2971 (694209)
Текст из файла
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Харківський ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Університет банківської справи
Кафедра обліку
РЕФЕРАТ
на тему:
«Становлення сучасної системи ризик-менеджменту в кредитних установах»
Керівник роботи Р.О. Піскунов
Студент факультету банківської справи,
IV курсу, групи 42-БС
спеціальності 6.05.01.05
«Банківська справа» С.М. Горобцов
Харків 2008
Вступ
Нині управління ризиками стає найважливішим інструментом стратегічного планування у банківському секторі. Оскільки ризики впливають на прибутковість, розвинутий ризик-менеджмент має забезпечувати певну стабільність фінансових показників і підвищувати вартість кредитної установи. Здатність банку обмежувати непередбачені втрати підвищує довіру до нього з боку інвесторів і клієнтів.
Безумовно, ризики, що виникають у корпоративній практиці, можуть негативно вплинути на грошові потоки банку та викликати нестачу капіталу. Кредитні організації, що потрапили в скрутне фінансове становище, можуть зітнутися зі зниженням кредитного рейтингу, збільшенням вартості запозичення й іншими перешкодами у залученні коштів.
Питання становлення сучасної системи ризик-менеджменту розкривається у вітчизняних наукових працях К. Уварова, О. Куценко, В. Сушко, В. Кротюка, С. Фабера, І. Пожарської, І. Волошина, С. Клименко.
Відзначимо, що процес удосконалювання управління банківськими ризиками є безперервним, і тому передбачає подальше вивчення. До того ж дотепер не існує комплексного та розгорнутого дослідження механізму формування системи ризик-менеджменту в умовах становлення сучасного ринкового господарства України.
З огляду на це я ставлю декілька завдань, а саме: розглянути етапи становлення сучасної системи ризик-менеджменту в кредитних установах, провести порівняльний аналіз інструментів управління ризиками та методів їх кількісної оцінки, і найголовніше — дати практичні рекомендації щодо розмежування функціональних обов'язків структурних підрозділів банку в системі ризик-менеджменту.
Становлення сучасної системи ризик-менеджменту в кредитних установах
Національний банк України визначає ризик як імовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал або на надходження банку.
НБУ поділяє банківські ризики на дві групи:
1. Ризики, котрі піддаються кількісній оцінці:
— кредитний, який, у свою чергу, поділяється на портфельний, індивідуальний ризики й ризик країни;
— операційно-технологічний;
— валютний, що включає в себе економічний ризик, ризик трансакції і трансляційний ризик;
— ризик ліквідності, який підрозділяється на ринковий та балансовий;
— процентний, котрий поділяється на ресурсний, ризик кривої прибутковості, базисний і ризик права вибору;
— ринковий.
2. Ризики, які неможливо кількісно виміряти, а саме: юридичний, стратегічний, ризик репутації.
Власне управління ризиками (ризик-менеджмент) — це процес, за допомогою якого банк виявляє ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює моніторинг, контролює свої ризиковані позиції, а також враховує взаємозв'язки між різними категоріями ризиків.
За цим визначенням, до функцій ризик-менеджмету можна віднести таке:
— ідентифікацію потенційних джерел ризику;
— формування системи управлінської звітності, яка дозволяє одержувати адекватну інформацію про діяльність підрозділів банку та пов'язаних з ними ризиками;
— оцінку ймовірності ризику та можливих втрат;
— проведення превентивних заходів і заходів щодо нейтралізації ризику;
— ліквідацію негативних наслідків і відновлення або підвищення рівня фінансової безпеки.
Безпосередня реалізація перерахованих вище функцій здійснюється через організаційну структуру кредитної установи (рис. 1).
Розглянемо основні завдання цих підрозділів.
Спостережна рада несе відповідальність перед акціонерами банку за те, щоб забезпечувалося повне й адекватне розуміння ризиків, можливої величини втрат, а також, щоб підрозділ з ризик-менеджменту робив усі необхідні кроки з моніторингу та контролю ризиків.
Основні функції спостережної ради:
1. Затверджує положення банку з управління ризиками.
2. Забезпечує прийняття ризиків відповідно до очікувань акціонерів (власників) банку та нормативних вимог, а також поширення в банку єдиного розуміння корпоративної культури стосовно ризиків.
3. Виділяє необхідні ресурси на створення та підтримку ефективної, комплексної та збалансованої системи управління ризиками.
4. Створює незалежну службу з управління ризиками.
5. Створює службу внутрішнього аудиту, незалежну від операційних підрозділів банку.
6. Відображає в документальній формі організаційну структуру та механізм контролю.
7. Забезпечує запобігання конфлікту інтересів на всіх рівнях системи управління ризиками.
8. Одержує на регулярній основі достатнє підтвердження того, що банк здійснює ефективне управління ризиками та капіталом.
Правління банку як вищий виконавчий орган банку несе відповідальність за безпосередню організацію та реалізацію процесу ризик-менеджменту згідно з загальноприйнятими принципами корпоративного управління.
Основні функції правління банку:
1. Впроваджує принципи управління ризиками банку, затверджені спостережною радою.
2. Затверджує методики кількісної оцінки ризиків.
3. Стежить за впровадженням систем управління ризиками та внутрішнім контролем, затвердженим спостережною радою.
4. Впроваджує процедури та заходи із запобігання стресовим ситуаціям, які можуть виникнути через дію певних внутрішніх факторів.
5. Визначає значимість виявлених (ідентифікованих) ризиків і, в разі потреби, належним чином вчасно звітує перед спостережною радою про такі ризики.
6. Надає спостережній раді повні звіти з реалізації стратегії діяльності банку, його бізнес-планів по значних операціях, а також фактичних операційних і фінансових результатах банку порівняно з прогнозованими результатами.
7. Надає спостережній раді повні звіти з управління значними ризиками, по процедурах і засобах контролю з управління цими ризиками.
8. Здійснює перегляд продуктів і підрозділів банку з метою виявлення нових ризиків.
9. Бере активну участь у процесі розробки продуктів і послуг банку, у тому числі у визначенні їх вартості для контрагентів, з метою забезпечення дотримання оптимального співвідношення між їх ризикованістю та доходами банку.
10. Оцінює на сукупній основі види ризику банку, з якими він працює або планує працювати, за окремими контрагентами, групами контрагентів, галузями і географічними регіонами.
11. Здійснює перегляд реалізованих завдань, планів з метою визначення їх відповідності поточним реаліям.
12. Щорічно (або у разі потреби) звітує перед спостережною радою про всі ризики за новими продуктами і послугами, новими сегментами ринку або новими напрямками діяльності.
13. Забезпечення постійного підвищення кваліфікації керівництва та працівників банку з ризик-менеджменту.
Основні завдання підрозділу з ризик-менеджменту:
1. Забезпечення проведення кількісної оцінки тих ризиків, з якими банк працює або планує працювати.
2. Розробка та надання на затвердження правлінню банку методик оцінки ризиків.
3. Здійснення аналізу ризиків з урахуванням можливостей виникнення екстремальних ситуацій (стрес-сценарії), на основі яких банк визначає відповідні надзвичайні заходи.
4. Здійснення бек-тестингу діючих моделей оцінки ризиків.
5. Накопичування історичних даних для порівняльного аналізу.
6. Здійснення моніторингу даних щодо ринкових позицій.
7. Розробка та подання на затвердження комітетам лімітів за банківськими ризиками.
8. Контроль за дотриманням лімітів.
9. Підготовка загального опису ризикованих позицій і надання консолідованої звітності комітетам.
10. Координація дій підрозділів банку, які задіяні у системі ризик-менеджменту.
11. Надання рекомендації правлінню банку щодо подальшої тактики роботи з визначеними ризиками.
Служба внутрішнього аудиту — це функціональний підрозділ, який здійснює нагляд за дотриманням системи внутрішнього контролю в банку, а також виносить свої пропозиції щодо її достатності й ефективності.
Служба підкоряється безпосередньо спостережній раді банку і не допускає будь-якого втручання у свою роботу з боку інших підрозділів банку.
Служба внутрішнього аудиту не бере безпосередньої участі у процесі ризик-менеджменту, її роль зводиться до оцінки адекватності систем управління ризиками потребам банку.
Основні завдання відділу внутрішнього аудиту:
1. Проведення аудиту процесів і процедур банку з ризик-менеджменту.
2. Оцінка ефективності систем внутрішнього контролю банку в частині ризик-менеджменту та надання рекомендацій спостережній раді щодо їх удосконалення.
Комітет з питань управління активами та пасивами (КУАП) розглядає собівартість пасивів і прибутковість активів, приймає рішення щодо Політики процентної маржі, розгляді»: питання відповідності строковості
Основні завдання КУАП:
1. Розподіл капіталу банку та підтримка адекватної платоспроможності з урахуванням банківських ризиків.
2. Моніторинг, управління активами та пасивами відповідно до короткострокових, середньострокових і довгострокових планів банку.
3. Управління ризиком ліквідності.
4. Управління процентним ризиком.
5. Управління ринковими ризиками.
6. Затвердження лімітів.
Кредитний комітет оцінює якість кредитних операцій банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків. Основні завдання кредитного комітету:
1. Затвердження лімітів концентрації.
2. Контроль за наявністю відповідних резервів на покриття кредитного ризику.
3. Визначення вартості кредитів з урахуванням кредитного ризику. Основні завдання казначейства:
1. Щоденна оцінка позиції щодо ліквідності.
2. Визначення грошових потоків від підрозділів усередині банку.
3. Контроль за дотриманням лімітів.
4. Контроль за дотриманням нормативу обов'язкового резервування.
5. Контроль за фінансуванням банку (операції МБК, FOREX).
6. Контроль за дилінговими операціями та їх прибутковістю.
Фронт-офіс оформляє первинні документи та передає їх бек-офісу. Бек-офіс аналізує документи, контролює їх умови, здійснює облік. Він несе відповідальність за оперативне управління ризиками, пов'язаними з їх діяльністю, відповідно до встановлених лімітів, а також за результати (як позитивні, так і негативні) від прийняття цих ризиків. Основні завдання фронт-офісу:
1. Взаємодія з клієнтами, контрагентами, партнерами.
2. Оформлення первинних документів, які відображають умови домовленостей з клієнтами, контрагентами.
Основні завдання бек-офісу:
1. Обробка та внесення в облікові регістри первинних документів.
2. Контроль за дотриманням встановлених обмежень і вимог.
3. Визначення суми резервів на покриття потенційних втрат за активними операціями.
Механізм становлення системи ризик-менеджменту передбачає 3 етапи: Перший етап — підготовчий: формалізація системи бізнес-процесів банку; опис процедури контролю та прийняття рішень; складання карт ризиків за підрозділами (напрямками) і в цілому для банку; розробка методики оцінки та прогнозування ризиків. На цьому етапі також зважується питання, яка структура ризик-менеджменту буде використовуватися, — централізована чи децентралізована.
Централізована система мас низку таких переваг. По-перше, вона дозволяє ризик-менеджерам контролювати правильність самого процесу обчислювання. Особливої ваги ця обставини набуває в тому випадку, якщо оцінки ризику використовуються при визначенні сум винагороди для окремих трейдерів і підрозділів у цілому. По-друге, централізована структура включає єдину базу первинних даних на позиціями, що полегшує перехід до більш складних методів розрахунку ризиків. По-третє, централізовані системи більш гнучкі й адаптивні до можливих змін в інформаційних потребах і можуть використовуватися не тільки для управління ризиками, але й з іншою метою.
Децентралізований підхід також має свої переваги. По-перше, він не потребує дублювання інформації щодо ринкових позицій в централізованій базі даних. Відповідно не виникає труднощів зі створенням нових продуктів на рівні окремих підрозділів. По-друге, децентралізована структура є єдино можливою на макрорівні при оцінці сукупного ринкового ризику банківської системи Національним банком України, який узагальнює оцінки окремих банків для розрахунку єдиного показника ризику.
Другий етап — процедурний: розробка процедур встановлення лімітів, концепції мінімізації банківських ризиків, процедур перегляду основних параметрів лімітної політики банку, концепції і процедур страхування, підходів до схем хеджування.
Третій етап — інтеграційний: аналіз вимог до кількості та якості інформації, що надходить в автоматизовану систему управління, опис можливостей наявної корпоративної системи з погляду її використання для управління ризиками; розробка рекомендацій з упровадження системи ризик-менеджменту в корпоративну інформаційну систему; розробка поетапного плану впровадження.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
