123933 (689720)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Вихідні дані до роботи

За вибраним варіантом схеми гідропривода і вихідними даними, а також взятим значенням робочого тиску, визначити розміри гідроциліндра і підібрати розподільник, дросель, гідро клапан, фільтр. Розрахувати втрати тиску в магістралях привода. Вибрати насос. Розрахувати потужність і ККД гідропривода. Еквівалентну шорсткість гідроліній взяти =0,06 мм, а механічний ККД гідроциліндра - =0,90.

Вихідні данні: F=70 кН; Vn=3,6 ; р=16 МПа; масло: АМГ-10.

Рисунок 1 – Принципова схема гідропривода

Робоча рідина(масло) з бака (Б) подається насосом (Н) через розподільник (Р) у робочу порожнину гідроциліндра (Ц). Шток гідроциліндра навантажений силою F. Надлишок рідини, що нагнітається насосом, відводиться в бак (Б) через клапан переливний (КП). Для регулювання швидкості робочого органа встановлений дросель (ДР). Відпрацьована рідина з порожнини гідроциліндра через розподільник (Р) і фільтр (Ф) зливається в бак (Б).

1. Розрахунок довжини гідроліній

Довжину напірної лінії(м) визначаємо за формулою

, (1.1)

де N=5+8=13 – сума двох останніх цифр номера залікової книжки.

Визначаємо довжину напорної лінії

(м)

Довжина зливної лінії дорівнює

, (1.2)

Визначаємо довжину зливної лінії

(м)

Довжина всмоктувальної лінії

, (1.3)

Визначаємо довжину всмоктувальної лінії

(м)

2. Розрахунок і вибір параметрів гідроустаткування

2.1 Вибір робочої рідини

Вибір робочої рідини виконуємо залежно від температурних умов, режиму роботи гідропривода і його робочого тиску. Нормальна температура робочої рідини складає 50–60 . При такій температурі і тиску 2,5–10 МПа робочу рідину вибираємо за даними таблиці додатку А [1, с. 19].

Приймаємо робочу рідину: масло АМГ-10 з густиною ρ=850 , кінематичною в’язкістю ν= .

2.2 Вибір робочого тиску

Значення робочого тиску (МПа) вибираємо зряду нормативних, установлених ГОСТ 12445–80 даних [1, с. 8].

Для умов роботи заданого гідропривода приймаємо значення тиску Р=16 МПа.

2.3 Розрахунок розмірів гідроциліндра

Площу поршня гідроциліндра визначаємо за вибраним тиском і розрахунковим навантаженням із співвідношення

, (2.1)

де - ефективна площа поршня гідроциліндра, м²;

F – зусилля на штоку, Н;

P – робочий тиск, Па;

- механічний к.к.д. гідроциліндра;

- гідравлічний к.к.д. гідроапаратури.

Гідравлічний к.к.д. гідроапаратури визначає втрати тиску в трубопроводах і гідроапаратурі, що входить до складу привода. Приймаємо =0,85.

Площа поршня гідроциліндра дорівнює

(м²).

За отриманою ефективною площею поршня гідроциліндра визначаємо діаметр поршня за формулою

, (2.2)

де - відношення діаметра штока до діаметра поршня ( ).

При цьому вибираємо залежно від величини робочого тиску Р>10 МПа =0,8.

Отримаємо діаметр поршня

(м).

Одержане значення діаметра поршня округлюємо згідно

ГОСТ 12447–80 відповідно до ряду розмірів діаметрів. Приймаємо діаметр поршня 140 (мм).

Діаметр штока визначаємо за формулою

. (2.3)

Діаметр штока дорівнює

(м).

Округлюємо значення штока до нормативного [1, с. 10]: d=110 (мм).

За вибраними стандартними значеннями діаметрів поршня D і штока d уточнюємо ефективні площі напірної і зливної порожнин гідроциліндра.

Ефективну площу напірної порожнини гідроциліндра знаходимо за формулою

. (2.4)

Ефективна площа дорівнює

(м²).

Зливну площу напірної порожнини гідроциліндра знаходимо за формулою

. (2.5)

Зливна площя дорівнює

(м²).

2.4 Розрахунок необхідної витрати рідини

Необхідну витрату рідини Q_НОМ ( ), що надходить у гідроциліндр, знаходимо за формулою

_, (2.6)

де V _n – швидкість руху поршня, ;

S_e – ефективна площа поршня гідроциліндра, м²;

Необхідна витрата рідини дорівнює

=21 .

Необхідна подача насоса буде дорівнювати

, (2.7)

де k=1,05–1,15;

Приймаємо k=1,1.

Одержимо значення необхідної подачі насоса

=23,1 .

Необхідну витрату рідини Q_зл ( ), що виходить із зливної порожнини гідроциліндра, знаходять за формулою:

. (2.8)

Визначаємо витрати рідини зливої лінії

=55,2 .

2.5 Вибір гідророзподільника

Тип і марку гідророзподільника вибираємо за робочим тиском Р=16 МПа і максимальною витратою через розподільник Q_р=55,2 . Вибираємо по [2, с. 78, табл. 4.4] гідророзподільник типу Р(Р_н) 323 =55,2 , =0,01 МПа.

2.6 Вибір дроселя

Типорозмір дроселя вибираємо за робочим тиском Р=16 МПа і витратою через дросель Q_ДР=21 . Вибираємо за [2, с. 146, табл. 5.13] дросель типу Г55–13А =21 , =0,2 МПа.

2.7 Вибір фільтра

Фільтр і його типорозмір вибираємо за витратою робочої рідини в гідролінії Q_ЗЛ =Q_Ф=55,2 і необхідною для даного гідропривода тонкістю фільтрації за [2, с. 296, табл 8.2] дорівнює 25 мкм. За [2, с. 300, табл. 8.6] вибираємо фільтр марки ФС =100 , =0,1 МПа.

3. Гідравлічний розрахунок системи привода

3.1 Гідравлічний розрахунок трубопроводів

Розрахунок трубопроводів виконується на ділянках і полягає у визначенні їх діаметрів. Діаметри трубопроводів визначають, виходячи із забезпечення допустимої швидкості течії V_ДОП, , що повинні бути в рекомендованих межах [1, с. 11].

Діаметри трубопроводів визначаємо за формулою

, (3.1)

де Q – витрата рідини на даній ділянці гідромережі, .

Для всмоктувальної гідролінії Q_ВС=Q_Н = 0,00039 .

=0,021 (м) =21 (мм).

Отримані діаметри округлюють до значення за ГОСТом 6540–68. Приймаємо d_вс=20 мм.

Для напірної гідролінії Q_НАП=Q_НОМ =0,00035 .

=0,011 (м)=11 (мм).

Приймаємо =12 мм за ГОСТом 6540–68.

Для зливної гідролінії Q_ЗЛ =0,00092 .

=0,026 (м)=26 (мм)

Приймаємо =25 мм за ГОСТом 6540–68.

Фактична швидкість при робочій подачі в всмоктувальній гідролінії визначається за формулою

. (3.2)

Визначаємо швидкість в всмоктувальній гідролінії

=1,2 .

Фактична швидкість у напірній гідролінії складає

. (3.3)

Визначаємо швидкість у напірній гідролінії

=3,1 .

Фактична швидкість у зливній гідролінії дорівнює

. (3.4)

Визначаємо швидкість у зливній гідролінії

=1,88 .

3.2 Визначення втрат тиску в гідросистемі

Втрати тиску визначають на всмоктувальній, напірній та зливній гідролініях. Величина втрат на кожній ділянці визначається за формулою:

, (3.5)

де Р_ТР – втрати на тертя по довжині трубопроводу, МПа;

Р_М – втрати в місцевих опорах, МПа;

- втрати гідроапаратах, МПа.

Втрати тиску Р_ТР на тертя по довжині трубопроводу обчислюємо за формулою Дарсі-Вейсбаха

, (3.6)

де – коефіцієнт гідравлічного тертя по довжині;

– густина рідини, ;

l, d – довжина і діаметр трубопроводу, м;

V_ф – середня швидкість течії рідини, .

Коефіцієнт гідравлічного тертя (коефіцієнт Дарсі) визначаємо, виходячи з режиму руху рідини і відносної шорсткості труби , де _Е - еквівалентна шорсткість.

Режими руху рідини визначаємо за числом Рейнольда

, (3.7)

де – кінематичний коефіцієнт в’язкості, .

При числі R_e ≤ R_{e кр}=2320 – режим ламінарний, при R_e 2320 – турбулентний.

Визначаємо втрати напору на тертя на кожній лінії:

1. визначаємо на всмоктувальній лінії

= 2400.

Оскільки – режим руху турбулентний.

1. визначаємо на напірній лінії

=3720.

Оскільки – режим руху турбулентний.

1. визначаємо на зливній лінії

=4700.

Оскільки – режим руху турбулентний.

Для турбулентного руху рідини на ділянці трубопроводу, коефіцієнт гідравлічного тертя визначають за формулою

. (3.8)

1. визначаємо на всмоктувальній лінії

.

1. визначаємо на напірній лінії

.

1. визначаємо на зливній лінії

.

За формулою (3.6) визначаємо витрати на тертя:

1. визначаємо на всмоктувальній лінії

=906 (Па).

1. визначаємо на напірній лінії

=38783 (Па).

1. визначаємо на зливній лінії

= 7740 (Па).

Сумарні втрати тиску на тертя находимо за формулою

Р_ТР=Р +Р +Р , (3.9)

де Р – втрати тиску на тертя на всмоктувальній лінії;

Р – втрати тиску на тертя на напірній лінії;

Р – втрати тиску на тертя на зливній лінії.

Визначаємо сумарні втрати тиску на тертя

Р_ТР=906+38783+7740= 47429 (Па).

Місцеві гідравлічні втрати Р_М визначаємо за формулою Вейсбаха

(3.10)

де – сумарний коефіцієнт місцевого опору.

До місцевих опорів заданої схеми гідропривода відносять: раптове розширення потоку (вхід у циліндр), раптове звуження потоку (вихід з циліндра), плавні повороти гідроліній, штуцерні приєднання трубопроводів, трійники, а також втрати в гідроапаратах: розподільнику, дроселі та фільтрі.

Значення коефіцієнтів місцевих втрат визначаємо згідно [1, с. 20]:

_ВХ=0,5 – вхід у трубу;

_ВИХ=1 – вихід із труби;

_ПОВ=0,14 – плавний поворот труби (для );

_ШТ=0,6 – штуцерні приєднання трубопроводів;

_ТР=1,0 – трійник.

Вирахуємо значення коефіцієнтів місцевих опорів на кожній з гідроліній:

1. всмоктувальна лінія

_ВС=_ВХ+_ШТ.

Визначаємо

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы