Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

3. Однак і перший і другий напрями боротьби з безробіттям мають забезпечуватися підвищенням конкурентоспроможності робочої сили за рахунок підвищення її якості, а саме: зростання рівня загальної освіти, підвищення кваліфікації, розширення діапазону оволодіння працівниками професій і спеціальностей, розвитку таких необхідних складових відтворення якісної робочої сили, як медицина, культура, спорт. Конкурентоспроможність і висока кваліфікація робочої сили дадуть можливість, по-перше, виробляти конкурентноздатну на світовому ринку продукцію і за рахунок високої продуктивності забезпечити подальше економічне зростання; по-друге, досягти позитивних наслідків у трудовій міграції і відкрити шлях до широкого рівноправного входження у світовий ринок праці.

4. До основних напрямів боротьби з безробіттям слід віднести також постійне вдосконалення соціально-трудових відносин і колективних переговорів. Для України це має велике значення тому, що соціально-трудові відносини поки не мають достатнього розвитку, а колективні переговори почали проводитися лише з 1992 р. і потенціал їх удосконалення досить значний.

5. Група відомих економістів України Б. Гаврилишин, С. Мо-черний, М, Павловський, Ю. Геєць, І. Лукінов та інші [3, с, 329] вважають дієвим заходом щодо боротьби з безробіттям активну регіональну політику, передусім державні асигнування на розвиток відсталих регіонів. Серед опосередкованих важелів впливу мають місце надання податкових пільг і дотацій підприємствам та компаніям за створення робочих місць, компенсації витрат, пов'язаних з пошуком роботи та працевлаштуванням, прямі виплати підприємцям за кожного працевлаштованого, тобто широке впровадження економічно-заохочувальних заходів.

6. Все перелічене вимагає постійного вдосконалення діючих законодавчих актів з огляду як на негативний, так і на позитивний вплив глобалізації на розвиток національної економіки і соціальної політики, максимального врахування виникаючих під її впливом тенденцій.

Висновки

Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям. Часто вони випливають з тієї концепції, якої ті або інші сучасні економісти дотримуються при пояснення причин безробіття.

Монетаристи пропонують зменшення державного бюджетного дефіциту, ухилення від планування соціальних програм, приборкання інфляції і створення здорового ринкового середовища, в якому обов’язково буде присутнє розорення неефективних підприємств і висування на передній план сильних, адаптованих товаровиробників. Зокрема монетаристи пропонують не знижувати, а підвищувати облікову ставку процента. Вони вважають, що ефективно діючий ринок викличе зростання виробництва, і, як наслідок – зростання попиту на робочу силу. Платою суспільства за монетарний шлях розвитку ринку є жебрацтво, злодійство і соціальна напруга в суспільстві. Досвід України, яка використовувала монетарні важелі розвитку економіки - наочний тому приклад.

Особливість українського безробіття початку 90-х років можна пояснити і специфікою його окремих видів. Незважаючи на кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом датування підприємств державного сектора. Так само гальмується повільністю ринкових перетворень і структурне безробіття, головний поштовх якому дала лише реорганізація військово-промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене передусім низькою зарплатою у державному секторі.

Література

1. Андрущенко В.П. Та ін. Соціальна робота / Короткий енциклопедичний словник. – К.: ДЦССМ , 2002. –536 с. // СР. Книга 4.

2. Бошня Д.П., Грішкова О.А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. – 3-тє вид. – К.: Знання – Прес, 2002.- 313 с.

3. Бозилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. – К.: Знання – Прес, 2004.- 615 с.

4. Васьковская С.В. Психологическое консультирование. - К.: Вища шк., 1996. - 192 с.

5. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості: Навчальний посібник. – К.: КНЕЦ, 2003. – 252с.

6. Гальчинський А.С. Основи економічних знань. Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і допов. –К.: Вища шк., 2002. – 543с.

7. Гриненко А.М. Соц. політика. Навч. метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. –К.: КНЕУ, 2004. – 309с.

8. Еникеев М.И., Кочетков О.Л. Общая, социальная и юридическая психология. Краткий энциклопедический словарь. - М., 1997. - 448с.

9. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навчальний посібник. – К: КНЕЦ, 2003. – 252 с.

10. Закон України “Про зайнятість населення”

11. Ковальчук В.М. Заг. теорія економіки: - –К.:КНЕУ, 2004. – 309с.

12. Мальчевін Ю., Лямінона Л. та ін. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України. – К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 2000. – 300с.

13. Мигович І.І. Соціальна робота як наука, навчальна дисципліна і професія. // Науковий вісник УжДУ. Серія - соціальна робота, № 1, 1998.

14. Мочерний С.А. Основи економічної теорії. - К.: ”Академія”, 1998.

15. Мохеша М.Б. Економіка праці та соціально – трудові відносини. Навчальний посібник. – К.: Видавництво Європейського університету , 2003.- 188 с.

16. Павленок П.Д. Гуманитаризация образования и ее роль в подготовке социальных работников. - М., 1995, 87 с.

17. Предборський В.Л. Основи економічної теорії. – К.: Фелікс, 2001. - 488 с.

18. Старовойтова Л.И., Золотарёва Т.Ф. Занятость населения и её регулирование: Учебное пособие для студентов высш. Учебных заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 492 с.

19. Теория и практика социальной работы: Методические материалы/ Отв. ред. А.М.Панов и Е.И.Холостова. – М., 1998. – С.62.

20. Холостова Е.И. Место социальной работы в системе наук. - М., 1995, с.19.

21. Холостова Е.И. Профессиональный и духовно-нравственный портрет социального работника. - М., Союз, 1993.

22. Шевчук П.І. Соц. політика. –Львів: Світ, 2003. – 400с.

23. Энциклопедия социальной работы. В 3 т. Т.3.: Пер. с англ. – М., 1994. – С.163-164.

Характеристики

Список файлов курсовой работы