70979 (699953), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Про Анастасію-скрипальку вперше дізналися в Україні, коли вона в неповних десять років стала лауреатом Міжнародного конкурсу скрипалів в м.Клостер-Шонталь (Німеччина). Згодом – третя премія та Гран-Прі цього конкурсу «Срібний смичок», в 12 років (1995 рік) – перша премія на Міжнародному конкурсі юних скрипалів Богодара Которовича, в 1996 році – дперемога на Міжнародному конкурсі скрипалів в Вестероузі (Швеція), у 1997-98 рр. – ІІ та ІІІ премії на Міжнародному конкурсі імені П'єра Лантьє в Парижі в номінаціях «сольне виконання» та «камерний ансамбль», в 1998р. – перемога в Санкт-Петербурзі на форумі «Віртуози ХХІ століття» та І премія на ІІ-му Міжнародному конкурсі юних скрипалів Богодара Которовича (старша група).
Програма «Нові імена» під егідою ЮНЕСКО багатьом нашим музикантам дала безцінні можливості концертувати у країнах Східної і Західної Європи, серед них і Анастасія Пилатюк, яка протягом п’яти років була стипендіатом цього проекту і брала участь у гастрольних турне по Швеції, Фінляндії, Франції, Німеччині, Югославії, Італії. Це був період, коли юна скрипалька набувала досвіду інтенсивної концертної діяльності, демонструючи здатність у фантастично короткі терміни оволодівати новим серйозним репертуаром і артистично доносити його з «високої» сцени. [Див.Дод. 12]
Нині Анастасія Пилатюк навчається в класі відомого професора скрипки Захара Брона в м. Кьольні (Німеччина).Маестро Б.Которович назвав А.Пилатюк надією національної скрипкової школи.
Наступне ім’я – Мирослава Которович, одна з найцікавіших молодих музикантів, представників київської скрипкової школи. Концертувати почала ще ученицею Київської спеціальної музичної школи ім.М.В.Лисенка, яку закінчила у педагогів П.Бондаса та Я.Рівняк. За роки занять у класі, а потім в аспірантурі у Б.А.Которовича Мирослава отримала Гран-Прі на Міжнародному конкурсі «Золота осінь» (м.Хмельницький), брала участь в майстер-класах славетних педагогів М.Яшвілі (Польща), Р.Річчі і Т.Цейтмайєра (м.Зальцбург, Австрія). М.Которович була стипендіатом «Моцарт-Академії» (м.Краків, Польща), а у 1993 року стала солісткою НАС «Київська Камерата». Під керівництвом диригента В.Балея (США) скрипалька приймала участь у записі авторського диску композитора Є.Станковича.
Цікавою гранню є музично-просвітницька діяльність Мирослави Которович, як автора циклу музично-театральних проектів у жанрі музичні новели («Роль для скрипки», «Сотворіння», «Скрипкові капризи», «Сходами», «Намисто з дитячих мрій» та ін.), про один з яких у 2000 році було знято фільм у циклі передач «Варіації на тему». В 2004 році вона приймала активну участь у міжнародному проекті BRITTEN FESTIVAL KYIV 2004.
Завдяки активності творчого життя М. Которович має унікальну можливість постійно розширювати свій виконавський досвід, збагачувати власне сприйняття музики, які разом з її дивовижною фантазією та природною обдарованістю актора дарують слухачеві нові незабутні враження. [Див.Дод.13]
Ще один представник відомої у Львові скрипкової династії – Олег Каськів (1978р.н.). Батько – Богдан Каськів – доцент ЛДМА імені М.Лисенка, мама – Тетяна Сиротюк – викладач вузу. Розвиток молодого музиканта був неспішним, проте у 15 років він стає лауреатом двох юнацьких конкурсів – імені Б.Дваріонаса (перше місце, Вільнюс, Литва) та Всеукраїнського конкурсу Б.Которовича. Ці перемоги відкрили нові можливості для концертування, виступів на радіо та телебаченні України. Очевидна обдарованість О. Каськіва, вміння відібрати найбільш цінне в арсенал власної художньої практики далися взнаки під час підготовки та участі у Міжнародному юнацькому конкурсі імені Е.Ніредьгазі (вересень-жовтень 1996 року). Незважаючи на складну специфіку конкурсу, жорсткий психологічний пресинг, фізичну перенапругу, Олегові поталанило посісти почесне третє місце.
1996 рік для О. Каськіва знаменувався вступом до Менухінської академії (Швейцарія, Гштад), в клас відомого скрипаля, професора Альберто Лисого. Цей начальний заклад є унікальним за концепцією, сутність якої полягає в тому, щоб прищепити юним виконавцям любов до камерної музики в різних її варіантах – дуетному, ансамблевому, квартетному, оркестровому.
Цілком закономірною стала і нова вагома подія творчої біографії виконавця – друге місце на Міжнародному конкурсі в Лозанні. Багатство музичного світу Європи, що відкрилося перед О. Каськівим, неодмінно надихне молодого львів’янина до нових мистецьких звершень.
Є істотна різниця між фактом дебюту і появою нового імені як соціокультурної цінності, здатної стати визначною мистецькою подією. Так, у 70-х роках виступ львів’ян, тоді студентів і аспірантів Московської консерваторії, Олега Криси, Лідії Шутко, Богодара Которовича, Юрія Мазуркевича, зовсім юного Юрія Башмета були цікавими фактами культурного життя. Нині кожен їх концерт в рідному місті – подія. Потрібен час, ґрунтовна система у набутті професійного досвіду, широта світогляду, просто щасливий випадок, щоб злетіти на скрипковий олімп. Нові імена яскравих, неординарних молодих скрипалів-львів’ян уже відомі у світі великого мистецтва. Вони мають багато спільного в біографіях: сім’я музикантів-професіоналів, неабиякі творчі здібності, стрімкий ріст, сміливе розширення біографій конкурсно-концертних подій тощо. І все ж вони дуже різні за характерами, а значить і за виконавськими позиціями. Стильове розмаїття є віддзеркаленням сучасного етапу мистецтва інтерпретації, адже ХХ століття невипадково називають епохою музичних стилів, контрастність яких сягнула граничної межі.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
