142503 (691399), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Формування компульсивного потягу до алкоголю, або, іншими словами, - виникнення вже фізичного узалежнення, свідчить про наявність абстинентного синдрому – основного критерію визначення другої стадії алкоголізму. Абстинентний синдром проявляється у стані гострого психічного та соматичного дискомфорту: тремтіння рук, спрага, відраза до їжі, головний біль, пітливість, болісні відчуття, що виходять зі всього тіла, пригнічений настрій, відчуття тривоги, остраху, нудьги.

Другій стадії відповідає ще більш висока переносимість алкоголю: в 4-5 разів більше порівняно з первісною кількістю, що викликала сп’яніння. Добова доза прийому спиртного може сягати 1,5-2 літри горілки. Захисний блювотний рефлекс на передозування цілком утрачений. Випадки сп’яніння з амнезією стають систематичними. Людина може виконувати тільки некваліфіковану роботу, і ту неякісно.

Алкоголік у другій стадії дедалі більше втрачає зв’язок з реальністю. Йому нікого і нічого не потрібно, окрім алкоголю. Навіть компанія пияків його не приваблює. Зауважую, що алкоголіки на другій стадії вже не являють собою колишній веселий гурт, що крокує вулицями у пошуках пригод або залюбки гомонить у дворі, як це було в першій стадії алкоголізму. Тепер алкоголіки якщо й збираються, то тільки з метою здобути спиртне, разом випити, а потім компанія швидко розпадається. Тривалість стадії становить 3-5 років.

У разі продовження вживання спиртних напоїв настає третя стадія алкоголізму, яка характеризується повним розпадом особистості людини та виснаженням всіх психофізіологічних функцій. [1;178]

Синдром психічного узалежнення від алкоголю змінюється за рахунок поглиблення та посилення фізичного узалежнення. Толерантність до спиртного знижується, і тепер уже людина швидко п’яніє, доходячи до тяжких станів інтоксикації навіть від малих доз. Амнезії майже постійні, глибокі та стійкі. В цій стадії алкоголік п’є запоєм: 3-4 дні безперервного вживання спиртного чергуються з 10-15 днями так званого світлого проміжку. Може бути й навпаки.

Алкоголіки в третій стадії зовнішньо схожі один на одного: спустошені, байдужі до оточення, з явними ознаками недоумкуватості. Можуть з’явитися системні порушення, мозкові синдроми. Порушенні координації рухів тощо. Хворі починають п’яніти від невеликих доз алкоголю (100-200 мл горілки).

Алкоголіки в третій стадії обов’язково хворі: цироз печінки, виразка шлунка, серцево-судинні захворювання тощо. Крім того,у цих хворих украй знижена опірність організму, в результаті чого вони вмирають не стільки від інфаркту, інсульту та інших небезпечних хвороб, скільки від звичайних, як правило, виліковних захворювань: грип, запалення легенів тощо.

Третя стадія в середньому формується через 8-10 років після початку зловживання алкоголем.

Варто розрізняти гострі стани сп’яніння, що викликаються прийомом алкоголю, і наслідки хронічного зловживання ним.

Гострі стани, викликаються прийомом алкоголю, - це звичайне, або просте алкогольне сп’яніння, що виникає в результаті безпосередньої дії алкоголю на ЦНС, і патологічне сп’яніння, що є короткочасним психозом, якісно відмінним від простого алкогольного сп’яніння. [13;456]

Перша реакція на вжитий алкоголь - зміни в поведінці людини. Слід відзначити, що характер і швидкість реакції на дію алкоголю можуть бути різними. Вони залежать від типу і стану нервової системи людини, кількості й міцності алкогольного напою, ступеня звикання до алкоголю.

1. Ступені алкогольного сп’яніння

Розрізняють три ступені алкогольного сп'яніння (легкий, середній і важкий).

При легкому алкогольному сп'янінні після вживання порівняно невеликої кількості спиртного (для кожного ця доза різна) у людини з'являється веселий, піднесений настрій, загальне пожвавлення. Червоніє шкіра на обличчі, блищать очі, прискорюється діяльність cеpця. Сп'янілий голосно і багато говорить, намагається усіх перекричати, збільшується кількість рухів, жестів. Ні з того ні з сього він може розсміятися чи розплакатись. [9;133]

Ослаблення та згасання процесів гальмування в центральній нервовій системі призводить до того, що людина перестає критично оцінювати свою поведінку і дії. Помітне покрасніння, а рідше поблідніння шкіри, збільшується пульс, нерідко посилюється апетит, бажання полового контакту. У такому стані п'яна людина може робити вчинки, за які їй соромно тоді, коли алкоголь перестає діяти на вищу нервову систему. Частіше алкогольне сп'яніння легкого ступеня супроводжується бeзтypбoтно-вeсeлим настроєм, навколишній світ сприймається в рожевих тонах. Рідше важкі спогади загострюються, отруєна алкоголем свідомість вирізняє тільки неприємну ситуацію. Тоді ллються “п'яні” сльози з приводу того, на що людина зовсім не реагує, коли вона твереза. Коли минеться п'яний дурман, людина навіть дивується зі своїх “п'яних” сліз.

Легке сп'яніння, яке виникає у більшості осіб після прийняття 50-100 г горілки, не таке безневинне. Суб'єктивне відчуття бадьорості, підвищеної працездатності та збудження - такі прояви токсичної дії на клітини мозку алкоголю, який насправді не може бути стимулятором нервової діяльності, бо, навпаки, пригнічує її. Cпeцiaльними дocлiдженнями встановлено, що навіть малі дози алкоголю викликають послаблення уваги і пам'яті, затрудняють виконання злагоджених автоматичних координованих рухів, порушують окомір та інше.

Середній ступінь сп'яніння характеризується більш вираженими розладами нервової діяльності, психічними змінами, порушенням координації рухів. Людина перестає критично ставитись до своїх дій, не контролює своїх вчинків, стає цинічною, грубою, агресивною. Також посилюється поріг слухового та зорового сприйняття: до сп’янілого “доходять” тільки сильні звуки, може бачити більш яскраві предмети. Разом з цим відмічається погіршення можливості правильно оцінювати час, відстань та швидкість. У такому стані можуть мати місце безглузді прояви гніву, бешкетування, що призводить до тяжких злочинів. Нeдapмa давнє народне прислів'я говорить: “де чарка, там і сварка ”.

Алкоголь по-різному змінює поведінку людей. Одні стають розв’язними, хвалькуватими, пихатими, підкреслюють свою власну “велич”, шумлять, співають, танцюють, показують свою зверхність над присутніми. Інші, навпаки, робляться злими, цинічними, безглуздо причепливими, схильними застосовувати фізичні дії до оточуючих. Нерідко згадані зміни поведінки проходять як дві стадії (одна змінюється другою).

Якщо, перебуваючи в стані сп'яніння середнього ступеня, людина продовжує вживати спиртне, кількість алкоголю в крові й клітинах організму зростає і виникає третій ступінь - важкого сп'яніння. [2;62]

На цій стадії в центральній нервовій системі має місце параліч, гальмування і збудження. Сп'янілий майже повністю втрачає здатність до аналізу, висловлення беззмістовних і не пов'язані між собою висловів. Різко порушується координація рухів, людина ледве тримається на ногах, а нерідко зовсім не може пересуватись. Згасання рефлексів і блювання можуть призвести до вдихання власних блювотних мас і задухи. Швидко наростаюча апатія переходить у глибокий наркотичний сон, який мав назву алкогольної коми. Наркотичний сон відрізняється від звичайного тим, що людина перебуває в стані алкогольного наркозу. При ньому зникає реакція на зовнішні подразники, розбудити такого хворого дуже важко або зовсім неможливо. Зіниця не реагує на світло звуженням, значно сповільнюється і стає рідким дихання. Знижується температура тіла. Такий стан загрозливий для життя. Якщо терміново не вжити заходів, може наступити смерть від паралічу дихання, нaбрякy легень, глибоких порушень серцево-судинної діяльності. Але коли людина прокидається, вона відчуває ряд неприємних тілесних і психічних відчуттів - слабкість, в’ялість, апатію, відсутність апетиту, сухість в роті, спрагу і, як правило, поганий настрій.

Окремі особи, хоча й п'ють велику кількість спиртного, однак поводять себе зовні досить пристойно. У них може зберігатися певний контроль за своїми діями. Проте такі люди з огляду на індивідуальні особливості вищої нервової діяльності становлять рідкий виняток. Здатність до контролю за своїми діями й вони при тривалому і постійному вживанні спиртного втрачають. [9;139]

РОЗДІЛ II Основні види проблем пов’язаних з уживанням алкоголю

2.1 Вплив алкоголю на нервову систему

Алкоголь потрапляє зі шлунка в кров через 2 хвилини після вживання. У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку, погіршується умовно рефлекторна діяльність людини уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовими, епізодичними чи систематичними. [7;48]

Кількаразове чи часті вживання алкоголю справляє буквально спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних і моральних категорій естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності.

У хворих алкоголізмом можуть спостерігатися гострі і хронічні алкогольні психози. Алкогольні психози - це різні за клінічними проявами порушення психічної діяльності з гострим, затяжним і хронічним перебігом, які виникають на другій і третій стадії алкоголізму. У чоловіків психози виникають частіше ніж у жінок. Розрізняють такі основні види алкогольних психозів:

1. Алкогольний делірій.

2. Алкогольний галюциноз.

3. Алкогольне марення ревнощів.

4. Алкогольне марення переслідування.

Алкогольний делірій (біла гарячка) зустрічається в повсякденній психіатричній практиці найчастіше. Вона розвивається в стані абстиненції, через 12—48 годин після вживання алкоголю. Психоз виникає ввечері, у нічний час або над ранок. На перше місце в клінічній картині виступають яскраві зорові галюцинації, що з'являються на фоні розладів свідомості і порушення орієнтування в навколишньому середовищі і часі. Хворий бачить себе в іншій обстановці, його оточують застрашливі фігури тварин, людей, чортів, фантастичних чудовиськ. Притаманні переважання в галюцинаціях образів дрібних тварин, мишей, жаб, риб, комах, пацюків, змій, павуків, тарганів, клопів і т. д. Зорові галюцинації, як правило, сполучаються зі слуховими, тактильними, нюховими. Спостерігаються тривога, страх. Хворий збуджений, намагається рятуватись від переслідувачів, бандитів втечею, обороняється, ховається, нападає. У такому стані він дуже небезпечний для себе і оточуючих. Крім психопатологічних розладів спостерігається ціла низка характерних соматоневрологічних симптомів: підвищення температури тіла, серцебиття, збільшення печінки, пожовтіння. Можуть спостерігатися явища легенево-серцевої недостатності, що іноді призводить до смертельного наслідку. Триває приступ білої гарячки три - чотири дні і завершується тривалим глибоким сном. Надалі зберігаються уривчасті спогади про період психозу. [9;141]

Алкогольний галюциноз. Центральним симптомом у клінічній картині є слухові галюцинації, які виникають, як правило, увечері чи вночі, в тому числі і під час засипання. Хворий чує «голоси», що сварять, ображають його, обіцяють розправитися, погрожують йому убивством. Під впливом подібних галюцинацій хворі можуть поводитися неправильно, вчиняють агресії, суїцидні спроби, безглузді вчинки. Особливу небезпеку представляють голоси імперативного змісту. Іноді у хворих виникають вторинні маревні ідеї переслідування, відношення, впливу. Свідомість при цьому практично залишається ясною. Хворі говорять про переслідування «бандою», якою керують конкретні особи (сусіди, співробітники, родичі, знайомі, жінка тощо). Афект на висоті галюцинозу проявляється тривогою, відчаєм, різким страхом. Превалює рухове збудження. Часто воно супроводжується самообороною, зверненням до міліції чи прокуратури; в ряді випадків вчиняються суспільно небезпечні дії, суїцидальні спроби. Симптоми психозу підсилюються ввечері або вночі. Редукція психічних розладів проходить критично, після глибокого сну, чи поступово. Психоз триває від декількох днів до декількох тижнів.

Алкогольне марення ревнощів. Зустрічається тільки у чоловіків з психопатичними рисами характеру. Хворі переконані в подружній невірності, яка спочатку виникає епізодично, лише в стані сп'яніння чи в стані похмілля. їхня патологічна діяльність полягає в збиранні «доказів» і отриманні визнань. Вони починають стежити за дружинами, зустрічають їх після роботи, влаштовують огляди і перевірки. Плями на білизні, синці на тілі, часті телефонні дзвінки і т. п. інтерпретуються у вигляді марення. Поведінка хворих грубо неадекватна. Вони звертаються зі скаргами в різні інстанції з вимогами «помішати розпусті» і «зберегти сім'ю». Хворі стверджують, що дружина зраджує йому вже багато років, діти народились не від нього, а від її коханців. Вони замикають дружин, йдучи на роботу, б'ють їх, вимагаючи «визнання», одягають на них «пояси вірності». Іноді вчиняють напади на вигаданих «коханців». Як правило, це чоловіки із найближчого оточення, часто значно молодші хворого.

У походженні алкогольного марення велику роль відіграють порушення статевої функції: посилення під впливом алкоголю статевого потягу при зниженні потенції. [14;355]

Алкогольне марення переслідування - психоз з переважанням образного марення, афекту страху, рушійного збудження і окремих сенсорних розладів. Подібно до делірію розвивається на похмілля, рідше - в кінці запою. Після короткого періоду легкої втоми, тривоги у хворих раптово виникає афект страху, манія переслідування, впливу. Хворі напружено слідкують за поведінкою, жестами, мімікою оточуючих, за почутими словами чи фразами. Всю навколишню дійсність вони сприймають лише в межах розвинутої маревної фабули. В розмовах, у рухах вони бачать лише загрозу для себе, в руках оточуючих їм вбачається зброя (ніж, мотузка, пістолет). Вчинки хворих імпульсивні збудження носить характер оборони. Вони раптово тікають стрибають з вікон, транспорту, не зважаючи на висоту кличуть на допомогу, роздягнутими вибігають на вулицю не дивлячись на мороз і непогоду, можуть у відчаї покалічити себе і оточуючих. У вечірній і нічний час у них виникають елементарні зорові і слухові галюцинації. Такий стан триває декілька днів, а то і тижнів.

Найчастіше такі хворі вчиняють суспільно небезпечні діяння проти життя і здоров'я. Інколи трапляються випадки хуліганства та крадіжки. Криміногенна небезпека таких хворих обумовлюється типом перебігу захворювання. Найбільш небезпечні хворі з маревними психозами, в тому числі з маренням ревнощів. Хворі з алкогольним галюцинозом частіше вчиняють хуліганські дії та крадіжки. Соціальна небезпека хворих у стані алкогольного делірію незначна. [16;207]

Алкоголь порушує структуру клітин печінки призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печінкової тканини – розвивається цироз печінки, що майже завжди пов’язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів.

Характеристики

Список файлов курсовой работы