125034 (690246), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Розрахунок газопроводу здійснюємо для чотириповерхового житлового будинку, що постачається природним газом.
Об’єм кухонь 20,3 і 11,21, висота кухонь – 2,7 м. Отже, у кухнях можна встановлювати двох- і чотирьохпальникові газові плити і газові проточні водонагрівачі.
3.1 Визначення розрахункових витрат газу
Номінальну витрату газу газовими приладами
, (м3/год), визначаємо за формулою
(3.1)
де Qтi – теплова потужність газового приладу, кВт; складається з потужностей складових частин газового приладу:
- водонагрівач типу ВПГ-18 (згідно з довідковими даними)
- 2 – пальникова газова плита (ГП2)
(3.2)
- 4 – пальникова газова плита (ГП2)
(3.3)
де Qтгн – теплова потужність пальника нормальної потужності:
- знижена 0,7 кВт;
- нормальна 1,9 кВт;
- підвищена 2,8 кВт;
qд.ш – теплова потужність духової шафи, кВт, обумовлена як добуток теплової потужності основного пальника духової шафи на його корисний обсяг V, (дм3), рівний 0,09 дм3. Теплова потужність духової шафи:
- для ГП2 – 40 кВт/дм3;
- для ГП4 – 53,5 кВт/дм3.
Водонагрівач газовий типу ВПГ-18:
м3/год.
2 - пальникова газова плита (ГП2) (обидва пальники нормальної потужності):
4 - пальникова газова плита (ГП4) (2 пальника нормальної потужності, 1 – знижена, 1 – підвищена):
Розрахунок розрахункових витрат газу зводимо в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 – Розрахункові витрати газу
| № ділянки | Асортимент устаткування | Кількість приборів чи груп | Коефіцієнт одночасності, Кsim | Витрата газу, м3/год | ||
| Номінальний | Розрахунковий групою Qр=qном·Кsim | Розрахунковий на ділянці | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| ВПГ-1 | ВПГ | 1 | 1 | 1,78 | 1,78 | 1,78 |
| 1-3 | ВПГ+ ГП2 | 1 | 0,75 | 2,512 | 1,884 | 1,884 |
| 3-4 | ВПГ+ ГП2 | 2 | 0,64 | 5,024 | 3,215 | 3,215 |
| 4-5 | ВПГ+ ГП2 | 3 | 0,52 | 7,536 | 3,919 | 3,919 |
| 5-6 | ВПГ+ ГП2 | 4 | 0,39 | 10,048 | 3,919 | 3,919 |
| 6-7 | ВПГ+ ГП2 | 8 | 0,335 | 20,096 | 6,732 | 6,732 |
| 7-8 | ВПГ+ ГП2 | 12 | 0,299 | 30,144 | 9,013 | 9,013 |
| 8-9 | ВПГ+ ГП2 | 16 | 0,272 | 40,192 | 10,932 | 10,932 |
| 9-10 | ВПГ+ ГП2 | 20 | 0,260 | 50,24 | 13,062 | 13,062 |
| 10-11 | ВПГ+ ГП2 | 24 | 0,250 | 60,288 | 15,072 | 15,072 |
| 11-12 | ВПГ+ ГП2 ВПГ+ ГП4 | 24 12 | 0,217 0,238 | 60,288 35,736 | 13,08 8,505 | 21,585 |
| 12-13 | ВПГ+ ГП2 ВПГ+ ГП4 | 24 12 | 0,217 0,238 | 60,288 35,736 | 13,08 8,505 | 21,585 |
3.2 Гідравлічний розрахунок внутрішньобудинкових газопроводів
Розрахунок виконуємо в наступній послідовності:
-
Складаємо схему газопроводів і нумеруємо ділянки.
-
Визначаємо довжини ділянок l, (м).
-
Приймаємо процентні надбавки а, (%),по ділянках за [2].
-
Визначаємо розрахункові довжини lр, (м), ділянок за формулою
(3.4)
-
Визначаємо сумарну розрахункову довжину lр, (м).
-
Визначаємо середню питому втрату тиску hср, (Па/м), за формулою
hср=(Pприп-Рприл-Рлічил)/lр, (3.5)
де Pприп – припустимий перепад тиску в двірських і внутрішніх газопроводах [2], Па;
Рприл- утрати тиску в газовому приладі, Па;
Рлічил - утрати тиску в газовому лічильнику, Па.
-
По номограмі для розрахунку газопроводів низького тиску [1] підбираємо діаметр d, (мм), і визначаємо дійсні втрати тиску hд, (Па/м).
-
Визначаємо опір ділянок (Па) за формулою
Р=hд·lр. (3.6)
-
Визначаємо гідростатичний тиск Нд, (Па) за формулою
Hд=9,81·Z·(п-г), (3.7)
де Z – величина вертикальної ділянки, м;
п, г – густина повітря і газу, кг/м3.
Розрахунок зводимо до таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Гідравлічний розрахунок внутрішньобудинкових газопроводів
| № ділянки | Qр, м3/год | Довжина ділянки l, м | а, % | lр, м | hср, Па/м | dнxS, мм | hд, Па/м | hд·lр, Па | Hг, Па | Падіння тиску на ділянці Рзаг, Па |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| ВПГ-1 | 1,78 | 1,4 | 450 | 7,7 | 3,18 | 21,3х2,8 | 5,5 | 42,35 | 6,49 | 48,84 |
| 1-2 | 1,884 | 1,7 | 450 | 9,35 | 21,3х2,8 | 7,4 | 69,19 | - | 69,19 | |
| 2-3 | 1,884 | 3,0 | 20 | 3,6 | 21,3х2,8 | 7,4 | 26,64 | -13,92 | 12,72 | |
| 3-4 | 3,215 | 3,0 | 20 | 3,6 | 26,8х2,8 | 4,5 | 16,2 | -13,92 | 2,28 | |
| 4-5 | 3,919 | 3,0 | 20 | 3,6 | 33,5х3,2 | 2,3 | 8,28 | -13,92 | -5,64 | |
| 5-6 | 3,919 | 1,3 | 25 | 1,63 | 33,5х3,2 | 2,3 | 3,75 | - | 3,75 | |
| 6-7 | 6,732 | 14,8 | 25 | 18,5 | 38х3 | 2,5 | 46,25 | - | 46,25 | |
| 7-8 | 9,013 | 0,8 | 25 | 1,0 | 38х3 | 4,1 | 4,1 | - | 4,1 | |
| 8-9 | 10,932 | 14,8 | 25 | 18,5 | 42,3х3,2 | 3,4 | 62,9 | - | 62,9 | |
| 9-10 | 13,062 | 0,8 | 25 | 1,0 | 48х3,5 | 2,7 | 2,7 | - | 2,7 | |
| 10-11 | 15,072 | 14,8 | 25 | 18,5 | 48х3,5 | 3,5 | 64,75 | - | 64,75 | |
| 11-12 | 21,585 | 1,9 | 25 | 2,38 | 57х3 | 2,1 | 4,99 | -8,82 | -3,83 | |
| 12-13 | 21,585 | 4,5 | 10 | 4,95 | 57х3 | 2,1 | 10,4 | -20,88 | -10,48 | |
| 94,31 | 297,53 |
Перевіряємо виконання умови: 297,53<
; 297,53<300 – умова виконана.
3.3 Розрахунок відводу продуктів згоряння
Продукти згоряння від кожного газового приладу відводять по окремому димоході в атмосферу.
При розрахунку димоходу визначаємо розмір поперечних перерізів димоходів і приєднувальної труби, а також вибираємо матеріал і товщину стінок димоходів, при яких розрідження перед газовим приладом буде не менше припустимого, а температура газів, що ідуть, буде вище точки роси.
Розміри димоходів (площі перетину, висоти димарів ) приймаємо з урахуванням вимог, а діаметр приєднувальної труби приймаємо рівним діаметру димовідводячого патрубка приладу. Приєднувальна труба повинна мати довжину не більш 3 м, а кількість поворотів - не більш трьох.
300>















