Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Так, як фреза застосовується на двох операціях (час приблизно однаковий), то загальну кількість фрез приймаємо 20 шт. Розрахунак свердл здійснюємо в такій же послідовності.

Таблиця №7 . Потреба в інструментах та пристосуваннях

1.7. Розрахунок кількості робітників

Число основних робітників для виробництва даного виробу:

Ч_роб = (Tp_пр/Ф_ч.роб),

де: n - число професійних видів робіт;

Ф_ч.роб - реальний фонд часу одного робітника за рік;

Тр_пр - трудомісткість програми відповідного виду робіт в нормогодинах за рік.

Розрахунок річної трудомісткості програми визначається за формулою:

Тр_пр = Тр_од * V,

де: Тр_од - трудомісткість одиниці продукції (виробу) в нормогодинах;

V - об’єм виробничної програми в шт.

Тр_пр = 1186537 = 830571 н/хв.

Розрахунок реального фонду робочого часу одного робітника за рік:

Ф_ч.роб = t * (Д_кал - Д_нероб)*(1 - К₁ - К₂),

де: Д_кал - кількість календарних днів у даному році;

Д_нероб - кількість неробочих днів у році;

t - тривалість робочого дня в годинах;

К₁ - коефіцієнт втрат часу на повноденні невиходи ( 0.05);

К₂ - коефіцієнт втрат часу на пільгові години ( 0.03).

Ф_ч.роб = 8(365 - 110)(1 - 0.05 - 0.03) = 1877 год60= 112620 хв

Розрахунок (конкретний) чисельності основних робітників проводиться для відрядників за фрмулою:

Ч_роб = Тр_пр / Ф_ч.роб*К_вн,

де: К_вн - коефіцієнт виконання норм, створений за даною професією на базовому підприємстві ( 0.97).

Ч_роб = 830571 / 112620*0.97 = 7,15 чол. (приймаємо 7).

Допоміжні робітники у масовому виробництві складають 30 - 40% від числа основних робітників. Отже,

Ч_д = Ч_роб * (0.3  0.4)  2 чол.

Додатково треба 2 слюсарів - електриків по ремонту обладнання.

1.8. Розрахунок фонду заробітної плати

Розрахунок ФЗП проводиться за окремими категоріями працівників, робітників та службовців. Для нашого випадку розрахунок містить в собі:

1. Розрахунок відрядної зарплати робітників;

2. Додаткову зарплату основних та допоміжних робітників;

3. Відрахування.

Розрахунок прямої відрядної зарплати робітників проводимо за трудомісткістю програми та середнім тарифним коефіцієнтом.

ФЗП_{пр.відр} = Тр * ТС_min * К_тар,

де: Тр - трудомісткість програми даного виду робіт (в н/год);

ТС_min - тарифна годинна ставка відрядників 1-го розряду;

К_тар - середньо зважений тарифний коефіцієнт даного виду відрядних робіт:

К_тар = (К₁ * Ч₁ + ... + К_n * Ч_n) / Ч_заг,

де: К₁ ... К_n - тарифні коефіцієнти відповідних розрядів;

Ч₁ ... Ч_n - чисельність робітників даного розряду;

Ч_заг - загальна чисельність робітників.

Результати розрахунку зводимо в таблицю №8.

Таблиця №8. Фонд заробітної плати основних та допоміжних робітників

Доплати, виплати, надбавки визначаються згідно з трудовим законодавством з врахуванням специфіки виробництва. Їх розмір визначається за даними базового підприємства за формулою:

ФЗП_дод = ФЗП_осн * К_дод,

де: ФЗП_дод - додатковий фонд зарплати основних та допоміжних робітників;

ФЗП_осн - основний фонд зарплати;

К_дод - коефіцієнт додаткової зарплати на базовому підприємсті ( 0.13).

ФЗП_дод = 19253,9 0.13  2503 грн.

Преміальний фонд оплати праці робітників беремо за середніми даними базового підприємства:

ФЗП_пр = К_пр * (ФЗП_осн + ФЗП_дод),

де: К_пр - коефіцієнт преміальної оплати праці ( 0.1).

ФЗП_пр = 0.1  (19253,9 + 2503) = 2175,69 грн.

Майстер, згідно штатного розкладу отримує оклад в розмірі 180 грн. Тоді річний фонд – 180  12 = 2160 грн.

Загальний фонд оплати праці визначається як сума вищенаведених фондів:

ФЗП_заг = 19253,9 + 2503 + 2175,69 + 2160 = 26092,59 грн.

Відрахування в фонд соціального страхування та пенсійний фонд, які є обов’зковими для підприємства будь якої форми власності, вираховуються на основі фонду заробітної плати:

В_відр= 26092,59  0,37 = 9654,26 грн.

РОЗДІЛ 2. Розрахунок собівартості та ціни виробу.

2.1. Калькулювання собівартості

Під калькуляцією собівартості виробу розуміють розрахунок собівартості у грошовому виразі на одиницю продукції.

Розрахунок повної собівартості виробу проводиться по статтям витрат згідно з формулою:

С/В = Ст/V,

де: Ст - сума калькуляційних статей витрат, в грн.;

V - обсяг виробництва, в шт.

Cт = Ст1 - Ст2 +Ст3 +Ст4 +Ст5 +Ст6 +Ст7 +Ст8 +Ст9 +Ст10 +Ст11

Ст1 - витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати (в грн.).

Розраховано в пункті 1.5. і дорівнює 400763,88 грн.

Ст2 - вартість реалізованих зворотніх відходів, матеріалів (в грн.).

відходів дуже мало, тому їх можна не враховувати

Ст3 - витрати на паливо та енергію для технологічної мети, на виготовлення виробу

На базовому підприємстві: 1,07 грн. на 1 шт. Всього 126958,71 грн.

Ст4 і Ст5 - витрати на зарплату робітників - основну та додаткову (в грн.).

ФЗП_заг =26092,59 грн. На 1 деталь: 0,22 грн.

Ст6 - відрахування на соціальне та медичне страхування (37%).

В_відр= 26092,59  0,37 = 9654,26 грн.

Ст7 - витрати на підготовку та освоєння виробництва (враховується у Ст10).

Ст8 - витрати на утримання та експлуатацію обладнання, включаючи:

- зарплату робітників обслуговуючого обладнання;

- обслуговування обладнання;

- поточний ремонт обладнання;

- транспортні витрати;

- амортизацію основних фондів (обладнання).

Всього: 15120 грн.

Ст9 - цехові витрати, включаючи:

- утримання цехового персоналу;

- утримання та поточний ремонт будівлі цеху;

- амортизацію будівлі цеху;

- витрати на раціоналізацію та інше.

Всього: 16100 грн.

Ст10 - загальнозаводські витрати, включаючи:

- адміністративно - керівні витрати;

- загальногосподарські витрати;

- утримання вищестоячих організацій.

Всього: 29270 грн.

Ст11 - позавиробничі витрати, включаючи:

- витрати на реалізацію продукції;

- витрати по гарантійному обслуговуванню;

- витрати на підготовку кадрів, наукові дослідження;

- витрати на рекламу;

- відрахування в централізований фонд по впровадженню нової техніки.

Всього: 5420 грн.

Таким чином, Ст = 629379,44 грн. Тоді:

С/В = 629379,44/118653 = 5,3 грн.

2.2 Визначення ціни виробу

Оптова ціна підприємства на виріб визначається за формулою:

Ц_о = С/В + П_норм,

де: Ц_о - оптова ціна підприємства;

С/В - повна собівартість;

П_норм - нормативний прибуток (на одиницю виробу).

П_норм = (С/В /100)  R_норм,

де: R_норм - нормативна рентабельність (15%).

П_норм = 5,3  15 / 100 = 0,80 грн.

Ц_о = 5,3 + 0,80 = 6,1 грн.

Приймемо Ц_о = 7,00 грн., інакше підприємство буде дуже нерентабельним.

Отже, всі вироби на суму: 7.00  118653 = 830571 грн.

РОЗДІЛ 3. Розрахунок економічної ефективності.

3.1. Розрахунок річного економічного ефекту

Економічним ефектом називається сумарна економія виробництва внаслідок впровадження оргтехзаходів НТП і організації нового виробництва.

Всі витрати на організацію виробництва повинні бути економічно обгрунтовані, тобто визначена їх економчна ефективність.

Абсолютною економічною ефективністю називається відношення економічного ефекту (Е_ф, в грн.) до витрат (В, в грн.), які зумовили утворення ефекту, тобто це є коефіцієнт

Е_абс = Е_ф / В.

За допомогою нормативного коефіцієнту економічної ефективності Е_н, який є оберненою величиною нормативного терміну окуповування Т_м (0,15).

К_пр = К/Т_м = Е_нК,

де: К - капітальні витрати.

До капітальних витрат відносяться:

- вартість обладнання (балансова) - 29232 грн.

- вартість інвентаря – 2287,2 грн.

- орендна плата - 8500 грн.

Отже,

К = 29232 + 2287,2 + 8500 = 40019,2 грн.

К_пр = 0.15 / 40019,2 = 266794,67 грн.

Звідси знайдемо загальні приведені витрати за формулою: ПВ=С/В+К_пр;

Характеристики

Список файлов реферата