115145 (692803), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Модель педагогічної технології виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків представлено нижче (рис.1).
У результаті дослідження теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність відповідних педагогічним умовам змісту, форм і методів виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків. Сутність процесу виховання відображено в організації основних етапів і напрямів роботи: пізнавально-цілеутворювального, мотиваційного і поведінково-перетворювального. Змістову складову процесу становить система завдань репродуктивно-творчого (керовані дискусії, інтелектуальні аукціони, мозкові штурми тощо) і проблемного характеру (ситуації морального вибору, соціальні ролі, вирішення моральних дилем, тренінгові вправи), яка включає загальнолюдські моральні цінності, втілені у творах світової художньої культури.
Основними методами виховного впливу були: інформаційно-пізнавальні, проблемно-дискусійні, сюжетно-рольові та комунікативні ігри, діяльнісно-практичні, інтегративні, методи рефлексії, вмовляння, виховання прикладом, методи вправляння та колективного впливу.
Формувальний експеримент, спрямований на виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури, проводився нами в період з 2002 по 2007 навчальний рік. Експериментальна група складалася з 224 учнів 5-6 класів, контрольна – з 238 учнів 5-6 класів. Контрольна й експериментальна групи мали практично однакові вихідні рівні вихованості морально-ціннісних орієнтацій, приблизно однакову успішність і ставлення до навчання. Навчання у контрольній групі здійснювалося за державними програмами і підручниками з навчальних предметів. В експериментальній групі навчально-виховний компонент ЗОШ було доповнено авторським навчальним матеріалом (тексти, моральні дилеми та ін.) на уроках суспільствознавчого, гуманітарно-естетичного циклів, у позаурочній і позакласній діяльності, що дало можливість створити оптимальні умови для виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури.
Під час проведення формувального експерименту найбільш ефективними були методи опосередкованого опанування цінностей і відповідні форми виховного впливу: інформаційно-пізнавальні (диспути, керовані дискусії, інтелектуальні аукціони, ринги); сюжетно-рольові та комунікативні ігри (“урок-мандрівка”, “урок-експедиція”, “конференція науковців”, “рада старійшин”, “суд”, “картинна галерея”, “у майстерні художника”); проблемно-дискусійні (бесіда, міжрольове спілкування, міжособистісне спілкування, “сократівський діалог”, “поліфонічний діалог”, “внутрішній діалог”, доручення, творчі завдання, задачі, моральні дилеми); діяльнісно-практичні (твори-роздуми, проблемні твори, акції, групи милосердя, тренінги); інтегративні (клуби, творчі виховні проекти); методи рефлексії, сугестії, методи психодрами і символдрами, прогнозування і моделювання моральних вчинків.
Результати формувального експерименту довели позитивні зрушення в рівнях морально-ціннісних орієнтацій підлітків. На кінець експерименту 9,3% підлітків знаходяться на індиферентно-репродуктивному рівні вихованості, 41,2% – на емоційно усвідомленому і 49,6 % учнів володіють активно-творчим рівнем вихованості морально-ціннісних орієнтацій. Найбільш значущими досягненнями дослідницької роботи є якісна трансформація смислозначущого ціннісного потенціалу мистецтва в реальні форми партнерських стосунків підлітків, їх моральної взаємодії і життєтворчості. Значне підвищення рівнів вихованості і статистично підтверджена тенденція до їх зростання дають підстави сподіватися на позитивну перспективу життєвого самовизначення підлітків і їхньої морально орієнтованої майбутньої лінії поведінки.
Порівняльну динаміку змін вихованості морально-ціннісних орієнтацій зображено в таблиці 1.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків (у %)
Критерії вихованості морально-ціннісних орієнтацій | Рівні вихованості морально-ціннісних орієнтацій | П’яті класи | Шості класи | ||||||||||
Експерим. (106) | Контр. (118) | Експерим. (118) | Контр. (120) | ||||||||||
К-сть | % | К-сть | % | К-сть | % | К-сть | % | ||||||
Когнітивний | Індиферентно-репродуктивний | 9 | 8,5 | 16 | 13,6 | 10 | 8,5 | 12 | 10 | ||||
Емоційно усвідомлений | 37 | 34,9 | 77 | 65,3 | 38 | 32,2 | 75 | 62,5 | |||||
Активно-творчий | 60 | 56,6 | 25 | 21,1 | 70 | 59,3 | 33 | 27,5 |
Емоційно-мотиваційний | Індиферентно-репродуктивний | 9 | 7,6 | 17 | 14,4 | 7 | 5,9 | 16 | 13,3 |
Емоційно усвідомлений | 49 | 46,2 | 79 | 67 | 52 | 44,1 | 82 | 68,3 | |
Активно-творчий | 49 | 46,2 | 22 | 18,6 | 59 | 50 | 22 | 18,4 | |
Діяльнісний | Індиферентно-репродуктивний | 15 | 14,1 | 31 | 26,3 | 13 | 11 | 28 | 23,3 |
Емоційно усвідомлений | 48 | 45,3 | 82 | 69,5 | 52 | 44,1 | 75 | 62,5 | |
Активно-творчий | 43 | 40,6 | 5 | 4,2 | 53 | 44,9 | 17 | 14,2 |
Таким чином, формувальний експеримент підтвердив ефективність запропонованого змісту роботи на уроках гуманітарно-естетичного циклу з виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків шляхом педагогічно доцільного використання творів національної і зарубіжної художньої культури в організації особистісно орієнтованої технології виховання.
ВИСНОВКИ
1. Здійснений аналіз філософської, педагогічної, психологічної і мистецтвознавчої літератури з проблем виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засвідчив, що у працях сучасних учених приділено значну увагу означеному питанню, але не вироблено єдиного підходу до розуміння цієї дефініції, її природи, структури і понятійного апарату. На основі аналізу базових понять дослідження конкретизовано, що морально-ціннісні орієнтації особистості – спрямованість особистості на засвоєння гуманістичних моральних цінностей суспільства, які регулюють поведінку людини в усіх сферах її суспільного життя і орієнтація на них у процесі задоволення своїх потреб. Моральні цінності виконують роль орієнтирів і відповідних регуляторів поведінки і діяльності людини в предметній і соціальній дійсності.
Обґрунтовано вплив художньої культури на виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків. Розкрито закономірності та функціональні властивості художніх творів, які відкривають можливість осягнення особистісних смислів й оцінок іншої людини як необхідної передумови діалогічного спілкування та культуротворчого розвитку особистості. Визначено механізм трансформації смислозначущого ціннісного потенціалу мистецтва в морально-ціннісні орієнтації підлітків.
2. Встановлено, що основними структурними компонентами морально-ціннісних орієнтацій є когнітивний, емоційно-мотиваційний і діяльнісний, що проявляються в комплексних моральних якостях: людяності, толерантності, порядності, відповідальності, щирості, чуйності, справедливості та чесності, рівень розвитку яких свідчить про морально-ціннісну вихованість підлітка.
На основі змісту морально-ціннісних орієнтацій та особливостей художньої культури як засобу морально-ціннісного розвитку розроблено критерії і показники рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків.
Відповідно до критеріїв і показників визначено рівні вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків: індиферентно-репродуктивний, емоційно усвідомлений і активно-творчий. Здійснено аналіз причин і суперечностей низького рівня морально-ціннісної вихованості підлітків, на подолання цих недоліків було спрямовано формувальний етап експериментального дослідження.
3. Педагогічними умовами забезпечення ефективності процесу виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури визначено такі:
- утвердження в школі культуротворчого підходу до процесу виховання підлітків з урахуванням провідних потреб цього віку;
- удосконалення структури і змісту виховної роботи на уроках гуманітарно-естетичного та суспільствознавчого циклів; забезпечення і практичне втілення педагогічних механізмів виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків;
- урахування специфіки та виховних можливостей творів світової художньої культури в організації активної діяльності підлітків, спрямованої на виховання ціннісних орієнтацій;
- організація впровадження діалогічної суб’єкт-суб’єктної моделі взаємодії підлітків і дорослих в урочній і позаурочній діяльності.
4. З урахуванням необхідності морально-ціннісного виховання підлітків та основних педагогічних умов ефективності такого впливу розроблено особистісно орієнтовану технологію виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків як обґрунтовану в логічній послідовності виховну систему, яка реалізується в процесі спілкування учнів з творами світової художньої культури на уроках суспільствознавчого і гуманітарно-естетичного циклів та в позакласній діяльності.
5. Експериментальна апробація запропонованої особистісно орієнтованої технології засвідчила ефективність виховного потенціалу методів, прийомів, репродуктивно-творчих та проблемних завдань, складених на матеріалі творів світової художньої культури, їх вплив на виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків. У порівнянні з результатами констатувального експерименту за всіма визначеними критеріями рівень вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків значно підвищився. Кількість учнів з активно-творчим рівнем збільшилася на 32%, з індиферентно-репродуктивним рівнем зменшилася на 11%, значна частина підлітків з емоційно усвідомленого рівня піднялась до активно-творчого – 18%. Підвищення рівнів вихованості, статистично підтверджена тенденція до їх зростання та якісні зміни у морально-естетичній вихованості підлітків дають надію на позитивну перспективу життєвого самовизначення підлітків та їхньої майбутньої морально орієнтованої лінії поведінки.
Завершена дисертаційна робота не вичерпує розгляд складної і багатогранної проблеми виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків засобами творів світової художньої культури. Актуальним залишається пошук шляхів піднесення морально-духовної і художньо-естетичної культури школярів різних вікових груп, запобігання негативним впливам соціуму в умовах навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл, здійснення науково-методичного забезпечення модернізації системи освіти на всіх рівнях, розвиток духовності, професіоналізму та морально-художньої компетентності педагогів як вихователів морально-ціннісних орієнтацій особистості.