141438 (691161), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Таблиця 1. Динаміка позитивної ідентифікації, % опитаних

Об'єкти ідентифікації	Березень 2003 р.	Травень 2004 р.	Ранг
	%	%
Родина, близькі, друзі	90	85,9	1
Товариші по роботі, навчанню	82,4	77,2	2–3
Люди того ж покоління, віку	83,6	77,1	2–3
Люди тієї ж національності	77,7	73,6	4–5
Люди тієї ж професії, роду занять	79,9	71,6	4–5
Люди, які поділяють ті ж переконання й погляди на життя	76,6	71,6	6–7
Люди, що живуть в тому ж місті, селищі	74,7	70	6–7
Українці	72,7	64,9	8
Люди того ж статку	68,4	64,9	9
Ті, хто не зневірився в майбутньому	68,2	61,9	10–11
Ті, хто не чекає манни небесної	67,3	60,5	10–11
Ті, хто не любить «висовуватися»	51,8	54,3	12–13
Ті, хто впевнений, що головне – везіння	46,5	54,2	12–13
Близькі по політичних поглядах, позиціях	57,1	52,6	14–15
Ті, хто не цікавиться політикою	49	50,7	14–15
Радянський народ	47,8	43,8	16
Громадяни СНД	51,1	38,1	17
Всі люди на планеті	35,5	31,9	18

Результати дослідження виявляють також упорядковану ієрархію негативних ідентифікацій – областей відчуження в міжгрупових зв'язках (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка негативної ідентичності, % опитаних

Об'єкти ідентифікації	2003 р. березень	2004 р. травень	Зміни з березня 2003 р. по травень 2004 р.	2004 р. червень	Зміни із травня по червень 2004 р.	Ранг
Всі люди на планеті	59,7	68,1	+8,4	70,8	+2,7	1
Громадяни СНД	43,7	61,9	+18,2	64,3	+2,4	2
Радянський народ	47,3	56,2	+8,6	60,7	+4,5	3
Ті, хто впевнений, що головне – везіння	48,3	45,8	-2,5	51,5	+5,7	4–6
Ті, хто не цікавиться політикою	45,7	49,3	+3,6	50,8	+1,5	4–6
Близькі по політичних поглядах, позиціях	38,0	47,4	+9,4	48,0	+0,6	4–6
Ті, хто не любить «висовуватися»	43,3	45,7	+2,4	47,7	+2,0	7
Ті, хто не чекає манни небесної	28,2	39,5	+ 11,3	40,3	+0,8	8
Ті, хто не зневірився в майбутньому	26,8	38,1	+ 11,3	37,0	-1,1	9
Люди такого ж статку	26,8	35,3	+8,7	33,9	-1,4	10–11
Українці	22,2	34,0	+ 11,8	32,9	-1,1	10–11
Люди тієї ж національності	17,8	26,4	+8,6	28,4	+0,2	12
Ті, хто живе в тому ж місті, селищі	20,5	28,0	+7,5	24,3	-3,7	13–15
Люди тієї ж професії, роду занять	15,0	28,4	+ 13,4	23,7	-4,7	13–15
Ті, хто поділяє ті ж переконання й погляди на життя	18,7	28,4	+13,7	23,4	-5,0	13–15
Товариші по роботі, навчанню	12,6	22,8	+ 10,2	18,3	-4,1	12–13
Люди того ж віку, покоління	12,0	22,9	+ 10,9	18,7	-4,2	12–13
Родина, близькі, друзі	5,3	14,1	+8,8	8,0	-6,0	14

З березня 2003 р. по травень 2004 р. в Україні гостро відчувалися економічне неблагополуччя (інфляція, ріст цін, зниження доходів більшості населення) і політична нестабільність. Стало помітним ослаблення професійно-виробничих і ідентифікацій поколінь. Слабшає солідарність із українцями й тими, хто вірить у майбутнє. Знижується ідентифікуюче значення таких ознак, як майнове положення й політичні погляди. Особливо різко ослабнула цивільна солідарність (на 18 процентних пунктів). Таким чином, процес соціальної дезінтеграції наростає. [5, 50]

Однак в 2004 р. спостерігається своєрідна адаптація до кризових соціальних умов. Статистично значимо збільшується частка «інтерналістів», які відкидають принцип везіння й схильних опиратися на власні сили (6 процентних пунктів), зменшується частка солідарних з «радянським народом» (4–5 пунктів). У той же час зростає частка, тих, хто солідаризуються по принципу виробничо-професійної приналежності й по поглядах на життя.

Опора на власні сили сполучається, таким чином, з поглядами про спільність життєвої позиції й виробничо-професійної приналежності.

Висновки

Особистість це певна підсистема біопсихосоціальних утворень, де біо – та психогенні характеристики людини формуються за допомогою спадкових механізмів, а соціогенні риси пов’язуються з процесом соціалізації. При цьому, в процесі соціалізації за посередництвом активізації взаємодії з соціо – та націо – середовищем відбувається становлення суб’єктності особистості та самоототожнення її з певними групами.

Індивід стає «повноцінною людиною», коли усвідомлює свою ідентифікацію як складну систему різних рівнів свідомості: індивідуальних і колективних, онтогенетичних і соціогенетичних.

Ідентифікація, у загальній своїй сутності, співпадає з тлумаченнями, які дослідники пов’язують з поняттям «Я» в найрізноманітніших формах: «Я-концепції», «Я-системи», «Я-досвіду» (Шилдер, Федерн), з поняттям «его» у формах «его-ідеалу», «его-ідентичності», «супер-его» (З. Фрейд, Е. Еріксон). Так, за З. Фрейдом, «супер-его» дитини будується за моделлю «супер-его» батьків і стає провідником традицій та всіх вічних цінностей, які передавались цим шляхом від покоління до покоління.

Ідентифікація є складним пізнавальним процесом визначення причетності індивіда до певної спільноти. Це виявлення не просто тотожності чи самототожності соціальних явищ, це – важливий момент міжособистісних і групових відносин на підставі емоційного сприйняття і раціонального усвідомлення індивідами і групами солідарності або відчуження, поділу людей на тих, хто входить в певне коло, й тих, хто є іншим, чужим або ворожим стосовно тієї верстви, з якою людина ідентифікує себе.

Метод ідентифікації передбачає визначення сукупності ознак, що складають системну цілісність ідентичності. Ці ознаки можна розглядати як індикатори становлення ідентичності. Їх поділяють на дві групи: одні з них визначають істотні властивості, які дозволяють ідентифікувати певну особистість з певною соціальною групою, а інші розглядають як ознаки-символи, які вказують на приналежність до своєї спільноти.

Процес ідентифікації є двобічним, в якому відбувається, з одного боку ототожнення індивіда з групою, а з іншого – розпізнавання ним у своєму соціальному оточенні тих ознак, за якими особистість може ідентифікувати себе з певною групою, використовуючи статево-вікові, моральні, економічні, політичні та естетичні індикатори, за якими люди визначають своє коло спілкування і взаємодії.

Характеристики

Список файлов курсовой работы