147290 (691841), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

B₄=4,2

V₃=V_B4+l_B4,3=4,2+5,2=9,4

V_B2=V_B4+l_B4,B2=4,2+0,03=4,23

B₂=4,23

V₁=V_B2+l_1,B2=4,23+8,23=12,46

A₄->3-найкоротший;

V₃=5,2

V₁=V₃+l_1,3=5,2+7,02=12,22

V₄=V₃+l_1,4=5,2+1,42=6,63

A₄->3->4

V₄=6,63

V_B6=V₄+l_4,B6=6,63+4,81=11,44

V_B3=V₄+l_4,B3=6,63+10,14=16,77

V_B6=11,44

На основі вихідних даних (об’єм перевезень) та розрахованих мінімальних відстаней проводжу закріплення поставщиків за споживачами.

Розрахунок проводжу за допомогою програми Tora методом Фогеля.

3. Призначення маршрутів руху автомобілів

На основі оптимального плану перевезень складаю маршрути перевезень методом таблиць-зв’язків.

Табл. 1

Ділянка	Об’єм вантажу,т	Ділянка	Об’єм вантажу,т
А1В1	48/0	В1A2	48/0
А1B2	49/0	В2A4	49/0
А1B3	141/58/8/4/0	B3А1	83/0
A2B4	82/48/0	B3A3	8/4/0
A2B5	120/0	B3A4	50/0
A3B6	38/8/4/0	B4A4	82/48/0
A3B7	198/0	B5A2	120/0
A4B8	54/4/0	B6A4	38/8/4/0
A4B9	64/30/0	B7A3	198/0
A4B10	101/52/4/0	B8А1	54/4/0
		B9A2	34/0
		B9A3	30/0
		B10А1	101/52/4/0

1) Маятникові маршрути

1.1) А₁B₃ B₃ А₁=83т.(1)

1.2) A₂B₅ B₅ A₂=120т. (2)

1.3) A₃B₇ B₇A₃=198т. (3)

2) Кільцеві маршрути

2.1) А₁B₃ B₃A₄ A₄B₈ B₈А₁=100т. (4)

2.2) A₂B₄ B₄A₄ A₄B₉ B₉A₂=68т. (5)

2.3) A₃B₆ B₆A₄ A₄B₉ B₉A₃=60т. (6)

2.4) А₁B₂ В₂A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₁=98т. (7)

2.5) A₂B₄ B₄A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₁ А₁В₁ В₁A₂=144т. (8)

2.6) А₁B₃ B₃A₃ A₃B₆ B₆A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₁=12т. (9)

2.7) А₁B₃ B₃A₃ A₃B₆ B₆A₄ A₄B₈ B₈А₁=12т. (10)

Розвізні маршрути складаю методом основаним на комбінаторному аналізі [1,с.84].

Складання оптимальних планів полягає в повному переборі та оцінці всіх можливих варіантів. Проте в цьому випадку та в умовах розгалужених транспортних мереж трудомісткість роботи росте експоненціально. Тому має місце певна специфіка.

Специфіка методу полягає в полягає в застосуванні двох видів операцій: відбір підмножин та операцій впорядкування у відповідності із точно визначеними правилами. Даний метод також використовується в логістиці при визначенні місцеположення складських приміщень і носить назву «метод пробної точки». Для цього визначаємо чергу заїзду автомобілів до пунктів призначення. Для цього використовуємо метод сум. Маршрути, наведені в таблиці 2, складені із розрахунку максимально використання вантажопідйомності. Симетричні матриці для маршрутів наведені в таблицях 3-5.

Табл. 2

№1		№2			№3
Пункт	Обсяг завезення, т		Пункт	Обсяг завезення, т		Пункт	Обсяг завезення,т
В1	2,36		В4	1,23		В5	1,73
В2	0,65		В6	0,55		В10	2,85
В3	2,2		В8	2,52
В7	0,69		В9	1,46					Всього 16,24т
Всього,т	5,9			5,76			4,58

Табл. 3

Маршрут №1
А5	8,43	22,07	25,12	20,39
8,43	В1	24,68	21,08	11,96
22,07	24,68	В2	16,8	25,92
25,12	21,08	16,8	В3	9,12
20,39	11,96	25,92	9,12	В7
76,01	66,15	89,47	72,12	67,39

Табл. 4

Маршрут №2
А5	22,04	21,68	14,92	19,09
22,04	В4	1,44	11,28	27,19
21,68	11,44	В6	10,92	22,1
14,92	11,28	10,92	В8	26,67
19,09	27,19	22,1	26,67	В9
77,73	71,95	56,14	63,79	95,05

Табл. 56

Маршрут №3
А5	8,8	1,95
8,8	В5	10,75
1,95	10,75	В10
10,75	19,55	12,7

Маршрут №1:

В2 А5 В3 А5. Необхідно знайти розміщення пункту В7

∆_В2А5=25,92+20,39-22,07=24,24 (км)

∆_А5В3=20,39+9,12-25,12=4,39 (км)

∆_В3А5=9,12+20,39+25,12=4,39(км)

В2 А5 В3 В7 А5. Необхідно знайти місце пункту В1

∆_В2А5=24,68+8,43-22,07=11,04 (км)

∆_А5В3=8,43+21,08-25,12=4,39 (км)

∆_В3В7=21,08+8,43-20,39=9,12(км)

∆_В7А5=11,96+8,43-20,39=0(км)

А5 В3 B7 B1 B2 А5

Маршрут №2

В9 А5 В8 А5. Необхідно знайти місце пункту В4

∆_В9А5=27,19+22,04-19,09=30,14 (км)

∆_А5В8=22,04+11,28-14,92=18,4 (км)

∆_А5В8=∆_{В8 А5}

В9 А5 В8 В4 А5. Необхідно знайти місце пункту В6.

∆_В9А5=22,1+21,68-19,09=24,69 (км)

∆_А5В8=21,68+10,92-14,92=17,68 (км)

∆_В8В4=10,92+11,44-11,28=11,08 (км)

∆_В8В4=∆_В4А5

А5 В8 В6 В4 В9 А5

Маршрут №3

Очевидно, що черговість об’їзду пунктів лише одна, яка відповідає комбінаторному методу.

А5 В5 В10 А5

4. Вибір рухомого складу для роботи на маршрутах

Після призначення маршрутів вибираю тип і модель автомобіля (автопоїзду).

Оптимальним автомобілем є такий автомобіль, вантажопідйомність якого дорівнює розміру партії вантажу (з урахуванням коефіціенту використання вантажопідйомності автомобіля). Тому номінальну вантажопідйомність автомобіля (q_н) можна визначити по формулі:

q_н=min{q_max; max{q_min; }}

деq_min та q_max - мінімальна та максимальна вантажопідйомності автомобілів, відповідно, т;

g - розмір мінімальної партії вантажу, що завозиться, т;

_ст - статичній коефіціент використання вантажопідйомності автомобіля.

q_н≈12т

Дана вантажопідйомність РС забезпечує максимальне її використання.

Кількість обертів на маршрутах визначається залежністю:

де – час роботи автомобіля на маршруті (призначають =10 год.);

– середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

де – середня довжина маршруту (визначається як середній арифметичний між призначеними маршрутами), км;

– експлуатаційна швидкість автомобіля, приймемо =15 км/год.

В межах заданої вантажопідйомності оберемо 3 альтернативні автомобілі:

• КрАЗ-257Б1 (q_р=12т.) –бортовий автомобіль;

• Зіл-433100+ГКБ-8325(q_р=12.4т) –бортовий+причеп;

• КамАЗ-5410+ОдАЗ-937001(q_р=14.5т.) –автопоїзд із напівпричепом

Для обраних автомобілів визначаю продуктивність і собівартість перевезень.

Годинну продуктивність розраховую для п'яти значень відстані перевезення вантажу за залежністю:

де – номінальна вантажність автомобіля, т;

– довжина вантажної поїздки, км;

– коефіцієнт використовування пробігу;

– середня технічна швидкість, км /год.;

– час простою під навантаженням та розвантаженням за поїздку.

При цьому виходять із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків вибирають інтервал відстані, км по осі абсцис за залежністю:

Характеристики

Список файлов курсовой работы