123603 (689532), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

3.1 Визначення коефіцієнту змішування

Необхідний ступінь очищення стічних вод визначається згідно з "Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами". Внесені у водойму забруднення переміщуються разом із річною водою до розрахункового створу.

При цьому у водоймі проходять два процеси: перемішування забрудненої води з усією водною масою і мінералізація органічних речовин. Ступінь змішування з річковою водою визначається коефіцієнтом а, який розраховуємо за формулою:

(3.1)

де Q – витрата води у водоймі, м³/с (приймаємо за завданням);

q – витрата стічної води, м³/с; L_ф – відстань до розрахункового створу за фарватером, м (приймаємо за завданням);

- коефіцієнт, що враховує гідравлічні фактори змішування:

(3.2)

де - коефіцієнт звивистості русла:

(3.3)

де L_пр – відстань до розрахункового створу навпростець, м (приймаємо за завданням); ;

- коефіцієнт, що враховує місце розташування випуску і приймається =1,5 – для руслового випуску; Е – коефіцієнт турбулентної дифузії, для рівнинних річок визначаємо за формулою:

(3.4)

де v – середня швидкість течії ріки, м/с (приймаємо за завданням);

H_сер – середня глибина річки, м;

.

Ступінь очищення стічної води визначаємо за слідуючими показниками: за кількістю завислих речовин, за БСК_повн, за розчиненим у водоймі кисню. Кратність розбавлення в розрахунковому створі визначаємо за формулою:

(3.5)

3.2 Розрахунок необхідного ступеня очищення за завислими речовинами

Гранично допустимий вміст завислих речовин m, г/м³, які спускають у водойму стічні води визначаємо за формулою:

(3.6)

де р – допустимо згідно з санітарними нормами збільшення завислих речовин у водоймі після випуску стоків, г/м³; Q – найменша витрата води у водоймі при 95% забезпеченості, м³/с (приймаємо за завданням); b_р – вміст завислих речовин у водойму до випуску в неї стоків, г/м³;

г/м³.

Ступінь необхідного очищення за завислими речовинами визначаємо за формулою:

(3.7)

де С_сум – концентрація завислих речовин в суміші стічних вод до очищення, г/м³ (С_сум = 248 мг/л);

.

3.3 Визначення необхідного ступеня очищення по БСК_повн. суміші стоків і води водойми

Визначення необхідного ступеня очищення за БСК_повн враховує самоочищення стоків під час біохімічних процесів, а також розбавлення стоків водою. Допустиме значення БСК_повн стоків під час випуску у водойму визначаємо за формулою:

(3.8)

де К_ст, К_р – константи швидкості поглиння кисню стічною та річною водою; К_ст = 0,115 1/доб, К_р = 0,170/доб;

- гранично припустиме БСК_повн суміші стоків і річної води в розрахунковому створі (для водойми ІІ п категорії приймаємо = 6 мг/л);

L_p – БСК_повн стічної води до місця випуску стоків, мг/л (приймаємо за завданням);

t – тривалість перемішання води від місця випуску до розрахункового створу:

(3.9)

де L_ф – відстань за фарватером від місця випуску до розрахункового створу, м (приймаємо за завданням);

v_сер – середня швидкість течії водойми, м/с (приймаємо за завданням);

доб,

мг/л.

Згідно з правилами випуску стоків у воді водойми після змішування з річною водою кількість розчиненого кисню повинен бути не менше 3 мг/л.

Допустиме БСК_повн стоків при врахуванні мінімального вмісту розчиненого кисню, визначаємо за формулою:

(3.8)

де O_p – вміст розчиненого кисню у річковій воді до місця випуску стоків, г/м³ (приймаємо за завданням);

О – мінімальний вміст кисню у воді, г/м³ (приймаємо 3 мг/л);

0,4 – коефіцієнт перерахунку БСК_повн у дробові;

г/м³.

Необхідний ступінь очищення за БСК_повн:

4. Розрахунок споруд для механічної очистки стічної води

4.1 Розрахунок приймальної камери

Приймальна камера призначена для прийому стічних вод, які поступають на очисні споруди каналізації, гасіння швидкості потоку рідини та сопоставлення трубопроводів з відкритим лотком.

Стічні води надходять на очисні споруди напірними трубопроводами. Приймальну камеру влаштовують перед очисними спорудами. Вона влаштовується на опору із збірних залізобетонних кілець.

Камера передбачається на надходження стічних вод по двом трубопроводам та розміщується внасипі висотою до 5 м.

Приймальну камеру приймаємо в залежності від продуктивності очисної станції.

Розміри прийнятої приймальної камери представлені в таблиці 2.

Таблиця 2 – Типорозміри приймальної камери очисних споруд.

4.2 Розрахунок грат

Грати використовують для затримання великих забруднень стічних вод і є спорудами, які готують до подальшої більш повної очистки.

За нормами, решітки повинні бути встановлені на всіх очисних станціях не залежно від засобу подачі стічної води.

Грати складаються з похилих (під кутом 80^о) металевих стержнів, які укріпленні на металевій рамі (рис.1).

Для попередження створення вихрового потоку канал перед гратами плавно розширюють, шлях зміни напрямку стінки на кут = 20⁰. Щоб попередити продавлення забруднень через решітки, швидкість потоку треба підтримувати в межах 0,7 м/с при середній витраті, і не більше 1 м/с – при максимальній.

Прозори між стержнями грат повинні бути по можливості меншими, щоб затримувати якумого більше грубих домішок для полегшення роботи відстійників. Тому ширину прозорів грат приймаємо 16 мм перед очисними спорудами.

1 – тяговий ланцюг, 2 – ведома зірочка, 3 – граблі, 4 – шарнірна опора, 5 – приводний ланцюг, 6 – електродвигун, 7 – нерухома решітка.

Рис.1 – Похила грата типа МГТ.

Згідно з нормами [1] приймаємо дві грати (одну робочу, одну резервну). Грати розраховуємо на максимальну секундну витрату q_max = 0,412 м³/с. Приймаємо глибину води у камері перед грата h₁ = 1 м, середня швидкість у прозорах v_р = 1 м/с, ширину прозорів приймаємо b = 0,016 м, тоді кількість прозорів в граті визначаємо за формулою:

(4.1)

де К₃ – коефіцієнт, який враховує стиснення потоку граблями та затриманими забрудненнями, який дорівнює 0,5;

.

Приймаємо товщину стержнів грат S = 0,008 м. Загальну ширину грат визначаємо за формулою:

(4.2)

м.

Відповідно розрахунку приймаємо грати типу МГ9Т з наступними параметрами:

• розміри каналу перед решіткою 1000*1200 мм;

• товщина стержнів S = 0,008 м;

• маса 1320 кг;

• пропускна здібність 33 тис.м³/доб.

Перевіряємо швидкість води у прозорах грат. Для прийнятих розмірів вона складає:

(4.3)

м/с.

Визначаємо довжину камери грат (конструктивно):

м.

Визначаємо кількість забруднень, утримуваних гратами. Ця кількість, яка утримується на гратах, які мають ширину прозорів b = 0,016 м, дорівнює 8 л/рік на 1 людину.

Прийнявши норму водовідведення n = 240 л/доб на 1 людину, визначаємо приведену кількість населення:

, (4.7)

люд.

Об’єм утримуваних забруднень складає:

(4.8)

При щільності осаду = 750 кг/м³, маса забруднень складає М = 2,25*0,75 = 1,69 т або за час

т = 188 кг.

Очистка грат від затриманих ними відбросів проводиться механізовано, тому що об’єм відбросів складає більше 0,1 м³/доб. Зняті відброси з грат подаються в дробарки.

Запропоновані дві дробарки, з яких одна робоча і одна резервна, молоткового типу продуктивністю 0,3-1 т/год.

До складу установки входить дробарка типу Д-3 з електродвигуном потужністю 22 кВт; частотою обертання 1450 об/хв.

Витрата води, що подається на дробарку прийнята з розрахунку 40 м³ на 1 м забруднення.

4.3 Розрахунок пісколовок

Пісколовки влаштовуються для видалення піску та інших мінеральних нерозчинних забруднень.

Рис.2 – Схема горизонтальної пісколовки.

Приймаємо два відділення пісколовки.

Площа живого перетину одного відділення визначається за формулою:

, (4.9)

де q_max – максимальна витрата стічних вод, м³/с (приймаємо по табл.1);

v – швидкість руху води, м/с (приймаємо 0,3 м/с);

n – кількість відділень (прийняли 2);

м².

Глибину проточної частини приймаємо h₁ = 0,7 м. Ширина відділення буде дорівнювати:

(4.10)

м.

При розрахунковому діаметрі частинок піску d = 0,2 мм - u₀ =18,7 мм/с і К=1,7.

Довжину пісколовки розраховуємо за формулою:

(4.11)

де К – емпіричний коефіцієнт, який враховує вплив турбулентності та інших факторів на роботу пісколовки;

Характеристики

Список файлов курсовой работы