83975 (689080), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

– можливість термінової доставки товару на спеціальне замовлення;

– готовність прийняти назад поставлений товар, якщо в ньому виявлений дефект, і якомога швидше замінити його на доброякісний;

– забезпечення різної партіонності відвантаження на бажання покупця, вміння скористатись найзручнішим видом транспорту;

– високоефективна служба сервісу;

– добре поставлена складська мережа;

– достатній рівень товарних запасів;

– рівень цін, за якими надаються послуги.

Принципи закупівель товарів у магазині:

1. На початкових етапах формування асортименту закуповувати і продавати лише обмежену кількість найменувань товарів, щоб комерційні служби могли зосередити свої зусилля на підвищенні якості товарів. Після цього можна надалі розширювати асортимент.

2. Встановити тісне співробітництво на всіх рівнях між працівниками комерційних служб і технологіями виробництва, між постачальниками і оптовими покупцями. Використовувати різні форми спільної роботі: з формування асортименту, розробки новинок.

Раціональна організація закупівель означає придбання товарів: потрібної якості, у потрібній кількості, у відповідний час, у надійного постачальника, за прийнятною ціною [3, с. 99].

При виборі постачальника керуються двома основними критеріями:

– вартість придбання продукції;

– якість обслуговування.

Крім зазначених головних критеріїв вибору постачальника, є й інші критерії, зокрема:

– віддаленість постачальника від покупця;

– строки виконання поточних і термінових (екстрених) замовлень;

– наявність у постачальника резервних потужностей;

– організація управління якістю продукції у постачальника;

– здатність постачальника забезпечити поставку запасних частин протягом усього строку служби технічно-складного товару, що постачається;

– фінансовий стан постачальника.

Важливе значення має співробітництво між торговцем та постачальником у договірних відносинах. Налагоджені відносини з постачальниками сприяють розвитку відповідних умов для надання додаткових послуг, включаючи забезпечення ринковою інформацією та інформацією про ціноутворення.

Співробітництво між виробником, оптовиком та роздрібним торговцем дозволяє підвищити ефективність роботи супермаркету та принести велику користь покупцю. Головні удосконалення включають впровадження штрихового кодування продуктів, системи міжкомп'ютерного поєднання, що об'єднує всі лінії передавання даних для електронної обробки інформації (магазин-виробник), а також стандартизованих піддонів. Вони забезпечують високий організаційно-технічний рівень діяльності торговельного підприємства. Саме ці нововведення залежать від виробників. Крім того, завдяки введенню уніфікованих процедур повторного замовлення та підвищення надійності у дотриманні встановленого часу поставок скорочується число відсутніх товарів у магазинних запасах [17, с. 87].

Залежно від частоти придбання товару можуть використовуватись такі методи закупівель:

1. Закупівля товару однією партією. Метод передбачає поставку товарів великою партією за один раз.

Переваги: простота оформлення документів, гарантія поставки всієї партії, більш високі торгові знижки. Недоліки: більша потреба у складських приміщеннях, уповільнення оборотності капіталу.

2. Регулярні закупівлі дрібними партіями. У цьому випадку покупець замовляє необхідну кількість товарів, що поставляється йому партіями протягом певного періоду.

Переваги: прискорюється обороти капіталу, оскільки товари сплачуються в міру постачання окремих партій; досягається економія складських приміщень; скорочуються витрати на оформлення документації поставки, оскільки оформляється тільки замовлення на всю поставку.

Недоліки: ймовірність замовлення надмірної кількості; необхідність оплати всієї кількості, що передбачена в замовленні.

3. Отримання товару з необхідності.

Переваги: відсутність твердих зобов'язань з покупки певної кількості; прискорення обороту капіталу; мінімум роботи з оформлення документів.

4. Закупівля товару з терміновим здаванням. Сфера застосування цього методу – покупка товарів, які не часто використовуються або коли неможливо отримати їх за необхідності. Товар замовляється тоді, коли він потрібний, і вивозиться зі складів постачальників.

Недолік цього методу: збільшення витрат, пов'язаних з необхідністю детального оформлення документації при кожному замовленні, проблеми з транспортом, відсутність товару в даний момент [3, с. 112].

Функція закупівлі товару поділяється на дві складові:

• процедура перезамовлення товарів, що включаються до основного списку товарних позицій (повторне замовлення);

• прийняття рішення щодо придбання нових видів продукції. Обидві складові з точки зору бізнесу повинні виконуватись якомога точніше, щоб магазини заповнювались товарами, на які є попит у споживачів.

1.2 Сутність закупівельних операцій

Основою комерційної діяльності в торгівлі є закупівельна робота. Для того, щоб продати товар і одержати прибуток, необхідно мати товар у своєму розпорядженні, тобто виготовити або придбати у власність. Комерційна робота в торгівлі починається із закупівлі товарів з метою подальшого їх продажу.

При продажу змінюється вартість товару. Класична формула, що розкриває суть комерційної роботи в торгівлі: Г – Т і Т – Г, узагальнює, які процеси при цьому відбуваються, на яких засадах, умовах, принципах. її суть полягає в тому, що підприємець закуповує товар, який потім продає дорожче й одержує суму коштів із деяким приростом (прибутком).

Сутність комерційної діяльності з оптової закупівлі товарів розкривається через принципи, на яких вона ґрунтується. Це:

– свобода вибору партнерів при закупівлі товарів;

– організація торгівлі за власні кошти;

– економічна відповідальність за свою діяльність (за ризики, розроблену програму);

– вільний вибір робочої сили;

– вільне ціноутворення;

– самостійний розподіл результатів своєї діяльності;

– конкуренція постачальників і покупців, товарів і послуг [28, с. 528].

Зміст комерційної діяльності з оптової закупівлі товарів проявляється у функціях, які здійснює посередник. Основні напрями роботи посередника умовно можна об'єднати в чотири групи:

1. вивчення і прогнозування купівельного попиту на ринку;

2. виявлення і вивчення потенційних постачальників товарів;

1. організація ефективних господарських зв'язків із постачальниками товарів;

2. безпосередня робота щодо здійснення процесу закупівель, аналізу, обліку і контролю.

Закупівля товарів на оптових ярмарках-виставках.

Ярмарки – доступний захід для всіх виробників продукції і посередників. Вони проводяться у заздалегідь визначеному місці з метою укладення договорів купівлі-продажу товарів, що демонструються.

Виставка – це публічний показ досягнень певної галузі. В сучасному ринковому середовищі виставки одночасно з демонстрацією досягнень мають комерційне спрямування щодо збуту продукції. З розвитком ринкових відносин відмінності між цими двома явищами поступово зникають. Про високу ефективність ярмарків-виставок свідчить той факт, що їх кількість з року в рік зростає.

Оптова ярмаркова торгівля характеризується певними рисами:

– реалізація-закупівля товарів за представленими зразками;

– періодичність проведення;

– попереднє визначення термінів і місця проведення;

– масова участь оптових продавців і покупців товарів.

Оптові ярмарки-виставки розрізняють за певними ознаками:

а) територіальна – проводяться оптові ярмарки загальнодержавного рівня, а також регіонального або місцевого значення. У міжнародних оптових ярмарках беруть участь світові компанії (фірми);

б) товарна – на ярмарку реалізується певний вид товарів. За товарною ознакою виділяють спеціалізовані (наприклад, виробів легкої промисловості, будівельних матеріалів, автомобілів та ін.) й універсальні ярмарки, на яких реалізуються різні види товарів як промислового, так і сільськогосподарського виробництва;

в) галузева – ярмарок проводить одна галузь виробництва товарів (галузевий ярмарок) або продаються вироби різних галузей – легкої, харчової та ін. (міжгалузеві ярмарки) [29, с. 56].

Метою проведення ярмарку-виставки є сприяння розширенню господарських зв'язків і розвитку підприємництва. На ярмарках організовують оптовий продаж і закупівлю товарів, укладають договори, налагоджують ділові контакти і т. п. Основним методом організації торгівлі товарами на ярмарках є виставка-продаж товарів за представленими зразками. Зразки товарів доставляються на ярмарок учасниками за власний рахунок. Учасниками ярмарку вважаються юридичні та фізичні особи, яких згідно із заявками включено до реєстру учасників ярмарку, що уклали відповідний договір і сплатили організаційний внесок.

Учасник ярмарку має право одержувати від комітету додаткову інформацію про склад учасників і відвідувачів, план-карту ярмарку із зазначенням місцезнаходження та площі павільйонів тощо.

Учасник ярмарку зобов'язаний:

– визначити форму участі в ярмарку (виставка, виставка-продаж та ін.);

– своєчасно внести плату за участь у ярмарку в сумі, передбаченій договором;

– забезпечити своєчасну доставку, розміщення стендів, експозицій, продукції, товарів і реєстрацію своїх представників;

– дотримуватись вимог законодавства, а також умов, визначених відповідними договорами.

Головним джерелом доходів від ярмаркової діяльності є плата за участь в ярмарку, за оренду площі під експозицією, складських приміщень, оплата послуг за вантажно-розвантажувальні, транспортні, експедиційні та інші роботи, оплата юридичних консультацій і надання додаткових послуг.

Організаційно ярмаркову діяльність можна поділити на три основних етапи: попередній, організаційний і заключний.

На попередньому етапі приймаються рішення про проведення оптового ярмарку. Створюється ярмарковий комітет, розробляються необхідні документи про проведення ярмарку, розсилаються листи потенційним учасникам з інформацією про умови участі в заході через засоби масової інформації проводиться рекламна кампанія про організацію ярмарку. Розробляється план проведення, складається кошторис та готується необхідна документація з інформацією про умови та вартість участі в ярмарку, оренди павільйонів, розміщення рекламних матеріалів.

Для участі в ярмарку учасники сплачують реєстраційний внесок і оформляють відповідну заявку, де вказують інформацію про себе і необхідні реквізити, вимоги щодо розміщення експозицій та ін.

Організаційний етап передбачає безпосередньо організацію проведення ярмарку, підготовку рекламних матеріалів, проведення оперативної роботи щодо розміщення учасників, організації їхнього дозвілля, презентацій та інших заходів.

На заключному етапі підводять підсумки роботи, аналізують позитивні й негативні моменти у проведенні ярмарку. Узагальнені результати аналізу торгівлі на ярмарку, пропозиції, побажання враховують з метою підвищення ефективності діяльності ярмарку й повнішого задоволення споживчого попиту [3, с. 120].

Дрібнооптові магазини-склади.

Магазин-склад – це приміщення з великою площею, обладнане рядами стелажів складського типу, працює за методом самообслуговування. Покупець має доступ до всіх товарів і може розраховуватись як готівкою, так і у безготівковій формі. На стелажах товар викладено так, щоб покупцеві було зручно вибрати необхідне. Як і в магазині самообслуговування він сплачує за вибраний товар у касі, де отримує від оператора рахунок-фактуру. Доставку придбаного товару покупець забезпечує самостійно.

У магазинах-складах обсяг товарообігу дуже великий, а витрати зведено до мінімуму: немає потреби в комплектувальних та експедиційних приміщеннях, підіймально-транспортному і вантажно-розвантажувальному обладнанні, яке дорого коштує, у великому штаті комірників, складських працівників, вантажників тощо. Невисокий рівень витрат магазину-складу та прямі закупівлі у виробників дають змогу встановлювати для покупців нижчі ціни. У цьому полягає одна з істотних переваг магазину-складу – широкий асортимент товарів, орієнтований на невеликі роздрібні підприємства.

В умовах ринкових відносин у нашій країні, де значна частка роздрібного товарообігу припадає на дрібних приватних торговців, розвиток мережі дрібнооптових магазинів-складів є досить перспективним напрямом.

Організація проведення тендерів.

Тендер (конкурс) – особлива форма торгів, метою яких є конкурентний відбір учасників, згідно з визначеними процедурами, для забезпечення найвигідніших комерційних та інших умов закупівель [3, с. 80].

Стисло суть конкурсних торгів можна охарактеризувати так: покупець оголошує конкурс для продавців на товар, проведення роботи або надання послуги із заздалегідь визначеними характеристиками і після порівняння отриманих пропозицій (оферти) – акцептує її, а потім підписує договір з тим продавцем, який запропонував найвигідніші для покупця умови.

У сучасних умовах тендерні торги є обов'язковим способом закупівель товарів, одержання робіт і послуг за державні кошти, що здійснюються за процедурами тендерних закупівель відповідно до положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Цей Закон поширюється на всі закупівлі товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 30 тис. гривень, а робіт – 300 тис. гривень. Закон визначає нижченаведені терміни у такому значенні:

товари – продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їхня вартість не перевищує вартості самих товарів;

роботи – будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- й супутникова фотозйомки та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт;

послуги – будь-яка закупівля, крім товарів і робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій [17, с. 530].

Організатором торгів є замовник – розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом. Організатори торгів (замовники) створюють тендерні комітети, які проводять процедури закупівлі й одночасно укладають з переможцем договір про закупівлю. До складу тендерних комітетів можуть входити технічні та комерційні експерти, представники адміністрації.

Характеристики

Список файлов курсовой работы