73017 (701856), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

До інформаційних жанрів публіцистики, що мають яскраво виражену документальну основу, належить інтерв’ю. Специфіка цього жанру виявляє себе в тому, що певна подія або явище (іноді просто факт), їхнє громадське звучання. Через інформацію, яку дає кореспонденту герой інтерв’ю, що має певні знання в галузі, яку він репрезентує. Прикладом жанру є розмова відомого літературознавця Анатолія Погрібного з Олесем Гончаром “Поглиблювати в собі почуття синівське”.

Нарис також є малим документальним жанром, у якому відтворюються сучасні події чи зображуються люди, котрих автор знав особисто. Головна думка, ідея, тенденція, соціальна проблема подаються відверто, оголено. Жанр цей виник в Англії ще в ХVІІІ столітті. В Україні він з’являється лише через сто років (І.Нечуй-Левицький “На Дніпрі”, Панас Мирний “Подоріжжя од Полтави до Гадячого”).

У новітній українській літературі нариси писали В.Дрозд, І.Драч, О.Гончар.

Нарисову форму в західному літературознавстві часто ототожнюють із жанром есе, хоча насправді це різні жанри. Есе з’явився в літературі у Франції в 1580 році, коли Монтень написав працю “Essai”, що можна перекласти як досліди. Визначальними рисами есе є невеличкий обсяг, конкретність теми, вільна композиція і вільний виклад матеріалу, де головну роль відіграють асоціативні зв’язки. На Заході помітні публіцистичні твори в цьому жанрі залишили Б.Шоу, Дж.Голсуорсі, А.Франс, Р.Роллан, Т.Манн, Ж.-П.Сартр, А.Камю, А.Моруа. Серед вітчизняних авторів слід назвати Ю.Смолича, О.Гончара, І.Муратова, Д.Павличка, І.Драча, П.Загребельного.

Передмова та післямова є близькими жанровими формами, що також мають документальне підґрунтя. Обидва ці жанри в Україні зародилися в середньовіччі й пов’язані з початком книгодрукування (Герасим Смотрицький, І.Федоров). Серед певних усталених жанрових характеристик слід назвати біографічні свідчення про автора, відомості про історію праці над твором (творами), яким передує передмова чи після яких розміщена післямова. Окрім того, автор передмови (післямови) намагається розкрити проблематику творчості та її роль у розвитку літератури. Авторами цікавих зразків цього жанру в новітній літературі є Микола Жулинський, Іван Драч, Борис Олійник.

Поширеним жанром публіцистики є рецензія, тобто критичний аналіз нового літературного твору, де провідними рисами виступають документальна точність, розбір важливих проблем, порушеним автором, безпосередня апеляція до читача. Зразки цього жанру зустрічаються в творчості багатьох провідних українських письменників і критиків П.Куліша, М.Драгоманова, І.Франка, в літературі ХХ століття П.Тичини, М.Хвильового, П.Загребельного, О.Гончара, М.Жулинського, В.Дончика.

Такими постають провідні жанри новітньої документалістики, що сьогодні перебуває на злеті, розвивається, а це значить, що в ній можлива поява нових форм, передумовою чого є активна взаємодія між собою різних жанрів. А поскільки далеко не всі визнають перспективи стрімкого розвитку документальної літератури тут є поле для наукових дискусій.

Література

1. May G. L’autobiographie. Paris, 1976;

2. Neumann Bernd. Identitat und Rollenzwang: Zur Theorie der Autobiographie. Frankfurt, 1970;

3. Digier B. Le Journal intime. Paris, 1991;

4. Pilling I. Autobiography and imagination. London, 1981;

5. Foley B. Telling the truth: The theory and practice of documentary fiction. Ithaka. London, 1986;

6. Автобиография / за ред. В.А.Погодина. М., 2001;

7. Дончик В. Український радянський роман. Рух ідей і форм. К., 1987;

8. Морозова Є.Ф. Документальна література // Українська літературна енциклопедія. Т.2. К., 1971;

9. Лесин В.М. Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. Вид. Третє, переробл. і доповн. К., 1971;

10. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Громяк, Ю.І. Ковалів. К., 1997;

11. Кузьменко В.І. Словник літературознавчих термінів. К., 1998;

12. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці. 2001;

13. Кузьменко В.І. Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20 50-х років ХХ ст. К., 1998;

14. Коцюбинська Михайлина. “Зафіксоване й нетлінне”. Роздум про епістолярну творчість. К., 2001;

15. Стебун Илья. История одной потаенной любви. Донецк, 1999; 16.

16. Жожикашвили С.В. Дневник // Литературная энциклопедия терминов и понятий. М., 2003;

17. Банк Наталия. Нить времени. Л., 1978;

18. Костюк Г. Записки Володимира Винниченка // Винниченко В. Щоденник. Т.1. Едмонтон Нью-Йорк, 1980;

19. Барахов В.С. Литературный портрет. Л., 1985;

20. Литературный портрет // Краткая литературная энциклопедия.Т.5.М.,1968;

21. Марахова Т.А. О жанрах мемуарной литературы // Ученые записки Горьковского пединститута. Серия …. Наук. Вып. 69. Горький, 1967;

22. Затонский Д.В. Сцепление жанров // Жанровое разнообразие современной прозы Запада. К., 1989

Характеристики

Список файлов реферата