DIPKOL (693398), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

2.3. Аналіз кредитоспроможності позичальника

Для визначення фінансового стану позичальника рекомендується вивчити його місячні доходи і витрати.

Вивчення платоспроможності позичальника здійснюється на підставі таких документів:

• довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на підприємстві, розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати податків, погашення позичок (у тому числі за товари, придбані в розстрочку, утримання аліментів та інших стягнень). У приватного підприємця - декларації про доходи, що завірена податковою інспекцією (адміністрацією). У пенсіонерів – довідки про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;

• книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;

• документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних паперах;

• інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати позичальника та його сім’ї (довідка з місця постійної роботи чоловіка (дружини) із зазначенням отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань з нього; розрахункові документи, що підтверджують витрати по утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання ).

Один з основних показників, які підтверджують платоспроможність позичальника - фінансова та соціальна стабільність. При всіх рівних умовах перевага віддається клієнту, який має більш надійні доходи, тривалий час роботи на підприємстві і проживання у даній місцевості.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи мають бути враховані:

• соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів, постійної роботи, сімейний стан, час проживання у даній місцевості;

• вік та здоров’я клієнта;

• загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;

• інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами;

• зв’язки клієнта у діловому світі, тощо.

Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється за допомогою таких коефіцієнтів та факторів:

• коефіцієнт платоспроможності позичальника Кпп;

• коефіцієнт платоспроможності сім’ї Кпс;

• вік позичальника;

• наявність власної нерухомості ВН;

• наявність постійної роботи ПР;

• безперервний трудовий стаж;

• погашення кредитів у минулому.

На підставі наданих документів визначаються:

- середньомісячні доходи позичальника (МД) та його сім’ї (МДС) з урахуванням заробітної плати, відсотків по вкладах, облігаціях та інших цінних паперах, доходів від іншої діяльності

- середньомісячні витрати позичальника (МВ) та його сім’ї (МВС) з урахуванням розмірів сплачуваних податків, відрахувань від заробітної плати на сплату аліментів, погашення раніше одержаних позичок, страхових, комунальних та квартирних платежів та ін.

Для зручності здійснення розрахунків платоспроможності (Кпп і Кпс) позичальника можна використати макет таблиці, що приведена в додатку 2.18:

Коефіцієнт платоспроможності (Кпп)

Коефіцієнт платоспроможності позичальника розраховується як відношення середньомісячного доходу (МД) до суми середньомісячних витрат (МВ) та місячних платежів по кредиту та відсотках .

МД

К пп = (2.1)

МПП + МВ

де Кпп - коефіцієнт платоспроможності;

МПП - місячні платежі по позичці включаючи відсотки (в розрахунок береться позичка, яку передбачає одержати позичальник).

Коефіцієнт платоспроможності характеризує здатність позичальника забезпечувати своєчасні розрахунки.

Теоретичне значення коефіцієнта платоспроможності Кпп - не менше 1.3

При визначенні коефіцієнта платоспроможності враховано, що відповідно до діючого порядку судові органи, як правило, виносять рішення про утримання за виконавчими листами суми з розрахунку, що загальна сума утримань з доходу позичальника не повинна перевищувати 50 відсотків його доходу.

Зважаючи на те, що реальні місячні доходи позичальника - це лише частина місячного доходу його сім’ї, а витрати, що враховуються при розрахунку платоспроможності, розподіляються на всіх членів сім’ї, то дохід на кожного працюючого члена сім’ї буде більший, а витрати - менші, ніж у наведеному вище розрахунку.

З іншого боку, витрати позичальника на будівництво, придбання чи ремонт житла та інших будов також не можна розглядати як його власні витрати, а тільки як загальносімейні.

Тому при оцінці фінансового стану позичальника використовується коефіцієнт платоспроможності сім’ї (Кпс). За сім’ю приймається тільки дві особи - чоловік та дружина. Цей показник враховується при наявності поручительства одного з них.

При такому підході один із членів сім’ї буде позичальником, а другий - його поручителем. Обидва вони несуть солідарну відповідальність за своєчасне і повне повернення кредиту та сплати відсотків.

Коефіцієнт платоспроможності сім’ї (Кпс)

Коефіцієнт платоспроможності сім’ї обчислюється із співвідношення місячного доходу сім’ї до всіх місячних витрат, включаючи витрати по позичці.

МДС

К пс = (2.2)

МВС + МПП

де МДС - місячний дохід сім’ї;

МВС - місячні витрати сім’ї;

МПП - місячні витрати по позичці (у розрахунок приймається позичка, яку планує одержати позичальник).

Теоретичне значення Кпс повинно бути не менше 1,5

У разі, якщо позичальник не має сім’ї або відсутнє поручительство члена сім’ї, коефіцієнт Кпс не визначається. При оцінці фінансового стану позичальника Кпп множиться на 2.

Вік позичальника (ВП)

ВП може набувати таких значень:

ВП = 2 - якщо вік клієнта від 25 до 50 років;

ВП = 1 - якщо вік клієнта менше 25 років або більше 50 років.

Наявність власної нерухомості ВН

ВН може набувати таких значень:

ВН = 2 - при наявності власної нерухомості;

ВН = 1 - нерухомість знаходиться у власності іншого члена сім’ї;

ВН = 0 - не має власної нерухомості.

Наявність постійної роботи ПР

ПР може набувати таких значень:

ПР = 2 - при стажі роботи на постійному місці понад 3 роки;

ПР = 1 - при стажі роботи на постійному місці від 1 до 3 років;

ПР = 0 - при стажі роботи менше 1 року.

Безперервний стаж роботи (БС)

БС може набувати таких значень:

БС = 2 - при безперервному стажі роботи понад 10 років;

БС = 1 - при стажі роботи на постійному місці від 5 до 10 років;

БС = 0 - при стажі роботи менше 5 року.

Погашення кредитів у минулому (ПМ)

ПМ може набувати таких значень:

ПМ = 2 - при погашенні кредитів без проблем;

ПМ = 1 – при погашенні кредитів після відстрочки або позичальник не користувався кредитами у минулому;

ПМ = 0 - при простроченому кредиті або якщо позичальник ухиляється від відповідальності.

Для визначення узагальненого показника фінансового стану позичальника необхідно:

- розраховані за викладеною методикою показники занести до таблиці зображену в додатку 2.19;

- значення кожного показника помножити на вагоме значення;

- знайти суму всіх значень.

Після визначення узагальненого показника визначається клас позичальника за рейтинговою шкалою додатку 2.20.

Проаналізуємо кредитну заявку конкретного клієнта Сидоренка Віктора Івановича, первинні дані про якого наведені нижче в табл. 2.11. Даний позичальник подав заяву на отримання кредиту на купівлю музичного центру в розмірі 1960 грн. терміном на 1 рік. На даний момент в банку рівень відсоткової ставки по таким кредитам знаходиться на рівні 50% річних. В якості застави клієнт надає свій валютний депозит. Оскільки 90% депозиту даного позичальника складають $ 1350 або 5292

Таблиця 2.11

Первинні дані позичальника - фізичної особи Сидоренка Віктора Івановича

грн. ( за курсом НБУ $1=3,92грн.), тобто можна зробити висновок, що даний кредит буде забезпечений заставою в достатній кількості. Далі використовуючи рейтингову оцінку класу позичальника визначимо чи

Таблиця 2.12

Доходи та витрати позичальника (сім’ї)

*) використовується при визначенні Кпс

можна даному позичальнику надати кредит чи ні. Для цього заповнимо таблиці (див. додаток 2.18 та 2.19).

В результаті рейтингової оцінки позичальник, Сидоренко Віктор Іванович бал рівний 32,15, тобто він потрапив в категорію позичальників класу А, тобто ми маємо справу з фізичною особою з дуже стійким фінансовим станом, якій можна дозволити у видачі кредиту. Для порівняння розрахуємо інтегрований показник кредитоспроможності який використовується АКБ «Україна» (він був описаний в першому розділі) див. табл. 2.13. Розрахункове значення інтегрованого показника становить 50,35 (див. табл. 2.14), що теж нашого позичальника відносить до позичальників класу А, але коефіцієнт платоспроможності позичальника в даному випадку у нас становить 1,61, а методика розрахунку інтегрованого показника вимагає щоб його значення було не меншим за 2.Аналізуючи ж кредитоспроможність позичальника за скоринг - формуляром, який використовується в німецькому банку він отримав 112 балів, це свідчить про те, що кредитний працівник приймає самостійно позитивне рішення про видачу кредиту. Використовуючи ж методику оцінки кредитоспроможності одного з російських банків отримаємо наступний результат (див. табл. 2.15). А оскільки сума кредиту даного позичальника становить 1960 грн., а розрахункова - 2080,26 грн., то даному позичальнику можна надати кредит згідно з умов його заявки. Для більшої повноти скористаємося методикою скоринг - аналізу стану позичальника фізичної особи за моделлю запропонованою Дюраном (див. розділ 1). Розрахунки наведені в таблиці 2.16.

Характеристики

Список файлов реферата