141438 (691161), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Таблиця 1. Динаміка позитивної ідентифікації, % опитаних
| Об'єкти ідентифікації | Березень 2003 р. | Травень 2004 р. | Ранг |
| % | % | ||
| Родина, близькі, друзі | 90 | 85,9 | 1 |
| Товариші по роботі, навчанню | 82,4 | 77,2 | 2–3 |
| Люди того ж покоління, віку | 83,6 | 77,1 | 2–3 |
| Люди тієї ж національності | 77,7 | 73,6 | 4–5 |
| Люди тієї ж професії, роду занять | 79,9 | 71,6 | 4–5 |
| Люди, які поділяють ті ж переконання й погляди на життя | 76,6 | 71,6 | 6–7 |
| Люди, що живуть в тому ж місті, селищі | 74,7 | 70 | 6–7 |
| Українці | 72,7 | 64,9 | 8 |
| Люди того ж статку | 68,4 | 64,9 | 9 |
| Ті, хто не зневірився в майбутньому | 68,2 | 61,9 | 10–11 |
| Ті, хто не чекає манни небесної | 67,3 | 60,5 | 10–11 |
| Ті, хто не любить «висовуватися» | 51,8 | 54,3 | 12–13 |
| Ті, хто впевнений, що головне – везіння | 46,5 | 54,2 | 12–13 |
| Близькі по політичних поглядах, позиціях | 57,1 | 52,6 | 14–15 |
| Ті, хто не цікавиться політикою | 49 | 50,7 | 14–15 |
| Радянський народ | 47,8 | 43,8 | 16 |
| Громадяни СНД | 51,1 | 38,1 | 17 |
| Всі люди на планеті | 35,5 | 31,9 | 18 |
Результати дослідження виявляють також упорядковану ієрархію негативних ідентифікацій – областей відчуження в міжгрупових зв'язках (табл. 2).
Таблиця 2. Динаміка негативної ідентичності, % опитаних
| Об'єкти ідентифікації | 2003 р. березень | 2004 р. травень | Зміни з березня 2003 р. по травень 2004 р. | 2004 р. червень | Зміни із травня по червень 2004 р. | Ранг |
| Всі люди на планеті | 59,7 | 68,1 | +8,4 | 70,8 | +2,7 | 1 |
| Громадяни СНД | 43,7 | 61,9 | +18,2 | 64,3 | +2,4 | 2 |
| Радянський народ | 47,3 | 56,2 | +8,6 | 60,7 | +4,5 | 3 |
| Ті, хто впевнений, що головне – везіння | 48,3 | 45,8 | -2,5 | 51,5 | +5,7 | 4–6 |
| Ті, хто не цікавиться політикою | 45,7 | 49,3 | +3,6 | 50,8 | +1,5 | 4–6 |
| Близькі по політичних поглядах, позиціях | 38,0 | 47,4 | +9,4 | 48,0 | +0,6 | 4–6 |
| Ті, хто не любить «висовуватися» | 43,3 | 45,7 | +2,4 | 47,7 | +2,0 | 7 |
| Ті, хто не чекає манни небесної | 28,2 | 39,5 | + 11,3 | 40,3 | +0,8 | 8 |
| Ті, хто не зневірився в майбутньому | 26,8 | 38,1 | + 11,3 | 37,0 | -1,1 | 9 |
| Люди такого ж статку | 26,8 | 35,3 | +8,7 | 33,9 | -1,4 | 10–11 |
| Українці | 22,2 | 34,0 | + 11,8 | 32,9 | -1,1 | 10–11 |
| Люди тієї ж національності | 17,8 | 26,4 | +8,6 | 28,4 | +0,2 | 12 |
| Ті, хто живе в тому ж місті, селищі | 20,5 | 28,0 | +7,5 | 24,3 | -3,7 | 13–15 |
| Люди тієї ж професії, роду занять | 15,0 | 28,4 | + 13,4 | 23,7 | -4,7 | 13–15 |
| Ті, хто поділяє ті ж переконання й погляди на життя | 18,7 | 28,4 | +13,7 | 23,4 | -5,0 | 13–15 |
| Товариші по роботі, навчанню | 12,6 | 22,8 | + 10,2 | 18,3 | -4,1 | 12–13 |
| Люди того ж віку, покоління | 12,0 | 22,9 | + 10,9 | 18,7 | -4,2 | 12–13 |
| Родина, близькі, друзі | 5,3 | 14,1 | +8,8 | 8,0 | -6,0 | 14 |
З березня 2003 р. по травень 2004 р. в Україні гостро відчувалися економічне неблагополуччя (інфляція, ріст цін, зниження доходів більшості населення) і політична нестабільність. Стало помітним ослаблення професійно-виробничих і ідентифікацій поколінь. Слабшає солідарність із українцями й тими, хто вірить у майбутнє. Знижується ідентифікуюче значення таких ознак, як майнове положення й політичні погляди. Особливо різко ослабнула цивільна солідарність (на 18 процентних пунктів). Таким чином, процес соціальної дезінтеграції наростає. [5, 50]
Однак в 2004 р. спостерігається своєрідна адаптація до кризових соціальних умов. Статистично значимо збільшується частка «інтерналістів», які відкидають принцип везіння й схильних опиратися на власні сили (6 процентних пунктів), зменшується частка солідарних з «радянським народом» (4–5 пунктів). У той же час зростає частка, тих, хто солідаризуються по принципу виробничо-професійної приналежності й по поглядах на життя.
Опора на власні сили сполучається, таким чином, з поглядами про спільність життєвої позиції й виробничо-професійної приналежності.
Висновки
Особистість це певна підсистема біопсихосоціальних утворень, де біо – та психогенні характеристики людини формуються за допомогою спадкових механізмів, а соціогенні риси пов’язуються з процесом соціалізації. При цьому, в процесі соціалізації за посередництвом активізації взаємодії з соціо – та націо – середовищем відбувається становлення суб’єктності особистості та самоототожнення її з певними групами.
Індивід стає «повноцінною людиною», коли усвідомлює свою ідентифікацію як складну систему різних рівнів свідомості: індивідуальних і колективних, онтогенетичних і соціогенетичних.
Ідентифікація, у загальній своїй сутності, співпадає з тлумаченнями, які дослідники пов’язують з поняттям «Я» в найрізноманітніших формах: «Я-концепції», «Я-системи», «Я-досвіду» (Шилдер, Федерн), з поняттям «его» у формах «его-ідеалу», «его-ідентичності», «супер-его» (З. Фрейд, Е. Еріксон). Так, за З. Фрейдом, «супер-его» дитини будується за моделлю «супер-его» батьків і стає провідником традицій та всіх вічних цінностей, які передавались цим шляхом від покоління до покоління.
Ідентифікація є складним пізнавальним процесом визначення причетності індивіда до певної спільноти. Це виявлення не просто тотожності чи самототожності соціальних явищ, це – важливий момент міжособистісних і групових відносин на підставі емоційного сприйняття і раціонального усвідомлення індивідами і групами солідарності або відчуження, поділу людей на тих, хто входить в певне коло, й тих, хто є іншим, чужим або ворожим стосовно тієї верстви, з якою людина ідентифікує себе.
Метод ідентифікації передбачає визначення сукупності ознак, що складають системну цілісність ідентичності. Ці ознаки можна розглядати як індикатори становлення ідентичності. Їх поділяють на дві групи: одні з них визначають істотні властивості, які дозволяють ідентифікувати певну особистість з певною соціальною групою, а інші розглядають як ознаки-символи, які вказують на приналежність до своєї спільноти.
Процес ідентифікації є двобічним, в якому відбувається, з одного боку ототожнення індивіда з групою, а з іншого – розпізнавання ним у своєму соціальному оточенні тих ознак, за якими особистість може ідентифікувати себе з певною групою, використовуючи статево-вікові, моральні, економічні, політичні та естетичні індикатори, за якими люди визначають своє коло спілкування і взаємодії.














