141729 (691225), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

На жаль, різні заборони та обмежувальні заходи, які направлені на зменшення вживання алкоголю, в жодній державі очікуваних наслідків не дали. Проблема боротьби з пияцтвом дуже складна, вона включає економічний, соціальний, культурний, психологічний, демографічний, юридичний та медичний аспекти. її успішне вирішення можливе при комплексному обліку всіх перелічених факторів.

Наркоманія. Починаючи з кінця 70-х років в СРСР стало прогресувати

таке небезпечне явище, як наркоманія. Якщо в 1977 р. на обліку в органах внутрішніх справ за вживання наркотики стояло біля 3 тисяч неповнолітніх, то на початку 1987 р. налічувалось більше 12 тисяч. Головна небезпека наркоманії полягає в тому, що деградує особа, наноситься колосальна шкода державі. Однак, особи, які починають вживати наркотичні засоби не вбачають в цьому нічого поганого ні для себе, ні для оточуючих.

Токсикоманія. Це поняття для визначення групи захворювань, які викликаються використанням природних чи синтетичних речовин, що специфічно впливають на психіку (ейфорізуюче, стимулююче, галюциногенне). Небезпечних розмірів набули, зокрема, окремі форми підліткової токсикоманії - вдихання парів летучих речовин (ацетону, бензину, ефіру, лаків, клеїв) в силу їх доступності. І як наслідок, вони часто викликають глибоке отруєння і швидке враження мозкової діяльності.

Боротьба з наркоманією та токсикоманією припускає пристосування заходів соціального, економічного, культурного характеру, а також заходів правових, медичних.

Проституція. В перекладі з латинської - виставляю для розпусти, безчещу. Звичайно під проституцією розуміють позашлюбні статеві відносини за платню, в основі яких не лежать почуття.

Про існування проституції відомо було ще в рабовласницьких державах. Однак її рівень різко виріс при капіталізмі.

В нашій державі проституція вважалась "відсутньою", хоча вона ніколи не переставала існувати.

Суспільство: завжди займалось пошуками шляхів і засобів боротьби з проституцією. Вони зводились до трьох основних форм: заборонні, регламентуючі, профілактичні. Заборони виявились безсильними, репресії - малоефективними в боротьбі з проституцією. Ні правова, ні медична регламентація найдревнішого фаху не дозволяли також вирішувати проблему. Лише радикальні соціально-духовні перетворення в суспільстві можуть на краще змінити ситуацію.

Крім перелічених форм відхилень від норми можна назвати ще такі як жебрацтво, гомосексуалізм, суїцид (наміри позбавити себе життя), адиктивні форми відхилення в поведінці. Адикція - це пагубний нахил до чого-небудь, потяг змінити свій психічний стан за допомогою вживання деяких речовин чи фіксування уваги на окремих предметах чи видах діяльності (азартна гра, забарне прослуховування ритмічної музики та інше). Внаслідок адиктивна частина особи повністю зумовлює поведінку особи, вона відчужується від суспільства, зростає самотність.

Як висновок можна відмітити, що усвідомлення неминучості відхилень в поведінці частини людей не виключає необхідності постійної боротьби суспільства з різними формами соціальної патології. Більш позитивний результат роботи проглядається у відказі від карного чи адміністративного переслідування злочинців без жертв (проституція, жебрацтво, наркоманія, гомосексуалізм та інше).

Тільки соціальні заходи дозволяють зняти чи нейтралізувати ці форми соціальної, патології, а також створення системи соціальної допомоги (наркологічної, суіцидологічної, соціальної реадаптації). (8, стр. 5-9)

Література

1. Габиани А.А. Наркомания и наркомани: на краю пропасти. — М., 1991.

2. Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумне. История, теория и современная практика. - Киев: Абрис, 1994.

3. Долгова А.И. Социально-психологические аспекти преступности несовершеннолетних. - М., 1981.

4. Дюркгейм 3. О разделении обшественного труда. Метод социологии. — М.:Наука, 1991.

5. Здоровье мира. //Журнал ВОЗ, 1982, N 12.

6. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение. Норма и патология. — М.: Наука, 1982.

7. Левин В.М., Левин М.Б. Наркомания и наркоманьї. - М., 1991.

8. Мертон Р. Социальная структура и аномия. // Социологические исследования,1992. N 3,4.

9. Профилактика правонарушений среди учащихся . — Киев, 1983.

10. Смелзер Н. Девиация и социальньїй контроль. //Социологические исследования, 1992. N 1.

11. Соловьев В. Собрание сочинений. — СПб, 1900, т. V, с. 509-511, 382.

12. Социаіьньїе отклонения. — М.: Юридическая литература, 1989.

13. Толстой Л.Н. Собр. соч. в 14 томах. — М., 1953. Т. 13.

14. Тугаринов В.П. Теория ценностей в марксизме. — Л., 1968.

15. Чичерин Б.Н. Философия права. — М.: Наука, 1990.

16. Криминология. —М.: Юридическая литература, 1979.

Характеристики

Список файлов курсовой работы