17841 (692381), страница 16
Текст из файла (страница 16)
Порядок проведения и оформления результатов инвентаризации регламентируется Инструкцией по инвентаризации основных средств, нематериальных активов, товарно-материальных ценностей, денежных средств и документов, расчетов и других статей баланса, утвержденной приказом Минфина Украины от 11.08.94 г. № 69.
Основными задачами инвентаризации материальных ценностей являются: выявление фактического наличия и соблюдения условий их хранения; выявление неиспользуемых материальных ценностей; проверка реальности учитываемых на балансе материальных ценностей.
До начала проведения инвентаризации товарно-материальных ценностей каждое должностное лицо, ответственное за их сохранность дает расписку, если она входит в заголовочную часть формы. К таким формам относят №№ инв-1, инв-5, инв-8, инв-8а, инв-16 и акт о результатах инвентаризации наличных средств. Каждую опись (акт) на основании проверки ( пересчета, взвешивания, перемеривания) ценностей в натуре и документов ( при сдаче ценностей на ответственное хранение, инвентаризации задолженности или расходов будущих периодов) комиссия составляет в одном экземпляре отдельно по каждому местонахождению ТМЦ и материально-ответственному лицу. Но существуют исключения, когда акт составляют:
1) в двух экземплярах по требованию постановления №241-№ № инв-8, инв-9, инв-16, акт о результатах инвентаризации наличных средств. Они передают в бухгалтерию для оформления сличительной ведомости, другой остается у МОЛ;
2) в трех экземплярах, когда причина проведения инвентаризации - смена МОЛ: для МОЛ; для МОЛ, сдавшего ценности; для МОЛ, принявшего ценности; для бухгалтерии.
После того, как члены инвентаризационной комиссии и МОЛ подписывают оформленные в установленном порядке описи и акты, их передают в бухгалтерию для сверки фактических остатков с учетными данными, составления сличительной ведомости и отражения результатов инвентаризации в бухгалтерском и налоговом учете.
Приведем формы документов, которые оформляются при проведении инвентаризации: Инвентаризационная опись основных средств; Инвентаризационный ярлык; Акт инвентаризации драгоценных металлов и изделий из них; Инвентаризационная опись ценностей и бланков документов строгой отчетности; Акт инвентаризации расчетов с покупателями, поставщиками и прочими дебиторами и кредиторами; Инвентаризационная опись ТМЦ; Ведомость результатов инвентаризации
Сумма недостачи материальных ценностей, по которой виновники на день окончания инвентаризации не установлены, одновременно со списанием с баланса отражается по дебету 072 «Невозмещенные недостачи и потери от порчи ценностей» до выявления виновников. При выявлении виновников ранее списанных материальных ценностей счет 072 кредитуется с одновременным отражением сумм, подлежащих возмещению:
Дт 375 «Расчеты по возмещению причиненных убытков»
Кт 716 «Возмещение ранее списанных активов».
Бухгалтерские проводки, используемые при учете результатов инвентаризации производственных запасов:
1.)оприходованы излишки, выявленные при инвентаризации:Дт 20 Дт 22 Дт 26 Кт 719
2)Отражение недостачи (по учетным ценам):Дт 947 Кт20 - 40,0 грн.;Кт 22 2,0грн.;Кт26 1,0 грн.;
3)Отражение суммы недостачи материальныхценностей, подлежащих возмещению виновными лицами:Дт 375 Кт 716 - 48,0 грн.;
4)Возмещение виновными лицами стоимости причиненного ущерба:Дт 30 - 18,0 грн.;Дт 661 - 30,0 грн.Кт 375 -48,0 грн.;
5)Отражение суммы,подлежащей перечислению в бюджет Дт716 «Возмещение ранее списаных активов» Кт641 «расчеты по налогам»5,0гр
75 Облік надходження товарів і проведення торгової націнки
Товари належать до запасів підприємства і обліковуються згідно з П(С)БО 9.
Питання оцінки запасів та обліку їх надходження розглянуто у розділі 2, параграф 3.
Товари в роздрібну торговельну мережу надходять на підставі договорів (замовлень), що укладаються з оптовими підприємствами або безпосередньо з виробниками товарів.
На відпущені товари постачальники подають до сплати розрахункові документи, до яких додають рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, сертифікати тощо. За цими документами роздрібні підприємства приймають товари й тару, а також перевіряють правильність цін, торгових знижок, націнок і тарифів на перевезення. За товарами, яких не вистачає, оформляють відповідні акти (комерційні, приймальні). На підставі останніх висувають претензії винному в нестачі (постачальникам, транспортним організаціям і т. ін.).
Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні особи.
Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксується маса тари. Облік товарів провадять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними особами лише у вартісному вираженні, без розбиття за окремими товарами. Натурально-вартісний облік товарів провадять, як правило, з товарами, щодо яких потрібний особливий контроль.
На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особистий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування та витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально відповідальна особа складає у встановлені строки товарний звіт, який з доданими до нього прибутково-видатковими документами (рахунки-фактури, накладні тощо) є підставою для запису за рахунками синтетичного і аналітичного обліку.
Облік наявності і руху товарів провадять за продажними (роздрібними) цінами на рахунку «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі». Оприбуткування одержаних товарів відображається записом у залежності від того, за якими цінами - регульованими чи нерегульованими вони одержані.
Якщо товари одержані за регульованими цінами, то запис у бухгалтерському обліку буде такий:
Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі» - на вартість товарів за продажними (роздрібними) цінами (разом з ПДВ)
Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - на купівельну вартість товарів (за відкидання торгової знижки)
Кредит рахунка «Торговельна націнка» - на суму одержаної торговельної знижки.
При цьому роздрібне торговельне підприємство одержує у своє розпорядження торговельну знижку в повному розмірі в тому разі, коли воно придбає товари безпосередньо в постачальників - виробників товару. А якщо товар у роздрібну мережу надходить через посередницьку ланку, тобто від торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному розмірі, а деяку її частку, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у даній ланці. Інша частина торговельної знижки утримується на користь торговельних баз і складів. Отже, рентабельність роздрібних підприємств певною мірою залежить від ланок товаровиробничої мережі. Торгові підприємства зацікавлені у встановленні прямих договірних зв'язків з підприємствами-виробниками щодо поставляння товарів.
Якщо товари одержані за вільними цінами, то запис у бухгалтерському обліку буде такий:
Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі» на вартість товарів за купівельними цінами.
Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» на купівельну вартість.
Зроблену націнку на такі товари роздрібне торгове підприємство відображає записом:
Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі» на суму націнки
Кредит рахунка «Торговельна націнка».
Одержані товари мають бути зареєстровані у журналі реєстрації надходження товарів відповідно до загальноприйнятого порядку.
76 Порядок начисления и удержания зар.платы
ОТ работникам производится согласно их личному трудовому вкладу с учетом конечного рез-та работы предпр-я, ее максим-ая величина не ограничивается. ОТ по тарифным ставкам произв-ся на основании тарифных сеток, ставок и окладов, тарифно-квалификационных хар-к. Должностные оклады работникам уст-т собственник или уполномоченный им орган в соотв-вии с законодат-м. Начисления на з/п:-сбор в пенсионный фонд-32%; -взносы в фонд страхования на случай временной потери трудоспособности-2,9%; -взносы в фонд страхования на случай безр-цы 2,1%; -взносы в фонд страхования от несчастных случаев-0,2%-13,8%. Предельная сумма з/п работника , из к-й удерживаются, на к-ю начисляются страховые взносы и пенсионный сбор-2200грн. Удержание из з/п: подоходный налог 13%; сбор в пенсионный фонд-2%; взносы в фонд страхования на случай временной потери трудосп-ти-0,5%; взносы в фонд страх.на случай безр-цы-0,5%. Также к удержанием относятся: профсоюзный взнос-1%; алименты; аванс. Осн бухг проводки по счёту расчёты по оплате труда: удержание из зарплаты подоходного налога: Д – 661, К – 641, удержание сборов в ПФ: Д – 661, К – 651, удержание на соц-е страхование: Д – 661, К – 652, удержание на страхов на случай безработицы: Д – 661, К – 653.
77 Оцінка і відображення складських запасів в балансі
Наприкінці звітного періоду підприємство зобов’язане проводити інвентаризацію товарно – матеріальних запасів незалежно від системи обліку. Інвентаризація означає виявлення фактичної кількості матеріалів та інших запасів і їх оцінку. Якщо підприємство застосовує систему періодичного обліку, то нестачі, або надлишки не виявляються і не відображаються в обліку. Це відбувається тому, що на рахунку “Складські запаси” в періодичному обліку не відображають надходження , списання і залишки. При застосуванні системи постійного обліку складських запасів ( залишки на рахунках відомі) при інвентаризації можуть бути виявлені нестачі або надлишки. Нестачі записуються на витрати виробництва : Дт “Собівартість реалізованої продукції (товарів)”; Кт “Складські запаси”. Надлишки відображаються в обліку зворотною проводкою. Згідно з загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображаються в балансі за собівартістю або за ринковими цінами на момент складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість. Цей принцип зветься “Принципом меншої вартості”. Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів , тоді підприємство повинне відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення.
Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки : 1)метод оцінки по видах (номенклатурних номерах) запасів ( позиційний метод) – при цьому методі по кожній позиції (найменуванню) товарів визначається собівартість і ринкова вартість та приймається менша з них ; 2)метод оцінки по основних товарних групах (категоріях) запасів – оцінка проводиться по групах (категоріях) товарів, порівнюється по категоріях собівартість та ринкова вартість і береться до обліку менша з них. ; 3)метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі – усі товарні запаси оцінюються за собівартістю та за ринковими цінами і до обліку береться менша з них.
78 Значення фінансової звітності, її класифікація
Принципи підготовки, розкриття інформації у фінансовій звітності. Бухг. фін. звітність під-ств – с-му узагальн. показників, які харак-ють підсумки господ.-фін. дія-ті під-тва за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона склад-ся підрахунком, групуванням і спец. обробкою даних поточного БО і є завершальною його стадією. Фін. звітність підпр-ва викор-ся самими власниками, підпр-ми для аналізу та контр. за виконанням договірних зобов’яз., аналізу господ. д-сті, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається: у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підпр-ва; покупцям, постачальникам, тощо, а також установам банку (для контролю за викор-ям банк. кредиту), якщо таке передбачене кредитн. договором; органам статистики для статист. обробки.
Метою складання фін. звіт. є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інф-ції про фін. стан, рез-ти д-сті та рух коштів підпр-ва. Фін. звітність забезп. Інформац. потреби користувачів щодо: 1. Придбання, продажу та володінням цінними паперами; 2. Участі в капіталі підпр-ва; 3. Оцінки якості упр-ня; 4. Оцінки здатності підпр-ва своєчасно виконувати свої зобов’яз-я; 5. Забезпеченості зобов’язань підпр-ва; 6. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; 7. Регулюв. д-сті підпр-ва; 8. Інших рішень. Гол. вимоги до звітності – реальність, ясність, своєчасність.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
