32273 (692484), страница 11
Текст из файла (страница 11)
Ликвидационная комиссия оценивает имущество предприятия, рассчитывается с кредиторами, составляет ликвидационный баланс, который должен быть подтвержден аудитором.
Претензии кредиторов к ликвидированному предприятию удовлетворяются из имущества этого предприятия. При этом законодатель допускает, что соответствующего имущества для удовлетворения претензий всех кредиторов может не хватить. Поэтому в законодательстве о ликвидации предприятий действует общее правило относительно очередности покрытия долгов предприятием-должником.
В зависимости от оснований ликвидации предприятия установлены два вида очередности. Если предприятие ликвидируется в обычном порядке, действует очередность, установленная статьей 36 Закона Украины «О предприятиях в Украине». Она должна быть конкретизирована уставом.
Если предприятие объявлено банкротом, действует очередность, определенная Законом Украины «О возобновлении платежеспособности должника или признания его банкротом» от ЗО июня в 1999 г.
При обычной очередности в первоочередном порядке удовлетворяются долги перед бюджетами и компенсируются расходы на возобновление естественной среды, если ему причинен убыток ликвидированным предприятием.
Претензии, обнаруженные и предъявленные по окончании срока, установленного для их заявления, удовлетворяются из имущества предприятия, которое осталось после удовлетворения первоочередных претензий, обнаруженных претензий, а также претензий, предъявленных в установленный срок.
Имущество, которое осталось после удовлетворения претензий кредиторов и членов трудового коллектива, используется за указанием владельца.
36. Общая характеристика хозяйственных обществ
Основна мета господарських товариств - одержання прибутку від реалізації результатів власної господарської діяльності. Традиційно господарські товариства вважаються «колективними підприємцями» - організаціями корпоративного типу, що відповідають таким ознакам: створюються і діють у складі кількох (багатьох) осіб; мають статутний капітал (складкове майно), поділений на частки відповідно до кількості засновників/учасників або на акції рівної номінальної вартості; управління справами товариства здійснюється зазвичай на колегіальних засадах (безпосередньо уповноваженими учасниками товариства або за допомогою системи створених ними органів). Проте протягом останнього століття у світовій тенденції регулювання корпоративних відносин намітилася чітка тенденція - легалізація товариства однієї особи, тобто можливості створення товариства однією особою та/або діяльність товариства у складі одного учасника. Наочним прикладом є державні (національні) акціонерні товариства (холдингові компанії).
Товариством однієї особи може бути лише господарське товариство, що належить до об'єднань капіталів, оскільки в персональних товариствах розмір частки учасника зазвичай не впливає на його можливості щодо управління справами товариства.
Частина статті 79 окреслює досить значне коло осіб, які можуть бути засновниками та учасниками господарського товариства: суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 цього Кодексу (споживачі, органи влади та місцевого самоврядування, інші організації), а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання. Водночас до суб'єктів господарювання стаття 55 ГК відносить не лише осіб, які традиційно наділяються засновницькими повноваженнями (господарські організації зі статусом юридичної особи; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснють господарську діяльність і зареєстровані як підприємці), а й філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені для здійснення господарської діяльності. Господарський кодекс визнає господарські товариства юридичними особами, хоча у світовій практиці це питання вирішується неоднозначно. Якщо товариства, які є об'єднаннями капіталів (акціонерне, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю), традиційно визнаються юридичними особами як такі, в яких найбільш повно віддзеркалюються ознаки юридичної особи (зокрема відокремленість майна товариства від майна його учасників і, відповідно, відповідальність товариства за власними зобов'язаннями - від відповідальності його учасників за їх зобов'язаннями).
Засновники та учасники господарського товариства, у тому числі суб'єкти господарювання, які мають статус юридичної особи, зберігають цей статус, взявши участь у товаристві (його заснуванні).
Господарські товариства визнаються суб'єктами підприємницької господарської діяльності і за загальним правилом можуть здійснювати будь-які види такої діяльності, якщо інше не передбачено законом.
37. Акционерное общество: понятие, виды
У статті 81 ГК, як і в Законі України «Про господарські товариства» (ст. 25), закріплюється можливість для засновників вибору виду акціонерного товариства — відкрите чи закрите, а також визначаються основні відмінності між ними.
Серед таких відмінностей - порядок розміщення та обігу акцій. Акції відкритого акціонерного товариства на етапі заснування товариства та збільшення його статутного фонду розповсюджуються шляхом відкритої підписки, а їх купівля-продаж на вторинному ринку може здійснюватися на фондових біржах. Власники акцій на власний розсуд (без згоди інших акціонерів та товариства) вправі вчиняти щодо них будь-які правочини з дотриманням вимог законодавста (подарувати, продати, обміняти на інші цінності, заповідати тощо).
Обіг акцій закритого акціонерного товариства обмежується як на етапі заснування товариства (акції розподіляються між його засновниками), так і в процесі додаткових емісій (акції розміщуються серед заздалегідь визначеного кола осіб).
Акціонерне товариство будь-якого виду (відкрите чи закрите) належить до інституційних емітентів цінних паперів (акцій), у зв'язку з чим діяльність його засновників та самого товариства підпорядковується вимогам щодо публічності (в тому числі оприлюднення основних відомостей про товариство).
Статутний фонд акціонерного товариства - як гарант його майнової самостійності та можливості забезпечення законних інтересів його кредиторів за рахунок цього майна - повинен відповідати певним вимогам: 1) щодо розміру, який не може бути меншим від визначеного законодавством як мінімальний; 2) щодо відповідності розміру статутного фонду акціонерного товариства загальній номінальній вартості випущених акцій - ці величині мають збігатися.
Засновники відповідають за зобов'язаннями, що виникли відповідно до установчого договору, всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення, при цьому їх відповідальність є солідарною.
3 метою попередження зловживань з боку засновників під час заснування відкритого акціонерного товариства шляхом проведення відкритої підписки (тобто розміщення акцій серед заздалегідь не визначеного кола осіб) вони не лише зобов'язуються організувати відповідно до вимог закону проведення такої підписки, а й на них покладається обов'язок бути держателями акцій на суму, не меншу як двадцять п'ять відсотків статутного фонду, протягом певного строку (але не менше двох років), що має підтвердити серйозність їх намірів щодо створення АТ. Проте зазначене положення не підкріплюється встановленням негативних наслідків у разі порушення згаданих обов'язків засновників у формі відповідних санкцій.
Однією з особливостей акціонерного товариства є можливість його перетворення в передбаченому законом порядку із закритого на відкрите та навпаки.
Господарський кодекс визначає лише основні засади створення, функціонування та припинення господарських товариств.
38. Правовое положение общества с ограниченной ответственностью и с дополнительной ответственностью
Общество с ограниченной ответственностью (далее — ООО) — это хозяйственное общество, которое основано одним или несколькими лицами, уставный капитал которого разделен на доли, размер которых определен уставом. ООО несет ответственность по своим обязательствам всем своим имуществом.
Участники общества не отвечают по обязательствам общества и несут риск убытков, связанных с деятельностью общества, в пределах стоимости своих вкладов. Участники ООО, которые полностью внесли свои вклады, несут риск убытков, связанных с деятельностью общества, в пределах своих вкладов. Участники ООО, которые не полностью внесли свои вклады, несут солидарную ответственность по обязательствам общества в пределах стоимости невнесенной части вклада любого из участников.
Максимальное количество участников ООО устанавливается законом2. При превышении этой численности ООО необходимо преобразовать в акционерное общество в течение года, а по истечении года, если количество участников не уменьшилось до максимально возможного, установленного законом предела, такое ООО подлежит ликвидации в судебном порядке.
ООО может быть создано одним участником — юридическим или физическим лицом, но при этом оно не может быть создано другим хозяйственным обществом, участником которого является одно лицо.
В отличие от акционерного общества учредители общества с ограниченной ответственностью одновременно являются и его участниками. Уставный фонд общества с ограниченной ответственностью заранее делится (без использования акций) на конкретные доли только между самими участниками с учетом размеров внесенных ими вкладов в имущество общества. Причем эти вклады (соответственно и доли в имуществе общества) не обязательно должны быть равными.Участники общества с ограниченной ответственностью, как сказано в ч.2 ст.50 Закона Украины "О хозяйственных обществах", несут ответственность в пределах их вкладов. Это надо понимать в том смысле, что его участники несут риск возможных убытков общества лишь в пределах внесенных ими вкладов. Другим своим имуществом они по долгам общества не отвечают.Однако личная деятельность участников общества с ограниченной ответственностью в его делах также не является обязательной. Вместе с тем уставный фонд (имущество) общества с ограниченной ответственностью находится в определенной связи с правом его участников требовать выдела из него своей доли в случаях выхода из состава общества, каковым, как было сказано, не обладают учредители и участники акционерного общества. Участник общества с ограниченной ответственностью может и просто распорядиться своей долей в имуществе общества, правда, при условии, что другие участники не воспользуются преимущественным правом ее приобретения (ст. 53 Закона Украины "О хозяйственных обществах").
39. Правовое положение полного и коммандитного общества
Полным признается такое общество, все участники которого занимаются совместной предпринимательской деятельностью и несут солидарную ответственность по обязательствам общества всем своим имуществом.
Учредительный договор о полном обществе, кроме условий, предусмотренных статьями 4 и 66 настоящего Закона, должен определять размер доли каждого из участников, размер, состав и порядок внесения вкладов, форму их участия в делах общества. Ведение дел полного общества осуществляется с общего согласия всех участников.
Ведение дел общества может осуществляться или всеми участниками, или одним либо несколькими из них, выступающими от имени общества. В последнем случае объем полномочий участников определяется поручением, которое должно быть подписано остальными участниками общества.
Если в учредительном договоре определяются несколько участников, наделяемых полномочиями на ведение дел общества, то предусматривается, что каждый из них может действовать от имени общества самостоятельно. В учредительном договоре может быть отмечено, что такие участники имеют право предпринимать соответствующие действия лишь сообща.
Участники, которым было поручено ведение дел полного общества обязаны предоставлять остальным участникам по их требованию полную информацию о действиях, выполняемых от имени и в интересах общества.
Коммандитным обществом признается общество, в котором вместе с одним или более участников, осуществляющих от имени общества предпринимательскую деятельность и несущих ответственность по обязательствам общества всем своим имуществом, есть один или более участников, ответственность которых ограничивается вкладом в имуществе общества (вкладчиков).
Если в коммандитном обществе участвуют два или более участников с полной ответственностью, они несут солидарную ответственность по долгам общества.
В учредительном договоре относительно вкладчиков указываются только совокупный размер их долей в имуществе общества, а также размер, состав и порядок внесения ими вкладов.
При выбытии всех вкладчиков участники с полной ответственностью вправе вместо ликвидации общества преобразовать его в полное общество. В этом случае, как и в случае ликвидации общества, необходимо внести соответствующие изменения в учредительный договор и государственный реестр.
Имеющиеся у коммандитного общества денежные средства, включая и выручку от продажи его имущества при ликвидации, после расчетов по оплате труда наемных работников общества и исполнения обязанностей перед банками, бюджетом, другими кредиторами в первую очередь распределяются между вкладчиками для возвращения им их вкладов, а затем между участниками с полной ответственностью в порядке и на условиях, предусмотренных настоящим Законом и учредительным договором.
40. Формы собственности в Украине
Согласно ст. 2 Закона Украины "О собственности" собственность в Украине выступает в таких формах: частная, коллективная, государственная. При этом в законе установлениный, что все формы собственности являются равноправными
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
