір розглядається перш за все як засіб функціональної організації предметного середовища. У виробах промислового виробництва колір вибирають з урахуванням:
а) функціонального призначення виробу і умов його експлуатації;
б) функціонально-конструкторської структури виробу;
в) особливості композиції форми виробу;
г) умов того середовища, в якому виріб буде використовуватися.
Форма і колір виявляють особливості та функціональні призначення промислового виробу, водночас полегшуючи зорове сприйняття і взаємодію між виробом і людиною з урахуванням процесу користування.
Колір сприяє розпізнанню сфери використання виробу і його експлуатаційної специфіки. Він обумовлюється вимогами безпеки, примітивності і легкості розпізнавання предметів або їх окремих елементів на різних кольорових фонах.
Колір фону повинен бути доповнюючим (контрастним) до кольору деталі: світло-коричневий до сталі, чавуна та алюмінію; світло-голубий до бронзи, дерева та інших деталей теплих кольорів; ахроматичний для різнокольорових деталей і т.д.
Особливе значення має колір при конструюванні кнопок, перемикачів, важелів управління приладів та пультів управління, мнемосхем та інших елементів для безпеки і надійності роботи. Недостатній контраст між кнопкою та фоном пульту може призвести до браку або аварії. Деякі вироби потребують контрастних і яскравих тонів (планера, спортивні атрибути, дитячі іграшки, туристичне обладнання і т.ін.), а інші – світлих і м’яких тонів (медичне обладнання, прилади, верстати).
Забарвлення виробів повинне бути пов’язане з їх функціонально-конструкторською структурою.
Пульти та прилади, в яких більшість конструктивних елементів приховано, відносять до виробів із прихованою структурою. Щити пульту або приладу складають їх структуру і колір грає для них дуже важливу візуальну роль. Лицьова панель виділяється особливим кольором, відмінним від того, що обрамовує, і при великих розмірах пульту або лицьової панелі приладу може бути поділена на окремі ділянки, щоб підкреслити різне їх різне функціональне призначення.
Вироби, що вирішені в стриманій темі з використанням мінімуму кольорів, сприймаються в більш великому масштабі і, навпаки, використання збільшеної кількості кольорів з підвищеною контрастністю між ними, створює відчуття зменшеного масштабу.
Для естетичної виразності зовнішнього вигляду виробу важливе значення має фактурне оздоблення. Поверхні, що обрамовуються можуть бути глянцевими (дзеркальне відбиття), матовими або шорсткими (дифузне відбиття), напівматовими або напівглянцевими. Найбільш повно і гарно колір проявляється на матовій фактурі, а глянець якоюсь мірою маскує колір. Матова фактура та різні фактурні візерунки (муаровий, рифлення, пухирчатий та ін.) широко використовується в оздобленні сучасного обладнання, приладів.
Для отримання в дизайні приладу чи пульту потрібного кольору та фактури поверхні використовуються різні способи обробки, тобто різні технології виготовлення і матеріали (лиття, штампування, шліфування, полірування, пресування), а також різні види покриття – лакофарбові, гальванічні, склоемалеві, вакуумні.
Вибір лакофарбових покрить за декоративними властивостями (колір, блиск, фактура і клас у відповідності з ГОСТ 9.032.-74) проводять на стадії проектування і призначають у відповідності з ГОСТ 23852-79 за таблицею 4.1.
Існує багато видів гальванічних покрить, що широко застосовуються в приладобудуванні в якості захисту металевих деталей, від корозії та як декоративно-оздоблювальні засоби.
Для цього застосовують покриття нікелем, хромом, цинком, свинцем, оксидними плівками, бронзою, сріблом. В таблиці 4.2 наведені деякі фізико-хімічні характеристики металів, що часто використовуються для оздоблення деталей приладів та виробів культурно-побутового призначення.
Нікелеве покриття розрізняють таких видів: напівблискуче (одношарове), блискуче (двошарове), чорне та безелектролізне (хімічне).
Хромування є: захисно-декоративне, тверде, рівномірно-чорне, агатове, холодне, пористе.
Таблиця 4.1
Найменування груп виробів | Вимоги до кольорів і кольорових сполучень лакофарбових покрить | Вимоги до фактури та блиску |
Вироби, що функціонують у виробничих приміщеннях в контакті з людиною – прилади, верстати, машини, обладнання, організаційна, обчислювальна техніка та ін. | Сполучення кольорів – споріднені, споріднено-контрастні. Кольори червоної, оранжевої, жовтої, зеленої, голубої, синьої зон і ахроматичні; складні; світлі, середні, темні за яскравістю; малої та середньої насиченості. Число основних кольорів в схемі кольорового рішення не більше 3. Сполучення кольорів еквівалентне, наприклад, сіро-зелений(352), споріднено-контрастні, наприклад, “слонова кістка”(229) і сіро-зелений(365). | Гладкі, глянцеві, напівглянцеві, напівматові. Допускаються гладкі з малюнками (молоткові, рельєфні) |
Вироби культурно-побутового призначення, що функціонують в житловому інтер’єрі в контакті з людиною, наприклад, пилососи, пральні машини, холодильники, побутова радіоелектронна апаратура, вентилятори, кондиціонери, ручний механізований інструмент та ін. | Кольори червоної, оранжевої, жовтої, зеленої, голубої, синьої зон і ахроматичні; складні; світлі, середні, темні за яскравістю; малої, середньої і максимальної насиченості. Число основних кольорів в схемі кольорового рішення не більше 2. Сполучення кольорів споріднені, споріднено-контрастні, контрастні та еквівалентні. | Гладкі, рельєфні, глянцеві і напівглянцеві. |
Склоемалеві неорганічні покриття знаходять широке застосування в захисно-декоративній і спеціальній поверхневій обробці основних конструкційних матеріалів і кераміки. Успішно застосовується емалювання алюмінію та сплавів його основі.
Для забарвлення емалей застосовують кольорові оксиди кобальту, заліза, міді, хрому, марганцю.
Таблиця 4.2
Метал покриття | Щільність, | Твердість*, | Питомий елекрич- | Темп. Плав- | Власна стійкість** (+стійкі; – нестійкі) | Візуальна оцінка кольору матових поверхонь | ||||
ний опір, | лення, | в атмосфері | в розчинах | покриття | ||||||
кг/м3 | кН/м2 | 10-8 Ом·м | °К | Сухий | Вологий | Слабо-кислий | Слабо-лужний | |||
Алюміній | 2,700 | 0,25 | 2,70 | 933 | + | + | + | – | Світло-сірий з голубим відтінком (холодний) | |
Цинк | 7,140 | 0,35 | 5,75 | 892 | + | – | – | – | ||
Хром | 6,920 | 2,20 | 15,25 | 2073 | + | + | + | + | ||
Залізо | 7,860 | 0,50 | 10,60 | 1770 | – | – | – | – | Світло-сірий(нейтральний) | |
Кадмій | 8,650 | 0,20 | 10,66 | 594 | + | + | – | – | Біло-сірий (нейтральний) | |
Нікель | 8,900 | 0,70 | 7,24 | 1728 | + | + | + | + | Світло-сірий з жовтим відтінком (теплий) | |
Олово | 7,300 | 0,05 | 11,50 | 505 | + | + | + | – | Біло-сірий (теплий) | |
Свинець | 11,340 | 0,04 | 18,8 | 700 | + | + | + | – | Світло-сірий з голубим відтінком (холодний) | |
Латунь | Фізичні та хімічні властивості залежать від складу сплаву | Золотисто-жовтий(холод.) | ||||||||
Бронза | і змінюються в порівняно широких межах | Від біло-сірого до червоно-жовтого (теплий) | ||||||||
Мідь | 8,950 | 0,35 | 1,65 | 1356 | + | – | – | – | Рожевий (теплий) | |
Срібло | 10,530 | 0,25 | 1,50 | 1234 | + | + | + | + | Білий (теплий) | |
Золото | 19,280 | 0,18 | 2,00 | 1326 | + | + | + | + | Яскраво-жовтий(теплий) | |
Платина | 21,450 | 0,25 | 2046 | + | + | + | + | Світло-сірий (нейтральн.) |
* Твердість покривних плівок відповідних металів залежить від способу та умов їх нанесення.
** Під терміном “власна стійкість” розуміється хімічна інертність або активність покривних плівок без урахування матеріалу основи.
Порядок виконання роботи
Враховуючи всі функціонально-конструктивні особливості та умови експлуатації приладу (пульту, стенду), вибрати для розробленого за формою варіанту дизайн-проекту всі матеріали, види поверхонь, покриття, фактуру, малюнок.
Окремо приділити увагу вибору матеріалу і кольору елементів ЗВІ та ОУ.