Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Vmax1=4Qηм/π Dгц1²;

Vmax1=4ּ12,5ּ10^-3ּ0,98/3,14ּ0,07²=3,23 м/хв.

По аналогічній формулі розрахуємо швидкість штока другого гідроциліндра:

Vmax2=4ּ12,5ּ10^-3ּ0,98/3,14ּ0,056²=5,05 м/хв.

7. Опис роботи гідросистеми

Розглянемо принцип дії туфофрезерного верстата СМР-018.

Насос (Н) засмоктує рідину з баку (Б) та подає її до лінії нагнітання. Для того, щоб тиск у системі не перевищував максимально допустимого, встановлюється запобіжний клапан (Кл1), який при необхідності обмежує його. Для того, щоб унеможливити потрапляння до напірної лінії разом з робочою рідиною небажаних домішок, встановлюється фільтр (Ф). Манометр (М) встановлюють для того, щоб візуально можна було вести контроль за рівнем тиску в гідравлічній системі.

Лінія нагнітання з’єднується із чотирьохлінійним трьохпозиційним гідророзподільником Р2, у якому:

при положенні І: лінія нагнітання з’єднується із штоковою порожниною гідроциліндра Гц2 - шток гідроциліндра розпочинає рух вертикально вгору;

при положенні ІІ: лінія нагнітання з’єднується зі поршневою порожниною гідроциліндра Гц2 - шток гідроциліндру опускається вниз.

Коли тиск у гідролінії досягає певного значення клапан послідовності (Кл 2) відкривається і лінія нагнітання з’єднується з гідророзподільником Р1, у якому:

при положенні 0: шток гідроциліндра Гц1залишається нерухомим;

при положенні І: лінія нагнітання з’єднується з поршневою порожниною гідроциліндра Гц1 - шток гідроциліндра розпочинає рух вправо;

при положенні ІІ: лінія нагнітання з’єднується зі штоковою порожниною гідроциліндра Гц1 - шток починає рухатись вліво.

Регулятор потоку (РП) здійснює контроль за швидкістю руху потоку рідини. Слід зазначити, що для зручності користування верстатом, гідророзподільники Р1 та Р2 мають електричне керування.

Висновки

Під час виконання курсової роботи нами було підібрано поршневі гідроциліндри, а також уся необхідна для роботи гідросистеми гідроапаратура.Перевірний розрахунок дав наступні результати: Fгц1=21 кН, Fгц2=13,48 кН, Vmax1=3,23 м/хв, Vmax2=5,05 м/хв.Враховуючи те, що параметри задані в завданні дорівнюють 18 кН, 12 кН, 3 м/хв, 4 м/хв відповідно, можна стверджувати, що перевірні параметри взяті з запасом, але від заданих вони відрізняються незначно.Згідно вище викладеного можна стверджувати,що схема є працездатною, тобто працює в нормальному режимі. Тому додаткових змін вона не потребує і зроблені вони не були.

Список літератури

1. Башта Т.М. Гидропривод и гидропневмоавтоматика. - М.: Машиностроение, 1972, 320 с. (621.22 Б33, АН-1)

2. Башта Т.М. Объемные насосы и гидродвигатели гидросистем. - Мю: Машиностроение, 1974.

3. Башта Т.М., Руднев С.С. и др. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы. - М.: Машиностроение, 1982, 423 с.

4. Иванов Г.М., Ермаков С.А. Проектирование гидравлических систем машин. - М.: Машиностроение, 1992.

5. Мандрус В.І., Лещій Н.П., Звягін В.М. Машинобудівна гідравліка. Задачі та приклади розрахунків. - Львів: Світ, 1995. - 264 с. (621 М23, УА - 24, ЧЗ1 - 1)

6. Навроцкий К.Л. Теория и проектирование гидро - и пневмомашин. - М.: Машиностроение, 1991. -384 с. (62 Н15, АН - 1, АУ - 8)

7. Немировский И.А., Снисарь Н.Г. Расчет гидроприводов технологических машин. - К.: Техника, 1992. -181 с. (62 Н50, АН - 1, ЧЗ1 - 1)

8.В.К. Свешников (ред. ). Гидро - и пневмопривод. - М.: Машиностроение, 1992. - 512 с.

9. Свешников В.К., Усов А.А. Станочные гидроприводы. Справочник.2-е изд., перераб. и доп. М.: Машиностроение, 1988. -512 с.

10. Гидро-пневмопривод и его елементы. Рынок продукции; Каталог/ Коллектив составителей. - М.: Машиностроение, 1992. - 232 с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы