Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

В нашому випадку ведучим обладнанням є свердлильний верстат на 3-тій операції. Втрати від простою цього верстату будуть найбільши, тому доцільно за такт лінії прийняти тривалість цієї операції r = 0,98. Такт лінії визначає тривалість часу між виходом двох одиниць продукції.

Вузьким робочим місцем називається виробнича ланка, потужність якої не відповідає потужності ведучого обладнання.

Таблиця 3.

Для того, щоб оперативний час дорівнював такту лінії, проведемо точну синхронізацію:

Операція № 1: застосування пневмопристосувань дасть змогу зменшити оперативний час на 3 с;

Операція № 2: для збільшення часу на даній операції замінемо прогресивний метод закріплення деталі на менш простіший, що призведе до збільшення оперативного часу на 5 с ;

Операція № 4: на даній операції зміна режимів різання (швидкість та подача) дасть змогу скоротити оперативний час на 11 с;

Операція № 5: на цій операції замінемо прості інструменти на комбінований, що скоротить оперативний час на 5 с;

Операція № 6: зміна ручного мітчика на машинний дасть можливість більш швидкого його закріплення, що скоротить оперативний час на 8 с.

Після проведення синхронізації, оперативний час на обробку буде дорівнювати такту випуску деталі.

1.3. Розрахунок виробничої потужності і параметрів поточної лінії

Під виробничою потужністю розуміють максимальну кількість продукції, що відповідає якості і асортименту, яку підприємство спроможне виготовляти в одиницю часу при повному використанні основних виробничих фондів в оптимальних умовах експлуатації.

Існує два підходи до визначення виробничої потужності і на її базі встановлення річного обсягу виробництва, а саме:

• від потреби;

• від можливості.

Застосовуємо другий підхід, який характеризує ініціативу знизу по організації виробництва і є притаманним ринковій економіці.

На основі такту лінії розраховується річна виробнича потужність лінії при режимі роботи в одну зміну:

Vвп = ФПЧ * К / r,

де: Vвп - обсяг випуску виробів (за рік);

r - такт лінії;

к - коефіцієнт використання робочого часу (0.95);

ФПЧ - плановий фонд робочого часу роботи лінії на розрахунковий період (рік) в хв.

ФПЧ = (Д - Днероб) 8 1

де: Д - загальна кількість днів у плановому році;

Днероб - кількість неробочих днів в плановому році.

ФПЧ = (365 - 109)81 = 2040 год  60 = 122400 хв.

Vвп = 122400 0.95/ 0.98 = 118653 шт.

Тип виробництва являє собою сукупність форм технологічних процесів, праці та управління при даній спеціалізації та розміру виробництва.

Тип виробництва характеризується рівнем спеціалізації робочих місць, який вимірюється за допомогою коефіцієнту закріплення операцій.

Кзо = Q / N,

де: Q - кількість видів операцій на даному виробничому підрозділі на протязі місяця;

N - кількість робочих місць на даному виробничому підрозділі (дільниці).

Кзо = 7/7 =1

При Кзо = 1 -2 - тип виробництва вважається, як масовий.

1.4. Розрахунок та планування обладнання і площ

Вибір обладнання визначається типом виробництва. При виборі обладнання користуємося такими критеріями:

1. відповідність розмірів обладнання до розмірів продукції, що обробляється;

2. відповідність продуктивності обладнання кількості деталей, які підлягають обробці;

3. найменьші витрати часу на обробку;

4. найбільш економічна вартість обробки;

5. реальні можливості придбання того чи іншого обладнання;

6. менша вартість верстата.

Визначення потрібної кількості обладнання проводиться за формулою:

N = TpV / Ф_чЗ,

де: N - кількість одиниць обладнання;

Тр - трудомісткість одного виробу в нормогодинах;

Ф_ч - дійсний (корисний) фонд часу роботи обладнання за одну зміну в годинах;

З - кількість змін;

V - кількість виробів на річну програму в шт.

Ф_ч = (Д - Д_нероб)  t  K_p,

де: Д - кількість календарних днів на рік;

Д_нероб - кількість неробочих днів на рік;

t - тривалість робочого дня в годинах;

К_р - коефіцієнт, який враховує час перебування обладнання в капітальному ремонті ( 0.9  0.96).

Ф_ч = (365-110) * 8 * 0.96 = 1958.4 год. 60 = 117504 хв.

N = 7  118653 / 1175041 = 7.07 (приймаємо 7).

Таблиця 4. Потреба у технологічному обладнанні.

Вартість обладнання визначається двома діями:

1. Оптова ціна підприємства на дане обладнання (згідно даних базового підприємства);

2. Балансова вартість обладнання:

В_бал = Ц_о + В_дост + В_монт,

де: Ц_о - оптова ціна;

В_дост – 1512 грн. витрати на доставку обладнання (до 6% ціни);

В_монт – 2520 грн. витрати на монтаж (5-15%).

В_бал = 25200+ 1512+ 2520=29232 грн.

Для обчислення амортизаційних відрахувань на базовому підприємству застосовують рівномірний метод. Термін використання 10 років. Щорічна амортизація відрахувань становить 10% балансової вартості і дарівнює 2923,2 грн.

Планування площі:

Планування обладнання проводиться у відповідності з технічними та організаційними умовами з врахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки.

Технологічне обладнання, необхідне для забезпечення виробництва деталі займає загальну площу 8,9м². Площа на проходи, проїзди врахована в коефіцієнті використання площі К_вик, який на базовому підприємстві становить 0,62. Загальна площа основного приміщення цеху розраховується, як частка від ділення сумарної площі технологічного обладнання на коефіцієнт використання площі:

S_заг=8,9/0,62=14,35 м²

Площі допоміжних приміщень розраховуються згідно з нормативами базового підприємства:

1. Площа матеріальної комори:

S_{мат.ком}=14,350,15=2,15 м²

1. Площа комори готових виробів (10% верстатних площ):

S_гот=14,350,1=1,435 м²

1. Площа інструментально-роздавальної комори (0,5 м² на 1 обладнання)

S_інстр=0,57=3,5 м²

1. Площа контрольних та побутових приміщень (30% верстатних площ)

S_контр=14,350,3=4,305 м²

Загальна площа дільниці: 26 м²

План дільниці поданий в додатку №3.

1.5. Розрахунок потреб у матеріалі

Всі матеріали для виготовлення виробу поділяються на дві основні класифікаційні групи:

1. Основні;

2. Допоміжні.

Таблиця №5 . Потреба в основних матеріалах

Таблиця №6 . Потреба в допоміжних матеріалах

Загальна вартість необхідних матеріалів для виготовлення запланованої кількості становить:

400453,88 + 310 = 400763,88 грн

1.6. Розрахунок потреби в інструментах та пристосувань

Розрахунок проводиться окремо для кожного виду інструменту за формулою:

N = Vtm / t(1-K),

де: N - річна потреба в інструменті;

V - річна програма в кількості деталей;

tm - машинний час роботи даним інструментом при обробці однієї деталі в хв.;

t - час роботи інструменту до повного зношування, в хв.;

К - коефіцієнт випадкового збитку ( 0.2).

Час роботи інструменту до повного зношування розраховується за формулою:

t = tc  (1+а/L),

де: а - величина допустимого зношування, мм.;

L - зміна довжини інструменту при одній заточці, мм.;

tc - стійкість інструменту (період роботи між двома заточками), год.

Для прикладу розрахуємо торцеву фрезу діаметром 100мм:

а= 20 мм.; L = 1.2 мм.; tc = 180 год; tm = 0.3 хв.

t = 180(20/0.85 + 1) = 4415 хв.

N = 1186530.3 / 4415(1-0.2) = 10,08 шт. (приймаємо 10 шт)

Характеристики

Список файлов реферата