ERGONOM (709260), страница 3
Текст из файла (страница 3)
8. Висновок ³ загальні рекомендації по управлінню (стендом, приладом) в цілому, з додатками графічного матеріалу. Рекомендації розроблюються для пристроїв, ЗВ², органів управління, умов праці.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
АНАЛІЗ ГАРМОНІЇ КОМПОЗИЦІЇ ПРИЛАДУ
Мета роботи: Проаналізувати гармонію композиції приладу по наступним категоріям:
а) тектонічність;
б) пропорція ³ пропорційність;
в) масштаб ³ масштабність;
г) ритмічність ³ метр;
д) симетрія ³ асиметрія;
е) статичність ³ динамічність.
Задача роботи: Створити індивідуальний вар³ант композиції приладу, використовуючи засоби гармонізації форми.
Загальні відомості
Тектоніка. При розгляд³ тектоніки з точки зору конструктивно-технологічних задач потрібно зауважити, що зробити проектовану річ тектонічною – це перш за все означає зробити ¿¿ матеріально-фізично досконалою, тобто такою, що володіє міцною, стійкою ³ надійною конструкцією, яка відображає в зовнішньому вигляд³ загальний тип, характер конструкції ³ всю складну внутрішню силову роботу матеріалу. Таким чином, необхідно по можливості ³ найкращим чином виявити, де ³ як розподілені основні маси ³ навантаження, як опирається ¿м матеріал виробу, як напружені окремі його частини, як³ елементи несучі, а як³ несомі. Тектонічність форми означає також наочність того, ³з якого основного матеріалу виконана конструкція (метал, дерево чи пластмаса) ³ як дана конструкція виготовлена – монолітна чи складальна, чи це масивне лиття або легкий тонкостінний корпус.
Тектоніка – специфічний засіб художнього вираження, який органічно пов’язаний з конструктивною об’ємно-просторовою структурою виробу ³ ¿¿ об’єктивними закономірностями (міцністю, стійкістю ³ рівновагою). Тектоніку називають зрілим відображенням у форм³ роботи конструкції ³ організації матеріалів. Таким чином, об’ємно-просторова структура у формотворенні ³ тектоніка форми º найважливішими категоріями композиції, що закладають основу побудови складно¿ ³ гарно¿ форми.
Пропорція ³ пропорційність. Пропорція визначає співвідношення окремих частин, предмет³в ³ явищ пом³ж собою. Пропорція – один ³з головних засобів, який застосовують в мистецтв³, архітектурі, техніці, художньому конструюванні. Правильне встановлення пропорцій в своїй єдності складає пропорційно-гармонічний лад. Порушення його знижуº художню виразність.
²снують різні види пропорційності. Так, наприклад, для утворення звичайно¿ математично¿ пропорції потрібно чотири члена: a : b = c : d. Геометрична пропорція складається ³з трьох елемент³в (a : b = b : c). Загальний член b називають середнім пропорційним.
Крім арифметично¿ ³ геометрично¿ пропорцій, ³снують також пропорційні залежності, що об’єднані загальною назвою гармонічні пропорції.
На в³дм³ну від арифметично¿, геометрично¿ та гармонічної пропорції золотий перетин утворюється при комбінації тільки двох величин a i b. Поділ цілого на дві нерівні пропорційні частини в математиці називають золотим перетином. Математичний вираз має вигляд a : b = b : (a + b).
Ця рівність створюється при комбінації лише двох величин, до того ж відношення пом³ж ними постійне, де більший відрізок дорівнює 0,618, менший – 0,382.
Рисунок 3.1- Графічна побудова золотого перетину
Золотий перетин також виражається геометричним шляхом. Один ³з геометричних способів – це поділ відрізка в золотому перетин³. Він здійснюється за допомогою прямокутного трикутника з відношенням катет³в 1:2 (рис.3.1):
М0 = а = 1,0;
М1 = x = 0,61803398;
М2 = a – x = 0,381966.
Потім в золотому перетин³ М2 ділиться на М3 = 0,236; М4 = 0,146; М5 = 0,09 ³ т. д.
Рисунок 3.2- Система прямокутник³в від квадрата до прямокутника
На рис. 3.2. приведена побудова прямокутник³в. ¯х отримують геометричним методом, взявши за вихідну точку квадрат.
Ряд золотого перетину виражається такими цифрами: 0,09; 0,146; 0,236; 0,382; 0,618; 1,000; 1,618; 2,618 ³ т. д.
Масштаб ³ масштабність. ²снуº два поняття – масштаб ³ масштабність.
Масштаб – це відношення лінійних розмірів на кресленні, карт³ об’єкта до його розміру в натур³ (1: 2, 1 : 5, 1 : 10 ³ т. д.).
Масштабність – більш складне поняття. В архітектурі це одне ³з композиційних засобів, яке виражає розмірність чи відносну відповідність розмірів форм архітектурного витвору, що сприймаються людиною, до розмірів людини.
Ритмічність ³ метр. В художньому конструюванні, як ³ в архітектурі, використовується специфічний засіб композиції – закономірне повторення ³ чергування елемент³в. ²снуº два види повторності – метрична ³ ритмічна (метр ³ ритм).
Метричний ряд º простим видом повторності, якщо він заснований з одного елемента, складним, якщо в композиції одночасно приймає участь декілька ряд³в ³ елемент³в метричної повторності.
Ритм – більш складний вид повторності, це чергування елемент³в споруди, предмет³в, виробничого обладнання, що характеризує наростання чи спадання ¿х кількості, форми, розмірів. Ритмічні ряди створюються чергуванням більш виразних елемент³в, що називаються акцентами, ³ менш виразними (пасивних), що називаються інтервалами. Ритмічні ряди можуть бути спадаючими чи зростаючими контрастно чи нюансно.
Ритм – це послідовне чергування різноманітних сумірних елемент³в. Він співдіє ясності, чіткості ³ стрункості художнього виробу, робить його більш цільним ³ виразним.
Симетрія ³ асиметрія. Симетричною називається фігура, яка складена ³з геометрично ³ фізично рівних частин, як³ певним чином розташовані відносно один одного. Симетрія – особливий рід геометрично¿ закономірності красоти форм предмет³в, як³ створюють гармонії. ²снуº три основних види симетрії: дзеркальна, осьова, гвинтова. Дзеркальна симетрія заснована на рівності двох частин фігури, розташованих одна відносно іншої, як предмет ³ його відображення в дзеркал³. Осьова симетрія обумовлена рівністю геометричних фігур в осьових перетинах ³ досягається обертанням фігури відносно ос³ симетрії. Гвинтова симетрія досягається в результат³ обертального руху лінії чи площини навколо нерухомо¿ ос³ з постійною кутовою швидкістю ³ одночасно поступальним рухом вздовж ос³.
В сучасних умовах особливе значення набуває поняття асиметрично¿ композиції. Вона дозволяє органічно пов’язувати окремі елементи пом³ж собою, поєднуючи ¿х в цілісні, гармонійно-функціональні організми. Симетрична побудова не завжди узгоджується з суперечливими вимогами при компоновці того чи іншого приладу, споруди ³ т. д.
Статичність ³ динамічність. Окрім симетрії ³ асиметрії ³снуº також статична ³ динамічна композиції. Будь-яка фігура, що має центр чи ось симетрії, завжди статична відносно них. Шар, куб чи паралелепіпед статичні у всіх напрямках. Конус статичний відносно ос³ симетрії, а вздовж не¿ він динамічний, бо по ній відбувається зміна форми. Найбільш характерну динамічну композицію мають предмети, що рухаються, засоби транспорту, як³ можна поділити на три основні групи в залежності від різного середовища: т³, що рухаються по поверхні землі (автомобілі, потяги), в вод³ (пароплави, підводні човни) ³ в повітрі (л³таки, планери).
Звіт по лабораторній робот³
1. Представити аналіз композиції діючого приладу за всіма вищезазначеними категоріями.
2. Виконати креслення створеного вар³анту приладу.
3. Дати обгрунтування вибраним рішенням.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
ВИБІР КОЛЬОРОВИХ РІШЕНЬ
В КОМПОЗИЦІЇ ПРИЛАДУ І ЇХ АНАЛІЗ
Мета роботи: Створити кольорове рішення в заданому спектр³ композиції приладу.
Задача роботи: 1. Провести аналіз психофізіологічного впливу вибраного кольорового фону.
2. Охарактеризувати вплив тонового (кольорового) нюансу чи контрасту.
3. Аналіз вираження кольору ³ функціональне призначення приладу.
4. Вибрати тип поверхні, обгрунтувати вибір.
5. Обгрунтувати вибір покриття, матеріалу, технологію (засіб) виготовлення.
Загальні відомості
Колір – це властивість т³л викликати певні зорові відчуття у відповідності з³ спектральним складом ³ інтенсивністю відбитого чи випускаючого видимого випромінювання. Встановлено, що людським оком сприймаються коливання з довжиною хвилі від 380 до 760 нм.
Всі кольори розподіляють на дві групи: ахроматичні ³ хроматичні. До першої групи (ахроматичної) відносяться б³л³, чорні ³ всі сірі кольори, починаючи з найсвітлішого ³ закінчуючи найтемнішим. До другої (хроматичної) групи відносяться всі спектральні кольори – червоні, жовті, зелені, блакитні, син³, фіолетові, пурпурні з усіма переходами ³ відтінками м³ж ними.
Психофізіологічний вплив кольору на людину в емоційному відношенні великий. Колір має здатність викликати різні емоційні реакції та думки: він може заспокоювати ³ хвилювати, приносити рад³сть ³ смуток, пригнічувати ³ веселити. Колір може викликати почуття теплоти та холоду, бадьорості та втоми, легкості та тяжкості, розширювати ³ звужувати простір, стимулювати зір, мозок, нерви; він може сприяти ³ допомагати л³куванню хворих. В естетиці колір серед інших естетичних фактор³в займає одне з важливих місць.
Сучасні вислови та судження вчених, художник³в про психофізіологічний вплив кольору на людину зводиться до наступного.
Червоний колір – збуджуючий, гарячий, енергійний ³ життєрадісний. Він має найдовшу хвилю, стимулюючи впливає на мозок ³ викликає емоційні реакції; сприяє збільшенню м’язової напруги, підвищенню кров’яного тиску ³ ритму дихання; дуже впливає на настрій людини.
Оранжевий колір – яскравий, викликає рад³сть, в різних випадках заспокоюº чи роздратовує. В фізіологічному відношенні він сприяє покращанню травлення ³ прискоренню теч³ кров³.
Жовтий колір – стимулює зір, мозок ³ нерви, заспокоюº деякий нервовий стан, звеселяє, сприяє до спілкування.
Зелений колір – колір природи, спокою ³ свіжості, заспокійливо діє на нервову систему. Він сприяє зниженню кров’яного тиску за рахунок розширення капілярів.
Блакитний колір – світлий, свіжий ³ прозорий. Він діє приблизно також, як ³ зелений – заспокійливо, створюº враження небесної далі. В фізіологічному відношенні він відноситься до лікарських кольорів, полегшуючи стан хворого в більшій мірі, ніж зелений.
Фіолетовий колір – пишний ³ благородний; він позитивно впливає на серце ³ легені, збільшуючи ¿х витривалість. Колір втоми та нудьги.
Коричневий колір – теплий, він створюº спокійний настрій, виражає міць ³ стійкість предметів. Коричневий колір з сірим відтінком з пригніченням діє на психіку.
С³рий колір – холодний, діловий ³ похмурий. Він викликає апатію ³ нудьгу. У виробничій обстановці його необхідно застосовувати якомога менше.
Б³лий колір – легкий, холодний ³ благородний, але у великій кількості викликає блиск. Він – символ чистоти, дуже добре поєднується з іншими кольорами.
Чорний колір – похмурий, важкий, різко знижуº настрій. Він дуже красивий, в невеликій кількості застосовується для контрасту.
Узагальнюючи облік психологічного впливу кольору на організм людини, видимі частини спектру розподіляють на три частини: довгохвильову – 760...580 нм (червоний, оранжевий), середньохвильову – 580...510 нм (жовтий, зелений ³ частково блакитний), короткохвильову – 510...380 нм (блакитний, син³й, фіолетовий).
На сучасному етап³ встановлено, що кольори довгохвильової частини спектру справляють збуджуючий ³ стимулюючий вплив, а кольори короткохвильової частини – заспокійливий чи пригнічуючий вплив. Найбільш сприятливо впливають кольори середньо¿ частини спектру. Група фіолетових ³ пурпурних кольорів справляють хвилюючий ³ подразнюючий вплив.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
