147641 (691989), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Маса складу визначається, виходячи з умови повного використання потужності заданого локомотива згідно з положеннями ПТР. При рівномірному русі поїзда на затяжному розрахунковому підйомі зі встановленою швидкістю маса вантажного складу визначається за формулою:

Q= , т (2.1)

де F_кр –розрахункова сила тяги локомотива, н;

P –розрахункова маса локомотива, т;

i_р –розрахунковий підйом, ‰;

w_o^/ -питомий основний опір руху локомотива, ;

w_o^// -питомий основний опір руху складу, ;

При русі по ланцюговій колії:

w_o^/= , (2.2)

Питомий опір складу визначається за формулою:

w_o^//= , (2.3)

де -відсоток (по масі) відповідно восьмивісних та чотиривісних вагонів;

w₀₈^//, w₀₄^// -питомий основний опір руху вантажних відповідно восьмивісних та чотиривісних вагонів,

При русі складу по ланцюговій колії:

w₀₈^//= , (2.4)

w₀₄^//= , (2.5)

У наведених формулах q₀₈ та q₀₄ –середнє навантаження від вісі на рейки, .

Осьове навантаження вагонів розраховується за формулою:

q_0i= , (2.6)

де q_i^бр –середня маса брутто відповідних типів вагонів, т;

n_i –вісність відповідних типів вагонів.

Розрахунки:

q₀₈= ; q₀₄= ;

w₀₈^//= ;

w₀₄^//= ;

w_o^//= ;

w_o^/= ;

Q= т

Обчислені за формулою (2.1) значення маси складу округляється згідно з ПТР до 50 або 100 т.

Кінцеве значення маси складу приймаємо: Q=4450 т

2.1 Перевірка на подолання швидкісного підйому

Попередній розрахунок маси складу необхідно перевірити на можливість проходження найбільш крутого, але короткого підйому з урахуванням кінетичної енергії, накопиченої поїздом.

Аналітичний спосіб перевірки є висновком визначення довжини підйому (крутизною, рівною швидкісному підйому), яку поїзд може подолати у режимі тяги при зниженні швидкості від найбільш можливої з початку швидкісного підйому V_н до розрахункової в кінці його V_к=V_р.

Обчислену величину пройденого шляху порівнюють з довжиною швидкісного підйому. Якщо отримана довжина шляху S_пр буде більше або дорівнювати довжині швидкісного підйому S_ск це означає подолання швидкісного підйому поїздом забезпеченим.

Розрахунок пройденого шляху отримаємо за формулою:

S_пр= , м (2.7)

де V_к –кінцева швидкість поїзда при русі по швидкісного підйому, ;

V_н –початкова швидкість при русі поїзда по швидкісному підйому, ;

(f_к-w_к)_ср –питома сила у межах обраного інтервалу зміни швидкості, яку приймають рівною питомій силі при середній швидкості в інтервалі:

V_ср= , (2.8)

Обчислення (f_к-w_к)_ср здійснюється за формулою:

(f_к-w_к)_ср = , (2.9)

де F_{к ср} –сила тяги локомотива, яка відповідає середній швидкості обраного швидкісного інтервалу (вона визначається за тяговою характеристикою локомотива), Н;

w₀^/, w₀^// -величини питомих опорів локомотива та складу, які визначаються при середній швидкості V_ср, ;

i_пр –крутизна швидкісного підйому, ‰.

У зв’язку з тим ,що перед швидкісним підйомом, як правило, знаходяться елементи з легким профілем, можливо прийняти швидкість виїзду поїзда на перевіряючий підйом (Vн) не менше 70 км/год.

Для підвищення точності аналітичного розрахунку межований інтервал швидкостей розподіляється на ряд інтервалів у межах 10 км/год.

Відрізки шляхів , які були отримані за час зниження швидкості у кожному інтервалі (70-60км/г;60-50км/г і т.д.), підсумовують і отриману величину порівнюють з довжиною швидкісного підйому.

Результати розрахунків наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Σ=1150м

Розраховане значення S_пр перевищує довжину швидкісного підйому, тому подолання швидкісного підйому поїздом розрахованої маси забезпечено.

Якщо у підсумку проведених обчислень виявиться, що шлях, пройдений поїздом при проходженні по швидкісному підйомі за період зміни швидкості від V_н до V_к=V_р, буде менше довжини швидкісного підйому, то попередня розрахована маса складу повинна бути зменшена згідно з вказівками ПТР.

2.2 Перевірка за довжиною приймально-відправних колій

Поїзд розрахованої маси повинен відповідати за своєю довжиною корисній відстані приймально-відправних колій зупинкових пунктів:

L_п≤L_ст, (2.10)

де L_п –довжина поїзда, м;

L_ст –довжина приймально-відправних колій, м.

L_п= , (2.11)

де L_л –довжина локомотива, м;

L_с –довжина складу, м;

10 –допуск на точність установки поїзда, м.

L_с= , (2.12)

де m_i –число вагонів i-го типу у складі поїзда, од;

l_i –довжина вагона i-го типу за осями автозчеплення, м.

m_i= , (2.13)

де q_i –середня маса вантажного вагона брутто i-го типу, т;

α_i –частка (але не відсоток) маси вагонів i-го типу у складі поїзда.

Якщо довжина поїзда, що розрахована за формулою (2.11), перевищує довжину приймально-відправних колій, то необхідно зменшити масу складу Q до величини, обмеженої довжиною приймально-відправних колій.

Розрахунки:

₃ од;

од;

м;

м;

Розрахована довжина поїзда відповідає за своєю довжиною корисній відстані приймально-відправних колій зупинкових пунктів - L_п≤L_{ст. 869м < 1050 м}

2.3 Перевірка на рушання з місця при зупинці на роздільних пунктах

Маса поїзда, що розрахована за формулою (2.1), перевіряється також за умови рушання з місця при зупинках на роздільних пунктах. Дана перевірка обчислюється за формулою:

, т (2.14)

де F_{к тр} –розрахункова сила тяги при рушанні поїзда з місця за нормативами ПТР, Н;

i_тр –схил зупинкового пункту, ‰;

w_тр –питомий опір складу поїзда при рушанні з місця, ;

P –маса локомотива, т.

Величина w_тр визначається за формулою:

w_тр= , (2.15)

де α_i –частка у складі за масою вагонів i-го типу;

w_трi –питомий опір вагонів при рушанні з місця, .

Для вагонів з підшипниками кочення:

w_трi= , (2.16)

де q_0i –маса, яка приходиться на вісь вагона i-го типу, т.

Маса складу, що розрахована за умовами рушання з місця, повинна бути більше маси, обчисленої за розрахунковим підйомом - Q_тр≥Q.

При необхідності перевірки можливості рушання поїзда з місця при зупинках на перегонах слід виявити крутизну підйому, на якому головний локомотив може зробити рушання та розгін без допоміжного локомотива. Максимальна крутизна підйому, на якому забезпечується рушання з місця, визначається за формулою:

i_тр= , ‰ (2.17)

де К –коефіцієнт, який враховує зростання опору при рушанні поїзда з місця, через розтягнення вагонів на підйомі (можна прийняти К=0.77).

Розрахунки:

w_тр= ;

= т;

i_тр= ‰

Дана перевірка показала, що поїзд розрахованої маси зможе зрушити з місця зі всіх роздільних пунктів без допоміжного локомотива. На ділянках з підйомами i>i_тр повинно бути передбачено тільки рух без зупинок поїздів встановленої маси.

3. Розрахунок і побудова характеристик сил, діючих на поїзд

Для рішення рівняння руху поїзда та побудови кривої швидкості від колії V=f(S) графічним методом необхідно мати інформацію про величини питомих прискорюючих та сповільнюючих сил, діючих на поїзд у всьому дійсному діапазоні зміни швидкості поїзда при різних режимах його руху.

Характеристики питомих рівнодіючих сил розраховують і будують для умов руху поїзда за прямою та горизонтальною ділянкою колії.

Розрахунок питомих сповільнюючих сил при механічному гальмуванні відбувається за формулою:

В_т= , (3.1)

де φ_кр –розрахунковий коефіцієнт тертя колодок об колесо;

при чавунних колодках:

φ_кр= , (3.2)

-розрахунковий гальмовий коефіцієнт складу:

= , (3.3)

де n_i –число осей відповідно у групах вагонів i-го типу;

K_pi –розрахункові сили натиску гальмових колодок відповідно на вісі i-го типу вагонів (при чавунних колодках K_pi=68.5 );

-відсоток гальмових осей у складі, %.

При визначенні розрахункового гальмового коефіцієнта вантажних поїздів на схилах до 20‰ маса та гальмові засоби локомотива не враховуються.

У курсовій роботі розраховуються дві характеристики сповільнюючих сил при гальмуванні: екстрене гальмування B_т+w_0x=f(V) та службове гальмування 0.5 B_т+w_0x=f(V).

Для рішення рівняння руху поїзда графічним методом та будови залежності V=f(S) необхідно спочатку накреслити діаграми питомих рівнодіючих сил.

Характеристики

Список файлов курсовой работы