70053 (699157)
Текст из файла
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
ВИШНЕВСЬКА Галина Георгіївна
Еволюція сфери гостинності міста Києва другої половини XIX - початку XX століття в контексті розвитку українського туризму
26.00.06 – прикладна культурологія.
Культурні практики
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата культурології
КИЇВ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі культурології Київського національного університету культури і мистецтв, Міністерство культури і туризму України, м. Київ.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Поплавський Михайло Михайлович,
Київський національний університет культури і мистецтв, ректор
Офіційні опоненти: доктор історичних наук
Любовець Олена Миколаївна,
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, провідний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії кандидат географічних наук, доцент.
Стафійчук Валентин Іванович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри країнознавства і туризму.
Захист відбудеться "01" липня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.807.02 у Київському національному університеті культури і мистецтв за адресою 01601, м. Київ, вул. Щорса, 36, ауд. 209.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв за адресою 01601, м. Київ, вул. Щорса, 36.
Автореферат розісланий 30.05.2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради. Л.Г. Петрова
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. Згідно з „Державною програмою розвитку туризму в Україні на 2002–2010 роки” туризм є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки і культури. Визначивши таку важливість туризму, український уряд, постановою якого було затверджено цю програму, надав першочергового значення і науковим розробкам у цій сфері. На це ж зорієнтовує наукову громадськість і Указ Президента України №136/2007 від 21.02.2007 року „Про заходи щодо туризму і курортів в Україні”, згідно з яким 2008 рік оголошено „Роком туризму і курортів в Україні”. В світлі зазначених чинників постає незаперечною актуальність звернень науковців до всебічного дослідження й вивчення різних аспектів такої соціокультурної практики, як туризм.
Саме з цієї причини досить актуальним у науковому плані є і дослідження інфраструктури туризму, зокрема, готельного господарства, яке складає частину сфери гостинності конкретного міста або туристського регіону поряд з іншими об’єктами, які забезпечують їх туристичну привабливість. Досі в системі міждисциплінарних досліджень проблем розвитку туризму культурологічним аспектам не приділялося належної уваги. Тому низький рівень використання потужного туристського потенціалу України пояснюється не лише недоліками державної політики, а й недостатньою теоретичною обґрунтованістю соціально-економічної стратегії його освоєння як на національному, так і на регіональному рівнях. Ці міркування стосуються і міста Києва як однієї з найвідоміших і найпотужніших туристичних атракцій України. Мало дослідженою науковцями залишається і сфера гостинності міста, у тому числі з точки зору її формування та етапів розвитку. Особливо актуальним це уявляється у зв’язку з роллю Києва, яку він відігравав як в контексті традиційних видів масового подорожування, так і в контексті становлення та розвитку у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. нової соціокультурної практики в Україні – туризму.
Цим і зумовлений вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене за планами науково-дослідної роботи кафедри культурології і цільової комплексної програми наукових досліджень Київського національного університету культури і мистецтв „Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України” (Державний реєстраційний № 0107U009539).
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі залучення нових архівних документів, використання інших джерел з’ясувати особливості еволюції сфери гостинності міста Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті становлення і розвитку туризму в Україні.
У відповідності до поставленої мети визначені такі завдання:
- проаналізувати історіографію проблеми та визначити стан наукової розробки останньої;
- виявити джерельну базу дослідження;
- визначити теоретичні та методологічні засади дослідження;
- уточнити основні поняття, за допомогою яких здійснюватиметься аналіз сфери гостинності Києва, зокрема, „заклади гостинності”, „церковно-монастирські заклади гостинності”, „світські заклади гостинності”;
- з’ясувати роль Києва як духовного і релігійного центру православного паломництва;
- виявити роль Києва у становленні і розвитку туризму як нової соціо-культурної практики в Україні наприкінці ХІХ століття.
Об'єкт дослідження – становлення і розвиток туризму як соціокультурної практики в Україні.
Предмет дослідження – еволюція сфери гостинності Києва у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. в контексті розвитку туризму в Україні.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період українського культурно-національного відродження, що відбувалося в умовах інтенсивного розвитку капіталізму в Україні, проявом чого стало поширення як суто ділових подорожей, так і подорожей, що набули організаційних форм краєзнавчого туризму внаслідок пробудження інтересу до власної історії і культури. Ці процеси суттєво вплинули на розвиток сфери гостинності Києва як одного з провідних культурних, релігійних, торгово-фінансових та промислових центрів України.
Методи дослідження зумовлені специфікою предмету, ґрунтуються на засадах сучасної методології соціально-гуманітарного пізнання і спираються на принципи історизму, об'єктивності і системності. Використовувалися загально-наукові методи аналізу і синтезу, метод класифікації. Застосовувалися проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, історико-порівняльний, історико-генетичний, аналітичний та описовий методи, які дають змогу розкрити історичну сутність досліджуваного явища та його специфіку в контексті соціальних зв’язків.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній культурології здійснено комплексний аналіз еволюції сфери гостинності Києва під впливом православного паломництва, а також ділового і культурно-історичного туризму, становлення яких було викликано соціокультурними процесами національно-культурного відродження України в період другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Дослідження здійснено на матеріалах Державного архіву м. Києва, дореволюційної періодики і видань, що відображують еволюцію сфери гостинності міста в зазначений період.
Введення в науковий обіг значної кількості архівних джерел дозволило по-новому поглянути на процес становлення та розвитку сфери гостинності Києва, а також глибше осмислити окремі сторінки історії української культури і туризму.
В дисертації уточнено поняття: „гостинність”, „сфера гостинності”, „заклади гостинності”, „релігійна гостинність”, „світська гостинність”.
Охарактеризовано особливості релігійної гостинності і діяльності церковно-монастирських закладів гостинності.
Визначено особливості становлення і функціонування світських закладів гостинності Києва.
Досліджено динаміку розвитку світських закладів гостинності Києва; визначено характер цієї динаміки і чинники, що впливали на неї.
Виявлений вплив ділового туризму на сферу гостинності міста.
Визначений соціальний склад суб’єктів, що займалися підприємницькою діяльністю в сфері гостинності Києва.
Практичне значення дисертації полягає у можливості використання її матеріалів, положень та результатів при викладанні загальних і спеціальних курсів та укладанні їх програм, зокрема, „Теорія і історія культури”, „Історія української культури”, „Історія туризму в Україні”, „Історія міжнародного туризму”, „Історія гостинності в Україні”, „Історія готельно-ресторанної справи в Україні”. Результати дисертації можуть бути використані для подальших наукових досліджень з проблем історії української культури, історії туризму в Україні, історії гостинності в Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюднювалися автором у вигляді доповідей та повідомлень на конференціях: Другій Міжнародній науково-практичній конференції „Туризм на порозі ІІІ тисячоліття” (м. Ялта, 2001 р.), Третій Міжнародній науково-практичній конференції „Туризм на порозі ІІІ тисячоліття” (м. Ялта, 2002 р.), Науково-практичній конференції „Мистецька освіта в Україні в умовах інтеграції в європейський художній простір” (м. Київ, 2004 р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції „Гуманізація вищої освіти: філософські виміри” (м. Суми – м. Бердянськ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Духовна культура як домінанта українського життєтворення” (м. Київ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Україна – Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур” (м. Київ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми трансформації у Польщі і в Україні” (м. Варшава – м. Київ, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Художньо-освітній простір України в контексті новітньої історії” (м. Київ, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Y Культурологічні читання пам’яті Володимира Подкопаєва „Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації” (м. Київ, 2007 р.), "Дні науки" Київського національного університету культури і мистецтв (м. Київ, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.).
Результати дисертаційного дослідження апробовані при обговоренні дисертації на засіданні кафедри культурології Київського національного університету культури і мистецтв. Матеріали та висновки дисертації використовувалися автором у навчальному процесі.
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у 7 одноосібних публікаціях, 4 з яких – у фахових виданнях.
Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 173 сторінок, у тому числі: список використаних джерел – 22 сторінки.
Основний зміст роботи
У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, охарактеризовано хронологічні межі та джерельну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення здобутих результатів.
У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження” викладаються результати аналізу наукових розробок з історії мандрівництва і туризму в Україні, української гостинності і готельної справи, Києва як соціокультурної атракції, а також подається характеристика джерельної бази.
У підрозділі 1.1. „Історіографія і джерельна база дослідження” охарактеризовано ступінь наукової розробки проблеми. Історіографія гостинності може бути охарактеризована як така, що з хронологічної точки зору випереджає історіографію, власне, туризму, що пов’язане з менш тривалим існуванням останнього як соціокультурної практики в цілому, і в Україні зокрема.
Перші згадки про українську гостинність зафіксовано в записах іноземців: Ж.-Б. Шерера, Д.П. Де ля Фліза, С. Де Боплана. Так, Ж.-Б. Шерер, якому належить „Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії”, відмічав: „Гостинність так поширена по всій Малоросії, що іноземець, подорожуючи по країні, ніколи не потребує робити витрати на ночівлю та харчування”. Де ля Фліз дає таку характеристику українцям: „Селяни Київської губернії загалом мирні за вдачею, відзначаються добротою, серед них дуже рідко трапляються зловмисники; дороги скрізь безпечні, зовсім не чути, щоб говорили про вбивства чи крадіжки... Вони, зрештою, набожні, не люблять неладу, гостинні; у них завжди знайдеться хліб-сіль, які щиро пропонуються кожному гостеві”.
Вивчення гостинності в Україні розпочинається вітчизняними істориками ще у дорадянський період. Так, дослідження деяких історичних форм гостинності здійснено в роботі М.І. Костомарова „Домашнє життя і нрави великоруського народу в ХVІ і ХVІІ століттях”.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
