123697 (689565), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

6. За несвоєчасну оплату послуг з газопостачання споживач сплачує неустойку (пеню) згідно із законом або договором.

7. У разі коли послуги з техничного обслуговування та усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів надані не в повному обсязі і несвоєчасно, газопостачальна (газотранспортна) організація усуває виявлені порушення та несправності за власні кошти.

8. Розрахунки за надані послуги з газопостачання можуть провадитися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються газопостачальною організацією. Порядок і форма розрахунку визначаються у договорі.

9. Розрахунки за послуги з газопостачання можуть провадитися на підставі планових платежів з підсумковим розрахунком за період не більше одного року. У разі застосування планових платежів або безготівкової форми оплати газопостачальна організація періодично (згідно з умовами договору) провадить перерахунок за фактично надані послуги з газопостачання та видає споживачеві рахунок. За відхилення нарахованих сум за фактично надані послуги з газопостачання від сум зарахованих платежів пеня не стягується.

3 «Пропозиції щодо удосконалення елементів СЖМ»

Основним завданням газового господарства є забезпечення безаварійного, надійного і економічного газопостачання споживачів відповідно до замовлення, для чого потрібна чітка організація управління, науково обґрунтоване планування всіх показників роботи підприємств газового господарства, виявлення і використання всіх резервів виробництва для підвищення його ефективності. Широке застосування газу в різних галузях народного господарства забезпечує великий економічний і соціальний ефект. Перш за все застосування газу дає значну економію паливних ресурсів, обумовлену більш високим коефіцієнтом корисної дії газових приладів. Середній ККД побутових плит, наприклад, з урахуванням опалювального ефекту складає для вугільно – дров’яних плит 30-35, а для газових плит-70%. Таким чином, застосування газу скорочує споживання палива на індивідуальні потреби в 1,8 – 2 рази. Застосування також газу значно скорочує витрати часу, праці й грошових коштів населення на ведення домашнього господарства, підвищення культурного побуту. Газифікація забезпечує з розрахунку на середню сім’ю річну економію при користуванні природним і зрідженим газом у розмірі відповідно 60-80 і 15-20 грн. Нарешті, газифікація комунально-побутового сектора знижує забруднення повітряного басейну населених пунктів. Таким чином, газифікація комунально-побутового сектора є одним з важливих елементів технічного прогресу в промисловості й комунальному господарстві. У свою чергу технічний прогрес, упровадження в газове господарство нової техніки і нових технологій є одним із найважливих напрямів зниження витрат на реалізацію газу, підвищення ефективності роботи в газопостачанні. Істотну роль у зростанні ефективності роботи газового господарства відіграє вдосконалення будівельно-монтажних робіт. Особливе значення має централізоване виробництво трубних заготовок для внутрішньобудинкової прокладки газопроводів, прогресивна технологія і механізація робіт при прокладці міських газопроводів у вузький траншеї без траншейним способом, при будівництві зовнішніх і внутрішніх газопроводів у містах і сільській місцевості, вдосконалення виконавчої документації при будівництві і здачі газопроводів в експлуатацію, оснащення будівельно- монтажних організацій машинами, комплектами пристроїв і механізмів для механізації робіт, упровадження наукової організації праці при будівництві систем газопостачання.

Зусилля повинні бути затрачені в області експлуатації газового господарства. Зокрема, необхідно розширювати номенклатуру і покращувати якість побутових газових приладів, перш за все за рахунок удосконалення плит з автоматичною безпекою і терморегулюванням духової шафи, опалювальних приладів, автоматичних нагрівачів, плит з програмним управлінням, переносних плит для сільської місцевості, а також за рахунок уніфікації побутової газової апаратури, яка дозволяє забезпечити взаємозамінність вузлів і деталей, а отже, знизити собівартість виробництва і спростити експлуатацію.

Не менш важливим є впровадження або удосконалення старих конструкцій замочно-регулюючої арматури, обладнання і приладів для систем газопостачання на базі природного і зрідженого газу, таких як типи регуляторів тиску вентилів для балонів зрідженого газу, автоматики спалювання і контролю горіння, сигналізаторів загазованості, комунально-побутових приміщень, засобів захисту від корозії і т.д.

Одним з резервів підвищення ефективності діяльності підприємства газового господарства є комплексні заходи, що забезпечують зменшення різних врахованих і неврахованих втрат газу в процесі доставки його споживачеві.

Слід зазначити, що тільки на Україні щорічно втрати газу складають, за найскромнішими підрахунками 600 млн. куб. м. Навіть невелике, в розмірі 15-20% зниження таких втрат дасть значний економічний ефект як для газового господарства так і для всього народного господарства, оскільки зниження ціни на газ спричинить зменшення ціни на інши товари.

Конкретні шляхи вирішення даної проблеми – значне поліпшення технології і організації обліку газу, упровадження новітньої контрольно-вимірювальної апаратури, значне підвищення технічного рівня і технології доставки газу до споживача. Зниження витрат газового господарства може бути забезпечено також за рахунок удосконалення форм і методів господарювання, планування і управління на основі використання сучасної електронно-обчислювальної техніки, принципів наукової організації праці, новітніх економіко-математичних методів планування і аналізу господарської діяльності.

Висновки

Житлово-комунальне господарство є найкрупнішою частиною міського господарства. Воно включає житлові фонди, комунальні підприємства і споруди зовнішнього впорядкування. Міське господарство ‑ це область господарської діяльності, функціонуюча протягом багатьох десятиріч. Питання удосконалення соціально-ринкових відносин в області менеджменту міського господарства для нашої держави є вельми актуальними.

Технічний стан значної частини основних фондів комунальних підприємств незадовільний. Спад економіки України негативно позначився на утриманні й експлуатації мережних споруд комунальних підприємств.

У сучасних умовах житлово-комунальне господарство є планомірно сформованою територіально-галузевою ланкою загальнонаціональної системи виробництва, її закінченим економічним комплексом, об’єктом цілеспрямованої дії. Галузеве управління тут обумовлено системою централізованого планового керівництва, вдосконалення і розвиток якого підпорядковані закономірностям планового управління суспільним виробництвом в цілому. Ці ускладнення в управлінні випливають з подвійного підпорядкування, що й обумовлює вирішення питання про розподіл управлінської компетенції між галузевими органами і органами місцевого територіального його принципів. Без єдності управління не можна усунути відомчість, що перешкоджає зростанню ефективності господарства.

Розподіл реалізовуваних в процесі управління основних функцій, що на сьогодні склався, не відповідає рівню розвитку ЖКГ, перешкоджає використанню ефективних форм і методів управління, а також удосконаленню всього господарського механізму об’єкта управління. Цей висновок підтверджує оцінка ефективності управлінського впливу на ту чи іншу діяльність галузі при подвійному підпорядкуванні. При цьому використовують інтегральні показники питомої ваги ознак управління для кожної з управлінських субстанцій. Для функціонуючої системи управління показники в процесі дослідження оцінювалися на підставі нормативних актів. Виходячи з подвійного підпорядкування передбачалася різниця думок у вирішенні питань за видами діяльності на регіональному, обласному і міському рівнях.

Одною з важливих отраслей ЖКГ є газопостачання. Для побутових потреб газ використовують як паливо для кухонних плит і газових водонагрівачів, для опалювальних печей і коштів систем центрального опалювання і гарячого водопостачання. У промисловості його застосовують як паливо, крім того, він є незамінним для багатьох виробництв хімічної промисловості. Газ має ряд переваг у порівняні з іншими видами палива. Головними з них є повне згоряння без диму, золи і кіптяви, можливість транспортування по трубах на великі відстані, низька вартість, нескладний догляд за газовими приладами. Видобування природного газу вимагає в 20 разів менше витрат праці і обходиться майже в 12 разів дешевше, ніж видобуток вугілля. Гази діляться на штучні і природні.

Штучний газ отримують при переробці на заводах кам’яного вугілля, торфу, коксу, горючих сланців і нафти. Залежно від вигляду і способів переробки сировини одержують такі види штучних газів: генераторний, коксівний, сланцевий і нафтобаз. Вироблений на заводах газ очищають від шкідливих домішок (нафталіну, сірководню) і осушують від вологи. Не видалена волога конденсується у воду і в зимовий час замерзає, утворюючи в газопроводах крижані пробки. Очищений і осушений газ надходить в міські сховища – газгольдери. Рідкий (зріджений) газ – це продукт переробки газу. У рідкому стані він знаходиться тільки при підвищеному тиску в закритих посудинах. За звичайних умов він переходить в газоподібний стан. Теплотворна здатність рідкого газу 21000 – 24000 ккал/нм.

Природний газ утворюється у надрах землі, де він знаходиться під великим тиском у трищінах і пустотах пластів гірських порід. Природний газ здобувають через природні й штучні свердловини, звідки він виходить назовні і транспортується по трубах на великі відстані до міста споживання.

За теплотворною здатністю газ ділиться на низьку – до 2500, середню – від 2500 до 5000 і висококалорійний – вище 5000 ккал/нм³.

Системи газопостачання міста являють собою комплекс інженерних пристроїв, що складаються з джерела газопостачання, газових мереж, газо регуляторних пункт і внутрішніх газопроводів з приладами, які споживають газ. Основними завданнями управління газового господарства міста є безперебійне постачання споживачам міста газу в необхідній кількості, гарантування безпечної експлуатації всіх елементів систем газопостачання та облік витрачання газу споживачами. Джерелом газопостачання у разі постачання міста природним газом є магістральний газопровід.

Транспортування природного газу до населеного пункту відбувається за допомогою магістрального газопроводу, до складу якого входять промислова газорозподільна станція (ПГРС),компресорні станції, які забезпечують підвищення тиску газу, відгалуження від магістральний газопроводів, контрольно-регуляторні пункти (КРП) для постачання газу населеним пунктам, окремим промисловим об’єктам. Кінцевим пунктом магістрального газопроводу є КРП, на яких знижується тиск газу до значення, що забезпечує нормальне газопостачання населеного пункту, а також ведеться облік відпущеного споживачам газу. Крім того, на КРП газ очищають від пилу й газового бензину. В умовах населеного пункту горючий газ систем газопостачання витрачають на різні потреби. У цілому врахувати витрачання газу кожним споживачем окремо практично неможливо, тому при визначенні балансу подачі й витрачання газу в населеному пункті всі види застосування газу умовно поділяють на групи: побутове споживання – витрачання газу в житлових будинках на приготування їжі і гарячої води в місцевих водопідігрівниках, якщо немає централізованого гарячого водопостачання;

• комунально-побутове споживання – витрачання газу на приготування їжі й гарячої води в закладах громадського харчування, лікарнях, на одержання пари та гарячої води в лазнях і пральнях;

• споживання газу на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання: витрачення газу в котельнях;

• промислове споживання – витрачення газу для технологічних потреб та опалення будівель, від виробничих котелень;

споживання газу тепловими електростанціями – витрачання газу на одержання електричної і теплової енергії.

Міське управління з експлуатації газового господарства для здійснення своєї діяльності має в своєму розпорядженні ряд підрозділів газопостачання, яким підзвітні: аварійно-диспетчерська служба, служба вуличних мереж, служба будинкових мереж, служба промислових підприємств. Організаційна структура підприємства визначає види підрозділів, необхідні для узгодження діяльності виробничої структури, фіксує відношення підпорядкованості. Організаційна структура управління з експлуатації газового господарства являє собою розподіл робітників на промислово-воробничий і невиробничий персонал. Промислово-виробничий персонал займається безпосередньо питаннями газифікації ( безперебійне постачання газу споживачам, промисловим підприємствам, профілактичний огляд мереж, газифікації квартир, встановлення газових лічильників, ремонт газового обладнання, ліквідація несправностей і аварій ), до його числа входять: основні виробничі робітники, службовці, робітники охорони.

Значні зусилля повинні бути затрачені в області експлуатації газового господарства. Зокрема, необхідно розширювати номенклатуру і покращувати якість побутових газових приладів, перш за все за рахунок удосконалення плит з автоматичною безпекою і терморегулюванням духової шафи, опалювальних приладів, автоматичних нагрівачів, плит з програмним управлінням, переносних плит для сільської місцевості, а також за рахунок уніфікації побутової газової апаратури, яка дозволяє забезпечити взаємозамінність вузлів і деталей, а отже, знизити собівартість виробництва і спростити експлуатацію.

Не менш важливим є впровадження або удосконалення старих конструкцій замочно-регулюючої арматури, обладнання і приладів для систем газопостачання на базі природного і зрідженого газу, таких як типи регуляторів тиску вентилів для балонів зрідженого газу, автоматики спалювання і контролю горіння, сигналізаторів загазованості, комунально-побутових приміщень, засобів захисту від корозії і т.д.

Характеристики

Список файлов курсовой работы