71790 (700757), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Бібліотекарі, які працюють на обслуговуванні користувачів, виступають сьогодні у ролі посередників, провідників в масиві джерел інформації і шляхів її отримання. Тому працівники відділу прагнуть не тільки задовольнити інформаційні потреби користувачів, але і формувати ці потреби, сприяти їх виявленню.
На сьогодні в структурі відділу 7 секторів:
Сектор реєстрації користувачів;
Сектор інформаційно-консультаційної допомоги користувачам;
Сектор організації і використання підсобних фондів;
Загальний читальний зал №1;
Сектор довідкових і електронних видань;
Сектор періодичних видань;
Сектор популяризації документів.
Відділ інформаційного забезпечення Верховної Ради України створено у травні 1999 року з метою сприяння законотворчій діяльності Верховної Ради України шляхом надання інформаційних послуг народним депутатам, їх помічникам та працівникам апарату ВРУ.
Історія довідково-інформаційного відділу бере свій початок з 1969 року, коли на основі довідково-бібліографічного сектора та сектора національної і науково-інформаційної бібліографії було створено бібліографічний відділ та відведено приміщення для спеціалізованого читального залу довідкових та бібліографічних видань.
Структура відділу
Сектор довідково-інформаційного сервісу це –здійснення довідково-інформаційного обслуговування в режимі "запит- відповідь",надання консультацій користувачам з правил користування електронними базами даних, традиційними каталогами та картотеками, виконання усних та письмових бібліографічних довідок на основі електронних та традиційних інформаційних ресурсів Бібліотеки.
Сектор формування електронних ресурсів це - створення політематичної бази даних статей з українських періодичних видань (понад 100 біб. записів щодня з 270 періодичних видань),аналіз запитів та різноманітних інформаційних потреб користувачів Бібліотеки для якісного відбору інформації до політематичної бази даних статей з періодичних видань, вивчення і впровадження в практику роботи передовий досвід вітчизняних та зарубіжних бібліотек з питань формування електронних баз даних, новітніх інформаційних технологій та інформаційної культури бібліографа,надання методичної допомоги з питань формування електронних баз даних та впровадження новітніх технологій в роботу бібліотек системи Міністерства культури і туризму України.
Відділ науково-професійної інформації для бібліотек (журнал "Бібліотечна планета")
Журнал "Бібліотечна планета" видається Національною парламентською бібліотекою з 1998 року. Спочатку цією справою опікувалася відповідна група у складі науково-методичного відділу, а у 2000 році ця група була виокремлена у окремий відділ – науково-професійної інформації для бібліотек.
Часопис щоквартальний, заявлений при державній реєстрації як науково-виробничий, україномовний. Його концепція передбачає фаховий інформаційний супровід як працівників публічних бібліотек, для яких Національна парламентська бібліотека України є загальнодержавним науково-методичним і організаційним центром, так і практично всіх бібліотечних працівників нашої держави. Журнал віддзеркалює роботу книгозбірень всіх рівнів і форм підпорядкування, розкриває актуальні проблеми розвитку бібліотечної справи. Видання містить як практичні, так і наукові матеріали.
Відділ рідкісних і цінних книг створено у 1979 році. Але ще у довоєнні роки у фондах Бібліотеки налічувалося чимало унікальних колекцій, 7 тис. стародруків, велику цінність становив фонд часописів та газет XIX – початку XX ст. Сьогодні фонд стародруків, рідкісних і цінних видань нараховує понад 37 тис. одиниць зберігання.
Найціннішою колекцією фонду є видання кириличного друку. Перлинами цієї колекції є Острозька Біблія І Федорова (1581 р.), „Маргарит” Іоанна Златоуста ( Острог, 1595 р.), „Євангєліє” (Вільно, 1600 р.), „Книга житій святих” Димитрія Ростовського – Туптало (Київ, 1689 р.), „Патерик печерський” (Київ, 1799 р.) тощо.
Національним багатством Бібліотеки є колекція російських та українських видань гражданського друку 1708-1860 рр. Найстарішою книгою у фонді відділу є видання 1719 року, надруковане у Москві: „Земноводного круга краткое описание…”.
Найбільш чисельною колекцією є книги XIX – початку XX ст. Серед них, зокрема, прижиттєві зібрання та окремі праці визначних українських діячів історії, науки і культури: В.Винниченка, М.Грушевського, М.Драгоманова, П.Куліша, М.Максимовича, М.Старицького, Л.Українки, М.Хвильового, І.Франка, Т.Шевченка та ін.
Надзвичайну бібліографічну рідкість становлять колекції книг українських репресованих авторів 1920-1930 рр., українських видань періоду Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр.; у фонді зберігаються книги з автографами провідних вчених, письменників, літературознавців, істориків.
В фондах відділу зберігаються також колекції видань:
з особистої бібліотеки видатного українського і російського літературознавця академіка О.І. Білецького (1884-1961) – понад 1,5 тис. видань універсального змісту;
з приватної бібліотеки визначного українського вченого, громадського і політичного діяча С.О. Сірополка (1872-1959) – близько 4,5 тис видань;
з бібліотеки українського літературознавця П.І. Орлика (1929-1993) – понад 250 видань з різних галузей знань.
Відділ міжбібліотечного абонемента
У 1988 р. сектор МБА реорганізовано у відділ МБА з трьома секторами: міського, позаміського та персонального абонементів. Сьогодні відділ має у штаті 8 працівників, обслуговує біля 2 тис. абонентів і користувачів, надає їм понад 30 тис. примірників документів на рік. Для задоволення користувачів щодо отримання електронних копій опублікованих документів з фондів НПБ України відділ працює над створенням Служби електронної доставки документів, яка надаватиме таку додаткову бібліотечну послугу.
Історія відділу обмінного і резервного фондів веде свій початок з 1959 року, коли Радою Міністрів СРСР була прийнята постанова “Про використання книжкових фондів бібліотек”, якою міністерствам, відомствам та іншим організаціям було надано право безкоштовної передачі літератури з фондів одних бібліотек іншим. За роки існування відділом перерозподілено більше 6 мільйонів творів друку, доукомплектовано десятки тисяч бібліотек.
Фонди відділу нараховують сьогодні близько 155 тисяч документів, з них 80% – видання українською мовою, 20% – іншими мовами. Щорічно відділом перерозподіляється від 200 до 300 тисяч видань, доукомплектовуються сотні бібліотек. Велика увага приділяється доукомплектуванню діючих фондів НПБ України. Тільки за останні 3 роки в основні фонди Бібліотеки передано 21 тисячу примірників документів.
Відділ наукової організації бібліотечних процесів створений у 1980 році.
Основними напрямами діяльності відділу є:
участь в управлінні Бібліотекою шляхом науково обґрунтованого планування, обліку роботи, контролю за виконанням планів;
удосконалення нормування бібліотечно-бібліографічних процесів з урахуванням їх змін у зв’язку з впровадженням комп’ютеризації;
організація роботи по впровадженню і дотриманню чинних в Україні державних, міждержавних та міжнародних стандартів відділами Бібліотеки, створення їх банку даних;
До структури організаційно-аналітичного відділу входить сектор зв’язків з громадськістю , завданнями якого є встановлення та підтримка зв’язків з державними керівними органами, Верховною Радою України, з вітчизняними громадськими організаціями, комерційними структурами, творчими спілками, видавництвами, закладами культури, посольствами зарубіжних країн, представництвами міжнародних організацій, фондів, меценатами з метою утвердження позитивного іміджу Бібліотеки як соціокультурного та інформаційного закладу загальнодержавного значення, пошуку позабюджетних коштів. [4]
2. Харківська державна наукова бібліотека імені В. Короленка
Харківська державна наукова бібліотека імені Володимира Короленка — друга за книгофондом, після бібліотеки ім. Вернадського у Києві бібліотека України. До послуг читачів 12 читальних залів на 524 місця.
Будівля бібліотеки в формах ренесансу була відбудована у 1901 році за проектом А. Бєкєтова спеціально для Харківської громадської бібліотеки, заснованої у 1886 році. За проект цієї будівлі – бібліотеки на 1,5 млн. томів, А. Бєкєтов був удостоєний звання академіка архітектури. На першому поверсі розмістилися вестибюль, абонементний зал, каталог, на другому – зал на 300 читачів або на
600 глядачів. У 1979 році було збудовано новий корпус бібліотеки за проектом архітектора Д. Вейцмана. У різні часи гостям бібліотеки були відомі поети, письменники, композитори. Фонди бібліотеки налічує близько 7 мільйонів томів. Велику цінність мають рукописи та видання 15 – 16 сторіч, які зберігаються у відділі рідкісних книг. [10]
Щорічно до Бібліотеки надходить до 70 тис. документів (книг, журналів, газет, баз даних та електронних документів на CD-ROM та ін.). Розгалужена система довідково - бібліографічного апарату ХДНБ містить понад 60 каталогів і картотек у тому числі електронний, довідково-бібліографічний фонд, автоматизовані бази даних, друковані зведені каталоги та фонд виконаних довідок.
2.1 Історія створення
Створена 8 жовтня 1886 року як Харківська громадська бібліотека. Засновниками бібліотеки були: А. А. Рурський, професори О. І. Кирпичников, М. Ф. Сумцов та інші. Бібліотека утримувалась на пожертвування та плату читачів за користування книгами.
У перший рік функціонування бібліотеки у трикімнатному флігелі на Миколаївській площі (нині пл. Конституції) читачів обслуговувало п’ятеро службовців; фонд налічував 1 700 примірників видань. Становленню та подальшому розвитку бібліотеки сприяли ентузіасти народної освіти В.І.Філонов, О.А.Гурський, Х.Д.Алчевська, професори Харківського університету М.Ф.Сумцов та Д.І.Багалій, губернатор міста барон А.Акскуль фон-Гільденбант, а також багато інших представників прогресивної громадськості Харкова.
Виходить друком “Первый каталог Харьковской общественной библиотеки” (Х., 1886.-89с.). Такі каталоги видавалися до 1913 р.
1889 — введено форматно-порядкову розстановку фонду, яка застосовується й зараз.
1890 — на околицях міста створюються філії Бібліотеки для робітників.
1896—на десятому році існування Бібліотеки фонд налічував 41,6 тисяч примірників.
Основою документозабезпечення були пожертвування. “Протягом перших десяти років від 2 000 осіб і установ надійшло 39 806 томів… У середньому поступало 4 000 томів за рік” (Багалій Д.І., Міллер Д.П. Історія міста Харкова за 250 років його існування (1655-1905). Т.2.- Х.,1993. – С.754.). Дарувалися окремі видання, а також цілі бібліотеки. Зокрема відомим російським письменником Г.П.Данилевським (понад 3 тис. прим.), видатним юристом К.Н. Анненковим (1,7 тис. прим.), лікарем В.І. Порай-Кошицею (1,8 тис. прим.). Значну частину зібрань із власних бібліотек подарували також відомий філолог-словіст О.О. Потебня, професори В.І. Добротворський, П.І. Сокальський, письменник І.С. Аксаков, та багато інших значних особистостей.
1898 — Розпочалося створення генерального алфавітного каталогу за пруською системою книгоопису.
У 1901 році бібліотека переїздить у нове приміщення (нині пров. Короленка, 18). Проект будівлі створив архітектор О.М. Бекетов. Він входив до складу правління бібліотеки і одержав за свою розробку почесне звання “Академік архітектури”. Розпочато видачу читачам безплатних абонентів (вчителям початкових шкіл та училищ, студентам, слухачам курсів та ін. категоріям). [7]
Першою серед громадських книгозбірень країни бібліотека у 1903 році відкриває музичний відділ (за прикладом паризьких бібліотек), відділ рукописів і автографів (за ініціативою голови правління Д.І. Багалія. Безпрецендентним явищем стало відкриття відділу бібліотекознавства (за ініціативою Л.Б. Хавкіної). Формується унікальний за змістом документний фонд з бібліотечної справи. Активізується робота з виявлення, вивчення та популяризації передового бібліотечного досвіду, у т.ч. зарубіжного, розширюються міжнародні зв'язки. Закордонними партнерами ХГБ стають відомі бібліотечні заклади та організації США (Бібліотека Конгресу, Нью-Йоркська публічна бібліотека, бібліотека штату Нью-Йорк в Олбані, Публічна бібліотека в Манчестері, публічна бібліотека ім. Крера в Чікаго), Великої Британі (Бібліотека Британського музею, бібліотечне бюро у Лондоні, Клеркенвільська бібліотека), Франції (Національна бібліотека в Парижі), Міжнародний бібліографічний інститут у Брюселлі, а також бібліотеки Німеччини, Австрії, Японії та інших країн світу.
1905 — Бібліотека взяла участь у Всесвітній виставці у м. Льєжі (Бельгія) і була нагороджена почесним дипломом. Представлена на виставці книга Л.Б. Хавкіної “Библиотеки их организация и техника” (Санкт-Петербург, 1904) отримала золоту медаль.
1906 — За ініціативою членів правління Бібліотеки Г.М. Абрамова та Д.І. Багалія, відкривається український відділ. Він не мав аналогів в усій країні. Серед основних напрямків діяльності Української комісії, яка керувала його роботою, були - вишукування коштів на комплектування фонду виданнями про історію, економіку, культуру України, творами українських письменників, краєзнавчими документами, бібліографування цих матеріалів тощо. В різні роки у складі Української комісії були М. Міхновський, перший голова комісії, палкий войовник за національну ідею, автор популярного політичного трактату “Самостійна Україна”, Д. Багалій, Х. Алчевська, С. Дремцов, О. Габель, відомий письменник Г. Хоткевич, який був головою комісії з 1914 р., та інші відомі діячі української культури.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
