125439 (690549), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Тоді допустимий струм навантаження:
, (4.2)
Тепловий опір ізоляції розраховуємо за формулою:
, (4.3)
де Sізmin –– мінімальний тепловий опір ізоляції;
Sізmax –– максимальний тепловий опір ізоляції,
, (4.4)
де σіз=7 – питомий тепловий опір ізоляції,
;
dж =27,61 – діаметр жили, мм;
dіз – діаметр по ізоляції, мм:
(4.5)
де Δпе=0,12 – товщина екрану, мм;
Δф = 2,75 – товщина фазної ізоляції, мм;
Δп = 1,25 – товщина поясної ізоляції, мм;
Тепловий опір ізоляції дорівнює:
dіз = 27,61+ 2 · 2,75 + 2 · 1,25 + 2 · 0,12 = 35,85 мм
Sізmax розраховують за формулою:
, (4.6)
де R –– радіус жили, який дорівнює 13,805 мм
Тому тепловий опір ізоляції дорівнює:
Тепловий опір оточуючого середовища за умови прокладання кабеля в ґрунті розраховуємо за формулою:
, (4.7)
де σос=1,2 – питомий тепловий опір оточуючого середовища,
;
L =800 – глибина прокладання кабеля у ґрунті, мм;
D =49,71– діаметр готового кабеля, мм.
Тепловий опір оточуючого середовища дорівнює:
Тепловий опір захисних покровів визначають за формулою:
, (4.8)
де σзп – питомий тепловий опір захисних покривів, який дорівнює 3
;
Δз – товщина захисних покривів, яка складається з товщини подушки під броню Δпб = 1,9 мм, товщини броні Δб = 1 мм та товщини зовнішнього захисного покрова Δзп = 2,4 мм;
rоб –радіус по оболонці, який дорівнює
rоб = R + Δф + Δп + Δе + Δоб (4.9)
rоб = 13,805 + 2,75 + 1,25 + 0,12 + 1,61 = 19,535 мм
Тому тепловий опір захисних покровів дорівнює:
Тоді допустимий струм навантаження дорівнює:
А (4.10)
За даними [2] допустимий струм не повинен перевищувати 460 А. Розрахований струм задовольняє такій потребі.
Температуру поверхні кабеля розраховують за формулою:
(4.11)
°С
Досить висока температура поверхні кабеля свідчить про те, що в режимі роботи, близького до номінального навколишній грунт поступово підсихатиме. За цим зростатиме його тепловий опір, що може призвести до перегрівання ізоляції.
Сучасні міжнародні стандарти [1] рекомендують враховувати підсихання грунту при визначенні гранично допустимого струму:
,
де ν –– відношення теплових опорів сухої та вологої зон грунту (ν = σс/σω);
Rж –– опір жили змінному струмові при максимальній робочій температурі (Ом/м);
Θx –– гранична температура грунту та температура границі між сухою та вологою зонами (°С);
ΔΘx –– гранична різниця температур землі. Це різниця температур границі між вологою та сухою зонами і вказаною температурою оточуючого грунту, (К);
Розрахунки за наведеним співвідношенням можуть бути виконані, якщо є відомості про σс та σω і про ширину dz cухої зони довкола кабеля, причому, по-перше, σс, σω, dz, І, Θx, є взаємопов’язанами величинами, по-друге доступними є лише відомості про σс та σω, а значить в задачі про розрахунок допустимого струму в умовах висихання грунту при невідомих, для визначення яких можна скласти лише два рівняння, –– на основі вищевказаного співвідношення та для різниці температур між сухою зоною та оточуючим середовищем за загальною формулою для теплового опору грунту.
, (4.12)
, (4.13)
де
Θ1, Θ2, Θх –– температури жили, грунту, умовної ізотерми між сухою та вологою зонами;
L, rk, dz –– глибина прокладання, радіус кабеля, ширина cухої зони довкола кабеля;
ν –– відношення теплових опорів сухої та вологої зон грунту (ν = σс/σω), обране незалежною змінною;
Θх, І –– змінні, що визначаються рішенням системи.
Розрахунки за (4.13)-(4.15) свiдчать, що при пiдсиханнi грунту i вiдповiдному збiльшеннi питомого теплового опору з 0,8ºС٠м/Вт до 3,2 ºС٠м/Вт гранично допустимий струм зменшуеться на 3-4%, тобто становить не менше 300А.
4.2 У нестаціонарному режимі
Модель нагрівання кабеля базується на рівнянні теплового балансу, згідно з яким тепло, що виділяється в жилі кабеля йде на нагрівання самого кабеля та відводиться в навколишнє середовище:
, (4.14)
де P – потужність тепловиділення в кабелі;
С – теплоємність кабеля;
τ – поточний перегрів кабеля відносно температури оточуючого середовища;
S – тепловий опір оточуючого середовища.
Рішення диференційного рівняння теплового балансу відносно поточного перегріву кабеля, що має температуру довкілля таке:
При t = 0, τ = 0:
, (4.15)
де τmax = Θж – Θос – максимальний перегрів кабеля;
де Θж, Θос – відповідно температури жили та оточуючого середовища;
β – стала нагріву кабеля.
Cтала нагріву кабеля розраховується за формулою:
β = Сеф·Sіз , (4.16)
де Sіз –– тепловий опір ізоляції, який дорівнює 0,285
;
Сеф –– ефективна теплоємність кабеля, яка розраховується за формулою:
, (4.17)
де Сж, Сіз, С –– відповідно теплоємності жили, ізоляції без межижильних проміжків та ізоляції з межижильними проміжками відповідно;
k –– коефіцієнт, пов’язаний з тим, що температура захисних покривів приблизно вдвічі менша за температуру жили, тому k дорівнює 0,5.
Теплоємність жили:
Сж = Сm · 3·F , (4.18)
де Сm –– питома теплоємність міді, яка дорівнює 3,344
;
F –– площа перерізу матеріалу, яка дорівнює 120 мм2.
Сж = 3,344 · 120·3 = 1,203 · 103
Теплоємність ізоляції з межижильними проміжками:
, (4.19)
де Сm –– питома теплоємність паперової імпрегнованої ізоляції, яка дорівнює 1715
;
dk –– зовнішній діаметр кабеля, який дорівнює 49,71 мм.
,
Теплоємність ізоляції без межижильних проміжків:
, (4.20)
де
ф, п, об –– товщини фазної, поясної ізоляції та оболонки відповідно.
Ефективна теплоємність кабеля дорівнює:
Стала нагрівання кабелю дорівнює:
хв
Рішення диференційного рівняння теплового балансу відносно поточного перегріву при включенні попередньо нагрітого кабеля таке:
при t = 0, τ = τ1:
(4.21)
За умови, що якщо поточний перегрів не перевищує максимально допустимий можливе перевантаження кабеля. Величина допустимого перевантаження залежить від часу протікання струму перевантаження.
Таблиця 4.1 – Допустимі аварійні перевантаження кабельних ліній на напругу до 10 кВ
| Коефіцієнт завантаження в нормальному режимі | Вид прокладання | Коефіцієнт допустимого перевантаження при тривалості максимуму, годин | ||
| 1 | 2 | 3 | ||
| 0,6 | В повітрі | 1,35 | 1,25 | 1,25 |
| В трубах (землі) | 1,30 | 1,20 | 1,15 | |
| 0,8 | В повітрі | 1,30 | 1,25 | 1,25 |
| В трубах (землі) | 1,20 | 1,15 | 1,10 | |
З
алежність відношення допустимого струму до номінального від часу протікання струму наведена на рисунку 4.4
I/IН
t, хв
Рисунок 4.4 –– Залежність відношення допустимого струму до номінального від часу протікання струму, значення характерних точок: I1/Iн = 0,25; I2/Iн = 0,75; I3/Iн = 1,2; I4/Iн = 0,6; I5/Iн = 1,1; I6/Iн = 1,45; I7/Iн = 0,6; I8/Iн = 0,2; t1 = 10 хв; t2 = 20 хв; t3 = 25 хв; t4 = 31 хв; t5 = 35 хв; t6 = 42 хв; t7 = 53 хв; t8 = 59 хв
-
Перегрів в кінці першого участку:
, (4.22)
де max1 = (I1/Iн)2 maxн, (4.23)
maxн залежить від матеріалу ізоляції, тобто від граничної температури для даного виду ізоляції;
maxн = доп - ос, (4.24)
де доп –– максимально допустима температура ізоляції, яка для паперової імпрегнованої ізоляції на напругу 10 кВ дорівнює 70С;
ос –– характерна температура навколишнього середовища, в даному разі для грунту дорівнює 15С.
maxн = 70 – 15 = 55С
Тоді
, (4.25)
С
Температура кабеля в кінці першого участку: 1,06 + 15 =16,06С.
-
Перегрів в кінці другого участку:
, (4.26)
С
Температура кабеля в кінці другого участку: 10,3 + 16,06 = 26,37.
-
Перегрів в кінці третього участку:
, (4.27)
С
Температура кабеля в кінці третього участку: 26,37 + 17,12 = 43,49С.
-
Перегрів в кінці четвертого участку:
, (4.28)
С
Температура кабеля в кінці четвертого участку: 43,49 + 27,42 = 70,91С.
-
Перегрів в кінці п’ятого участку:
, (4.29)
С
Температура кабеля в кінці п’ятого участку: 70,91 + 32,81 = 103,72С.
В заданому нестаціонарному режимі навантаження кабеля температура поверхні кабеля вже в кінці п’ятого участку становить 103,72С і має тенденцію до збільшення. Таку температуру ізоляція не витримає. Тому треба зменшити кратність допустимого струму до номінального.
5 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС ВИГОТОВЛЕННЯ КАБЕЛЯ
СБлШнгд 3120–10
5.1 Виготовлення струмопровідних жил
Загальна схема виготовлення струмопровідних жил наведена на рисунку 5.1.
Рисунок 5.1 – Схема технологічного процесу виготовлення струмопровідних жил
5.2 Ізолювання струмопровідних жил
Використовують два основних способи ізолювання: обмотка стрічками та пресування. Перший спосіб досить трудомісткий і зумовлює необхідність сушіння та імпрегнування ізоляції, але він забезпечує шарувату структуру ізоляції.
Загальна схема ізолювання наведена на рисунку 5.2.
на сушіння та імпрегнування















