83374 (688799), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Зацікавлений споживач може зацікавитися, а може і не зацікавитися пошуками додаткової інформації. Якщо спонукання виявляється сильним, а товар, здатний його задовольнити, легкодоступний, споживач швидше за все зробить покупку. Якщо ні, то нестаток може просто відкластися в його пам'яті. При цьому споживач може або припинити пошуки інформації, або пошукати ще небагато, або зайнятися активними пошуками. У пошуках інформації споживач може звернутися до наступного джерелам:

• Особисті джерела (родина, друзі, знайомі).

• Комерційні джерела (реклама, продавці, упакування, виставки).

• Загальнодоступні джерела (засобу масової інформації).

• Джерела емпіричного досвіди (дотик, вивчення, використання товару).

Відносний вплив цих джерел інформації варіюється в залежності від товарної категорії і характеристик покупця. Кожен вид джерел може по-різному позначатися на ухваленні рішення про покупку. Найефективнішими є особисті джерела.

Споживач використовує інформацію для того, щоб скласти для себе комплект марок, з якого виробляється остаточний вибір. Питання полягає в тім, як саме відбувається вибір серед декількох альтернативних марок, яким образом споживач оцінює інформацію. Для оцінки варіантів можна виділити кілька основних понять, за допомогою яких вона відбувається. По-перше, існує поняття про властивості товару. Кожен споживач розглядає будь-який даний товар як визначений набір властивостей. Більше всього людина звертає уваги на властивості, що мають відношення до його нестатку. По-друге, споживач схильний додавати різні вагові показники значимості властивостям, що він вважає актуальними для себе. Можна провести розходження між важливістю тієї чи іншої властивості і його характерністю, тобто помітністю. По-третє, споживач схильний створювати собі набір переконань про марки. Набір переконань про конкретний марочний товар відомий як образ марки. Переконання споживача можуть коливатися від знання справжніх властивостей із власного досвіду до знань, що є результатом виборчого сприйняття, виборчого перекручування і виборчого запам'ятовування. По-четверте, вважається, що кожній властивості споживач приписує функцію корисності. Функція корисності описує ступінь очікуваної задоволеності кожною окремою властивістю. По-п'яте, відношення до марочних альтернатив складається в споживача в результаті проведеної їм оцінки.

Оцінка варіантів веде до ранжирування об'єктів у комплекті вибору. У споживача формується намір зробити покупку, причому найбільш кращого об'єкта. Купити товар, споживач буде або вдоволений, або незадоволений ім. У нього проявиться ряд реакцій на покупку, що становлять інтерес для діяча ринку. Робота з маркетингом не кінчається актом покупки, а продовжується й у післяпродажний період. Що визначає ступінь задоволеності споживача зробленою покупкою? Відповідь криється в співвідношенні між чеканнями споживача і сприйманих експлуатаційних властивостей товару. Якщо товар відповідає чеканням, споживач удоволений, якщо перевищує їх - споживач дуже вдоволений, якщо не відповідає їм - споживач незадоволений. Чим більше розрив між очікуваними і реальними експлуатаційними властивостями, тим гостріше незадоволеність споживача.

Стратегія маркетингу визначає, як потрібно застосовувати структуру маркетингу, щоб залучити і задовольнити цільові ринки і досягти цілей організації. У рішеннях про структуру маркетингу головне - планування продукції, збут, просування і ціна.

Стратегія повинна бути максимально ясною. (Наприклад, планування нової продукції повинне передбачати встановлення пріоритетів, розподіл відповідальності, часовий і виробничий графіки, підтримку просування і потреби в навчанні персоналу.) От приклад поганої, нечіткої стратегії: для того щоб збільшити частку на ринку для товару 4, додаткові засоби будуть виділені на дизайн і рекламу. Гарна стратегія тієї ж організації повинна показати більш чіткі напрямки діяльності. Частка на ринку товару 4 повинна бути збільшена з 6 до 8 % протягом 12 місяців за допомогою розробки привабливого і функціонального упакування; посиленою рекламою для залучення 200 основних споживачів, зміни реконструкції товару для поліпшення його зовнішнього вигляду без збільшення витрат.

Часто фірма вибирає стратегію з двох і більш можливих варіантів. Наприклад, компанія, що хоче збільшити свою частку на ринку до 40%, може зробити це декількома шляхами: створити більш сприятливий образ товару через інтенсивну рекламу; збільшити чисельність торгового

2. Методи управління маркетинговою діяльністю, що застосовується на ДП ”Сокирницькому цеолітовому заводі”.

Державне підприємство "Сокирницький цеолітовий завод" засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству України з питань надзвичайнихситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Юридична адреса підприємства ДП "Сокирницький цеолітовий завод",МНС України 90442 Україна Закарпатська область, Хустський район, с.Бороняво, вул. Гагаріна,45 тел./факс 31422-5517, 36-71 Директор Головка Іван Петрович .

Підприємство створене з метою:

• видобутку та поглиблної переробки природних цеолітів Сокирницького родовища;

• випуску на основі цеолітів природнихсорбентів та кормових добавок, призначених для виконання заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та використання в інших галузях народного господарства.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

• есплуатація Сокирницького родовища цеолітів;

• видобутокцеолітової сировини;

• виробництво цеолітової продукції згідно з державним замовленням та укладеними договорами;

• реалізація готової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

• вдосконалення технології виробництва цеолітової продукції з використанням найновіших наукових розробок з метою випуску високоякісної екологічно чистої продукції;

• розробка та впровадження нових видів продукції на основі природних цеолітів.

Будівництво заводу здійснюється у відповідності до Державної програми " Видобуток , переробка та застосування природніх запасів цеоліту" затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 44-р від 26.01.94 року.

Повна потужність заводу згідно проекту 50 тис. тон класифікованої цеолітової продукції на рік. Основним продуктом в обсязі 30,0 тис. тон / рік є цеолітове борошно фр.0,14 – 1,0 мм., яке використовується як кормова мінеральна добавка в тваринництві та птахівництві в зоні радіаційно забруднених територій внаслідок Чорнобильської катастрофи , в якості мінеральної добавки в землеробстві та виробництві мінеральних добрив.

Попутне виробництво подрібненої класифікованої продукції в межах 40% від обсягу основного продукту слідуюче:

• фракція 0,0 – 0,14 мм обсягом 11,0 тис. тон. – пудра цеолітова для використання в гумово- технічній промисловості, як мякий абразив в продукції побутової хімії, як активна мінеральна добавка в бетон, як коагулянт в технологіях водоочистки (застосовується в суміші з глиноземом );

• фракція 1,0 – 3,0 мм обсягом 6,0 тис.тон – призначена для водоочистки та водопідготовки в якості сорбенту, кормової добавки в птахівництві, регулятору обмінних процесів в супіщаних грунтах при інтенсивному та поливному веденні рослинництва;

• фракція 3,0 – 10,0 мм обсягом 3,0 тис.тон. - для використання в технологіях водоочистки ( захистний шар в адсорберах ),для осушки газів та рідин , як субстрат тепличних грунтів.

Види діяльності підприємства :

1. Виробництво штучних і переробка натуральнихпористих заповнювачів;

2. Виробництво каталізаторів та інших продуктів промислового призначення;

3. Виробництво пестицидів та інших агрохімічних продуктів;

4. Загальнобудівельні роботи;

5. Державна торгівля;

6. Державна оптова торгівля.

Юридичне оформлення відкриття підприємства проведено Хустською районною державною адміністрацією, дата реєстрації 6 листопада 2000 року, про що зроблено запис 3 листопада 2000року у журналі реєстраційних справ за №0146 /Реїстраційна справа №04053861100010146/, посадова особа органу державної реєстрації – начальник управління економіки. Також дане підприємство зареєстроване як платник податків в Хустській ОДПІ від 15.112000 року. Дане підприємство є державним і підпорядковується Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Управління підприємством здійснює його керівник, тобто директор. Наймання керівника здійснюється МНС України безпосередньо шляхом укладання зним контракту. Підприємство самостійно, за погодженням з МНС України, визначає структуру управління і встановлює штати.

Призначення на посаду головного бухгалтера підприємство погоджується з МНС України.

Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції МНС України та інших органів управління цього підприємства.

Керівник (директор) підприємства має такі обов'язки:

• несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства;

• діє без довіреності від імені підприємства, представляє йог в усіх установах та організаціях;

• розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства;

• укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки;

• несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Відповідно до його статуту МНС України не має права втручатися в оперативну і господарську діяльність підприємства.

Також згідно із статутом заступник директора підприємства керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів), а також старші майстри і майстри призначаються на посаду і звільняються з посади директором підприємства.

Повноваження трудового колективу підприємства реалізуються загальними зборами або конференцією через їх виборні органи. Для представництва інтересів трудового колективу на загальних зборах трудовий колектив може обирати органи колективного самоврядування, до складу яких не може обиратися керівник підприємства. Вибори, строком 2-3 роки, здійснюються таємним голосуванням не менше, ніж 2/3 голосів.Члени виборного органу не можуть звільнятися з роботи або переводитися на інші посади з ініціативи адміністрації підприємства без згоди відповідного виборного органу цього колективу.

Рішення соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу та уповноважених ним органів і відображаються у колективному договорі. Колективним договором також регулюються питання охорони праці, виробничі та трудові відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

Загальна структура управління підприємством виглядає так:

• Директор;

• Головний інженер;

• Головний спеціаліст з маркетингу та контролю якості продукції;

• Головний бухгалтер;

• Відділ головного механіка;

• Служба техніки безпеки;

• Цех по виробництву цеолітової продукції;

• Гірничий цех;

• Ремонтно-меанічна майстерня;

• Трвнспортний цех;

• Відділ збуту, постачання та зовнішньо-економічної діяльності;

• Матеріальний склад;

• Виробнича лабораторія.

На даному підприємстві не вистачає кадрів. На підприємстві не має відділу головного енергетика,його функції виконує лише одна особа інженер-енергетик.

Також не має фінансово-економічного відділу та відділу праці та заробітної плати, їхні функції покладені на головного бухгалтера та його помічника.

Взагалі по штатному розписі на підприємстві є

1. Директор;

2. Головний інженер;

3. Головний бухгалтер;

4. Головний спеціаліст з маркетингу та контролю якості;

5. Провідний інженер інженер-механік;

6. Провідний інженер техвідділу;

7. Начальник цеху по виробництву цеолітової продукції;

8. Маркшейдер 2-ї категорії;

9. Майстер гірничого цеху;

10. Провідний інженер-енергетик;

11. Майстер переробного цеху;

12. Бухгалтер 1-ї категорії;

13. Комірник 2-го розряду.

Структура маркетингової служби виглядає слідуючим чином:

1. Керує відділом маркетінгу головний спеціаліст з маркетінгу та контролю якості;

2. Відділові маркетінгу підпорядковується відділ збуту, постачання та зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД);

3. За відділом збуту, постачання та ЗЕД йде матеріальний склад підприємства;

4. До структури маркетингової служби підприємства входить також виробнича лабораторія.

Кожен з працівників служби маркетингу виконує певні обов'зки покладені на нього. Голвний спеціаліст з маркетингу - керує маркетинговою службою, розробляє певні питання по дослідженню ринку та удосконаленню якості продукції, розробляє стратегію розвитку даного підприємства, досліджує відношення потенційних покупців до продукції підприємства та уподобання і смаки щодо неї, відповідає за діяльність маркетингової служби, розробляє стратегію і напрямки розвитку підприємства, вирішує, яка продукція підприємства користується найбільшим попитом у покупців і подає свої пропозиції директору щодо збільшення обсягів випуску даної продукції піклується про рекламу та пропозиції підприємства в засобах масової інформації.

Працівники відділу збуту, постачання і ЗЕД відповідають за збільшення збуту продукції, підтримують зв'язки із партнерами та постачальниками обладнання для підприємства, вони надають керівникові маркетингової служби пропозиції щодо збільшення обсягів виробництва продукції, яка користується найбільшим попитом у покупців, встановлюють зв'язки із постачальниками обладнання і сировини.

Комірник матеріального складу слідкує за продукцією та сировиною на складі підприємства, веде постійний облік про кількість продукції на складі.

В виробничій лабораторії ведуться різні дослідження щодо якості випущеної продукції, робляться дослідження по вдосконаленню якості продукції.

Тип форми управління маркетингової служби є лінійно-штабна, очолює службу - керівник, тобто заступник директора з маркетингу та якості продукції, а йому підпорядковуються всі інші відділи, що йдуть за ним (лінійна); до маркетингової служби входять відділи, кожен з яких виконує певні функціональні обов'язки покладені на кожен відділ (штабна).

Характеристики

Список файлов курсовой работы