147280 (691835), страница 8
Текст из файла (страница 8)
Всі працівники вагонного господарства повинні знати та виконувати вимоги правил та інструкцій із техніки безпеки.
Перед початком роботи робоче місце повинно бути приведене в повний порядок. У процесі роботи необхідно користуватися тільки справним інструментом.
Використовуване устаткування для перевезення запасних частин візка повинно мати пристосування, які запобігають падінню або скочуванню вантажу при навантаженні, вивантаженні та під час руху.
Для застосовуваних при ремонті вагонів машин, пристосувань, механізмів мають бути розроблені місцеві інструкції із експлуатації. Обов’язково повинні бути враховані також правила електричної безпеки. Огляд та експлуатація вантажопідйомних кранів вагоноремонтних машин, електричних та ручних дрилів і лебідок повинні проводитися відповідно до діючих правил та інструкцій заводів - виготовлювачів.
Домкрати повинні бути оснащені обмежувачами підйому вантажу, виходу штока, а також запобіжниками від довільного опускання вантажу. Домкрати та металеві опори необхідно періодично перевіряти із записом результатів у спеціальну книгу.
Необхідно суворо дотримуватись правил безпечного піднімання вагонів. Перед тим, як до цієї роботи приступати, потрібно зафіксувати дерев’яними клинами колісні пари. Якщо піднімається один бік, то підклинюються колісні пари із іншого боку. Пересувні домкрати встановлюють вертикально на міцні спеціальні дерев’яні прокладки (за винятком домкратів, які спираються на голівку рейки), а між опорною поверхнею голівки домкрата та металевої частини вагона кладуть також дерев’яну прокладку товщиною 15 - 20 мм. Наявність прокладки запобігає ковзанню голівки домкрата.
Піднятий вагон не можна тримати на будь - яких домкратах, крім електричних стаціонарних домкратів. Вагон повинен бути опущений на типові металеві опори. На стаціонарних електричних домкратах вантажопідйомністю 25 - 30 т із сталевими захисними гайками можна залишати підняті навантажені та порожні вагони, а на таких же домкратах вантажопідйомністю 12,5 т можна залишати тільки порожні вагони.
Піднімання напіввагонів виконують на стаціонарних електричних домкратах, підводячи висувні кронштейни під шворневі балки.
Здійснювати піднімання вагонів двома або кількома домкратами необхідно одночасно, не допускаючи випередження піднімання будь - якого із домкратів. Забороняється під час піднімання вагона знаходитись людям у кузові, на даху або під кузовом вагона.
Не допускається виконувати роботи у безпосередній близькості від неогороджених частин машин, які рухаються або обертаються, та верстатів поблизу оголених або погано ізольованих електричних дротів, які знаходяться під струмом, а також не можна змащувати частини, які рухаються, на ходу.
Зварювальники повинні користуватися щитками або масками зі спеціальним захисним склом. Місце зварювання повинно захищатися ширмою. Корпуса зварювальних машин та трансформаторів повинні бути заземлені.
Фарбувальні роботи варто виконувати у фарбувальних (малярських) цехах, відділеннях, ділянках, на спеціалізованих установках та на площадках, які обладнані примусовою вентиляцією (місцевою та загальною приточно - витяжною) та засобами пожежної техніки безпеки. У фарбувальних приміщеннях варто користуватися лампами електричного освітлення, які знаходяться у герметичній та вибухонебезпечній арматурі. При фарбуванні пневматичними розпилювачами потрібно користуватися захисними окулярами та протипиловими распіратороми.
5. ЗА ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ МЕНЕДЖЕРИ ІЗ ЛОГІСТИКИ?
Відповідно до особливостей підприємства та обумовлених функцій діє різна організація управління логістикою. Принципово вона може мати централізований та децентралізований характер, коли управління реалізується на рівні окремих підрозділів. Виходячи із цього управлінська відповідальність розподіляється між різними структурними ланками чи концентрується у єдиному координуючому центрі.
У процесі розвитку логістичної концепції, нагромадження практичного досвіду та ускладнення виробничо-господарської діяльності усе більше виявляється тенденція до угруповування та централізації управління логістичними системами. Системний підхід, який виражається через централізацію у логістиці, допомагає ефективно використовувати механізм внутрішьофункціональної кооперації в організаційній структурі, яка допомагає уникнути багатьох конфліктних ситуацій та протиріч.
Централізоване керівництво забезпечує максимальну ефективність витрат логістики, погодженість цілей та задач, синхронність дій та додатковий синергічний потенціал. Підходи до угруповування та ступеня централізації залежать від багатьох факторів. У першу чергу від ринкового середовища, виду та асортименту предмета управління логістики (товарів, коштів, інформації), а також особливостей суб’єктів логістичної системи.
Так, одні підприємства, які реалізують розгорнутий асортимент продукції на широкому товарному ринку по відрегульованих каналах розподілу, прагнуть згрупувати усі види діяльності по обслуговуванню ринку та централізувати управління ними. Іншим, навпаки, невигідно централізувати управління логістичною діяльністю у звязку із придбанням чи збутом обмеженої номенклатури продукції на обмежених сегментах ринку. Для цих підприємств більш характерна тенденція до впровадження елементів системи логістики у децентралізовану структуру управління ресурсними підрозділами.
Логістична система шляхом регулювання фінансів та із використанням менеджерського керування контролює матеріальні потоки, які починаються зі створення необхідних матеріальних ресурсів та перетворення їх у готові вироби, які надходять до споживача, як до кінцевого користувача разом із належними сервісними послугами. На цьому шляху матеріальні потоки піддаються перетворенням у процесі виробництва. Виробничий процес починається із вихідної сировини та незавершеного виробництва і закінчується розміщенням готової продукції на відповідних складах.
Під час виробництва логістика поширюється, як на процеси планування організації виробничої діяльності, так і на безпосереднє керування власним ходом виробництва.
У цілому логістичне керування, у ході виробництва забезпечує рішення наступних питань:
- що саме та у якому обсязі варто виготовляти власними силами, а що варто закуповувати у постачальників або у зовнішніх продуцентів;
- як варто розмістити замовлення та спланувати складську мережу;
- як здійснити вибір устаткування;
- як здійснювати виробничо-календарне планування та отримувати виробничі плани, які придатні для використання, як директивні документи;
- як здійснити вибір структури та реалізації внутрішньої транспортної системи та управляти її функціонуванням;
- як здійснювати диспетчеризацію та виробничий контроль, який спрямований на реалізацію виробничо-календарних планів;
- як створити систему складування, управляти нею та здійснювати в процесі виробництва контроль рівнів запасів;
- як здійснювати облік і керування запасами готової продукції.
Таким чином, сучасне логістичне керування використовує маркетингову концепцію постановки та планування виробництва виробів для здійснення практичного керування діяльністю фірми або об'єднання фірм.
Слід зазначити, що хоча концепція логістичного керування, яка розглядає матеріальні, інформаційні та інші потоки, що проходять через всі етапи економічного процесу, як єдине ціле, є новою, практично ця концепція реалізується стосовно до кожної операції над окремим елементом матеріального потоку за допомогою різноманітних, але перевірених практикою економіко - математичних методів та моделей.
Менеджери по логістиці відповідають за наступні операції:
- Формування стратегічних планів логістичної системи в області продажів, матеріальних запасів, організації транспортування, складської обробки матеріалів, організації виробничої діяльності, кадрової, технічної та цінової політики. Контроль за виконанням цих планів та вироблення пропозицій по ліквідації можливих відхилень.
- Координація функціонування спеціалізованих підрозділів фірми у частині створення та розміщення запасів і контролю над ними, створення складів та виконання складських операцій, керування фінансами, утворення інформаційних потоків та керування ними, організації системи транспортування і керування транспортом.
- Облік специфіки конкретних підприємств, географічного розташування та особливостей ринку, таких, як вартість та відстані для транспортування вантажів, близькість або дальність джерел сировини, постачальників або продуцентів, вартість та доступність устаткування, розноманітність клієнтів та ін.
- Формування та розвиток логістичної системи із урахуванням розвитку технології виробництва, внутрішньої та зовнішньої політики фірми, розвитку та трансформації пов'язаних між собою фірм, зміни ринкових умов.
Варто помітити, що менеджери по логістиці відповідають не тільки за транспорт, систему переміщення та доставки продукції, але також керують роботою складського господарства, регулюють розвиток виробничої інфраструктури, контролюють виробничі плани та програми, керують запасами, коректують діяльність із продажу товарів та виконання замовлень. Крім цього, до їхнього обов’язку входить координація логістичних процесів у позасистемних структурах проведення досліджень із області логістики, діяльність із удосконалювання логістичної системи, керування матеріально - технічним забезпеченням, формування господарських зв’язків, аналіз інформації, яка надходить та багато іншого.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 А.Д. Чудаков. Логистика: Учебник. – М.: Издательство РДЛ, 2001. – 480 с.
2 Організація, планування та розрахунок параметрів потокового виробництва при ремонті вагонів: Метод. вказівки для викон. курсов. роботи з курсу «Організація, планування і логістика на вагоноремонтних підприємствах» / Уклад.: Н.С. Брайковська. – К.: КУЕТТ, 2005. – 64 с.
3 Конспект лекцій з курсу «Логістика» / Уклад.: Н.С. Брайковська, Н.А. Тітова. – К.: КУЕТТ, 2005. – 128 с.
4 Конспект лекцій з курсу «Організація, планування і логістика на вагоноремонтних підприємствах» / Уклад.: Н.С. Брайковська. – К.: КУЕТТ, 2007. – 213 с.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
