143026 (691531), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

3. Багатошаровість сімейної проблематики. Проблемне поведінка підлітка не тільки загострює багато негативних процесів у сім'ї, але й маскує їх, витісняючи їх на периферію свідомості членів сім'ї.

4. Високий рівень тривожності в сім'ї. У членів проблемних сімей відзначається високий рівень тривожності, що істотно звужує можливості фахівця в роботі із сім'єю.

5. Вкрай низька інформованість батьків з питаннь, пов'язаних з наркотиками й наркоманією.

Перераховані труднощі роботи із проблемними сім'ями по профілактиці наркоманії створюють специфічну ситуацію, коли ефективна робота неможлива в рамках якої-небудь однієї моделі або терапевтичного підходу. Найважливішим фактором ефективності в цьому випадку стає плюралізм методів при орієнтації на принцип роботи із сім'єю.

Важливою складовою профілактики наркоманії є робота з батьками. У структурі системного профілактичного впливу на сім'ю важливу роль грають групові форми роботи з батьками . Важливим є те, що робота з ними може вестися як паралельно з іншими формами профілактики, так і незалежно від них. Навіть якщо підліток уникає участі у профілактичних програмах, батьки, що відвідують батьківські групи, можуть змінити своє відношення до наркоманії, свою поведінку в сім'ї, свої реакції на дитину. Клінічна практика підтвердила необхідність, і корисність таких груп,

Типовими особливостями поведінки в батьківських групах є:

• поляризованість суджень про можливі форми внутрішньосімейної поведінки. Наприклад: "Я вже все спробував: лаяв, бив... Ну що тепер - плюнути й взагалі не підходити до нього";

• орієнтованість на конкретні поради й рекомендації з боку фахівця (Якщо просить гроші, то давати? ...А якщо він займе в сусідів?... Що йому сказати, коли він приходить пізно?);

• зосередженість на собі й на своїй сімейній ситуації (часто це приводить до нездатності чути один одного);

• нерозуміння ролі й значення власних зусиль, спрямованих на зміну своєї поведінки ("А що я можу зробити", " Адже мова йде не про мене...");

• емоційна напруженість і схильність до афектів;

• реакції, що обвинувачують фахівця, у випадку його відмови давати конкретні поради;

• відхід від обговорення реальних проблем і відносин змінюючи тему на пошук причин і винуватця;

• позиція, що виражається у відмові відповідати за своє життя, за свої дії, почуття й успіхи;

• високий рівень тривожності, що проявляється в пошуку підтримки й заступництва ;

• схильність до затяжних монологів з нескінченним перерахуванням подробиць якої-небудь події;

• критичність по відношенню один до одного і фахівця, що займається певною проблемою. Підозрілість і закритість при зовнішній лояльності;

• уникання особистісної або сімейної тематики й прагнення обговорювати проблему виховання "взагалі".[10, с.76-84]

Реалізація в груповій роботі з батьками принципів гуманістичної психології, безумовно, сприяє наданню їм емоційної й соціальної підтримки. Однак, найбільш важливим, є прийняття батьками відповідальності за свою поведінку і своє життя, чому сприяє реалізація моделі групового психологічного консультування, методологічною основою якого виступає трансактний аналіз Е.Берна. Використання моделі психологічного консультування й методології трансактного аналізу дозволяє вирішувати комплекс взаємозалежних завдань, що безпосередньо випливають із зазначених вище особливостей сімей із групи ризику:

1. підвищення відповідальності за свою поведінку і своє життя;

2. розвиток готовності до творчого реагування на проблеми в поведінці й наркоманію дитини;

3. підвищення психологічної компетентності й розширення свідомості;

4. зміна реакції на проблему (від пошуку причин до пошуку рішень);

5. розвиток реалістичності мислення;

6. підвищення здатності до спостереження.

Очевидно, що перераховані завдання, зовсім різні за змістом, і за структурою, і по методах їхнього вирішення. Тому в рамках моделі психологічного консультування й загальних принципів трансактного аналізу можуть бути широко використані наступні методи:

- методи, по зміні звичного мислення;

- методи, спрямовані на пізнання що відбувається;

- методи підтримки й допомоги;

- методи, спрямовані на зняття напруги;

- методи, що викликають емоційні переживання й почуття;

- методи зміни поведінки;

Даний список може бути продовжений. Однак важлива не його завершеність, а загальний підхід до проблеми: учасники групи повинні навчитися гнучко будувати своє поведінку. У широкому змісті мова йде про розвиток у батьків здатності до "екзистенціальної творчості", становлення якої - реальний шанс на те, що батьки не стануть мимовільними співучасниками самогубства їхньої дитини. Що стосується профілактичної роботи з масовою батьківською аудиторією, то її слід розглядати не тільки як основну форму освіти батьків, а і надання достовірної інформації про наркотики, способи прилучення до них дітей, ознаках наркотизації і т.п. Робота з батьківською аудиторією може виступати як особлива форма корекції сімейних відносин і зниження наркотичного ризику. [4, с.143-150]

Однієї з форм такої роботи добре зарекомендувала себе, є кінотерапія, що полягає в перегляді спеціально підібраного художнього фільму з його наступним обговоренням. Сеанси кінотерапії викликають високу зацікавленість і дозволяють успішно вирішувати завдання залучення проблемних сімей до участі в профілактичних програмах.

Очевидно, що домогтися значних результатів можливо, якщо реалізуються різні форми роботи із сім'єю, що дозволяють гнучко сполучати психологічні методи роботи й залучати фахівців різних сфер соціальної практики.

Висновки

Україна, яка є невід'ємною частиною світової співдружності, не могла довго перебувати поза глобальною епідемією наркоманії, значущість цієї проблеми у країні зростає з кожним роком. Наша держава вже перетворилася у так звану наркозалежну країну. Небезпеку цієї хвороби можна зрозуміти з даної роботи. Але щоб отримати перемогу над цією хворобою людство повинно перш за все зрозуміти небезпеку цього лиха. Адже у багатьох, особливо у молоді, існує неправильне уявлення про наркотики. Люди помиляються, вважаючи наркоманію розвагою, що відносить у світ приємних відчуттів. Вони навіть не підозрюють, яку небезпеку приховують у собі ці „задоволення”, які наслідки спричиняють нешкідливі на перший погляд захоплення, до якої життєвої трагедії вони призводять.

На мою думку, повністю наркоманію не знищити, адже наркомани у країні були і будуть. Можливо лише зменшити число залежних. Для вирішення цього питання необхідно дивитися у корінь самої проблеми, необхідно з'ясувати причину і створити умови, щоб у майбутньому вона не призвела до небажаних результатів. Я вважаю що ні лікування, не досконале законодавство не розв'яже повністю проблему наркоманії.

Питанню наркоманії необхідно приділяти більше уваги у кожній сім'ї, школі, у навчальних закладах, на підприємствах, популяризувати знання про шкоду наркотиків серед молоді, передусім у періодичній пресі, на радіо - і телепередачах, науково-популярній літературі.

Проблеми можуть бути вирішені лише тоді коли суспільство буде з належною увагою до них ставитися, докладаючи всіх зусиль до їх викорінювання, тоді наркоманію можна буде перемогти. І саме тоді, матиме результат і профілактики, і лікування, і буде впливати на людей чинне законодавство. Адже відомо, якщо особа залежна, то ніякі діючі нормативні акти не можуть їй перегородити шлях, щоб отримати наркотичні або психотропні речовини.

Тому необхідно терміново і активно включатися в боротьбу з наркоманією, як органам державної влади, так і громадянам України, використовуючи для цього весь арсенал доступних засобів.

2. До теорій, що пояснюють причини виникнення наркоманії належать соціальні теорії, теорія взаємодії та теорія особистості. Незважаючи на ефективність кожної із цих теорій, все-таки жодна з них не в змозі дати відповідь на питання - чому людина приймає наркотики? Тому що наркоманія, по суті, є «широкою гамою порушень, що залежить від різних обставин».

4. Погляди різних груп молодого покоління на виправданість застосування наркотиків дуже різноманітні й часто протилежні. Тому умовно розділяють їх на п'ять груп.

5. Поширення наркоманії пов'язане з одночасним існуванням декількох груп факторів, кожен з яких, взятий окремо, не є визначальним. Фактори наркотизації потрібно розглядати в сукупності, умовно їх можна поділити на об'єктивні й суб'єктивні. Всередині об'єктивних причин виділяють макропричини й мікропричини. Суб'єктивні поділяються на індивідуально-біологічні, індивідуально-психологічні й особистісно-психологічні.

6. Серед основних діагностичних критеріїв за допомогою яких можна виявити чи вживає підліток наркотики є: порушення поведінки та сну,розрив зі школою, конфлікти з батьками, вживання жаргонів та специфічний стиль одягу.

7. Розрізняють два основних типи наркоманів - сикерс і хедс. Сикерс - це люди, які в пошуках істини проводять експерименти з наркотиками і їхніми ефектами, і, порівнюючи їх, знаходять новий сенс людського буття. Хедс – це люди, які при вживанні наркотика мають серйозні порушення поведінкових реакцій, як це буває при ендогенних психозах і мозкових травмах при звичайному спілкуванні з оточуючими.

8. Профілактику прийнято поділяти на первинну, вторинну й третинну. Первинна профілактика спрямована на попередження розвитку наркоманії, вторинна - має на меті засоби стримувати темп розвитку хвороби і попереджувати ускладнення, а третинна - являє собою комплекс реабілітаційних впливів на наркоманів.

9. Сім'я грає дуже важливу роль на всіх етапах розвитку наркоманії. Робота із сім'єю є важливою складовою системи профілактики молодіжної наркоманії. Вона може здійснюватися в декількох формах: індивідуальна робота із членами проблемних сімей, робота із сім'єю в цілому, спеціальні батьківські групи, робота з масовою батьківською аудиторією.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бєлогуров С.Б. Наркотики та наркоманія[Текст]/ Бєлогуров С.Б. - Спб.: Університетська книга, К:1997, С.23-31

2. Березин С.В. Психологія наркотичної залежності. Монографія. [Текст]/ Березин С.В., Лисецький К.С., Назаров Є.Н. - М.:МПА, 2001. – 213С.

3. Березина С.В.Психологічні особливості наркоманів періоду дорослішання (досвід комплексного експериментально - психологічного дослідження) [Текст]/ / Під ред., Лисецкого К.С. Самара: Вид: - «Самарский університет», 1998. – 148С.

4. Курек Н.С. Медико-психологический подход к диагностике повышенного риска заболеваний наркоманией у подростков и коррекция их эмоциональных нарушений [Текст]/ Курек Н.С. // Вопросы наркологии. 1993, №1. – 158с.

5. Гинзбург М.Р. Сформованість особистісної ідентичності як показник успішності соціалізації в старшому підлітковому віці [Текст]/ Гинзбург М.Р., Захмаріна В.Г. / Світ психології, №1, 1998. – 160с.

6. Гульдан В. В., Романова О.Л. Підліток-наркоман і його оточення [Текст]/ Гульдан В. В., Романова О.Л. // Питання психології №2, 2003,С. 26-32.

7. Литягіна Є.В. Невирішені завдання дорослішання як психологічні умови формування адиктивної поведінки старшокласників [Текст]/ Литягіна Є.В. // Автореф.канд.диссер. - Калуга, 2004.

8. Макеєва А.Г. Педагогічна профілактика наркоманії в школі[Текст]/ Макеєва А.Г. // К.: «Вересень», 1999. – 54с.

9. Максимова Н.Ю. Про схильності підлітків до адиктивної поведінки[Текст]/ Максимова Н.Ю.,Ісаєва М.М. // Психол. журнал. 1996, Том 17, №3. С.149-157.

10. Малюченко Г.Н. Профілактика наркоманії в освітньому середовищі: проблемно-орієнтований підхід. [Текст]/ Малюченко Г.Н./ БГПІ, 2001. –С. 76-84

11. Толкодубов К.М. Науково-методичні основи профілактики наркоманії в родині. [Текст]/ Під.ред., К.М.Толкодубова, Москва, З РАО. – 2000 –С. 2-4

12. Кривцова С.В Підліток на перехресті епох. [Текст]/ /Під ред. Кривцової С.В..- М. Генезис. 1997. – 146С.

13. Орєшникова І.Б. Попередження підліткової і юнацької наркоманії[Текст]/ /Під ред. Орєшникова І.Б. / Самара: Інститут Психотерапії, 2001.-121С.

14. Ремшмидт Х.Ю Підлітковий і юнацький вік: Проблеми становлення особистості. [Текст]/ Ремшмидт Х.Ю/ М.: Світ, 1994. - С. 45-67

15. Розенбаум М.К. Безпека насамперед. Підлітки, наркотики і освітні програми: реалістичний підхід. [Текст]/ Розенбаум М.К./ - М: 2002.- С.76-89

16. Самикіна Н.Ю. Формування особистісної готовності психологів до первинної профілактики наркоманії в середовищі старшокласників./ [Текст]/Самикіна Н.Ю.Дис.канд.психол.наук., Калуга, 2002.

17. Сирота Н.А.Профілактика наркоманії й алкоголізму: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. [Текст]/ Сирота Н.А., Ялтонський В.М. / - М.: Видавничий центр «Академія», 2003.-207С.

18. Скрипкіна Т.П. Психологія довіри. [Текст]/ Скрипкіна Т.П. / М.: Академія, 2000. С.34-42

19. Цукерман Г.А. Психологія саморозвитку: завдання для підлітків та їхніх педагогів. [Текст]/ Цукерман Г.А./ М.: Інтерпракс, 1994. – 210С.

20. Щелкунов А.О. Соціально-педагогічні умови профілактики наркоманії серед підлітків та молоді[Текст] // За ред. С.С. Єрмакова / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр.. – Харків: ХДАДМ (XXПІ), 2004. - № 16. - С. 48-53.

21. Ялтонський В.М. Профілактика наркоманії в підлітків: від теорії до практики. [Текст]/ Ялтонський В.М., Хажиліна И.И., Відерман Н.С. / М: 2002 – С. 63-74

Характеристики

Список файлов курсовой работы