142569 (691419), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

3. Цілеспрямованість. Ця вимога випливає із навмисності і зобов'язує дослідника так вести спостереження, щоб забезпечити збір даних, необхідних і достатніх для перевірки гіпотези.

4. Об'єктивність. Це - одна із найважливіших і принципових вимог до наукового спостереження. Вона зобов'язує дослідника фіксувати всі факти, що стосуються предмета дослідження.

4. Проведення досліджень

Важливим чинником у проведенні спостереження є фіксування досліджуваних результатів. Необхідно продумати техніку реєстрування спостережуваних явищ, процесів. Види записування є різноманітними. Це може бути протокольний запис, що відтворює все побачене; вибіркове фіксування тих елементів роботи з класом, які становлять предмет вивчення; запис у , якщо спостереження довготривале, дискретне. Використовується також матрична форма, куди вносяться відомості за певною схемою. Крім словесних записів існують прийоми кількісного відображення фактів у документах спостереження.

У записах спостережень необхідно висвітлити такі показники: точний час роботи, школу, клас, учасників спостережуваного педагогічного процесу, місце дії, умови, у яких проходять події, точні відомості про деталі процесу незалежно від їх збігу чи незбігу з тими, що планувалось побачити, а також свою роботу (варто зазначити загальні враження від спостереження).

Для фіксування мінливих явищ, процесів та їх глибокого аналізу використовуються також технічні засоби, застосування яких вимагає певних навиків. До них належать ті, що фіксують: візуальний бік явищ (фотоапарат, кінокамера, проектор), звуковий (магнітофон), відео звуковий (відеомагнітофон) та інший (вимірювальна апаратура).

Практика досліджень показує, що саме спостереження ставить високі вимоги до особистості дослідника. Від його здібностей, кваліфікації, наукової бази, а також від його чисто людських рис (вміння знаходити спільну мову з іспитниками, товариськості, чуйності, скромності та ін.) залежить успіх спостереження. Окрім рис, певною мірою властивих кожній людині (уваги, терпіння, здатності фіксувати зміни в спостережуваній ситуації), важливою є вимога об'єктивності. Спостерігач повинен постійно контролювати свої дії, з тим, щоб їх вплив на виучувану ситуацію був мінімальним. Слід пам'ятати, що при дослідженні треба враховувати не лише інтереси спостереження, але також інтереси досліджуваних індивідів.

Основною вимогою до фіксації наслідків спостереження є те, що їх запис повинен вестися на місці і в момент проходження явища. На думку багатьох дослідників, це може бути засобом подвійного контролю: за спостерігачем й за можливими відхиленнями у рамках спостережуваної ситуації чи процесу.

При неконтрольованому спостереженні важливо, щоб запис давав можливість визначити, що є проявом ситуації, а що ‑ її інтерпретацією. Це необхідно робити бо в іншому випадку дані спостереження змішаються із висновками.

Часто мета дослідження потребує лише фіксації фактів без їх подальшої характеристики. У цьому випадку запис результатів спостереження може проводитись за принципом знаків: "плюс-мінус", тобто, якщо має місце даний елемент у конкретній ситуації - "+", якщо ні - то "‑".

Коли спостерігається ситуація, у якій важливо встановити, чи має місце вербальне вираження якихось елементів поведінки, то фіксувати ці процеси можна так: проявляється -1, ні - 0. На основі проведеної роботи складається таблиця наслідків дослідження.

5. Оформлення наслідків спостережень

Слід зауважити, що при складанні документа спостереження потрібно дотримуватись певних умов, які мають вплив на надійність та точність реальної картини дослідження. Зокрема, це:

а) логічність розділення об'єкта спостереження на складові елементи, що відповідає його органічній природі і дозволяє провести відтворення (реконструкцію) із частин цілого;

б) адекватність термінів, що використовуються при групуванні та аналізі одержаної інформації;

в) рівнозначність інтерпретації виділених елементів об'єкта спостереження.

Для обробки результатів спостереження, проведеного, наприклад, на структурованій картці, складається код для шифрування; потім ці результати (їх цифрове позначення) переносяться на картки машинного рахунку та обробляються у залежності від масиву (числа проведених спостережень) за допомогою машини або ручним способом.

Як зазначалось вище, неконтрольоване і неструктуроване види спостереження, оскільки їх метою є описування широкого кола явищ чи процесів, не мають жорстких форм нотування. Тому їх результати подаються у вигляді розгорнутого опису об'єкта спостереження.

Особливості одержаної інформації методом спостереження такі:

а) спостерігач має справу не з фактами свідомості (вони недоступні прямому спостереженню), а з актами реальної поведінки учнів у педагогічному процесі (на уроці, позакласному чи позашкільному заході, на перерві тощо);

б) спостереження не лише фіксує індивідуальну, але й групову (інтегральну) поведінку учнів на уроці;

в) інформація, одержана методом спостереження, може як доповнювати результати інших методів, так і до певної міри контролювати їх.

Проводячи дослідження, слід враховувати, що картка спостереження повинна забезпечувати фіксування максимально об'єктивних даних. Для прикладу використаємо картку, у якій покажемо реакцію членів малої групи (випадкова вибірка) на появу у класі нового учня. Картку доцільно оформити таким чином:

Картка спостереження № _____________

Шифр дослідження ______________

Де проводилось (школа, клас) __________________________

Дата ___ Час ____ Урок (перерва) _______________________

Хто проводив __________________________

Нові елементи ситуації	Реакції членів групи				Примітка спостерігача
	"А"	"Б"	"В"	"Г"
Поява у класі нового учня (опис його)	Зовсім байдужий, спокійний	Важко визначити реакцію	Пожвавлюється вступає в розмову з новим учнем	Робить вигляд, що не помічає новенького		"Г" крадькома дивиться за новим учнем, але в розмову не вступає

Уточнимо, що необхідно фіксувати у відповідних графах цієї карточки. У графі "А" записують реакції члена групи, якого спостерігач позначив буквою "А", у наступній графі - буквою "Б" і т.д. Дуже важливо у цьому випадку зазначати, що є фіксацією подій, а що - оцінкою спостерігача (приклад - у графі "Г" та останній графі).

Після обробки результатів спостереження їх дані можна зіставити з іншими, отриманими раніше.

Досвід показує, що науковцеві необхідно оволодіти методом спостереження. Уміле його використання в сукупності з іншими способами пошукової роботи дозволить отримати достатню кількість об'єктивного матеріалу для обгрунтованих висновків та рекомендацій при вивченні конкретної проблеми.

Література

1. Волович В.И. Определение надежности документальной информации // Вопросы методики и техники социологических исследований. -М., 1972. С. 314-315.

2. Данилов М. А. Некоторые методологические аспекты педагогических исследований // Советская педагогика. - 1965. - N 10. С.12-15.

3. Журавлев В. И. Наблюдение - метод педагогического исследования // Методы педагогических исследований. - М., 1972. -С. 62-87.

4. Методы педагогических исследований / Под редакцией А. И. Пискунова, Г. В. Воробева. - М.: Педагогика. 1979.

5. Методы сбора информации в социологических исследованиях. Кн. 2. Организационно-методические проблемы опроса. Анализ документов. Наблюдение. Эксперимент / Отв. ред. В. Г. Андренков, О. М. Маслова. -М.: Наука, 1990.

6. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск. Л.Г.Кашкуревича, Н. Г. Горина. - М.: Высш. шк. , 1990.

7. Пиаже Ф., Фресс П. Экспериментальная психология. - М., 1966.-Вып.

Характеристики

Список файлов курсовой работы