Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Посередницька функція передбачає встановлення взаємозв'язку та спільної діяльності багатьох громадських, соціальних, державних структур вирішення проблем дітей та підлітків, а таж соціальних груп ризику

Морально-гуманістична функція соціальної роботи як своєрідна концентрація всіх інших функцій надає соціальній роботі високий гуманістичний

4. Етичні вимоги до професійної діяльності соціального робітника

Професійна етика у сфері соціальних досліджень потребує особливої регламентації. В усьому світі діяльність соціологічних співтовариств регулюють спеціальні етичні кодекси, які відбивають «багатошаровість» професійної етики соціолога, зумовлену мультиваріантністю його соціальних відносин. За сучасних умов соціальний працівник як представник професійної спільноти має нести особисту моральну відповідальність за взаємини з різними суб’єктами , з якими необхідно вступати в контакти під час здійснення професійної діяльності: 1) із суспільством, презентованим а) ретрансляторами інформації (журналісти, політики, політологи, коментатори), б)споживачами інформації, (фахівці ,котрі апелюють до результатів соціологічних досліджень ), в) населенням як носієм громадської думки, г) владними структурами й ідеологічними інституціями, зацікавленими у тенденційній інформації; 2) зі співвиконавцями у конкретних проектах; 3) із респондентами;4) із замовниками;5) із професійною спільнотою.

Звісно етика соціального працівника ґрунтується на загальнолюдській моралі, загальному громадянському законодавстві та загальних етичних нормах наукової праці й наукового спілкування. Почастішання випадків порушення канонів професійної етики в Україні за нової соціальної ситуації на жаль, уже призвело до численних публічних спекуляцій навколо соціології, до спотвореного сприйняття громадськістю ролі та місця соціологічної науки в суспільстві. Як перший крок розв’язання сучасних етико-професійних проблем соціологічної спільноти на 3-ьому з’їзді Соціологічної асоціації України було ухвалено рішення про створити Комісію з професійної етики і доручити їй підготовку Кодексу професійної етики відповідно до сучасних вимог до професійної діяльності соціологів.

Кодекс професійної етики соціолога був затверджений 5 з’їздом Соціологічної асоціації України 20 травня 2004 року. Цей кодекс визначає головні принципи і етичні норми професійної відповідальності та поведінки соціологів України. Кодекс містить вступ, основний зміст(«Етичні норми»), додаток(«відповідальність за порушення кодексу професійної етики соціолога») і висновки.

Основний зміст кодексу становлять етичні норми та правила, структуровані відповідно до таких сфер професійної діяльності соціологів:

• організація професійної діяльності та трудові відносини

• науково-дослідна діяльність

• наукове спілкування

• презентація результатів дослідження і наукові публікації

• редакційно-видавнича діяльність

• освіта, викладання, професійна підготовка

• консультування й експертиза

• публічні виступи

• робота за контрактами та надання послуг.

Як додаток до складу Кодексу входить розділ «Відповідальність за порушення Кодексу професійної етики соціолога», який описує процедури подання і розгляду скарг Комісією з професійної етики САУ.

Етичні норми, задекларовані цим Кодексом, спираються на загальні моральні принципи, прийняті в міжнародній соціологічній спільноті:

• професійна компетентність

• чесність

• професійна відповідальність

• соціальна відповідальність

• повага до прав і гідності кожної людини.

Етичні норми встановлюють загальні правила поведінки соціальних працівників. Потреби практики визначають ціль тієї чи іншої професії і вимагають від працівників відповідного профілю необхідної кваліфікації (професіоналізму, компетенції), з одного боку, її етичної підготовки , що передбачає теоретичне освоєння норм і принципів моралі для застосування їх у професійній практиці ,- з іншого. Кожна людина в силу обставин життя втягується у рольове спілкування з різними професіоналами, наприклад, з лікарем, юристом, і т.д. При цьому вона очікує від них не тільки кваліфікованого виконання їх обов’язків щодо задоволення її потреб, інтересів, а й уважного, увічливого до неї ставлення. Тому професійна етика покликана дати рекомендації професіоналам , посадовим особам, у тому числі і керівникам , щодо моральної складової у виконанні професійних функцій.

Специфіка функцій соціального працівника та соціального педагога вимагає органічного єднання особистісних та професійних якостей широкої освіченості, а тому підготовка такого фахівця має ґрунтуватися на тлі практичного людинознавства. Професійні стандарти, до таких фахівців базуються на кодексі етики та професійних умінь, які слугують своєрідною "клятвою Гіппократа", ґрунтуються І фундаментальних загальнолюдських цінностях, враховують гід-М1 її унікальність кожної особистості, її права та можливості.

Прикладами можуть слугувати кодекси етики соціального працівника СЩА та Канади, в яких наголос робиться на клінічній соціальній роботі чи на соціальному розвитку. Створений і кодекс етики соціального працівника та соціального педагога Росії та України, офіційно схвалений Асоціацією соціальних працівників та соціальних педагогів усіма регіональними підрозділами.

Навіть, порівняно невеликий досвід розвитку соціальної роботи в Україні свідчить, що співпраця соціальних педагогів та соціальних працівників спрямована на об'єднання людей безпосередньо там, де вони живуть. Вона відкриває великі перспективи та має конкретний результат: перемагають загальнолюдські цінності, милосердя, послаблюється соціальне напруження. Соціальні педагоги та соціальні працівники створюють реально діючий механізм соціального захисту, підтримки, що допомагає державним та суспільним структурам наблизитись до кожної конкретної сім'ї, до кожної людини, яка є найбільшою цінністю оновленого суспільства.

Професії соціального працівника та соціального педагога схожі
та переслідують одні й ті самі цілі. Результат діяльності цих фахівців – підвищення життєвого рівня усіх людей незалежно від віросповідання та національності.. Кожна людина право на належне повноцінне
існування. Важливо зазначити, що такі професії, як соціальний працівник і соціальний педагог є необхідними для нашого суспільства у
сучасний складний період розбудови української держави, коли виникає багато проблем і люди потребують підтримки та допомоги.
Тому в професії соціального працівника виділяють головні принципи і вимоги.

Висновки

Отже, роблячи висновки можна сказати, що професія соціального працівника, цілком залежить від етичних принципів. Цей висновок, можна зробити на підставі тих фактів, що соціальний працівник весь час контактує безпосередньо з людьми, в якій би організації він не працював. Організаційну структуру інститутів соціального захисту населення можна охарактеризувати, як упорядкований зв'язок і взаємодію органів соціальної роботи та його суб’єктів , що забезпечують загальні умови, раціоналізацію організацій і норм здійснення допомоги для підтримки груп та осіб, які опинилися у стані соціального ризику, відповідно до їх інтересів, потреб і можливостей.

Тому, соціальний працівник повинен не лише бути кваліфікованим робітником своєї справи, але і вміти бути добрим психологом і мати певні уявлення про етичні норми у спілкуванні з людьми якими він безпосередньо контактує, бо мораль одна із форм духовного життя , один із найдавніших універсальних способів соціальної регуляції. Вона має загальнолюдський сенс і моральний вимір дає нам уявлення про міру людяності суспільства і особистості.

Зважаючи на той факт, що Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про права людини, в гідність і цінність людської особистості , соціальні робітники дотримуються вимог Міжнародних етичних стандартів соціальних працівників (1994)

Професійно-етичний кодекс соціальних працівників України дозволяє здійснювати соціальну і соціально-педагогічну роботу з різними особами, групами, спільнотами на їхнє благо.

Можна виділити такі загальні принципи соціальної роботи:

• Соціальний працівник виконує свої обов’язки на засадах таких принципів:

• Кожна людина цінна для суспільства своєю унікальністю , яку потрібно враховувати і поважати

• Кожна людина має право на самореалізацію , яка не призводить до порушення подібних прав інших людей

• Соціальний працівник зобов’язаний всі свої знання і навички спрямовувати на надання допомоги окремим людям , групам, спільнотам у їхньому розвитку, а також на розв’язання конфліктів між особою і суспільством.

• Соціальний працівник надає допомогу кожному , хто звертається до нього за допомогою і порадою без будь – якої дискримінації на підставі статі, віку, фізичних і розумових недоліків, кольору шкіри, соціальної і расової належності, віросповідання, мови, політичних поглядів, сексуальної орієнтації.

• Соціальний працівник дотримується принципу особистої недоторканості, конфіденційності та відповідального використання інформації у своїй роботі.

• Діяльність соціального працівника базується на засадах взаємодії, партнерського співробітництва і передбачає двосторонню відповідальність за вирішення проблеми клієнта.

• Соціальна робота несумісна з прямим чи опосередкованим примусом клієнтів до будь – яких дій, навіть на користь клієнта.

• Соціальний працівник здійснює етично виправдані дії, дотримуючись міжнародних етичних стандартів соціальних працівників, Декларації прав людини ООН та Професійно-етичного кодексу соціального працівника України.

Отже, підбиваючи підсумки можна сказати, що етичні вимоги у професії соціального працівника відіграють провідну роль.

Список використаної літератури

1. Вульфов Б.З. Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. – М – Тула, 1993.

2. Етичний кодекс соціального працівника. – прийнято на установчих зборах МФСР у Коломбо, Шрі-Ланка, 6-8 Липня 1994 року.

3. Євнух М.Б., Сердюк О.П. Соціальна педагогіка: Підручник. – 2-г. вид., стереотип. – К.: МАУП, 2003.

4. Касянович Г.П. Моральні права і відповідальність: Теоретико-методологічний аспект: Монографія. – Львів: Ліна – Прес. 2000.

5. Лукашевич М.П. План-проспект методичного забезпечення викладання у ВНЗ предмета (соціальної роботи). – К.: МАУП, 2000.

6. Основы социальной работы: Учебник / Под.ред. П.Д. Павленок. – М., 2000.

7. Словник-Довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів/За ред. А.Й.Капськой та ін. – К.: УДЦССМ, 2000.

8. Социальная работа /Под ред. В.И.Курбатова. – Ростов-на-Дону, 1999. – 230с.

9. Соціальна робота в Україні/За ред. В.Полтавця – К.; 2000.

10. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб./ І.Д.Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я.Марченко та ін.; За заг. ред.: І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. - К.: Наук. світ, 2003. - 233 с.

11. Тетерский С.В. Введение в соціальною работу: Учебн. Пособие. – М; 2000.

12. Холостова Е.И. Генезис социальной работы в России. – М., 1995. – 220с..

Характеристики

Список файлов курсовой работы