95845 (702802), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Важливою загальноєвропейською структурою, з якою від початку своєї незалежності Україна вста­новила тісні зв'язки, була Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (з 1995 р. — ОБСЄ). У лю­тому 1992 р. Україна підписала Гельсінський за­ключний акт, в якому викладені перевірені практи­кою принципи міждержавних стосунків, безпеки і співробітництва європейських країн.

Досить успішно співпрацює Україна з такими європейськими кредитно-фінансовими установами, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Євро­пейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Світовий банк тощо.

ЄБРР, зокрема, надає Україні вигідні кредити, близько 60 % яких спрямовано на кредитування приватних та акціонерних товариств.

Співпраця з МВФ корисна не тільки з огляду на те, що той виділяє дешеві кредити під здійснення різних соціально-економічних проектів, а й надає відповідну консультативну допомогу в розбудові ринкової економіки.

На тлі труднощів, що склалися у відносинах з ЄС, дедалі актуальнішою для України стає регіо­нальна геополітика. У здійсненні важливих завдань геостратегії помітну роль відіграють такі регіональні міждержавні утворення, як ЦЄІ, ОЧЕС, Балто-Чорноморське співробітництво, ГУУАМ тощо.

Нині представники України беруть участь у засіданнях всіх форумів ЦЄІ. Утверджено Міжві­домчу комісію з питань Співробітництва у рамках ЦЄІ. Розроблено комплексний план взаємних кон­тактів та співпраці з відповідними робочими орга­нами об'єднання. Враховуючи особливу заінтересо­ваність у розвитку своєї транспортної інфраструкту­ри, Україна підключається до співробітництва в рамках Мариборзької угоди (Італія—Словенія—­Угорщина), одним із основних завдань якої є здійснення проекту побудови транспортного кори­дору Трієст—Любляна—Будапешт—Київ.

Надзвичайно важливе місце в сучасному житті України відводиться євразійському і південному векторам її геополітики, а в них особливу роль відіграє співробітництво із Союзом Незалежних Дер­жав (СНД). Необхідно наголосити на активізації діяльності України в рамках Співдружності Незалежних Дер­жав, а також з окремими державами—учасницями цієї організації. Україна у своєму ставленні до СНД виходить, передусім, з реалій економічної доціль­ності існування Співдружності, прагнучи трансфор­мувати ЇЇ в ефективний механізм економічного співробітництва, спрямований на створення зони вільної торгівлі, оптимізацію її структури, сприяння інтеграції країн СНД у світовий економічний простір. Проте, Україні потрібно активізувати свою роль у СНД, насамперед з метою посилення економічних інтеграційних процесів усе­редині цієї організації і не відмовлятися від спів­праці з іншими членами СНД у політичній сфер. Україна ставить питання про необхідність ре­формування СНД, створення раціонального ме­ханізму економічного співробітництва, поглиблення міжнародної виробничої кооперації та прямих зв'язків між підприємствами країн-учасниць, ре­алізацію угоди про вільну торгівлю. В переліку органів СНД у галузі військового співробітництва налічується 29 назв підрозділів, у більшості яких Україна участі не бере. Зокрема, на­ша держава не підписала документи військово-політичного характеру, що стосуються створення сил і органів колективної безпеки, миротворчих формувань, утримується від будь-яких кроків, пов'язаних із залученням її до воєнних союзів у рамках СНД. Не підтримала вона також ідею створення спільних прикордонних військ, вважаючи, що такі питання слід вирішувати відповідно до загально визначених норм міжнародного права.

На всіх самітах СНД українське керівництво на­голошує на необхідності вирішення передусім еко­номічних завдань, зокрема створення більш сприят­ливих умов для товарообміну на ринку СНД. Взаємний експорт держав—учасниць співдружності майже в чотири рази менший, аніж їх експорт у треті країни.

У політичній та економічній сферах Україна на­дає пріоритетного значення двостороннім стосун­кам у рамках СНД. Геополітичні інтереси нашої країни продиктовані тут необхідністю забезпечити правову базу торговельно-економічних зв'язків з країнами співдружності, доступу українського капіталу до ресурсів та ринків збуту СНД. Адже на ці ринки припадає близько 80 % українського екс­порту.

У середині 90-х років у СНД склалося угруповання ГУУАМ, до складу якого увійшли Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан і Молдова. Його учасники поставили своїми основ­ними цілями відновлення «Великого шовкового шляху» (проект ТК-АСЕКА), боротьбу з міжнарод­ним тероризмом і організованою злочинністю, спільне використання каспійських енергоресурсів (проект ШОСАТЕ). Остаточне організаційне оформлення цього об'єднання знайшло втілення в Хартії, підписаній президентами країн-учасниць у 2001 р.

Реалізація проекту, що передбачає видобуток і транспортування каспійської нафти, не тільки б відкрила для України, як і для інших членів ГУУАМ, доступ до світового «нафтового пирога», а й стала б додатковим фінансово-політичним інстру­ментом на підтримку незалежності та геополітичного впливу на південному напрямку.

Внаслідок реалізації проекту для членів ГУУАМ, особливо України, відкриються сприятливі можли­вості для включення у світову систему економіки як для країн—транзиторів товаропотоків великого Євразійського простору.

Висновки.

Таким чином можна зробити висновок, що покладена в основу геостратегії

України багатовекторність, яка чітко визначає пріоритетні напрямки зовнішньої політики, у повній мірі відповідає інтересам та можливостям нашої держави, та виступає чинником зростання його міжнародного авторитету. Отримання Україною політичної незалежності, її перетворення на самостійну державу є найважливішим позитивним чинником, який сприяє покращенню та стабілізації геополітичної ситуації у світі. Та дивлячись на реалізацію української геостратегії, є багато проблем та труднощів, вирішення яких дуже необхідне з метою забезпечення національної безпеки та реалізації її національних інтересів.

Вихідним для політичного керівництва України має стати усвідомлення того, що майбутнє залиша­ється за тим способом життя, який забезпечує кра­щу суспільну організацію, сталий розвиток науки й економіки, права людини.

У площину найважливіших завдань має бути по­кладене набуття державою якостей вигідного, на­дійного в економічному й політичному вимірах парт­нера, як на європейському, так і на світовому ринках.

Література:

Мадіссон В.В. Шахов В.А. Сучасна українська геополітика. –

К.:Либідь.2003 – 176 с.

Характеристики

Список файлов реферата